- •1. Роль і місце соціальної педагогіки в системі наук про суспільство.
- •2. Соціальна педагогіка і соціальна робота.
- •4. Предмет, завдання і функції соціальної педагогіки.
- •5. Принципи соціальної педагогіки. Принципи природовідповідності, культуровідповідності і гуманізму: значення та механізми реалізації.
- •6. Дидактичні принципи і правила соціально-педагогічної діяльності.
- •7. Специфіка соціально-педагогічних понять: соціально-освітній простір, соціальний розвиток і соціальне формування особистості.
- •8. Професійний портрет соціального педагога.
- •9. Призначення, сфери діяльності та функції соціального педагога.
- •10. Кодекс етики соціального педагога.
- •12. Значення неперервності освіти у професійній діяльності.
- •14. Організація соціальної допомоги в античному та середньовічному суспільствах.
- •15. Ідеї позашкільного виховання у педагогічній системі Дж. Локка (“виховання джентльмена”).
- •16. А. Дістервег – засновник соціальної педагогіки.
- •17. Педагогічні ідеї к. М. Вентцеля (ідея “Будинку вільної дитини”).
- •18. Виховання дітей і молоді в східних слов’ян у додержавний період.
- •19. Основні напрями й особливості освітньо-виховної та благодійної роботи в період Київської Русі.
- •20. Піднесення українського соціального виховання у козацьку добу.
- •21. Особливості соціального виховання в радянський період.
- •22. Дитячий будинок як «маяк» соціального виховання в Україні в 20-х роках хх століття. Методи і форми соціального виховання особистості у вітчизняній педагогіці 20-х –30-х роках хх ст.
- •23. Мета, завдання шляхи і засоби соціального виховання у педагогічній спадщині в. Зіньковського.
- •24. Проблеми теорії і практики виховання в педагогічній системі а. Макаренка.
- •26. Соціально-педагогічні погляди с. Русової.
- •27. Погляди с. Русової щодо особливостей соціального дошкільного виховання.
- •28. Внесок в. Сухомлинського в теорію та практику соціального виховання.
- •29. Розвиток соціальної педагогіки в незалежній Українській державі.
4. Предмет, завдання і функції соціальної педагогіки.
Соціальна педагогіка — галузь педагогіки, яка вивчає сутність соціального виховання з метою дослідження особливостей становлення та розвитку особистості в різних мікросоціумах соціального середовища.
Об'єктом соціальної педагогіки є конкретна особа (чи група), яка має соціальні або особисті проблеми чи потреби, що вимагають вирішення і задоволення.
Предмет соціальної педагогіки — процес соціального виховання дітей та молоді в умовах різних рівнів соціального середовища.
Постійні завдання соціальної педагогіки:
— здійснення соціальної адаптації людини;
— аналіз та осмислення основних рівнів соціалізації особистості;
— організація й забезпечення міждисциплінарних зв'язків соціальної педагогіки;
— вивчення особливостей соціально-педагогічних процесів: соціалізація, адаптація, реабілітація, профілактика, корекція, перевиховання;
— виявлення та педагогічно доцільне використання можливостей соціальних факторів, які впливають на людину на різних вікових етапах її розвитку;
— вивчення виховних можливостей різних соціальних інститутів;
— створення педагогічних технологій попередження впливу негативних факторів соціального середовища на становлення особистості.
Тимчасові завдання соціальної педагогіки:
— надання екстренної кваліфікованої допомоги дитині, котра знаходиться в кризовому стані;
— організація культурно-дозвільної діяльності дітей-інвалідів у певних умовах мікросоціуму.
В узагальненому вигляді функції можна сформулювати так:
- дослідницька,- проектна,- доброчинна,- кореагуючо-координаційна,- пропагандистська,- виховна,- соціально-правова,- соціально-реабілітаційна.
Дослідницька передбачає вивчення та узагальнення як вітчизняного, так і зарубіжного досвіду вирішення проблем соціалізації. Дослідження можливостей застосування його в конкретний час у конкретних умовах.
Проектна зводиться, з одного боку, до проектування ефективних моделей соціалізації з відповідною системою стратегій, тактик, методик та технологій соціальної роботи, а, з іншого, до вироблення у соціальних педагогів умінь прогнозування розвитку процесів соціалізації.
Доброчинна полягає в організації надання духовної та матеріальної підтримки як окремим особам, так і певним групам населення, які потрапили в біду, або які з інших причин гостро потребують цього.
Кореагуючо-координаційна забезпечує вироблення вмінь визначення, врахування та цілеспрямування різноманітних соціальних впливів у процесі соціалізації як окремої особистості, так і цілих груп людей.
Пропагандистська передбачає пропаганду не лише актуального досвіду соціалізації, а й соціальної політики держави, завдань соціалізації, які перебувають у центрі уваги світового співтовариства.
Виховна означає діяльність соціальних педагогів та соціальних працівників з метою вироблення в об'єктів соціалізації внутрішньої готовності до нормалізації процесу власної соціалізації.
Соціально-правова-створення органами влади правової бази процесів соціалізації різновікових та різносутнісних груп населення країни, вивчення, пропаганда та використання цих основ.
Соціально-реабілітаційна зводиться до виховної та освітньої роботи з дітьми та підлітками-інвалідами. Така робота, як правило, лягає на плечі соціального педагога.