2. Побудова системи управління торговельної мережі, рівні управління та розподіл повноважень

Управління сучасним торговим підприємством полягає в спрямованій дії власника або створеної ним структури, що управляє, на об’єкт управління (операційну складову) з метою отримання заданого результату, узгодження і коригування дій виконавців. Процес управління включає такі стадії: передбачення, планування, організаційної побудови, контролю, отримання зворотного зв’язку, регулювання процесів виконання робіт, оцінку досягнутих результатів і їх впливу на економіку підприємства.

Структура управління визначає склад підрозділів апарату управління, їх взаємозалежність і взаємозв’язок. Керівники і фахівці підприємства, яким делеговані повноваження і відповідальність за прийняття і здійснення управлінських рішень, складають апарат управління підприємством. Конкретна структура управління торговельною мережою визначається її місцем на ринку, кількістю магазинів, мірою централізації функцій (закупівлі), прийнятими на озброєння технологіями (наприклад, логістичною схемою, способом залучення трудових ресурсів і т. д.), історією становлення і розвитком мережі. Вживані мережами сьогодні структури управління відомі, хоча і відрізняються своєю специфікою.

Лінійна структура управління використовується мікромережами, що мають павільйони й намети. За цих обставин власник часто виступає також і директором мережі, а бухгалтер долучається тільки для підготовки звітності (на умовах аутсорсингу). Управління такою торговою мережею відбувається прямолійно (рис. 7) і не вимагає зайвого ускладнення.

Власник

Керівники об`єктів

Директор мережі

Співробітники

об`єктів

Рис. 7 – Лінійна структура управління роздрібною торговою мережею

Лінійно-функціональна система управління. Розвиток торговельної мережі обумовлює необхідність виділення окремих функцій управління в самостійні структурні підрозділи. Як правило, розпочинається зі створення відділу обліку (бухгалтерії), потім з’являються відділи закупівлі, логістики, юридична служба, служба автоматизації. Кожна структура відрізняється вузькою спеціалізацією і носить обслуговуючий характер відносно основної операційної (торговельної) діяльності. Така система є строго иєрархичною. Керівники функціональних служб безпосередньо підпорядковані керівнику бізнесу. Їм можуть делегуватися повноваження керівництва об’єктами мережі, але тільки у рамках здійснюваних функцій. Практика показує, що найчастіше ця структура управління властива малим і середнім торговельним мережам, які мають у своєму розпорядженні стаціонарні об’єкти (магазини) (рис. 8)

Рис. 8 – Лінійно-функціональна структура управління торговельною мережею

Матрична система управління. Органічний розвиток бізнесу припускає впровадження матричної системи управління, коли лінійно-функціональна система добудовується структурними підрозділами «на користь» як операційними, так і функціональними. Ці підрозділи покликані прозондувати ситуацію відносно будь-якох новації та за наявності позитивних результатів організувати створення нових бізнес структур компанії (рис. 9).

Рис. 9 – Матрична схема управління торговельною мережею

Дивізіональна система управління. Вихід торговельної мережі на новий ринок, викликає потребу в подальшому вдосконаленні матричної системи управління мережею, її поєднанн з принципами віддаленого управління. Схожими операціями на різних територіях слід керувати в межах єдиних стандартів, але з неодмінним урахуванням специфіки регіонів. Зважаючи на процеси глобалізації, завдання об’єднання регіональної специфіки стає усе більш затребуваним і вирішується найчастіше виділенням нових ринків у відокремлені бізнес-підрозділи (дивізіонами).

У практиці прийнято називати регіональні дивізіони філіями. Керівник філії призначається тією ж юридичною особою і діє на підставі доручення.

Особливості вбудовування регіональної бізнес-структури в структуру управління торговельною мережею:

- директор дивізіону адміністративно підкоряється директору з управління регіональними відособленими структурами мережі або генеральному директору мережі, який призначається власником бізнесу;

- залежно від масштабів і форм діяльності в дивізіоні дублюється операційна і функціональна структури управління;

- для інтеграції регіональних структур у рамках єдиної стратегії, реалізації єдиних технологій, оптимізації витрат начальники операційних і функціональних підрозділів дивізіону отримують подвійне підпорядкування. Функціонально вони підкоряються керівнику відповідного підрозділу центрального офісу, а адміністративно – директору дивізіону.

У вигляді схеми дивізіональну структуру управління роздрібною торговою мережею уявити дуже складно, бо вона має багаторівневий характер і складну підлеглість (рис. 10).

Рис. 10 – Дивізіональна структура управління роздрібною торговою мережею

Слід зазначити її основний принцип: формальну незалежність кожної операційної і функціональної системи, часто їх протиставлення.