- •Розділ 5 Рішення з охорони праці в будівельних генеральних планах
- •5.1 Загальномайданчикові питання безпеки праці
- •5.1.1 Визначення та позначення небезпечних зон на будівельному майданчику
- •При падінні предметів з висоти
- •(Канави) до найближчих опор вантажопідіймального крана
- •Буровибуховим способом на відкритій місцевості
- •В залежності від ступеня інтенсивності руйнувань та умов вибуху
- •Ґрунтів накладними зарядами
- •Шкідливих речовин у повітрі робочої зони
- •1 ‑ Заповнення; 2 - стійка; 3 - бортова дошка; 4 - плита перекриття
- •1 ‑ Заповнення; 2 - стійка; 3 - бортова дошка;
- •Будівельної машини до площини проекції дроту
- •5.1.2 Забезпечення безпечного переміщення вантажів, конструкцій та людей у межах будівельного майданчика
- •Автомобільної дороги до будівель і споруд
- •Навантажувально-розвантажувальних фронтів, біля прохідних і в інших місцях в м
- •5.1.3 Забезпечення організації безпечного складування конструкцій, виробів та матеріалів на будівельному майданчику
- •Площ складів для будівництва
- •5.1.4 Вирішення загальномайданчикових питань електробезпеки
- •Вибір дротів і кабелів
- •Жил дротів і кабелів в електропроводках [15]
- •Потужності (cos φ), а також тривалість включення (тв)
- •З гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з мідними жилами [15]
- •З гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з алюмінієвими жилами [15]
- •Переносних шлангових легких і середніх, кабелів переносних шлангових важких, шахтних гнучких шлангових, прожекторних і дротів переносних з мідними жилами [15]
- •Розрахунок і вибір апаратів захисту
- •Напругою до 500 в змінного і постійного струму
- •Однофазного короткого замикання по відношенню до номінального струму спрацьовування апарату захисту к [15]
- •Розрахунок заземлювальних пристроїв
- •Визначення коефіцієнтів сезонності ψ [20]
- •Електричних опорів різних ґрунтів і води [20]
- •Смугового електроду, що з’єднує вертикальні електроди (кругла сталь, кутики і т. І.) групового заземлювача [20]
- •Електродів групового заземлювача (кругла сталь, кутики і т. І.) без врахування впливу смуги зв'язку [20]
- •Розрахунок занулення
- •Заземлюючого пристрою з опором 10 Ом
- •Порядок розрахунку:
- •Zт, Ом, масляних трансформаторів по гост 11920-85е
- •Сталевих провідників при змінному струмі (50 Гц). Ом/км [20]
- •Нульовий дріт чотирипровідних ліній, виконаних чотирижильними
- •Кабелями і дротами з гумовою і пластмасовою ізоляцією
- •З алюмінієвими жилами або одножильними алюмінієвими дротами
- •Прокладеними пучком, Ом/км. [15]
- •5.1.5 Загальномайданчикові питання охорони праці при експлуатації будівельних машин і механізмів
- •Підбір і прив'язка вантажопідйомного крана
- •Установка вантажопідйомних машин
- •Межі небезпечних зон
- •Обмеження небезпечних зон обслуговування кранами
- •Вимоги безпеки при установці два і більш за крани на одному шляху крана
- •Улаштування верхньої будови підкранового шляху
- •Улаштування заземлення підкранової колії
- •Обслуговування виносних вантажоприймальних площадок
- •5.2 Загально майданчикові питання виробничої санітарії та гігієни праці
- •5.2.1 Забезпечення працюючих санітарно-побутовими приміщеннями
- •5.2.1.1 Класифікація тимчасових мобільних будівель
- •Побутових городків різної місткості
- •5.2.1.2 Розміщення тимчасових будівель на будівельному майданчику
- •5.2.1.3 Вимоги до складу санітарно-побутових приміщень
- •5.2.1.4 Вимоги до санітарно-побутових приміщень
- •5.2.1.5 Розрахунок санітарно-побутових приміщень
- •По галузях і видах будівництва
- •У тимчасових будівлях (приміщеннях)
- •5.2.1.6 Опалювання, вентиляція і кондиціонування повітря
- •В приміщеннях тимчасових будівель в холодний період року
- •5.2.2 Забезпечення працюючих питною водою
- •В санітарно-побутових приміщеннях
