А.П. Шеремет «Криміналістика»

§5. Судово'балістична експертиза

Судово балістична експертиза в класі криміналістичних експертиз є однією з найпоширеніших для розв’язання іденти фікаційних і неідентифікаційних завдань, які виникають під час розслідування злочинів з використанням вогнепальної зброї. Об’єктами судово балістичної експертизи є: вогнепальна зброя (бойова короткоствольна, спортивна, мисливська, кустарна, са моробна); боєприпаси (патрони, вибухові речовини, кулі, гільзи, дріб, картеч, спеціальні кулі, пижі, прокладки); предмети зі слідами пострілу (пробоїни, вм’ятини, кіпоть, порошинки).

Ідентифікаційне дослідження проводиться з метою визна чення групової належності об’єктів, а також установлення індивідуальної тотожності. Ідентифікація зброї виконується за слідами відображеннями, які утворюються на боєприпасах при пострілі – на патронах, гільзах, а також по частинах цілого, розрізненого в момент учинення злочину, наприклад, загуб лений магазин, заряджений патрон, дерев’яна щочка від ре вольвера, шомпол.

Більшість слідів на гільзах, снарядах і пошкоджених пред метах утворюються внаслідок механічної взаємодії з наведе ними вище його частинами, тому вони являють собою об’ємні сліди тиску, ковзання, тертя, обертання ковзання. Таким чи ном, сліди бойка, переднього зрізу затвора, відбивача, кульові вм’ятини, пробоїни є слідами тиску, які утворені при прямол інійному русі, їх форма і розміри конформні слідоутворюючо му об’єкта, що використовується під час ідентифікації. Особ ливість деяких слідів зброї пояснюється їхньою складністю, поєднанням в одному сліді декількох простих форм, наприк лад, тиску і ковзання. Так, слід бойка на гільзі, відстріляної з пістолета ТТ, має форму круглої вм’ятини зі зривом «язич ком», спрямованим вверх, і який являє собою слід ковзання. У зв’язку з цим слід бойка має загальну краплеподібну фор му, що нагадує «кому». Такий слід утворюється внаслідок двох форм руху: спочатку бойок рухається прямолінійно – утво рюється слід тиску, потім він починає рухатись прямолінійно

140

Розділ II. Криміналістична техніка

поступально і утворюється слід ковзання. Слід зачіпа викида ча, вікна ствольної коробки є комбінованими слідами: спочат ку слід об’ємний, а наприкінці – ковзання.

В основі механізму утворення слідів вогнепальної зброї ле жать одні й ті ж форми механічного руху, які розглядалися вище

іхарактерні для утворення слідів злочину взагалі. Проте мето дика їх експертного дослідження відрізняється лише деякими нюансами, насамперед, прийомами одержання мікроскопічно малих зразків для порівняльного дослідження і оцінкою резуль татів порівняння. В методиці судово балістичної експертизи використовуються ті ж самі стадії дослідження: роздільна, по рівняльна, оціночна і формулювання висновків.

Тут застосовуються ті ж самі прийоми порівняння: зістав лення, накладення, сполучення, така ж використовується техн іка. Відмінність полягає в рівнях дослідження – макроскопіч ному і мікроскопічному, причому об’єкти досліджуються і порівнюються як безпосередньо, так і опосередковано. У пер шому випадку виготовляють об’ємну копію, наприклад, бойка,

іпорівнюють її безпосередньо з бойком зброї, або ж поміщають їх в поле порівнюючого мікроскопа. Але частіш за все порівнян ню підлягають сліди зброї на гільзі (снаряді), виявленій на місці події, зі слідами на гільзах (снарядах), одержаних експеримен тально з ототожнюваної зброї. При цьому можливі всі прийо ми порівняння і технічні засоби. Таким чином, методика іден тифікаційного дослідження слідів вогнепальної зброї на гільзах багато в чому схожа з трасологічною методикою дослідження слідів відображень взагалі.

Коло завдань неідентифікаційного дослідження широке, воно стосується питань, пов’язаних з установленням не тотож ності об’єктів, а лише зі встановленням системи, моделі зброї, визнання її вогнепальною, встановленням придатності зброї для стрільби і її бойових якостей (убивчої сили, дальності уражан ня); з’ясування, з якого боку пробитий отвір кулею, з якої сис теми зброї відстріляна гільза (куля), знайдена на місці події; для якої зброї призначені боєприпаси, виявлені і вилучені у підоз рюваного; яким способом виготовлена зброя, боєприпаси –

141

А.П. Шеремет «Криміналістика»

заводським, кустарним чи саморобним і з допомогою яких інструментів; чи не використовувались предмети, пристрої для спорядження боєприпасів; де був той, хто стріляв. Як ідентиф ікаційні, так і неідентифікаційні дослідження проводяться в рамках судово балістичної експертизи, тому розгляд їх прово диться одночасно.

Ототожнення зброї за слідами на кулях і гільзах. На бал істичну експертизу слідчий подає: зброю, патрони з осічка ми, кулі, дріб, пижі, прокладки, боєприпаси (патрони для нарізної і мисливської зброї) для одержання експерименталь них порівняльних зразків. Не можна слідчому самому одер жувати порівняльні зразки і надсилати їх на експертизу замість боєприпасів. Останні повинні бути аналогічні дослі дним гільзам, кулям.

Експериментальний відстріл досліджуваної зброї проводить експерт в спеціальних умовах, застосовуючи кулеуловлювачі, які дозволяють одержувати порівняльні зразки.

