- •Міністерство освіти і науки україни
- •Донбаська національна академія будівництва і архітектури
- •Кафедра “економіка підприємств"
- •Конспект лекцій з курсу:
- •Затверджено на засіданні кафедри економіки підприємств Протокол № 1 від 29.08.2011 р.
- •Тема 1. Основи фінансів підприємств план.
- •1. Поняття фінансів підприємств та їх функції.
- •2. Значення фінансів у формуванні і використанні фондів грошових коштів
- •3. Структура фінансової служби підприємства. Задачі і функції фінансової служби підприємства.
- •4. Фінансові ресурси підприємств
- •Тема 2. Організація грошових розрахунків підприємств план
- •1. Сутність грошових розрахунків підприємств
- •Класифікація грошових потоків підприємства
- •2. Безготівкові й готівкові розрахунки
- •3. Проведення касових операцій
- •Тема 3. Грошові надходження підприємств план
- •Виручка від реалізації продукції як головне джерело грошових надходжень підприємств
- •Надходження від фінансової та іншої діяльності підприємств
- •Розрахунок надходжень підприємств прямим і непрямим методом
- •Тема 4. Формування і розподіл прибутку план
- •Прибуток – основний фінансовий результат підприємства
- •Формування і розподіл прибутку в умовах бухгалтерського обліку
- •Формування і розподіл прибутку в умовах податкового обліку
- •Управління прибутком підприємства
- •Тема 5. Оподаткування підприємств план
- •Сутність податків та їх функції. Основні елементи податків.
- •2. Непрямі податки з підприємств.
- •Елементи непрямих податків в Україні станом на 1.01.2011 р.
- •3. Прямі податки з підприємств
- •Елементи податків в Україні станом на 1.01.2011 р.
- •4. Організація податкового менеджменту на підприємстві.
- •Тема 6. Оборотні кошти підприємств план
- •1. Економічний зміст і характеристика оборотних коштів
- •2. Структура оборотних коштів підприємства.
- •3. Визначення потреби в оборотних коштах
- •Нормування оборотних коштів методом прямого розрахунку.
- •4. Показники використання оборотних коштів
- •Тема 7. Кредитування підприємств план
- •1. Суть позикових коштів і їх роль у виробничо-господарській діяльності підприємств
- •Причини виникнення у підприємств потреби в позикових коштах
- •Загальноекономічні:
- •Специфічні
- •2. Форми і види кредитів в україні
- •3. Практична діяльність підприємства по отриманню банківського кредиту. Етапи процесу кредитування
- •Аналіз ефективності кредитує мої комерційної операції
- •Категорії кредиту
- •4. Небанківське кредитування підприємств
- •Тема 8. Фінансування основних фондів підприємства план
- •1. Склад і структура основних фондів і основних засобів підприємств
- •2. Вартісна оцінка основних фондів і фінансово-економічні показники ефективності їх використання
- •Основні показники фінансово-господарської
- •3. Порядок нарахування амортизації основних фондів
- •4. Методика переоцінки основних фондів.
- •5. Фінансування поточного і капітального ремонту основних фондів
- •Основні показники фінансово-господарської
- •Тема 9. Оцінювання фінансового стану підприємств план
- •1. Сутність і значення оцінки фінансового стану підприємства
- •2. Методика проведення оцінки фінансового стану
- •2 Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства.
- •Тема 10. Фінансове планування на підприємстві план
- •1. Значення фінансового планування і його форми
- •2. Види та форми фінансових планів
- •3. Оперативне фінансове планування
- •Тема 11. Фінансова санація підприємств план
- •1. Сутність та необхідність проведення фінансової санації
- •2. Сигнали фінансової кризи. Організація і проведення санаційного аудиту.
- •3. Проведення санації підприємства при відкритті судом процедури санації
- •4. Проведення досудової санації
- •5. Заходи, які проводяться при відкритті процедури санації.
- •Література до вивчення курсу
- •Додаток а 1 Зразок меморіального ордеру
- •Додаток а 2 Зразок платіжного доручення
- •Додаток а 3 Зразок платіжної вимоги-доручення
- •Додаток б Звіт про рух грошових коштів
- •Звіт про рух грошових коштів
- •Додаток в Зразок Податкової декларації з податку на прибуток підприємств
Тема 10. Фінансове планування на підприємстві план
Значення фінансового планування і його форми.
Види та форми фінансових планів
Оперативне фінансове планування
1. Значення фінансового планування і його форми
При переході економіки країни до ринку, потреба в фінансовому плануванні не втрачається, воно по-колишньому необхідне для забезпечення фінансовими ресурсами кругообігу фондів, досягнення високої результативності фінансово-господарської діяльності, створення умов, які забезпечують платоспроможність і фінансову стійкість підприємства.