- •5.2.3 Забезпечення необхідної величини освітленості
- •5.3 Загально майданчикові питання пожежної безпеки
- •5.3.1 Забезпечення протипожежних розривів між тимчасовими і постійними будівлями
- •5.3.2 Забезпечення будівельного майданчика необхідними засобами пожежогасіння
- •5.3.2.1 Класифікація пожеж і вогнегасних речовин
- •5.3.2.2 Класифікація стаціонарних установок пожежогасіння
- •Вибір пристосувань і основних варіантів для пожежогасінні
- •Загальна класифікація
- •Класифікація установки водяного і пінного пожежогасіння
- •Класифікація установок порошкового пожежогасіння
- •Класифікація установок газового пожежогасіння
- •Класифікація установок аерозольного пожежогасіння
- •Вимоги до установок пожежогасіння Установки водяного та пінного пожежогасіння
- •За ступенем небезпеки розвитку пожежі в залежності від їх функціонального призначення і пожежного навантаження горючих матеріалів [54]
- •Для приміщень висотою до 10 м
- •Для приміщень 5-7 груп висотою до 10 м
- •Для приміщень висотою від 10 до 20 м
- •5.3.2.3 Протипожежне водопостачання
- •Мережі зовнішнього водопроводу і споруди на них
- •Житлових і суспільних будівель
- •Внутрішній протипожежний водопровід
- •Внутрішній протипожежний водогін
- •5.3.2.4 Первинні засоби пожежогасіння
- •Вогнегасники
- •Позначення вогнегасників
- •Класифікація вогнегасників
- •Вогнегасна здатність вогнегасників
- •За гасінням модельних вогнищ пожежі класу а
- •Вогнегасників за гасінням модельних вогнищ пожежі класу в
- •За гасінням модельних вогнищ пожежі класів а і (або) в
- •Загальні відомості про будову та принципи роботи вогнегасників
- •Водяні вогнегасники
- •Водяного вогнегасника фірми ansul
- •Повітряно-пінні вогнегасники
- •Порошкові вогнегасники
- •Вуглекислотні вогнегасники
- •Хладонові вогнегасники
- •Вогнегасники аерозольні
- •Самоспрацьовуючі вогнегасники
- •Визначення необхідної кількості первинних засобів пожежогасінні Оснащення пожежними щитами
- •Немеханізованим інструментом і інвентарем
- •Оснащення вогнегасниками
- •Переносними вогнегасниками
- •Пересувними вогнегасниками
- •Вибір типу та необхідної кількості вогнегасників
- •Різних класів та діапазони температур їх експлуатації
- •Ефективності вогнегасників за їх вогнегасною здатністю щодо гасіння модельних вогнищ пожежі класів а та в
- •Повинні бути оснащені переносними вогнегасниками
- •Повинні які повинні бути оснащені пересувними вогнегасниками
- •Належності порошкових вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Належності вуглекислотних вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Належності вогнегасників для гаражів та автомайстерень
- •Вимоги до розміщення вогнегасників
- •Рекомендації по використанню вогнегасників
- •Вогнегасників залежно від класу пожежі
- •Техніка безпеки при експлуатації вогнегасників
- •Пожежні щити
- •Умовні графічні позначення вогнегасників, установок пожежогасінні і пожежної сигналізації
- •5.3.3 Забезпечення під’їзду пожежних автомобілів на будівельний майданчик
- •5.3.4 Забезпечення протипожежних заходів при складуванні та збереженні горючих та важко горючих речовин, матеріалів та конструкцій
- •5.3.4.1 Матеріальні склади і бази загального призначення
- •5.3.4.2 Вимоги до зберігання і транспортування матеріалів на будівельному майданчику
- •5.3.4.3 Склади лзр та гр
- •5.3.4.4 Склади балонів з газами
- •5.3.4.5 Склади хімічних речовин
- •5.3.4.6 Склади лісопиломатеріалів
- •5.3.5 Забезпечення пожежної безпеки при виконанні газонебезпечних та вогненебезпечних робіт
- •Вогневих робіт від горючих речовин
- •Вимоги при роботі з пожежовибухонебезпечними матеріалами
- •Покрівельні роботи
- •Улаштування утеплювача
- •Робота з тепловипромінюючими установками
- •Зварювальні та різальні роботи
- •Паяльні роботи.
