- •«Застосування навчального лазера у викладанні шкільного курсу фізики»
- •Програма спецкурсу Тематика лекційних занять з курсу
- •Лабораторні роботи
- •Розділ 1. Фізичні основи роботи окг
- •1.1 Основні поняття і закони випромінювання. Закони випромінювання фізичних систем
- •1.2. Закони розподілу квантових частинок за енергетичними рівнями
- •1.3. Процеси випромінювання і поглинання електромагнітних хвиль
- •1.4. Резонатори для окг
- •1.5 Деякі типи оптичних квантових генераторів. Особливості їх роботи і конструкції
- •Розділ 2. Взаємодії лазерного випромінювання з речовиною і техніка безпеки при роботі з окг
- •2.1. Взаємодія лазерного випромінювання з речовиною. 2.2. Біологічна дія лазерного випромінювання. 2.3. Захист від лазерного випромінювання. 2.4. Техніка безпеки при роботі з лазерами
- •2.1. Взаємодія лазерного випромінювання з речовиною
- •2.2. Біологічна дія лазерного випромінювання
- •2.3. Захист від лазерного випромінювання
- •2.4. Техніка безпеки при роботі з лазерами
- •Розділ 3. Застосування окг у викладанні шкільного курсу фізики
- •3.1. Вимоги до лазерів, які використовуються у навчальному процесі
- •Комплект навчальної моделі лазера. Таблиця 3
- •3.2. Демонстраційні досліди з розділу оптики у випускному класі
- •3.3 Вимоги до установки для здійснення демонстрацій з лазером
- •Робота №1. Визначення довжини хвилі випромінювання лазера за допомогою подвійної щілини Юнга.
- •Робота № 2. Визначення постійної дифракційної гратки
- •Робота №3. Вимірювання радіусу частинок при дифракції на малому круглому екрані
- •Робота №4. Визначення порядку інтерференційних смуг рівного нахилу
- •Робота №5. Дослідження інтенсивності лазерного випромінювання у дифракційному спектрі
- •Робота № 6. Вивчення спектрального складу лазерного випромінювання
- •Робота №7. Перевірка закону збереження енергії в інтерференційній картині від випромінювання окг
- •Робота №8. Вивчення ступеня поляризованості лазерного випромінювання
- •3.5. Використання газового лазера для розробки і постановки експериментальних і творчих задач з оптики
- •3.6. Використання окг в позакласній роботі з фізики в середній школі
- •Орієнтовний план занять гуртка «Фізичні основи голографії»
- •Розділ 4. Лабораторний практикум Лабораторна робота №1 Вивчення оптичних властивостей інверсного середовища
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис установки і методика виконання роботи
- •Завдання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2. Дослідження розподілу енергії в лазерному випромінюванні і визначення кута його розходження
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис приладу і методика виконання роботи
- •Завдання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3 Вивчення спектрального складу випромінювання газового лазера
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис установки і методика виконання роботи
- •Завдання.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4. Вивчення і практичне застосування когерентності випромінювання окг
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис установки і методика виконання роботи
- •Завдання
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №5. Дослідження ступеня поляризації лазерного випромінювання
- •Опис установки і методика виконання роботи
- •Завдання
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6. Дослідження інтенсивності лазерного випромінювання в дифракційному спектрі
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис установки і методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7. Вивчення комплекту навчального лазера лгн-109 і виконання демонстраційних дослідів з ним
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис установки і методика виконання роботи
- •Завдання
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №8. Виготовлення і вивчення голографічних дифракційних решіток
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Методика виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №9. Отримання елементарної голограми і вивчення її властивостей
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Методика виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Оцінювання усних відповідей та виконання лабораторного практикуму
- •Додаток. Б
- •Деякі параметри оптичних квантових генераторів
- •Програма гуртка „Фізичні основи роботи окг і деяке їх застосування" для учнів старших класів.
- •Додаток в Тематика індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів
- •Рекомендована Література
- •Для нотаток
1.2. Закони розподілу квантових частинок за енергетичними рівнями
Тіло, що вивчається як джерело електромагнітного випромінювання (нитка розжарення, газовий розряд і т.д.), завжди можна розглядати як систему безлічі мікрочасток (квантових частинок), що характеризуються певним станом.
