4.1.2 Послідовність розробки технологічного процесу ремонту та технічного обслуговування озброєння

Послідовність розробки технологічного процесу ремонту озброєння:

• упорядкування загальної схеми технологічного процесу ремонту з розбивкою його на окремі елементи (операції і переходи);

• визначення необхідних заготівель, матеріалів і запасних частин;

• установка режимів опрацювання (виконання операцій, переходів)

• установлення кваліфікації робітника (по кожній операції);

• установлення норм часу на операцію і переходи;

• установлення порядку контролю якості робіт.

Загальну схему технологічного процесу намічають у залежності від прийнятого методу організації ремонту озброєнь (індивідуальний або потоковий).

Знаючи характерні несправності зразка озброєння, частоту зустрічі і засоби усунення їх, кожний етап технологічного процесу ремонту розбивають на операції.

У ході розробки утримання операцій, установок і переходів підбирають необхідне для їхнього виконання устаткування, пристосування, інструмент і матеріали (заготівлі, запасні частини і т.д.).

Для верстатних, зварювальних і хіміко-термічних робіт установлюють режими опрацювання, що забезпечують високу продуктивність праці, задану точність і чистоту опрацювання, а також одержання механічних або інших якостей деталі.

При розробці технологічного процесу необхідно визначати, яка повинна бути кваліфікація робітника, що виконує ту або іншу операцію; чим складніше операція, тим вище повинна бути кваліфікація спеціаліста-ремонтника, що виконує її. При цьому потрібно враховувати, що спеціалістів (робітників) високої кваліфікації не можна використовувати для виробництва простих (нескладних) робіт.

У стаціонарних підприємствах (округ, центр) суворо дотримується вимога щодо відповідності кваліфікації (робітника) спеціаліста - ступеня складності виконуваних їм робіт.

У рухливих ремонтних майстерних у виді малої чисельності спеціалістів-ремонтників це не завжди можливо. Часто той самий майстер виконує і самі прості роботи (очищає деталі від бруду й іржі; підносить деталі й агрегати), і самі складні (приганяльні роботи, складання і регулювання механізмів).

Тому в технологічній документації ремонту озброєння для рухливих ремонтних органів (полк, дивізія, армія) кваліфікація робітника (спеціаліста-ремонтника) не вказується.

На виконання кожної операції, установки, переходу встановлюється технічна норма часу.

Технічна норма часу - це час, необхідний для виконання даної роботи спеціалістом (робітником) відповідної кваліфікації з використанням існуючого устаткування в конкретних умовах роботи з урахуванням досвіду передових спеціалістів (робітників).

Технічні норми часу на різноманітні роботи (операції) визначаються аналітично - розрахунковим методом або шляхом хронометражу.

Аналітично-розрахунковий метод - норма часу визначається по відповідних нормативах часу з урахуванням конкретних умов праці й узагальнення досвіду роботи передових спеціалістів-ремонтників (робітників).

Хронометраж - норма часу встановлюється (визначається) у виробничій обстановці (безпосередньо на робочому місці визначається кількість часу, що затрачається на виконання задач).

Нормуванням робіт на заводах, базах центрального й окружного підпорядкування займаються планові і планово-економічні відділи, а також нормувальники у виробничих цехах. У рухливих ремонтних майстернях (полк, дивізія, армія) нормування робіт роблять начальники (командири) ремонтних органів.

Встановлені норми часу на виконання кожної роботи (операції) повинні бути середньопрогресивними. Ці норми повинні бути обов'язковими для всіх майстрів-ремонтників конкретного ремонтного органа в частині незалежно від ступеня їхньої підготовки.

Технологічний процес повинний чітко визначати порядок контролю якості робіт. Якість виконання робіт у ремонтних органах центру й округи (фронту) перевіряється спеціальними контролерами відділу технічного контролю (ВТК).

У ремонтних органах полку, дивізії, армії - якість робіт перевіряється в залежності від етапу ремонту старшими майстрами (командирами взводів), начальниками (командирами) ремонтних органів.

Технологічний процес ремонту повинний бути організований так, щоб при раціональному використанні усіх виробничих можливостей ремонтного органу забезпечувалося швидке і високоякісне відновлення озброєння.

Розроблений технологічний процес ремонту (технічного обслуговування) зразків озброєння фіксується в ремонтній документації. Порушення встановленої технології при ремонті (технічному обслуговуванні), як правило, призводить до браку продукції, до безцільних витрат праці і матеріалів, що завдає шкоди економічній й оборонній мощі армії і держави в цілому.

Боротьба за технологічну дисципліну не повинна перешкоджати поліпшенню і зміні технологічних процесів, необхідно лише, щоб знову запропонована технологія була більш раціональна і економічна.

Повнота розробки технологічної документації ремонту (технічного обслуговування) артилерійського озброєння залежить від того, для яких ремонтних органів вона призначена, і яким методом здійснюється ремонт озброєння.

Найбільш повно і докладно розробляється технічна документація поточного ремонту озброєння в стаціонарних ремонтних органах округи і центру; менше докладно розробляється документація індивідуального ремонту, проведеного в ремонтних органах полку, з'єднання.

У рухливих артилерійських ремонтний майстерних (полк, дивізія, армія) технічна документація на ремонт зразків озброєння докладно не розробляється через:

• велика розмаїтість номенклатури озброєння, що ремонтується;

• малих партій надходження;

• різке розходження обсягу робіт із відновлення кожного об'єкта ремонту;

• малої кількості особистого складу ремонтного органа.

Тому в технічній документації розроблювальної для рухливих ремонтних органів частин, з'єднань і об'єднань даються тільки основні вказівки про загальну організацію робіт і засобах усунення характерних несправностей.