13. Громадянське суспільство: сутність і структурні компоненти.

Громадянське суспільство — система інститутів поза межами державних та комерційних, яка забезпечує самоорганізацію та розвиток населення; це сукупність громадянських і соціальних інституцій і організаційних заходів, які формують базис реально функціонуючого суспільства у противагу і доповнення виконавчих структур держави (незалежно від політичної системи).

Отже, громадянське суспільство — історичний тип у розвитку людського суспільства, його конкретна якісна характеристика; це сфера самовиявлення і реалізації потреб та інтересів вільних індивідів через систему відносин (економічних, соціальних, релігійних, національних, духовних, культурних). Структурними елементами цієї системи є організації (політичні партії, громадські об'єднання, асоціації) та різні об'єднання (професійні, творчі, спортивні, конфесійні тощо), що охоплюють всі сфери суспільного життя і є своєрідним регулятором свободи людини.

Визнання і забезпечення законних прав людини виражає сутність громадянського суспільства і слугує необхідним чинником його становлення і еволюції, адже це означає надання громадянам свободи в реалізації їх інтересів, за відсутності якої неможлива їхня самоорганізація і захищеність перед державою.

 Громадянське суспільство має складну структуру, включає економічні, господарські, родинно-споріднені, етнічні, релігійні, правові відносини, а також опосередковані державою, політичні відносини між індивідами як первинними суб'єктами політичного життя тощо. В структуру громадянського суспільства не входить держава.  Громадянське суспільство - це сукупність суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних та ін.), формальних і неформальних структур, в межах яких має місце задоволення різноманітних потреб і реалізація інтересів індивідів та їх груп, тотожних досягнутому рівню суспільного розвитку. Високорозвинене громадянське суспільство одна з головних умов 1 стабільності демократичного режиму. Через різноманітні добровільні об'єднання громадянське суспільство і народ мають можливість вільно висловлювати свої інтереси і формувати свою політичну волю. Грома-дянське суспільство контролює дії політичної влади. 

14. Демократичні режими.

Демократія - ( від старогрецького DEMOS - народ і CRUTOS - влада ) -народовладдя - це одна з основних форм пристрою будь-якої організації, заснованої на рівноправній участі її членів в управлінні і ухваленні в ній рішень по більшості; ідеал суспільного пристрою : свобода, рівність, пошана людської гідності, солідарність і т.д.; соціальний і політичний рух за народовладдя. З моменту виникнення демократія пов'язана з державою, а значить з примушенням, і в кращому разі є владою більшості над меншиною, а частіше всього формою правління добре організованої привілейованої меншини, більшою чи меншою мірою підконтрольної народу.

Демократичний режим - характеризується високим ступенем політичної свободи людини, реальним здійсненням його прав, що дозволяє йому робити вплив на державне управління суспільством. Політична еліта, як правило, досить вузька, але вона спирається на широку соціальну базу.

Характерні риси демократичного режиму:

• Суверенітет народу: саме народ вибирає своїх представників влади і може періодично змінювати їх. Вибори. «Змагання».

• Періодична виборність основних органів держави. Обмежений термін.Ззміна уряду повинна відбуватися в результаті виборів, а не за бажанням якогось генерала.

• Демократія захищає права окремих осіб і меншини. Думка більшості, виражена демократичним шляхом на виборах, це лише необхідна умова демократії, проте, зовсім не недостатнє. 

• Рівність прав громадян на участь в управлінні державою: свобода створення політичних партій і інших об'єднань для виразу своєї волі, свобода думок, право на інформацію і на участь в конкурентній боротьбі за заняття керівних посад в державі

Демократичні держави різні, але всі вони мають загальні об'єднуючі риси: 1 Народовладдя - тобто визнання народу джерелом влади, сувереном ( від франц. SOUVERAIN - носій верховної влади в державі ); 2 Уряд заснований на згоді керованих; 3 Правило більшості; 4 Правило меньшості; 5 Гарантії основних прав людини; 6 Вільні і чесні вибори; 7 Рівність перед законом; 8 Справедливе судочинство; 9 Конституційне обмеження уряду; 10 Соціальний, економічний, ідеологічний і політичний плюралізм; 11 Цінності співпраці і компромісу.

Різновиди демократичного режиму: а) демократично-ліберальний; б) демократично-консервативний; в) демократично-радикальний.