- •Запорізький національний технічний університет
- •201__ Року.
- •Календарний план
- •Реферат
- •6Хкт – 6-ти хвилинний кроковий тест
- •Розділ 1 літературний огляд з обгрунтування комплексного підходу до призначення засобів фізичної раебілітації при бронхіальній астмі
- •1.1. Дихальна система людини. Ептіологія і патогенез бронхіальної астми
- •1.2. Лікувальна фізична культура в фізичній реабілітації хворих на бронхіальну астму в умовах стаціонару
- •1.2.1. Механізм лікувальної дії фізичних вправ при лікуванні хворих на бронхіальну астму
- •1.2.2. Завдання, засоби, форми і методики лфк при бронхіальній астмі в умовах стаціонару
- •1.3. Лікувальний масаж при бронхіальній астмі
- •1.4. Фізіотерапія при бронхіальній астмі
- •1.5. Дієтотерапія при бронхіальній астмі
- •Розділ 2 завдання, методи та організація дослідження
- •2.1. Характеристика завдань та методів дослідження
- •2.1.2. Методи фізичної реабілітації контрольної та основної групи хворих
- •Розділ 3 результати дослідженя
- •Розділ 4 охоронa прaцi тa безпекa у нaдзвичaйних ситуaцiях
- •4.1. Аналіз потенційних небезпек
- •4.2. Заходи щодо забезпечення безпеки
- •4.3. Заходи щодо забезпечення виробничої санітарії та гігієни праці
- •4.4. Заходи з пожежної безпеки.
- •4.5. Розрахунок освітлення кабінету масажу.
- •4.6.Інженерно-технічні заходи по підвищенню стійкості технічного обладнання при пожежах
- •4.7.Висновки з розділу «Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях»
- •Висновки
- •Практичні рекомендації
- •Список використаної літератури
- •Додатки
- •Комплекс звукових вправдля занять хворих на бронхіальну астму за відсутності порушень легеневої вентиляції
4.6.Інженерно-технічні заходи по підвищенню стійкості технічного обладнання при пожежах
Інженерно-технічні заходи ЦО – це комплекс заходів, спрямованих на:
захист населення та зниження можливих втрат та збитків від наслідків великих виробничих аварій, катастроф та стихійних лих, а також застосування засобів озброєної боротьби під час конфліктних ситуацій;
підготовку галузей промисловості та об'єктів господарювання до стабільної роботи при загрозі і виникненні великих виробничих аварій, катастроф, стихійних лих та під час розгортання конфліктних ситуацій;
створення умов для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт та ліквідації наслідків виробничих аварій, катастроф, стихійних лих та застосування засобів озброєної боротьби.
Пожежі відносяться до вторинних факторів ураження. Захист від вторинних факторів ураження повинна проводитися одночасно з іншими заходами щодо підвищення стійкості і постійно удосконалюватися в ході роботи об'єкта.
На об'єктах, пов'язаних з випуском і зберіганням горючих та сильнодіючих отруйних речовин, такі заходи розробляються і на мирний час. При їх розробці враховується характер і масштаби можливих аварій. Однак масштаби впливу вторинних факторів поразки ядерного вибуху можуть у багато разів перевершувати аварії мирного часу, а сили та засоби для ліквідації вогнищ у воєнний час можуть виявитися обмеженими. Ось чому заходи щодо зменшення шкоди від вторинних факторів поразки повинні розроблятися з урахуванням як характеру виробництва, так і масштабів можливих (прогностичних) варіантів руйнувань, аварій та місць їх ймовірного виникнення в умовах війни. Після виявлення можливих джерел виникнення вторинних факторів приймаються всі заходи до того, щоб запобігти виникненню і розповсюдження їх небезпечного впливу на об'єкт і навколишні його райони або обмежити цей вплив до мінімуму.
До числа заходів, що проводяться з метою зменшення руйнування і поразки об'єктів від вторинних факторів при НС, належать такі заходи:
1. Максимально можливе скорочення запасів АХОВ, легкозаймистих і вибухонебезпечних рідин на проміжних складах і технологічних ємностей підприємства до необхідного рівня.
2. Захист ємностей для зберігання АХОВ від впливу вибухів, ураганів і т.п. шляхом розташування їх у захищених сховищах, заглиблених приміщеннях, їх обвалування, пристрої спеціальних відводів від них в більш низькі ділянки місцевості (яри, лощини та ін.) При обвалюванні споруд висота валу розраховується на утримання повного об'єму рідини, яка може витікати при руйнуванні ємності.
3. Визначення можливості скорочення або відмови від застосування у виробництві сильнодіючих отруйних і горючих речовин і переходу на їх замінники. Наприклад, для промивання деталей замість гасу або бензину може бути застосований водний розчин хромпика або інші розчини, які забезпечують необхідну якість промивки. Якщо перейти на замінники неможливо, розробляються способи нейтралізації особливо небезпечних речовин.
4. Застосування пристосувань, що виключають розлив АХОВ по території підприємства - будівництво підземних сховищ, пристрій самозакривних і зворотних клапанів, піддонів, пасток і амбарів з направленим стоком, земляних валів, заглиблення в грунт технологічних комунікацій, забезпечення надійної герметизації стиків і з'єднань в транспортують трубопроводах; обладнання щільно закриваються кришками всіх апаратів і ємностей з легкозаймистими та сильнодіючими отруйними речовинами.
5. Створення запасів нейтралізуючих речовин (лугів, кальцинованої соди та ін) в цехах, де використовуються отрутохімікати.
6. Впровадження автоматичної сигналізації в цехах підприємства, яка дозволила б запобігти аварії, вибухи, загазованість території і т.п.
7. Розміщення складів отрутохімікатів, легкозаймистих рідин та інших небезпечних речовин з урахуванням напрямку панівних вітрів.
8. Зведення до мінімуму можливість виникнення пожеж шляхом установки водяних завіс, пристрої протипожежних розривів, забезпечення маневру пожежних сил і засобів у період гасіння або локалізації пожеж, споруди спеціальних протипожежних резервуарів з водою, штучних водойм, застосування вогнестійких конструкцій і т.д.
9. Заглиблення ліній енергопостачання і установка автоматичних відключають пристроїв, щоб виключити займання матеріалів при коротких замиканнях.
10. Установка в сховищах вибухонебезпечних речовин (стислих газів, летких рідин, генераторах ацетилену тощо) пристроїв, локалізуючих руйнівний ефект вибуху, а саме: вибивним панелей, самооткривающіхся вікон, фрамуг, різного роду клапанів-відсікачів.