- •16. Держава й право в навчанні Аристотеля
- •17. Політичне й правове навчання Полібія
- •18. Політичне й правове навчання Епікура
- •20. Політичне й правове навчання Цицерона
- •21. Політичне й правове навчання Сенеки
- •22. Політико-правові погляди Августина
- •23. Політичні і правові ідеї раннього християнства
- •24. Погляди середньовічних юристів на державу й право
- •26. Політико-правова теорія ф.Аквінського
- •27. Політичний трактат Слово про закон і благодать Іларіон серІх ст.
- •28.Роль православ’я в становлені державності й права Київської Русі
- •29.Політична програма Володимира Мономаха
- •31. Теологічна теорія держави і права
- •33. Навчання н.Макіавеллі про державу й право
- •34. Політико-правові ідеї Мартіна Лютера
- •35. Вчення ж.Бодена про державу й право
- •36. Вчення про державу та право Гуго Гроція
- •37. Політичне й правове навчання т. Гоббса
- •38. Політичне й правове навчання б. Спінози
- •40.Державно правова концепція Давіда Юма.
- •41. Навчання Вольтера про державу й право.
- •42. Навчання ш.Монтеск'є про державу й право. Вчення про поділ влади.
- •43. Політичні й правові навчання ж.Ж. Руссо.
- •44. Державно-правові навчання французьких Просвітителів: д.Лідро, п.А. Гольбах, к.А. Гельвецій.
- •45. Правові теорії ч. Беккария.
- •46. Політичні й правові погляди федералістів. (сша). Дж.Адамс, Ал. Гамільтон, Дж. Медісон
- •47.Політико-правові погляди т. Джефферсона
- •48.Політичне і правове вчення і. Канта.
- •50.Право, держава і громадянське суспільство у вченні г.-в.-ф. Гегеля.
- •52.Політичні й правові погляди і.Бентама
- •53.Вчення про державу і право Дж.С.Мілля
- •54. Політико-правові погляди с.Десницького
- •55. Політико-правові навчання і.С.Пересвєтова
- •57. Державно-правові навчання о.М.Радіщева
- •58. Політико правові ідеї п.І.Пестеля
- •59.Політичні й правові погляди і.Т.Посошкова
- •60. Політичне навчання « не користолюбців « Ніл Сорський
- •61. Політико-правове навчання ф.Прокоповича
- •62.Теорія правової держави: історія і сучасність
- •63.Політичне навчання п.А.Кропоткіна
- •64.Державно-правове вчення б.М. Чичеріна
- •65.Конституційні проекти м.Муравйова
- •67.Вчення про державу і право м.М.Ковалевського
- •68.Політико правові погляди м.Грушевського
- •69.Політичні погляди м.І.Костомарова
55. Політико-правові навчання і.С.Пересвєтова
Широку програму політико-правових перетворень запропонував у середині XVI ст. служилий дворянин Іван Семенович Пересвєтов. У Своїй політичної теорії він розглянув питання, що стосуються Форми правління І Обсягу повноважень Верховної влади, організації загальноросійського війська, створення єдиного законодавства, реалізованого централізованої судовою системою. У сфері управління внутрішніми справами країни він передбачив проведення Фінансової реформи, Ліквідацію намісництва і деякі заходи щодо впорядкування торгівлі. Дивовижна далекоглядність його політичного мислення полягала в тому, що у своїй теоретичній схемі він визначив структуру і форму діяльності провідних ланок державного апарату, намітав основну лінію подальшого державного будівництва, угадавши шляху його розвитку. В системі поглядів Пересветова значна увага приділена визначенню найкращого варіанта організації державної влади. Питання про Формі правління Почав обговорюватися в публіцистиці значно раніше виступи Пересвєтова. Єдинодержавна як найкраща форма державної влади та державного устрою не піддавалася сумніву в російській політико-правової думки тієї епохи. На цій базі мислителі моделювали свої ідеальні схеми організації влади, які традиційно представляли їм у вигляді обмеженого (а не абсолютного) самодержавства. У системі державних перетворень Пересветова центральне місце займає військова тема. До її викладу він приступає у своїй звичайній манері: критика організації війська в переможеній країні у грецького царя Костянтина протиставляється позитивному варіанту країни-переможниці, порівняння закінчується цілим рядом різнобічних реформаторських пропозицій, що передбачають склад, структуру та організацію збройних сил. Однак, перш ніж приступити до викладу схеми передбачуваних військових перетворень, реформатор подбав і про матеріальну базу, що забезпечує можливість їх здійснення. Аналізуючи Зовнішньополітичний курс російської держави, Пересвіту одну з нагальних його завдань вбачав у взятті Казані. Ця акція представлялася йому необхідної для підбиття підсумків територіального об'єднання держави. Географічне положення Казанського ханства, на думку Пересвєтова, настільки центрально по відношенню до всієї іншої російської території, що варто було б взагалі переорієнтуватися на багаті волзькі землі і перенести столицю у Нижній Новгород, а крім того, необхідно покласти край набігам казанців на російські землі, терпить від них «часті журби». Таким чином, І. С. Пересвіту в своїх уявленнях близький саме до моделі станово-представницької монархії, розвиваючи принципи політичної теорії.