- •Підприємницькі мережі та торговельні системи
- •Вступ Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Модуль 1. Підприємницькі мережі, їх роль у розвитку ритейлу
- •Тема 1. Мережева торгівля: історія виникнення та сучасний стан
- •Тема 2. Стан розвитку мережевої торгівлі в Україні
- •Тема 3. Організаційно-правові форми мережевих торговельних підприємств
- •Тема 4. Організація управління торговельними мережами
- •Модуль 1. Підприємницькі мережі, їх роль у розвитку ритейлу
- •Тема 1. Мережева торгівля: історія виникнення та сучасний стан
- •1. Закони самоорганізації підприємств в умовах ринку. Історія виникнення мережевого бізнесу
- •2. Підприємницькі мережі: сучасні аспекти формування і розвитку
- •3. Визначення та класифікація товарних систем
- •5. Місце мережевих структур на міжнародному ринку, розвиток мережевої торгівлі за форматами
- •6. Особливості мережевої структури в ритейлі. Організація мережевого бізнесу на прикладі провідних світових торговельних мереж
- •Тема 1. Мережева торгівля: історія виникнення та сучасний стан
- •Тема 2. Стан розвитку мережевої торгівлі в Україні
- •Тема 3. Організаційно-правові форми мережевих торговельних підприємств
- •1. Способи створення торговельних мереж
- •2. Організаційно-правові форми торгових підприємств. Добровільні й інституціональні об’єднання підприємств торгівлі
- •4. Поняття «франчайзинг» у ритейлі. Типи франчайзингу. Використання франчайзингу в процесі формування торговельних мереж. Тенденції ринку франчайзингу
- •5. Корпоративні торговельні мережі: сутність і класифікація, методика розробки стратегій розвитку
- •Тема 4. Організація управління торговельними мережами
- •1. Виробнича й організаційна структура мережевого бізнесу в торгівлі
- •2. Побудова системи управління торговельної мережі, рівні управління та розподіл повноважень
- •3. Принципи розподілу видів діяльності та відповідності між центром та виробничими одиницями
- •4. Стратегічне і тактичне управління бізнесом з боку власника
- •Тема 4. Організація управління торговельними мережами
- •Модуль 2. Особливості підприємницької діяльності торговельних мереж
- •Тема 5. Планування як основна функція управління торговельною мережею
- •1. Основні показники фінансово-господарської діяльності, планування в торговельних мережах
- •2. Організація планування в мережевих торговельних організаціях
- •3. Механізм контролю та стимулювання досягнення планових показників
- •Тема 6. Бюджетування торговельної мережі
- •1. Поняття «бюджет торговельної мережі»: сутність, принципи бюджетування
- •3. Особливості побудови бюджету при мережевому принципі роботи торгового підприємства
- •Тема 7. Принципи та підходи до автоматизації торговельної мережі
- •2. Вимоги, що пред’являються торговельними мережами до автоматизації процесів для забезпечення успішної роботи
- •3. Класифікація систем автоматизації торговельних мереж за сферами використання. Можливості erp
- •4. Автоматизовані системи управління торговельними підприємствами та їх можливості: Back-office, Front-office
- •Тема 7. Принципи та підходи до автоматизації торговельноїмережі
- •Тема 8. Організація закупівельної діяльності в торговельних мережах
- •1. Роль закупівельного підрозділу в структурі мережевого підприємства
- •2. Побудова закупівельної структури в роздрібних торговельних мережах і забезпечення переваг
- •3. Організація комерційної служби торговельної мережі
- •4. Поняття «категорійний менеджмент»
- •5. Особливості управління закупівлями та асортиментом у мережевому торговельному підприємстві
- •6. Формування асортиментної матриці. Організація роботи з торговою матрицею
- •Тема 8. Організація закупівельної діяльності в торговельних мережах
- •Тема 9. Маркетингова стратегія мережевого торговельного підприємства
- •1. Особливості організації маркетингу в роздрібній торгівлі
- •2. Причини появи та розвитку власних торгових марок
- •3. Поняття «власна торгова марка». Функції торгових марок, їх класифікація
- •4. Бренд торговельних мереж, оцінка його вартості
- •5. Визначення вартості власних торгових марок
- •Тема 9. Маркетингова стратегія мережевого торговельного підприємства
- •Тема 10. Особливості ціноутворення на мережевому торговельному підприємстві
- •3. Вироблення централізованої політики ціноутворення
- •4. Методи ціноутворення, що використовують у мережевій структурі
- •Тема 10. Особливості ціноутворення на мережевому торговельному підприємстві
- •Тема 11. Технологія організації операційного процесу в торговельних мережах
- •2. Побудова операційної структури в роздрібній торговельній мережі
- •4. Організація виробничих комплексів на торговельних площах торговельного підприємства
- •Тема 11. Технологія організації операційного процесу в торговельних мережах
- •Тема 12. Розподільчий центр торговельної мережі
- •3. Організаційна структура та система управління
- •4. Оптимізація руху товару в торговельній мережі
- •Тема 13. Особливості управління персоналом торговельної мережі
- •3. Залучення та відбір персоналу, механізм навчання і розвиток персоналу
- •4. Оцінка персоналу, система оплати праці, відмінності в організації охорони праці
- •Тема 13. Особливості управління персоналом торговельної мережі
- •Тема 14. Аутсорсинг у торговельних мережах
- •1. Поняття та правові основи використання аутсорсингу в торговельних мережах
- •2. Використання аутсорсингу: переваги та недоліки аутсорсингу
- •3. Аналіз та підготовка до укладення договору аутсорсингу
- •4. Роль аутсорсингу й аутстафінгу в підвищенні ефективності застосування людського капіталу
- •Тема 15. Організація та керування бізнесом у процесі життєвого циклу торговельної мережі
- •2. Бенчмаркінг як інструмент підвищення конкурентоспроможності торговельної мережі
- •Тема 16. Економічні стратегії торговельних мереж
- •1. Конкурентні переваги та конкурентоспроможність торговельних підприємств
- •2. Оцінка зовнішнього середовища
- •3. Внутрішній аналіз конкурентоспроможності
- •4. Економічні стратегії торговельних мереж
- •Тема 17. Залучення коштів торговельними мережами
- •2. Торговельні майданчики України
- •Тематика рефератів
- •Глосарій
- •Список використаної літератури
- •Основні показники соціально-економічного розвитку регіонів України
- •Забезпеченість населення мережею роздрібної торгівлі Донецької області
- •Спеціалізація мережі роздрібної торгівлі підприємств Донецької області
- •Регіональна концентрація продовольчих торговельних мереж
- •Загальна характеристика форматів продовольчих торговельних мереж України
- •Рейтинг найбільших продовольчих мереж України за кількістю торговельних об’єктів у 2009 р.
