- •ВСТУП
- •§1. Предмет і завдання криміналістики
- •§2. Криміналістика в системі юридичних наук
- •§3. Система криміналістики
- •Тема 2. Методи криміналістики
- •§3. Спеціальні методи криміналістики
- •Тема 3. Криміналістична ідентифікація
- •§1. Поняття криміналістичної ідентифікації
- •§2. Види, об’єкти, суб’єкти ідентифікації
- •§3. Процес криміналістичної ідентифікації
- •§4. Встановлення групової належності
- •§2. Порядок побудови слідчих версій
- •§1. Становлення та розвиток криміналістики
- •Тема 6. Основи криміналістичної техніки
- •§2. Основні засоби криміналістичної техніки
- •§ 3. Судово'дослідницька фотографія
- •§4. Кінозйомка та відеозапис
- •Тема 8. Трасологія
- •§2. Механізм утворення слідів і їх класифікація
- •§5. Сліди знарядь злому та інструментів
- •§6. Сліди транспортних засобів
- •Тема 9. Судова балістика
- •§2. Вогнепальна зброя та її класифікація
- •§3. Сліди пострілу вогнепальної зброї та їх види
- •§5. Судово'балістична експертиза
- •§6. Поняття і класифікація холодної зброї
- •§2. Слідчий огляд документів
- •§3. Способи змін у документах та їх встановлення
- •§4. Поновлення змісту документів
- •§6. Дослідження відбитків печаток і штампів
- •§7. Дослідження матеріалів документів
- •§4. Методика судово'почеркознавчої експертизи
- •§5. Особливості авторознавчого дослідження
- •§2. Зовнішні ознаки людини та їх класифікація
- •Тема 13. Судова одорологія
- •Тема 14. Судова акустика
- •§1. Поняття і властивості звукових слідів
- •Тема 15. Кримінальна реєстрація
- •§1. Поняття і значення кримінальної реєстрації
- •§4. Дактилоскопічний облік
- •§1. Поняття і завдання криміналістичної тактики
- •§3. Джерела і функції тактичних прийомів
- •§4. Поняття і класифікація слідчих ситуацій
- •§1. Поняття організації розслідування
- •§3. Вчення про криміналістичну версію
- •Тема 18. Тактика огляду місця події
- •§ 2. Підготовка до огляду місця події
- •§ 3. Види і методи огляду місця події
- •§ 4. Огляд трупа людини
- •§ 5. Освідування живої особи
- •§ 6. Фіксація результатів огляду місця події
- •Тема 19. Тактика допиту
- •§ 1. Поняття, завдання та види допиту
- •§ 2. Підготовка до допиту
- •§ 3. Тактичні прийоми допиту
- •§ 4. Психологічні основи тактики допиту
- •§ 5. Допит неповнолітнього
- •§ 6. Тактика очної ставки
- •§ 7. Фіксація результатів допиту
- •Тема 20. Тактика обшуку і виїмки
- •§ 1. Поняття і завдання обшуку
- •§ 2. Об’єкти, види і тактичні прийоми обшуку
- •§ 3. Тактика виїмки
- •§ 4. Фіксація результатів обшуку і виїмки
- •§2. Підготовка до пред’явлення для упізнання
- •§3. Тактика перевірки показань на місці
- •§1. Поняття, значення і види судових експертиз
- •§3. Етапи розслідування та їх напрями
- •§3. Співвідношення криміналістичної характеристики злочинів з кримінально'правовою, кримінологічною та судово'психологічною
- •Тема 26. Розслідування убивств
- •§1. Криміналістична характеристика убивств
- •§2. Початковий етап розслідування
- •Тема 27. Розслідування згвалтувань
- •§1. Криміналістична харктеристика згвалтувань
- •§2. Початковий етап розслідування
- •§3. Наступний етап розслідування
- •Тема 28. Розслідування крадіжок
- •§1. Криміналістична характеристика крадіжок
- •§2. Початковий етап розслідування
- •§3. Наступний етап розслідування
- •Тема 29. Розслідування грабежів і розбоїв
- •§2. Початковий етап розслідування
- •§3. Наступний етап розслідування
- •§3. Особливості розслідування хабарництва
- •§2. Початковий етап розслідування
- •§2. Початковий етап розслідування
- •§3. Наступний етап розслідування
- •§2. Початковий етап розслідування
Розділ II. Криміналістична техніка
та пістолетно кулеметний патрон зразка 1930 р.) і щільної по садки (9,0 мм патрон).
Патрони для мисливської зброї мають циліндроподібні мета леві або ж картонні гільзи багаторазового використання. Після першого пострілу гільзу можна спорядити вручну, використову ючи спеціальні пристрої, наприклад «Діана». Кулі військових зразків за формою конічної частини бувають гострокінцеві, плоскі і напівсферичні. Хвостова частина у деяких куль конічна (важ ка, бронебійна). За конструкцією кулі розрізняють оболонкові та безоболонкові. Оболонкові мають стальну оболонку, всередині якої розміщується свинець або ж осердя для посилення пробійної сили. Безоболонкові кулі – це моноліт із металу (свинець, чавун). Безоболонкові кулі використовуються в спортивних і мисливсь ких патронах. При виготовленні боєприпасів злочинці найчаст іше користуються безоболонковими кулями.