Фінансове планування - це обов'язковий елемент управління фінансово-господарською діяльністю підприємства. Це процес наукового обгрунтування, прогнозування руху фінансових ресурсів і відповідних фінансових відносин.
Фінансове планування підприємства - це планування всіх його прибутків і напрямів витрачання грошових коштів для забезпечення розвитку підприємства.
В цих умовах фінансове планування повинно орієнтуватися на кон’єктуру ринку, враховувати імовірність настання певних подій (особливо в довгостроковій перспективі) і одночасно виробляти моделі поведінки підприємства при зміні ситуації з матеріальними, трудовими і фінансовими ресурсами.
В нових умовах фінансове планування орієнтується на реальне отримання фінансових джерел, як власних, так і залучених.
Оскільки фінансове планування є завершальною стадією виробничого планування, при складанні фінансового плану необхідно вирішити головні задачі. У загальному вигляді їх можна сформулювати таким чином:
Ефективне використання фінансових ресурсів, визначення найбільш раціональних напрямів інвестицій підприємства, які забезпечують найбільший прибуток.
Виявлення резервів збільшення прибутку підприємства і способів їх мобілізації.
Ув'язка показників господарської діяльності підприємства з фінансовими ресурсами.
Обгрунтування оптимальних фінансових взаємовідносин з бюджетом і банками, а також з іншими кредиторами.
Фінансове планування при спільності свого змісту відрізняється своєю організацією, прийомами в залежності від галузі, організації управління підприємством, його розмірів, форм власності і специфіки діяльності.
Продуктом фінансового планування виступають фінансові плани, прогнози і завдання.
В умовах ринкової економіки істотно зростає роль прогнозування. Це пов'язано з двома обставинами. По-перше, з тим, що ринкове господарство відрізняється постійними коливаннями кон'юнктура, яка безпосередньо відображається на доходах і долі кожного продавця і покупця. Для того, щоб не допустити грубих помилок, потрібно оцінювати можливі варіанти поведінки контрагентів і конкурентів. У цих умовах прогнозування стає невід'ємним елементом вироблення ринкової стратегії і тактики на будь-якому рівні господарства.
По-друге, в ринковому господарстві прогнозування виступає як початковий пункт при обґрунтуванні довгострокових програм, індикативних, стратегічних і директивних планах крупних проектів.
Прогнозування - це процедура планування розвитку ринкової економіки і її найважливіших ланок і структурних елементів. Воно є однією з форм планової діяльності, що полягає в науковому передбаченні стану об'єкту управління в певний момент.
Зміст прогнозування - це розробка прогнозів різних тимчасових горизонтів, що стосуються народного господарства в цілому, і його підсистем.
Прогноз - це науково обґрунтована думка про можливі стани об'єкту управління, про альтернативні шляхи і терміни їх здійснення.
Прогноз - це власне рішення цих проблем, використання інформації про майбутнє в цілях направленої діяльності, тобто в проблемі прогнозування можна виділити два аспекти. Теоретико-пізнавальний і управлінський, пов'язаний з можливістю ухвалення на основі одержаних знань рішень. Соціально-економічне прогнозування має на меті своєю створення наукових передумов для підготовки і ухвалення рішень. Ці передумови включають науковий аналіз тенденцій, варіантне передбачення, що враховує як тенденції, що склалися, так і намічені, оцінку можливих наслідків схвалюваних рішень, обґрунтування напрямів соціально-економічного і науково-технічного прогресу.
По масштабах прогнозування виділяють наступні види прогнозів:
- макроекономічні;
- структурні;
- прогнози розвитку народно- господарських комплексів;
- галузеві і регіональні;
- прогнози розвитку первинної ланки.
За часом попередження виділяють прогнози:
- оперативні (до 1 місяця);
- короткострокові (від 1 місяця до 1 року);
- середньострокові (від 1 року до 5 років);
- довгострокові (от5 до 10-15 років);
- далеко та середньострокові (до 15-20 років).
Перераховані типи прогнозів відрізняються один від одного як тимчасовими рамками, так і своїм змістом і характером оцінок досліджуваних процесів.
Оперативні прогнози засновані на тому, що в прогнозованому періоді не відбудеться істотних змін. У цих прогнозах переважають детальні кількісні оцінки очікуваних подій.
Короткострокові прогнози припускають тільки кількісні зміни.
Середньо- і довгострокові прогнози виходять як з кількісних, так і якісних змін. У середньострокових прогнозах дається кількісно-якісна оцінка, а в довгострокових - якісно-кількісна.
Далеко та середньострокові прогнози виходять тільки з якісних змін, причому йдеться про загальні закономірності розвитку об'єкту дослідження.