- •Показники ефективності, що характеризують загальне положення роздрібних торговельних мереж України
- •Показники ефективності, що характеризують кінцеві результати функціонування та розвитку роздрібних торговельних мереж України
2. Причини появи та розвитку власних торгових марок
Поява і зростання кількості власних торгових марок обумовлено зміною балансу сил між постачальниками і роздрібною торгівлею, чому сприяло створення впливових закупівельних центрів, що призвело до різкого збільшення ринкової сили роздрібної торгівлі порівняно з виробниками; розробка централізованих систем складування та доставки товарів; повсюдне використання електронних систем обліку реалізації, завдяки яким роздрібне підприємство в будь-який момент може отримати точну та детальну інформацію про обсяги продажів; зростання популярності торгових мереж і нарощування ними репутаційного капіталу, що викликає довіру до мережевого імені.
Посилення ринкової влади та прагнення отримати великий прибуток спонукали торговельні мережі розробити власну політику брендингу (марочні технології), оскільки власні торгові марки вигідні і роздрібним мережам, і покупцям.
Проникненню на ринок власних марок сприяють такі фактори:
- замарковані власними марками товари дешевше, доступніше, при цьому споживач позбавлений ризику придбати неякісний товар;
- просування власних марок вузьконаправлено, в результаті чого споживачу пропонуються чітко сформульовані альтернативи;
- товари з власними марками доступні споживачам протягом тривалого часу, їх дистрибуція добре налагоджена, оскільки комерційні структури в цьому зацікавлені більше, ніж у просуванні конкуруючих з ними відомих брендів;
- цінова політика власних брендів володіє великою гнучкістю порівняно з національними і транснаціональними брендами. Ціни можуть варіюватися в широких межах;
- фактори, пов’язані з особливостями роздрібних мереж. Вони є частиною стабільної олігополії і тому продають товари під національними і транснаціональними брендами за відносно високими цінами. При цьому подібні комерційні структури мають достатні ресурси для інвестування в систему просування своїх власних брендів.
Перш ніж пропонувати товар під власною маркою, мережа повинна сформувати власний позитивний імідж. Необхідно створити репутаційний капітал мережевого бренда, що дозволяє вільно маркувати та просувати окремі товари під власною маркою. Цей капітал створюється протягом тривалого часу, оскільки необхідно сформувати численні позитивні асоціації, пов’язані у покупців з ім’ям торгового підприємства. Ці асоціації можуть бути обумовлені різноманіттям асортименту, прийнятними цінами, якісними товарами, високим рівнем обслуговування і т. д.
Щоб запропонувати покупцеві якісний товар під власною торговою маркою за нижчою ціною, торговельна мережа повинна забезпечити гарантії його якості та умови для формування більш низьких цін. З цією метою необхідно, по-перше, ретельно відбирати постачальників товарів і пред’являти жорсткі вимоги до специфікації та стандартам якості. По-друге, торговельної мережі слід створювати умови для формування більш низьких цін.
Факторами, завдяки яким створюються ці умови, є такі:
- великі замовлення дозволяють торговій мережі знизити собівартості товару;
- при закупівлі великих партій товарів постачальники можуть надавати максимальні торговельні знижки;
- ефективна організація управління, чітко побудована логістична схема, наявність розподільчого центру, що дає змогу централізовано проводити підготовку товарів до продажу, дають можливість істотно знижувати поточні витрати;
- за наявності у покупців довіри та позитивного ставлення до марочного імені торговельної мережі в підприємства немає необхідності витрачати значні кошти на просування своїх власних марок, особливо якщо ці назви збігаються.
У результаті ціна товару під власною маркою порівняно з цінами на аналогічну продукцію фірм-виробників, як правило, нижче на 15–20 %. Таким чином, торгова мережа отримує можливість диференціювати свої торговельні підприємства від підприємств конкурентів. При цьому товари під власними торговими марками зазвичай стають ціновими лідерами у своїх товарних категоріях і залучають нових покупців.