У класичній механіці розподіл частинок деякої системи за енергетичними рівнями визначається законом Л. Больцмана (1844-1906), тобто законом розподілу ймовірності заповнення різних енергетичних станів. Згідно закону Больцмана співвідношення між числом частинок з різними енергіями описується таким чином:
, де ,- число частинок, що знаходяться на енергетичних рівняхn і m або володіють енергією і.
Розподіл середнього числа частинок за енергетичними рівнями описується функцією Максвелла-Больцмана, яка має вигляд:, де−
n-ий енергетичний рівень квантової системи, - функція стану термодинамічної системи, хімічний потенціал.
Графічна залежність цієї функції при різних значеннях температури показана на рис.1.1.
Рис.
1.1. Функція розподілу частинок у системі
за статистикою Максвелла-Больцмана
Статистика, що описує такий розподіл мікрочасток в системі, називається статистикою Максвелла-Больцмана.
Система ж частинок, що підкоряється цій статистиці, називається моделлю Максвелла-Больцмана. У цій системі будь-які два стани, які відрізняються тим, що частинки помінялися місцями, різні. Всі частинки в моделі Максвелла-Больцмана помітні, вони володіють індивідуальністю.
У квантовій механіці розглядаються системи, всі частинки яких вважаються невиразними, абсолютно ідентичними. У таких моделях безлічі частинок у фізичній ситуації нічого не змінюється, якщо, наприклад, дві частинки помінялися місцями.
Частинки, на які, окрім умови непомітності, ніякі інші обмеження не накладаються, називаються бозонами. Модель подібних частинок називають моделлю Бозе-Ейнштейна, а статистика, що описує стан системи, - відповідно статистикою Бозе-Ейнштейна. До бозонів відносяться частинки, спін яких кратний цілому числу , наприклад, фотон, атом гелію, молекули достатньо розрідженого газу.
Для бозонів справедливий наступний закон розподілу за енергетичними станами, тобто середнє число частинок системи в будь-якому n-ому квантовому стані:
Ця статистика в 1924 році була введена для світлових квантів індійським фізиком Ш Бозе (1894-1974), а потім узагальнена на всі квантові системи А. Ейнштейном (1879-1955). Застосовується вона для рідкого гелію 4He2, для електромагнітного випромінювання, що знаходиться в термодинамічній рівновазі з речовиною.
Частинки, спін яких рівний напівцілому числу тобто, називаютьсяферміонами. До них відносяться електрони, протони, нейтрони. На ферміони, окрім принципу непомітності, накладається додаткове обмеження – принцип Паулі (сформулюваний в 1925 р. швейцарським фізиком В. Паулі (1900-1958)), згідно якого в одному квантовому стані може знаходитися тільки одна частинка, або два ферміони не можуть знаходитися в одному і тому ж стані, одночасно.
Модель подібної системи частинок - система ферміонів підкоряється статистиці Фермі-Дірака:
Графічна залежність функції розподілу ферміонів за енергетичними рівнями при різних значеннях температури показано на рис. 1.2.
Ця статистика була запропонована в 1925 році італійським фізиком Є. Фермі (1901-1954), а її зв'язок з квантовою механікою детально з'ясований в 1926 році англійським фізиком-теоретиком П. Діраком (1902г.).
Рис.1.2.
Розподіл ферміонів по енергетичних
рівнях при різних значеннях температури
Згідно статистиці Фермі-Дірака ступінь заповнення квантових станів лежить в інтервалі:
0≤fФ-Д(Е)≤1
Розподіл Фермі-Дірака нормований умовою, яка в неявному вигляді визначає хімічний потенціал як функцію температури Т і населеності N0.
Якщо , то fФ-D(E)→f-Б(Е).
Те ж саме відбувається і з розподілом Бозе-Ейнштейна, тобто при (Еn-)»kТ і відповідно функція Бозе-Ейнштейна переходить у функцію Максвелла-Больцмана, тобто fБ-Э(En)→f-Б(Еn). Цей факт розкриває глибокий взаємозв'язок фізичної природи випромінювання і речовини.
Рівень Фермі ЕФ - це найвищий заповнений рівень енергії при Т = 0°К. Чим більше число електронів в системі, тим вище розташований рівень Фермі. Якщо електрони мають температуру вище 0°К, то частина з них заповнює рівень вище за рівень Фермі, тобто електрони знаходяться у виродженому стані, коли розподіл електронів по рівнях Фермі-Дірака відрізняється від розподілу Максвела-Больцмана.