55. Політико-правові навчання і.С.Пересвєтова

Широку програму політико-правових перетворень запропонував у середині XVI ст. служилий дворянин Іван Семенович Пересвєтов. У Своїй політичної теорії він розглянув питання, що стосуються Форми правління І Обсягу повноважень Верховної влади, організації загальноросійського війська, створення єдиного законодавства, реалізованого централізованої судовою системою. У сфері управління внутрішніми справами країни він передбачив проведення Фінансової реформи, Ліквідацію намісництва і деякі заходи щодо впорядкування торгівлі. Дивовижна далекоглядність його політичного мислення полягала в тому, що у своїй теоретичній схемі він визначив структуру і форму діяльності провідних ланок державного апарату, намітав основну лінію подальшого державного будівництва, угадавши шляху його розвитку. В системі поглядів Пересветова значна увага приділена визначенню найкращого варіанта організації державної влади. Питання про Формі правління Почав обговорюватися в публіцистиці значно раніше виступи Пересвєтова. Єдинодержавна як найкраща форма державної влади та державного устрою не піддавалася сумніву в російській політико-правової думки тієї епохи. На цій базі мислителі моделювали свої ідеальні схеми організації влади, які традиційно представляли їм у вигляді обмеженого (а не абсолютного) самодержавства. У системі державних перетворень Пересветова центральне місце займає військова тема. До її викладу він приступає у своїй звичайній манері: критика організації війська в переможеній країні у грецького царя Костянтина протиставляється позитивному варіанту країни-переможниці, порівняння закінчується цілим рядом різнобічних реформаторських пропозицій, що передбачають склад, структуру та організацію збройних сил. Однак, перш ніж приступити до викладу схеми передбачуваних військових перетворень, реформатор подбав і про матеріальну базу, що забезпечує можливість їх здійснення. Аналізуючи Зовнішньополітичний курс російської держави, Пересвіту одну з нагальних його завдань вбачав у взятті Казані. Ця акція представлялася йому необхідної для підбиття підсумків територіального об'єднання держави. Географічне положення Казанського ханства, на думку Пересвєтова, настільки центрально по відношенню до всієї іншої російської території, що варто було б взагалі переорієнтуватися на багаті волзькі землі і перенести столицю у Нижній Новгород, а крім того, необхідно покласти край набігам казанців на російські землі, терпить від них «часті журби». Таким чином, І. С. Пересвіту в своїх уявленнях близький саме до моделі станово-представницької монархії, розвиваючи принципи політичної теорії.