- •Основи інженерної психології Частина іі
- •Глава 1. Ергономіка та основи промислового дизайну
- •1.1. Предмет та мета ергономіки
- •1.2. Структура ергономічних властивостей і показників техніки
- •1.3. Характеристика загальних ергономічних вимог
- •1.3.1. Розподіл функцій між людиною і технікою
- •1.3.2. Ергономічні вимоги до інформаційної моделі слтс
- •1.3.3. Загальні ергономічні вимоги до тренажерів
- •1.3.4. Особливості ергономічних вимог до організації робочого місця
- •1.3.5. Врахування факторів середовища при оптимізації систем „людина-машина”
- •2. Хімічні фактори:
- •1.4. Вибір ергономічних характеристик пристроїв відображення інформації
- •1.5. Поняття та задачі дизайну технічних засобів
- •1.6. Вимоги технічної естетики
- •1.7. Впровадження ергономічних знань і дизайну
- •Контрольні питання
- •Глава 2. Основи практичного менеджменту
- •2.1. Основні поняття та означення
- •2.2. Психологічний аналіз професійної діяльності
- •2.3. Основні психологічні вимоги до менеджера
- •2.4. Професіограма оператора еом
- •Психологічний профіль професії оператора еом
- •2.5. Основні заповіді менеджменту
- •Ось десять заповідей менеджменту:
- •2.6. Тактика ділових взаємостосунків
- •2.7. Техніка особистої роботи
- •2.8. Службовий етикет
- •Контрольні питання
- •Опитний лист Ліппмана Для психофізіологічної характеристики професій та спеціальностей Інструкція для заповнення опитного листа
- •Експертне оцінювання професійно-важливих якостей людини-оператора (розроблене на основі листа Ліппмана)
- •Модифікована карта особистості
- •Протокол оцінювання вимог до індивідуально - психологічних якостей і відношень особистості.
- •Л ітература
- •Навчальне видання
1.7. Впровадження ергономічних знань і дизайну
Діапазон об’єктів, у розробці та створенні яких беруть учать ергономісти і дизайнери, дуже великий – від простих знарядь праці до космічного корабля. Вони спілкуються під час проектування не тільки різних засобів виробництва, а й при розробці одягу, інтер’єру офісних та житлових при-
міщень, об’єктів малих архітектурних форм тощо.
Дуже перспективна наука – космічна ергономіка. Вона передбачає залучення до досліджень знань із різних галузей науки і техніки. Ергономічне забезпечення систем управління космічним кораблем вимагає знань про всі обставини польоту, можливості космонавтів та операторів, керування польотом на Землі. Великого значення набувають усі, в тому числі на перший погляд незначні, обставини.
Діяльність космонавтів у невагомості потребує нових ергономічних підходів до проектування обладнання космічного корабля, забезпечення життєдіяльності космонавтів, збереження їх здоров’я в умовах недостатньої фізичної активності та значного психологічного напруження. Крім того, системи управління польотом вимагають координації зусиль усього екіпажу космічного корабля, який тривалий час перебуває не тільки у невагомості, а й у ізольованості, до того ж у замкнених, невеликих приміщеннях.
Дедалі ширше використовуються досягнення ергономіки при розробці систем управління повітряним рухом (УПР) літаків. Робота диспетчерів УПР дуже складна, напружена і відповідальна, особливо в аеропортах І класу, де кожні 30 с відбувається зліт або посадка літака. Диспетчер такого аеропорту повинен одночасно стежити за рухом близько 20 літаків.
Досягнення ергономіки використовуються у багатьох сферах промисловості (автомобільна і машинобудівна промисловість, інформаційна техніка та технології). Тривають дослідження у напрямку оптимізації розташування приладів в кабіні автомобіля, організації робочого місця водія, умов його діяльності.
Значна увага приділяється ергономічним розробкам техніки, яка використовується у сільському та лісовому господарстві. Білоруські ергономісти і дизайнери розробили систему ергономічного забезпечення проектування і експлуатації тракторів, комбайнів та іншої техніки, що суттєво підвищує ефективність праці, працездатність робітника, зберігає його здоров’я завдяки комфортним і безпечним умовам праці. Спеціалістами з Норвегії розроблена комплексна ергономічна програма для сільського та лісового господарства, яка стосується робіт, що виконуються як у полі, так і у приміщенні, при застосуванні машин і без них, чоловіками і жінками різного віку.
Значні зусилля дослідників-ергономістів спрямовані на поліпшення електронно-обчислювальної техніки (мерехтіння екранів, рівень освітлення, яскравості фону та предмета), враховуючи антропометричні, біомеханічні та психофізіологічні характеристики людини.
Не менш важлива і сфера застосування ергономічних знань, пов’язана з виконанням монотонних операцій, ручною працею. Розробка ручного інструменту та виробів культурно-побутового призначення, їх ергономічне та естетичне оцінювання – це напрям, який розвивається не менш інтенсивно, ніж нові технології. Так при розробці спеціального інструменту треба враховувати всі моменти та особливості взаємодії в системі „рука-інструмент”, а також вплив факторів навколишнього середовища на виконання дій та окремих операцій.
Предметом ергономічного дослідження сьогодні стала і діяльність людини в такому предметно-просторовому середовищі, як кухня. Результати досліджень покладені в основу розробки кухонних наборів, а також комплекту кухонного обладнання та посуду.
Не менш цікаві ергономічні розробки товарів культурно-побутового призначення – чайника, електропраски, пилососа та іншого обладнання, дитячих іграшок. Проблема проектування такого обладнання і пристроїв дуже актуальна, бо, за даними ООН, смертність у побуті набагато перевищує смертність у дорожніх катастрофах і на виробництві, і багато нещасних випадків пов’язані з побутовою технікою.