Залежно від характеру досліджуваного об'єкту прогнози діляться на:
- прогнози розвитку виробничих відносин;
- прогнози соціально-економічних передумов і наслідків НТП;
- прогнози динаміки народного господарства;
- прогнози відтворення населення, трудових ресурсів і т.д.
- прогнози економічного використання природних ресурсів
і природоохоронних заходів;
- прогнози рівня і якості життя населення;
- прогнози відтворення основного капіталу і
капітальних вкладень;
- прогнози зовнішньоекономічних зв'язків.
По функціональних напрями прогнозування прогнози діляться на:
- пошукові;
- телеологічні.
Пошуковий прогноз заснований на умовному продовженні в майбутньому тенденцій розвитку досліджуваного об'єкту у минулому і сьогоденні, причому такі прогнози відволікаються від умов, здатних змінити ці тенденцій.
Телеологічний прогноз розробляється на базі наперед певної мети. Його завдання полягає в тому, щоб визначити шляхи і терміни досягнення можливих станів об'єкту прогнозування в майбутньому, що приймаються як мета. Таким чином, якщо пошуковий прогноз при визначенні майбутнього стану об'єкту відштовхується від його минулого, то розробка телеологічного прогнозу здійснюється від заданого стану майбутнього до існуючих тенденцій і їх значень.
Фінансова стратегія як складова стратегічного менеджменту ввійшло в сучасну економічну науку з розвитком ринкових відносин.
Формування стратегії фірми – логічний і аналітичний процес обґрунтування майбутнього положення стану фірми в залежності від зовнішніх умов. При цьому використовується наступні принципи:
Врахування змін, що діють у зовнішньому середовищі, і підтримка тісного зв’язку між фірмою і зовнішнім середовищем.
Альтернативність і багатоваріантність.
Специфічність. Стратегічна поведінка фірми не однакова.
Наявність архітекторики організації (стратегічної і оперативної).
Варто також розрізняти стратегічне і довгострокове керування. Довгострокове керування ґрунтується на припущенні, що сучасні тенденції розвитку навколишнього ділового середовища можна екстраполювати і на майбутнє. У цьому випадку представляється нескладним визначити основні параметри довгострокового плану, насамперед, виконати бюджетування і розрахувати інші, що базуються на бюджеті, розділи довгострокового плану. Сформований у такий спосіб довгостроковий план можна розбити на більш короткі проміжки часу. Довгострокове керування ефективне в умовах стабільності організаційного навколишнього середовища, однак у даний час організацій, що діють у таких умовах, не так вуж і багато. Тому в сучасній ситуації, коли організаційне середовище відрізняється високою складністю і динамізмом, більш прийнятні філософія стратегічного менеджменту, що засновані на припущенні про неможливість з достатнім ступенем вірогідності пророчити довгострокові тенденції розвитку. Тому стратегічний менеджмент зосереджує увагу на методах формування довгострокових конкурентних переваг в умовах невизначеності і складності середовища. Більш конкретні відмінності стратегічного керування і довгострокового планування виражаються з метою, задачах, методології, оцінці ресурсів організації. Так, зокрема, метою довгострокового планування є розрахунок результатів діяльності і потреби в ресурсах на тривалий період, при цьому ставиться задача оптимізації витрати ресурсів на застосуванні детермінованих математичних моделей різного ступеня складності і комп'ютерних програм. Метою же стратегічного менеджменту є досягнення довгострокової конкурентної переваги на основі використання сильних сторін компанії, компенсації слабостей, обліку переваг і погроз, породжуваних зовнішнім середовищем організації. У випадку довгострокового планування головним критерієм ефективності керування є рентабельність, прибутковість. Саме цього, найчастіше, жадають від ради директорів акціонери.
Стратегічний менеджмент ставить в основу підвищення адаптаційної здатності компанії, задачу підвищення її стійкості стосовно мінливих впливів зовнішнього середовища. Як найважливіший фактор успіху стратегічний менеджмент розглядає людські ресурси організації і використання схованих резервів організаційної культури.
У літературних джерелах, використаних нами при підготовці до написання даної роботи запропоновані наступні документи фінансового планування:
–план доходів і витрат,
– план руху грошових коштів ,
–план-баланс.
Формою і порядком побудови дані форми співпадають з формами звітності. Нагадаємо, що раніше фінансовий план мав вид балансу доходів і витрат складався з наступних розділів: доходи і надходження засобів, витрати і відрахування, кредитні взаємини, взаємини з бюджетом .
Вітчизняні підприємства мають поки невеликий досвід розробки фінансових планів, та і ринкові відносини ще вельми далекі від бажаного рівня. Економічна і соціальна ситуація, в якій працюють українські підприємства, не дозволяють їм пряме використання якої або однієї методичної розробки при складанні фінансового плану. Необхідний ретельний відбір методів планування і їх адаптація до реальних господарських, соціальних, правових і інших умов середовища функціонування підприємства.