4.4. Заходи з пожежної безпеки.

Для забезпечення пожежної безпеки в установах проводять пожежну профілактику, яка включає в себе комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людей, на запобігання пожежі, обмеження її поширення, а також на створення умов для успішного гасіння пожежі.

Основними організаційними заходами є наявність інструкцій з пожежної безпеки, планів евакуації співробітників в разі пожежі. Основними технічними заходами пожежної безпеки є оснащення будівлі пожежним інвентарем і підтримка його в робочому стані, а також первинними засобами пожежегасіння.

Клас пожежі (згідно ДБН В. 1.1.7-2002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва») - пожежі твердих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, пластмаси, папір) визначається як клас А.

Категорія приміщення (згідно НАПБ Б.03.002-2007 «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою») - визначається як категорії Г.

Визначення типу та розрахунок кількості первинних засобів пожежегасіння (згідно ДБН В. 1.1.7-2002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва») - для адміністративного приміщення площею до 200м слід застосовувати два порошкових вогнегасниками типу ВП-5 (НАПББ.03.002-2007 "Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою". ДБН В. 1.1.7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва"). Крім цього, адміністративні приміщення повинні бути обладнані автоматичними пожежними сповішувачами, що реагують на підвищення температури, дим, полум'я. Наприклад, сповіщувачі моделей ДТЛ, ІТМ.

При аварії будь-якого з апаратів він повинен негайно бути відключеним, а при аварії електромережі або пожежі повинен бути негайно вимкненим головний рубильник мережі.

4.5. Розрахунок освітлення кабінету масажу.

Світлотехнічні розрахунки є основою при проектуванні освітлювальних установок. Основним завданням розрахунку є визначення величини необхідного світлового потоку світильників для забезпечення нормованого значення мінімальної освітленості робочої площини.

На практиці для розрахунку штучного освітлення використовують, в основному, три методи:

– метод світлового потоку (коефіцієнта використання): застосовують для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь;

– точковий метод: призначений для розрахунку локалізованого та комбінованого освітлення, а також для освітлення похилих площин;

– метод питомої потужності: є найбільш простим і в той же час найменш точним, тому його використовують для приблизних, орієнтовних розрахунків.

Найбільш точним методом для розрахунку загального рівномірного освітлення, що враховує прямий світловий потік світильників та відбите світло від стін і стелі, вважається метод світлового потоку (або коефіцієнта використання світлового потоку). Метод дозволяє визначити оптимальну кількість ламп та потужність освітлювальної установки при рівномірному розміщенні світильників загального освітлення.

Основним розрахунковим рівнянням методу світлового потоку є:

, (4.1)

де Ф_л – розрахункове значення світлового потоку однієї лампи в кожному світильнику, лм;

Е_н – нормоване значення освітленості, лк, відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення»;

S – площа освітлюваної поверхні, м²;

k_з – коефіцієнт запасу;

z – коефіцієнт мінімальної освітленості;

N – загальна кількість світильників;

n – кількість ламп у одному світильнику;

 – коефіцієнт використання світлового потоку.

1. Чисельне значення індексу приміщення визначають за рівнянням:

де А – довжина приміщення, м;

В – ширина приміщення, м;

h – висота розміщення світильників над робочою поверхнею, м

h = Н – h_р – h_з , (4.2)

де Н – висота виробничого приміщення, м;

h_р– висота робочої поверхні над підлогою, м;

(як правило, висота умовної робочої поверхні h_р=0,8 м)

h_з– висота звисання світильника від стелі, м.

(вибирається за технологічною доцільністю)

Якщо h_з не задана, то розрахунок проводити за формулами:

а) розрахувати кількість рядів світильників у приміщенні:

(4.3)

( результат округлити до цілого у більшу сторону)

де [L/h] – числове значення коефіцієнта світильника.

б) визначити максимально припустиму відстань між рядами світильників

(4.4)

в) розрахувати висоту підвісу світильника над робочою поверхнею

(4.5)

г) знайти висоту звисання світильника від стелі

h_з = H – h_p – h (4.6)

h_з = 4,8 – 0,8 – 2,85=1,15

2. Визначення світлового потоку лампи та загальної кількості світильників провести за схемою:

а) – визначити сумарний світловий потік освітлювальної установки у даному виробничому приміщенні:

, (4.7)

лм;

де Ф_ – розрахункове значення сумарного світлового потоку у приміщенні, лм;

Е_н – нормоване значення освітленості, лк;

S – площа освітлюваної поверхні, м²;

k_з – коефіцієнт запасу;

z – коефіцієнт нерівномірності (мінімальної) освітленості;

 – коефіцієнт використання світлового потоку

б) – визначити умовну загальну кількість світильників у приміщені, виходячи з позиції розташування їх у вершинах квадрата:

N* = АВ/L²_max (4.8)

N* = 6*4/16=1,5=2 світильника

в) – розрахувати світловий потік умовного джерела світла:

, лм (4.9)

, лм

де N_л– загальна кількість ламп у приміщенні, шт;

N_л= N* n

N_л= 2 4=8

n – кількість ламп у світильнику

г) – вибрати тип стандартної лампи з найближчим значенням фактичного світлового потоку лампи Ф_л і знайти коефіцієнт m (співвідношення між розрахунковим світловим потоком лампи Ф_л^* та фактичним світловим потоком вибраної стандартної лампи Ф_л):

(4.10)

д) – визначити оптимальну кількість світильників у приміщенні:

N = N*  m (4.11)

N = 1,5  1,05=1,575

Скоригував число світильників та визначив їх фактичну кількість N_Ф=3, яка відповідає рівнокількісному розміщенню світильників у кожному ряді.

3. Визначити загальну розрахункову освітленість Е_р у приміщенні, що створюється при застосуванні стандартних ламп:

, лк (4.12)

, лк

Розрахувати загальну потужність освітлювальної установки:

Р_ = N_лР_л, Вт (4.13)

Р_ = 440=160, Вт

де Р_л – потужність вибраної стандартної лампи.

Виконати ескіз розташування світильників на плані приміщення, враховуючи розмір світильників.