Порівняльне дослідження дослідної і експериментальної гільз проводиться за всіма слідами зброї, відображеними на гільзах, передусім бойка, переднього зрізу затвора (щитка ко лодки), які є на всякій гільзі, відстріляній з будь якої зброї.

Методика ототожнення зброї за кулями більш складна, ос кільки слід на кулі плоскісний, утворений при ковзанні по до статньо довгій поверхні каналу ствола і являє собою складну систему відображень багатьох його профілів. Безпосереднє по рівняння слідоутворюючого об’єкта зі слідом на кулях не про водиться, тому що реально здійснити його неможливо. Для порівняльного дослідження одержують експериментальні кулі шляхом відстрілу ототожнюваної зброї. Порівняння здійснюєть ся опосередковано – сліда зі слідом.

Ідентифікація гладкоствольної зброї за слідами на снарядах (дробу, картечинах, спеціальних кулях). Саморобна вогнепаль на зброя, яку застосовують злочинці, майже вся гладкостволь на. Тому ототожнення гладкоствольної зброї за слідами на дро бу набуває особливого значення для слідства. Методика

142

Розділ II. Криміналістична техніка

ототожнення довгий час залишалась не розробленою. Вона не відома і в зарубіжній літературі. У 1958–1960 рр. така методи ка була розроблена Ф.В. Гущиним, співробітником Харківсько го науково дослідного інституту судових експертиз, і впровад жена в практику. Методика дослідження надто складна і трудомістка, вона описується у спеціальній літературі для су дових експертів. Суть її полягає в одержанні зразків каналу ствола зброї на експериментальному снаряді, який порівнюєть ся із слідами на дробу, вилученому із трупа. Для порівняння ви користовуються порівняльні мікроскопи і профілограми.

Ототожнення цілого за частинами зброї, боєприпасів. На місці події нерідко залишаються сліди предмети, які утворили ся внаслідок ділення цілого на частини, тому ототожнення ціло го за частинами є важливим фактором при розслідуванні зло чинів. У зв’язку з цим постають такі запитання: чи складали куля і гільза до розділення один патрон; чи дана зброя зберіга лась в кобурі, виявленій і вилученій у підозрюваного; чи скла дали одне ціле дерев’яна щочка і револьвер, вилучений у зви нуваченого. Оскільки сліди розчленування різні за механізмом утворення (механічне, хімічне, біологічне), остільки і методики, що використовуються, визначаються залежно від слідів. На приклад, щоб установити факт зберігання зброї в даній кобурі, використовують трасологічні методики, а для встановлення слідів металізації і змазки на кобурі – фізико хімічні.

Неідентифікаційні судово'балістичні дослідження дозво' ляють визначити: 1) стан вогнепальної зброї і боєприпасів; 2) обставини, за яких виконувалися певні дії; 3) можливість ви конання певних дій; 4) механізм виникнення пошкоджень і мікрочастинок накладень. Розглянемо їх докладніше.

1. Судово балістичне дослідження зброї для визначення її стану дозволяє встановити: чи є даний предмет вогнепальною зброєю, чи придатний він для стрільби і які його балістичні характеристики (убивча сила, дальність польоту кулі та ін.); яка давність пострілу із даної зброї; чи є даний предмет снарядом, якого зразка, для якої зброї.

143

А.П. Шеремет «Криміналістика»

2.Значну групу задач неідентифікаційного дослідження складає встановлення обставин, за яких відбулись певні дії, наприклад, з якого боку зруйнована перешкода (розбите скло, зроблена пробоїна); з якої відстані стріляли, як була розташо вана зброя відносно потерпілого, яка черговість кульових по шкоджень, яка послідовність пострілів.

Так, дистанція пострілу (близького) визначається за особ ливостями відкладень продуктів пострілу (кіптяви, змазки, по рошинок, металізації); напрямок польоту кулі встановлюють на місці події шляхом візування з участю спеціаліста, а також за допомогою експертизи, якщо зібрані необхідні вихідні дані.

Для візування потрібні дві відмітки (пробоїни) кулі. Ці сліди з’єднують ниткою (шпагатом), напрямок якого вкаже траєкто рію польоту кулі; уявно продовжуючи її, можна визначити місце, з якого стріляли. Якщо кульові пробоїни точно зафіксу вати відносно площини землі і об’єкта, в якому вони знаходять ся, то з допомогою експертизи можна розв’язати це завдання.

Відносне положення потерпілого і зброї визначається комплек сним дослідженням, як правило, судовим медиком і криміналістом балістом. Для цього треба пред’явити всі матеріали справи.

3.Трапляється, що звинувачений посилається на не справність зброї і висуває версію про те, що постріл стався без натиску на спусковий крючок внаслідок, наприклад, падіння, трясіння зброї.

Таку зброю необхідно вилучати з особливою обережністю, не можна змінювати положення частин зброї, можна лише роз рядити її (витягти магазин і патрон із патронника), зазначив ши всі виконані дії в протоколі.

Під час перевірки версій про самогубство з вогнепальної зброї необхідно встановити, чи міг потерпілий власноручно завдати ушкодження, яке при цьому повинне бути положення зброї? Відповідати на це належить комплексній експертизі, для якої необхідні матеріали справи і точне розташування ранево го каналу на тілі потерпілого.

4.Установлення механізму виникнення вогнепальних уш коджень має принципове значення для практики розслідуван

144