Вибір дротів і кабелів

До вибору дротів і кабелів в електричній частині ПВР пред'являються наступні вимоги, які сприяють забезпеченню електробезпеки:

провідники будь-якого призначення повинні задовольняти умові допустимого нагріву. Виходячи з цього вимоги ПУЕ [15] встановлюють допустимі значення тривалих струмів для різних провідників залежно від способу прокладки і температури навколишнього середовища. Недотримання цієї умови, тобто застосування провідників, для яких сила струму навантаження перевищує допустиме значення, призводить до нагріву понад допустиму температуру. Це, у свою чергу, позначається на стані ізоляції провідників, створюючи небезпеку дотику до оголених провідних частин і підвищує вірогідність замикань на корпус;

перетини струмопровідних жил проводів і кабелів відповідно до вимог ПУЕ [15] мають бути не менше вказаних в таблиці 5.17;

марки і способи прокладки проводів і кабелів повинні відповідати умовам навколишнього середовища і експлуатації з урахуванням вимог і норм ПУЕ [15];

вибрані за умови допустимого нагріву провідники мають бути перевірені на відповідність вибраному апарату захисту.

Таблиця 5.17 - Найменші перетини струмопровідних

Жил дротів і кабелів в електропроводках [15]

Провідники	Перетин жил, мм^2
	мідних	алюмінієвих
Кабелі для приєднання переносних і пересувних електроприймачів в промислових установках	0,75	‑
Незахищені ізольовані дроти для стаціонарної прокладки усередині приміщень:
безпосередньо по підставкам, на роликах, кліпсах і тросах	1,0	2,5
на ізоляторах	1,5	4,0
Незахищені ізольовані проводи в зовнішніх електропроводках:
по стінах, конструкціях або опорах на ізоляторах; введення від повітряної лінії	2,5	4,0
під навісами на роликах	1,5	2,5
Незахищені і захищені ізольовані дроти і кабелі в трубах, металевих рукавах і глухих коробах	1,0	2,0
Кабелі і захищені ізольовані дроти для стаціонарної прокладки (без труб, рукавів і глухих коробів):
для жил, що приєднуються до гвинтових затисків	1,0	2,0
для жил, що приєднуються паянням
однопровідних	0,5	‑
багатодротяних (гнучких)	0,35	‑

Для вибору перетинів ділянок електричної мережі по нагріву необхідно знати розрахункову силу струму цих ділянок, для визначення якої користуються значенням встановленої потужності електроприймачів. Для електродвигунів тривалого режиму і освітлювального навантаження в якості встановленої потужності одного електроприймача приймається паспортна номінальна потужність:

Р_у = Р_н(5.25)

де Р_у - встановлена потужність групи електроприймачів, яка дорівнює сумі їх номінальних потужностей, кВА;

Р_н – паспортна номінальна потужність електроприймача, кВА.

Для двигуна повторно-короткочасного режиму роботи:

Р_у = Р_н(5.26)

де ТВ - номінальна тривалість включення у відносних одиницях, рівна відношенню часу включення до загальної тривалості циклу. Для зварювального трансформатора:

Р_у = S_нcosφ_н(5.27)

де S_н - номінальна повна потужність, кВА;

cosφ_н - номінальний коефіцієнт потужності.

Для групи електроприймачів встановлена потужність Р_у визначається як сума потужностей окремих електроприймачів:

(5.28)

Розрахункову потужність Р_р визначають таким чином. Для одного електроприймача:

при тривалому режимі роботи

Р_р = Р_у;(5.29)

при повторно-короткочасному режимі

. (5.30)

Для групи однотипних електроприймачів

Р_р = Р_у·К_с (5.31)

де К_с - коефіцієнт попиту - відношення розрахункової потужності до сумарної номінальної (встановленої). Коефіцієнти попиту для груп однотипних споживачів враховують ККД, ступінь завантаження і неодночасність роботи електроприймачів. Для одного електроприймача коефіцієнт попиту дорівнює коефіцієнту завантаження К_з (0,85 ... 0,9).

Для визначення розрахункової потужності електроприймачів їх розбивають на однотипні групи, по яких знаходять розрахункові потужності, сума яких і є розрахунковою активною потужністю для вибору лінії, що живить будівельний майданчик.

Усереднені значення коефіцієнтів попиту і потужності, а також тривалість включення (ТВ) для характерних груп електроприймачів наведені в таблиці 5.18.

За отриманими значеннями розрахункової потужності визначають розрахункову силу струму окремих електроприймачів і ділянок мережі для вибору перетинів провідників.

Для лінії живлення окремого трифазного електроприймача розрахункова сила струму

(5.32)

де Р_р - розрахункова потужність, кВт;

U_л - номінальна міжфазна напруга мережі, В;

η·cos φ - номінальні значення ККД і коефіцієнта потужності електродвигуна.

Для однофазного електроприймача

(5.33)

де U_ф - номінальна фазна напруга мережі.

Для ламп розжарювання і нагрівальних приладів cos φ = 1.

Для лінії живлення групи трифазних електроприймачів або симетрично приєднаних до різних фаз однофазних електроприймачів

(5.34)

де cos φ_ср - середнє значення коефіцієнта потужності електроприймачів.

Для лінії, що живить групу електроприймачів, приєднаних до однієї фази мережі

(5.35)

Перетини проводів і кабелів вибирають за допустимим нагрівом з умови, що розрахункова сила струму І_р не повинна перевищувати допустимої сили струму І_доп (5.19…5.21):

І_р ≤ І_доп. (5.36)

Таблиця 5.18 - Усереднені значення коефіцієнтів попиту (К_с) і