- •Розігрівання (варіння) бітумів та смол
- •Фарбувальні роботи.
- •Робота з мастиками, клеями та іншими подібними горючими речовинами й матеріалами.
- •Інші будівельно-монтажні роботи
- •Сушка приміщень газовими пальниками інфрачервоного випромінювання і повітронагрівачами.
- •5.3.6 Забезпечення безпечної евакуації працюючих на випадок пожежі Основні положення
- •Евакуація з виробничих будівель.
- •5.3.7 Блискавкозахист будівель і споруд, що зводяться
- •5.3.7.1 Загальні пололження
- •Блискавкозахисту об’єкта від пуб і його рбз
- •5.3.7.2 Зовнішня блискавкозахисна система
- •Блискавкоприймачі
- •Виконуючих функції природного блискавкоприймача
- •Струмовідводи
- •Залежно від рівня захищеності
- •Заземлювачі
- •Вибір блискавковідводів Загальні вимоги
- •Зони захисту одиничних стрижньових блискавковідводів
- •Зони захисту одиничних тросових блискавковідводів
- •Зони захисту подвійного стрижньового блискавковідводу
- •Подвійного стрижньового блискавковідводу
- •Зона захисту подвійного тросового блискавковідводу
- •Подвійного тросового блискавковідводу
- •5.3.7.3 Захист від вторинних дій блискавки
- •Зони захисту від дії блискавки
- •Екранування
- •З'єднання
- •Більша частина струму блискавки
- •Протікає незначна частина струму блискавки
- •Заземлення
Сушка приміщень газовими пальниками інфрачервоного випромінювання і повітронагрівачами.
Для сушки приміщень будівлі, що будується, слід застосовувати повітронагрівачі тільки заводського виготовлення. До обслуговування повітронагрівачів допускаються особи, що навчені поводженню з ними, вивчили інструкції по їх експлуатації, що пройшли протипожежний інструктаж і що мають кваліфікаційне посвідчення на право роботи.
У разі застосування для опалення і сушіння тимчасових опалювальних пристроїв та тепловироблювальних установок заходи пожежної безпеки повинні бути викладені в проекті виконання робіт.
Застосування відкритого вогню, а також вогневих, електричних калориферів та газових пальників інфрачервоного випромінення в тепляках забороняється.
Не дозволяється застосування для сушіння та обігрівання приміщень саморобних нагрівних приладів, жаровень, мангалів, електроприладів з відкритими електронагрівними елементами.
Пересувні і стаціонарні установки з пальниками інфрачервоного випромінення мають бути обладнані автоблокуванням, яке припиняє подання газу в разі згасання пальника.