Спеціальні безоболонкові кулі використовуються для споряд жання патронів мисливської зброї. Інколи спеціальні кулі вико ристовують злочинці для стрільби із обрізів мисливської зброї.
§3. Сліди пострілу вогнепальної зброї та їх види
Сліди пострілу – це матеріальні предмети, які несуть озна ки застосування вогнепальної зброї та боєприпасів. До них відносяться: зброя, боєприпаси, кулі, патрони, гільзи, снаряди, кіптява, порошинки, поясок обтирання, сліди зберігання тощо.
Під час пострілу розрізняють три стадії: зарядження зброї; здійснення пострілу; вилучення (екстрагування) гільзи із пат ронника. На всіх стадіях можуть утворюватись сліди пострілу. Тому механізм їх утворення необхідно розглядати разом з ме ханізмом пострілу.
Утворення слідів під час зарядження зброї. Під час заряд ження зброї патрон вставляється у патронник, затвор доси лається вперед і замикається ствол. На денці гільзи утворюють ся сліди ковзання від нерівностей щитка колодки, інколи сліди від бойка у вигляді трас. Коли патрон повністю увійде у пат ронник, зачіп викидача заскочить у кільцеву проточку і зали
135
А.П. Шеремет «Криміналістика»
шить слід ковзання на ребрі денця гільзи. Рух затвора зупи ниться, патронник виявиться закритим, а зброя зарядженою.
Утворення слідів зброї під час пострілу. Для здійснення пострілу необхідно натиснути на спусковий крючок, внаслідок чого ударник зривається з бойового зводу, під дією бойової пружини рухається вперед і бойком натикається на капсуль, утворюючи на ньому об’ємний статичний слід, який за своєю формою схожий на бойок. Від удару бойка капсуль загоряєть ся і запалює порох у патроні. Під час горіння пороху утворю ються гази і виникає високий тиск, під дією якого із ствола виштовхується снаряд. В цей час гільза з великою силою при тискується до затвора і на її денці утворюються сліди тиску, які називаються слідами переднього зрізу затвора – це борозенки і валики. На денці гільзи з’являються сліди відбивача; на дні та ребрі кільцевого паза – сліди від зачіпки викидача. На корпусі гільзи можуть відбитися сліди патронника у вигляді поздовжніх трас і дрібні вм’ятинки від країв кожуха затвора.
Під час пострілу з нарізної зброї на кулі утворюються сліди від стінок каналу ствола – це дрібні валики і борозенки. Число смуг (слідів) на кулі відповідає кількості нарізів каналу ствола. Ці сліди називаються повторними слідами каналу ствола.
У гладкоствольній зброї сліди каналу ствола залишаються на дробу і спеціальних кулях. У дробовому заряді не всі дро бинки торкаються ствола, а лише крайні, до того ж не всією поверхнею, а лише окремими ділянками (точками). На цих ділянках утворюються сліди каналу ствола у вигляді площадок на сферичній частині дробин. На дробинках, розміщених все редині заряду, слідів каналу ствола не залишається, але інколи зустрічаються незначні поглиблення від контакту з сусідними дробинками. Такі сліди називають контактними полями.
Залишені на гільзах і снарядах сліди атипічної зброї рідко відповідають стандартним слідам, оскільки типічна зброя, як правило, ненарізна, неавтоматична, не має відки дача. Щодо саморобної зброї, яка найчастіше виготовляєть ся під 5,6 мм малокаліберний патрон, то все залежить від якості виготовлення.
136
Розділ II. Криміналістична техніка
Сліди контакту снаряда з перешкодою. Під час зіткнення кулі чи дробу з перешкодою виникають сліди у вигляді пробої ни, вм’ятини, тріщини, розриву, слідів кіптяви у вигляді пояс ка обтирання, тобто частинок змазування.
Сліди кіптяви є не лише на поверхні перешкоди, а й на інших об’єктах, які були в зоні дії порохових газів, а саме – на тілі й одязі особи, яка здійснювала постріл, та осіб, які були присутні в цей час.
Для встановлення різних обставин пострілу важливе зна чення має характер наявної пробоїни. Розрізняють пробоїни наскрізні, коли снаряд подолав перешкоду на всю його товщи ну, та сліпі, коли він зупинився всередині перепони.
У сліпій пробоїні розрізняють вхідній отвір і канал, а в наскрізній – ще й вихідний отвір. Вхідний кульовий отвір у сухому дереві, листовому металі близький до калібру кулі; в еластичних перешкодах він має трохи менший діаметр, ніж діа метр кулі; у ламких твердих перепонах (скло, цегла) отвір може бути навіть трохи більшим, ніж діаметр кулі; на тілі людини діаметр вхідного отвору, як правило, менший за діаметр кулі.
Під час вивчення пробоїн, пояска обтирання та слідів близь кого пострілу можна встановити вид снаряду, його калібр, вид пороху, напрямок, відстань пострілу та місцезнаходження осо би, яка здійснювала постріл.
