- •Запорізький національний технічний університет
- •201__ Року.
- •Календарний план
- •Реферат
- •6Хкт – 6-ти хвилинний кроковий тест
- •Розділ 1 літературний огляд з обгрунтування комплексного підходу до призначення засобів фізичної раебілітації при бронхіальній астмі
- •1.1. Дихальна система людини. Ептіологія і патогенез бронхіальної астми
- •1.2. Лікувальна фізична культура в фізичній реабілітації хворих на бронхіальну астму в умовах стаціонару
- •1.2.1. Механізм лікувальної дії фізичних вправ при лікуванні хворих на бронхіальну астму
- •1.2.2. Завдання, засоби, форми і методики лфк при бронхіальній астмі в умовах стаціонару
- •1.3. Лікувальний масаж при бронхіальній астмі
- •1.4. Фізіотерапія при бронхіальній астмі
- •1.5. Дієтотерапія при бронхіальній астмі
- •Розділ 2 завдання, методи та організація дослідження
- •2.1. Характеристика завдань та методів дослідження
- •2.1.2. Методи фізичної реабілітації контрольної та основної групи хворих
- •Розділ 3 результати дослідженя
- •Розділ 4 охоронa прaцi тa безпекa у нaдзвичaйних ситуaцiях
- •4.1. Аналіз потенційних небезпек
- •4.2. Заходи щодо забезпечення безпеки
- •4.3. Заходи щодо забезпечення виробничої санітарії та гігієни праці
- •4.4. Заходи з пожежної безпеки.
- •4.5. Розрахунок освітлення кабінету масажу.
- •4.6.Інженерно-технічні заходи по підвищенню стійкості технічного обладнання при пожежах
- •4.7.Висновки з розділу «Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях»
- •Висновки
- •Практичні рекомендації
- •Список використаної літератури
- •Додатки
- •Комплекс звукових вправдля занять хворих на бронхіальну астму за відсутності порушень легеневої вентиляції
1.3. Лікувальний масаж при бронхіальній астмі
Лікувальний масажпозитивно впливає на хворих бронхіальною астмою.
Лікувальний масаж - дозований механічний вплив на м'які тканини оголеного тіла хворого за допомогою спеціальних прийомів, виконуваних у певній послідовності і сполученнях. Виникаючі при масажі механічні напруги змінюють рідинно-кристалічну структуру цитозолі клітин (тіксотропну дію), активують регулятори локального кровотоку, які збільшують кількість функціонально активних капілярів у шкірі та об'ємну швидкість кровотоку в них. Посилення лімфоперфузіі тканин (у 7-8 разів) прискорює вихід продуктів метаболізму і аутолізу клітин, розсмоктування випотів та інфільтратів, усуває застійні явища в легенях і декомпресію ноцицептивних провідників. Масаж грудної клітини викликає брадикардію, нормалізує ритм дихання, збільшує його глибину і вентиляцію, що знаходяться у фізіологічному ателектазі альвеол. Прискорення венозного відтоку та збільшення швидкості артеріального кровотоку призводять до підвищення систолічного і зниження діастолічного артеріального тиску.
Дозована напруга дихальних м'язів посилює їх скорочувальну функцію, нормалізує контрактильність і пластичний тонус і підвищує працездатність. М'язовий кровотік збільшується після масажу з 4,2 до 6,3 мл на 100 мм2 в хвилину, а внутрішньом'язова температура підвищується на 2,7 ± О, О2 ° С. Масаж збільшує активність в м'язах ключових ферментів клітинного дихання (цитохромоксидази. Крім того, поколачування грудної клітки (лікувальна перкусія) сприяє кращому відходженню мокротиння і суб'єктивного поліпшення стану хворого з бронхіальною астмою [34].
Виникаючі при масажі деформації шкіри, м'язів, зв'язок і внутрішніх органів стимулюють закладені в них механорецептори. Їх порушення призводить до формування імпульсного потоку, який по механосенсорним аферентним шляхамнадходить у дихальний центр і змінює структуру дихального патерну. Активація соматосенсорної зони кори призводить до посилення гальмівних процесів в корі головного мозку, що розвиваються за механізмом негативної зворотної індукції. Формування нового вогнища збудження призводить до блокади висхідного афферентного потоку від уражених органів і тканин. Виникаюча після масажу активація центральних регулюючих впливів на внутрішні органи істотно змінює їх функціональні властивості та режим діяльності, сприяє зменшенню втоми і підвищенню працездатності.
Лікувальні ефекти, тонізуючий, актопротекторний, вазоактивний, трофічний, метаболічний, лімфодренірующій, імуностимулюючий, седативний, аналгетичний.
Показання: Бронхіальна астма в період між нападами при нормальній температурі і швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ).
Протипоказання: гнійні запальні захворювання легенів, хронічні абсцеси легенів, бронхоектази, хворі зі схильністю до легеневої кровотечі, переломи ребер, травматичні ушкодження грудної клітки, абсцес легенів, метатуберкулезний пневмо-фіброз, доброякісні новоутворення.
План масажу: вплив на паравертебральні і рефлексогенні зони грудної клітки, непрямий масаж діафрагми, легенів і серця, дихальні вправи. Положення хворого - сидячи або лежачи. Час процедури – 12-18 хвилин. Курс лікування – 12 процедур, через день.
Первісне положення хворого – лежачи на животі, руки вздовж тулуба. Масаж спини починають з прийому погладжування в напрямі від нижнього краю ребер до потилиці, плечах і пахвових западин. У поперечному напрямку масаж роблять від хребта по міжреберних проміжків до пахвової западини і назад. Потім розтирають шкіру і розминають м'язи спини, плечового пояса в поздовжньому і поперечному напрямках. Закінчують масаж погладжуванням. Тривалість масажу спини 8-10 хв. Масаж передньої стінки грудної клітки проводиться, коли хворий лежить на спині. Напрям масажних рухів від нижнього краю реберних дуг до ключиці, плечам і пахвових ямок, особливо ретельно проводиться масаж грудей в над-і підключичної області. Використовують прийоми погладжування, кругового розтирання, поздовжнього розминання. Закінчується масаж грудей м'яким стискуванням грудної клітки кілька разів під час видиху. Тривалість масажу грудей 5-6 хв, загальний час процедури – 15 хв, курс лікування 12-15 процедур щодня або через день. Для закріплення результатів відновного лікування можна провести 2-3 курси масажу. В залежності від особливостей патологічного процесу в бронхах і легенях вищевказана методика «класичного» масажу може дещо змінюватися. Так, при переважанні запального процесу (наприклад при пневмосклероз) з порушеннями легеневої вентиляції в масажі повинні переважати прийоми розтирання-розтягування, а у хворих з переважно обструктивними порушеннями легеневої вентиляції - прийоми погладжування і розтирання. Масаж по вказаній методиці доцільно проводити за 1,5-2 години до процедури лікувальної гімнастики, так як проведення масажу у вказаному інтервалі суттєво збільшує функціональні можливості дихальної системи хворого і дозволяє повніше реалізувати лікувальний і тренувальний ефект фізичних вправ [16].