Пожежна небезпека газових пальників інфрачервоного випромінювання обумовлюється пожежовибухонебезпечними властивостями вживаного газу, наявністю розжарених поверхонь керамічних плиток і корпусу пальників. Вживані природні і зріджені гази здатні утворювати вибухонебезпечні суміші з повітрям. Межі спалахування їх складають 2..15 % по відношенню до об'єму повітря. Витоки газу можливі через нещільність в кранах, в місцях з’єднань газопроводів, при їх пошкодженні, при згасанні пальника унаслідок відриву полум'я при тиску в мережі більше допустимого. Корпус пальника нагрівається до температури 75 °С; температура рефлектора на бічних поверхнях складає 110 оС, а на верхній стінці при нахилі пальника під кутом 45° до горизонту досягає 390 °С; поверхня керамічної насадки розігрівається до температури 800...900 °С; понад 60% теплоти передається випромінюванням. Тому зіткнення горючих матеріалів з поверхнею пальника і установка її поблизу горючих конструкцій і матеріалів можуть привести до, їх займанню. Несправності в системі електрозапалення, застосування відкритого вогню для запалення пальників також можуть привести до вибуху або до пожежі.
Пересувні установки з пальниками інфрачервоного випромінення, встановлювані на підлозі, повинні мати спеціальну стійку підставку. Балон з газом повинен знаходитися на відстані не менше 1,5 м від установки та інших опалювальних приладів, а від електролічильника, вимикачів та інших електроприладів - на відстані не менше 1 м. Відстань від пальників до конструкцій з горючих матеріалів має бути не менше 1 м, з важкогорючих - 0,7 м, з негорючих - 0,4 м. Черговий працівник, що займається експлуатацією пересувних установок, повинен стежити за їх справним станом та реєструвати в журналі розміщення установок на поверхах.
У місцях, де працюють установки з газовими пальниками інфрачервоного випромінення, забороняється зберігати горючі та важкогорючі речовини й матеріали, а також проводити інші види робіт.
Під час експлуатації пальників інфрачервоного випромінення забороняється:
використовувати установку в приміщеннях без природного провітрювання або штучної вентиляції з відповідною кратністю повітрообміну, а також у підвальних або цокольних поверхах;
застосовувати пальник з пошкодженою керамікою, а також з видимими язиками полум'я;
користуватися установкою, якщо в приміщенні з'явився запах газу;
направляти теплові промені пальників безпосередньо в бік горючих матеріалів, балонів з газом, газопроводів, електропроводок тощо;
послуговуватися газовими установками одночасно з установками на твердому паливі;
зберігати в приміщеннях, у яких проводиться сушіння, а також поблизу працюючої установки запасні балони;
користуватися відкритим вогнем поблизу балонів з газом. Під час роботи на відкритих майданчиках (для обігрівання робочих місць, сушіння зволожених ділянок) слід застосовувати лише вітростійкі пальники (наприклад, ГИИ-1 та інші).
Тимчасові газопроводи виконують із сталевих газових труб. Гумовотканинні рукави для приєднання пальника до газопроводу (балону) не мають бути довше 30 м. Шланг захищають, від механічних пошкоджень і теплової дії; його не можна прокладати через стіни, вікна, двері і підлоги. Під час роботи горілок дверям приміщень не повинні закриватися. При появі запаху газу необхідно негайно відключити подачу газу на введенні, закрити всі крани перед пальниками, вивести людей з приміщення, повідомити про той, що трапився в аварійну газову службу, провітрити приміщення і виключити джерела запалення.
Кожен будівельний об'єкт повинен мати інструкції з експлуатації пальників інфрачервоного випромінювання. Забороняється: залишати працюючі пальники без нагляду; включати пальники з пошкодженою керамікою; користуватися пальниками з видимими язичками полум'я над керамікою; застосовувати відкритий вогонь для запалення пальників; користуватися пальниками одночасно із застосуванням нагрівальних установок на твердому паливі і электронагревателей з відкритою спіраллю; встановлювати балони з газом в підвальних приміщеннях, а також на відстані менше 1,5 м від пальників, і інших опалювальних приладів і менше 1 м від електроарматури (лічильників, вимикачів, розеток); користуватися вогнем поблизу балонів; направляти теплові промені пальників у бік балонів, газопроводів, електропроводів і т. п.; зберігати балони з газом і порожні в межах будівлі, що будується (вони повинні зберігатися в спеціальному складі на будмайданчику).