Вид і кількість снарядів, що влучили в об’єкт, визначають за ознаками пробоїн – їх кількістю, розмірами та формою.
Розмір снаряда найбільш точно вдається встановити за діа метром пояска обтирання, який відповідає діаметру снаряда.
§4. Виявлення та огляд вогнепальної зброї і слідів пострілу
Виявлена на місці події вогнепальна зброя оглядається слідчим. Цю слідчу дію рекомендується здійснювати за участю спеціаліста.
Огляд зброї, боєприпасів і слідів пострілу здійснюється відповідно до з вимог статтей 190–193, 195 Кримінально про цесуального кодексу України.
137
А.П. Шеремет «Криміналістика»
Місце виявлення зброї ретельно оглядається з метою вияв лення інших слідів: ніг, взуття, транспорту тощо. На зброї та кож можуть бути виявлені сліди рук. Зброю перш за все необ хідно сфотографувати, додержуючись правил вузлової зйомки: зафіксувати положення зброї на місці, розміщення окремих частин зброї – ствола, запобіжника; оглянути навколо зброї місцевість, зафіксувати всі предмети, плями тощо. Після фіксації на місці зброю беруть так, щоб не залишити на ній своїх слідів, розряджають магазин, перед цим ще раз фіксуючи поло ження курка, кожуха, затвора, запобіжника, наявність патронів у патроннику. Потім оглядають зброю на предмет виявлення слідів рук та мікрочасток; з рукоятки відбирають сліди запаху. Результати огляду заносять у протокол.
Якщо зброю одразу не можна відправити на експертизу, то необхідно виконати такі роботи: бинтом чи ватою протерти ствол зброї, а потім бинт чи вату покласти в пробірку (конверт); ствол змазати; дульну частину закрити паперовим ковпачком, зав’язати і закріпити липкою стрічкою. Якщо потрібно буде вирішувати питання щодо давності пострілу, чистку зброї ні в якому разі проводити не можна.
У протоколі огляду місця події ретельно фіксується місце виявлення зброї, її частин, вид, систему, наявність і зміст мар кувальних позначок, номер зброї, її загальний стан, положення курка, запобіжника, кожуха затвора тощо.
Для виявлення снарядів (кулі, картечі, дробу тощо) необхі дно оглянути головний вражений об’єкт та пробоїну. Якщо вона наскрізна, то треба оглянути сусідні об’єкти.
Під час виявлення кулі необхідно описати об’єкт, в яко му вона знайдена, відмітити положення, форму, розміри про боїни, напрям каналу пошкодження. При можливості снаряд вилучається разом з пошкодженим предметом або його час тиною. Якщо це зробити неможливо, снаряд вилучають із пе решкоди, але спочатку на об’єкті крейдою малюють коло, центром якого є пробоїна. Під час вилучення снарядів повер хня їх не повинна бути пошкодженою. Під час огляду кож
138
Розділ II. Криміналістична техніка
ну кулю чи групу дробин упаковують окремо. Упаковки за віряють підписами слідчого.
Гільзи також нерідко залишаються на місці події. Під час польоту із автоматичної зброї гільза може вдаритись у перепо ну і відлетіти вбік. Тому виявити її інколи важко.
Під час огляду фіксують місце виявлення гільзи, її форму, роз міри, колір металу, маркирування та інші заводські знаки, які є на корпусі гільзи і капсулі. Необхідно описати сліди на гільзі, їх ха рактерні ознаки. Кожну гільзу упаковують окремо. На упаковці здійснюються відповідні надписи, завірені підписом слідчого.
Під час використання мисливської зброї на місці події за лишаються пижі чи їх замінники (папір, пакля тощо). В ході їх огляду встановлюють матеріал, з якого вони виготовлені, діа метр і товщину, наявні забруднення і місце виявлення. Кожний пиж упаковують окремо.
Пошкоджений об’єкт також підлягає ретельному огляду. Встановлюють його місце знаходження, призначення, матеріал, з якого він виготовлений, та інші особливості. Ретельно огля дається пробоїна і ділянка перепони навколо неї, оскільки тут можуть бути виявлені ознаки пострілу. Необхідно також виз начити кількість пробоїн, їх місцезнаходження та основні озна ки (розмір, форму, наявність слідів близького пострілу). Під час пакування частину об’єкта зі слідами пострілу накривають чи стою ганчіркою.
В ході огляду місця події визначається напрям пострілу і місце, звідки він був здійснений. Місце пострілу визначається за допомогою виявлення гільз та за слідами вогнепальних по шкоджень. Напрям польоту кулі визначається шляхом візиру вання (спостереження крізь канал пробоїни). Наявність двох пробоїн дозволяє визначити напрям польоту кулі з достатньою точністю. Візирування може здійснюватися за допомогою ви готовленої з паперу трубки або пртягуванням шнура крізь про боїни. Місце пострілу, встановлене за допомогою візирування, фотографують. Під час здійснення пострілу з великої відстані необхідно враховувати траєкторію польоту кулі.
139