Працюючі в приміщеннях, де застосовуються стаціонарні або пересувні установки з газовими пальниками інфрачервоного випромінювання, незалежно від професії і відомчої підлеглості обов'язково проходять інструктаж по основних правилах техніки безпеки. У приміщеннях і. інших місцях, де працюють стаціонарні і пересувні установки з газовими пальниками інфрачервоного випромінювання, забороняється проводити вогневі, малярні і столярні роботи, встановлювати балони з ацетиленом і киснем, зберігати ЛВЖ, ГЖ і інші горючі матеріали.
Повітронагрівачі (теплогенератори), що працюють на рідкому і газоподібному паливі, найширше застосовуються для обігріву і сушки оброблюваних поверхонь приміщень. Пожежна небезпека повітронагрівачів (теплогенераторів) обумовлюється вогненебезпечними властивостями вживаного палива, високими температурами в зоні спалювання палива, можливістю утворення вибухонебезпечних сумішей пари і газів з повітрям при витоку палива, можливістю вибухів в паливному просторі теплогенератора при порушенні правил розпалювання форсунок і ін.
Повітронагрівачі, що працюють на рідкому паливі, встановлюють на відстані не менше 10 м від горючих матеріалів і конструкцій і не менше 5 м -- від входів в будівлю, що будується. Навколо будівлі не повинні знаходитися горючі матеріали і відходи. При прокладці металевих рукавів через горючі конструкції і біля них для подачі суміші димових газів з повітрям в приміщення, що обігрівається, передбачають оброблення з негорючих матеріалів і відступи шириною не менше 0,25 м. Температура теплоносія не повинна перевищувати 100 оС. Бак з рідким паливом встановлюють на міцній опорі на відстані не менше 10 м від повітронагрівача (теплогенератора) і не менше 15 м -- від горючих конструкцій, матеріалів і будівлі, що будується. Місткість бака допускається не більше 200 л. Пролите паливо негайно засипають піском і зачищають.
Відстань від пальників до конструкції з горючих матеріалів має бути не менше 1 м, трудногорючих - не менше 0,7 м, негорючих, - не менше 0,4 м.
У місцях, де працюють установки з газовими пальниками інфрачервоного випромінювання, не дозволяється зберігати пальні і трудногорючие речовини і матеріали, а також проводити роботи з їх застосуванням.
Під час монтажу та експлуатації установок, які працюють на газовому паливі, треба дотримуватися таких правил:
у тепловироблювальних установках повинні бути встановлені стандартні пальники, що мають заводський паспорт;
пальники повинні стало працювати без відриву полум'я та проскакування його всередину пальника в межах необхідного регулювання теплового навантаження агрегату;
вентиляція приміщення з тепловироблювальними установками повинна забезпечувати триразовий повітрообмін.
При експлуатації пальників інфрачервоного випромінювання забороняється:
користуватися установкою в приміщеннях без природного провітрювання або штучної вентиляції з відповідною кратністю повітрообміну, а також в підвальних або цокольних поверхах;
використовувати пальник з пошкодженою керамікою, а також з видимими язиками полум'я;
користуватися установкою, якщо в приміщенні з'явився запах газу;
направляти теплові промені пальників безпосередньо у бік горючих матеріалів, балонів з газом, газопроводів, електропроводок і т. п.;
користуватися відкритим вогнем поблизу балонів з газом. При роботі на відкритих майданчиках (для обігріву робочих місць і для сушки зволожених ділянок) слід застосовувати тільки вітростійкі пальники.
Повітронагрівальні установки повинні розміщуватися на відстані не менше 5 м від будівлі, що будується.
Ємкість для палива має бути об'ємом не більше 200 л і знаходитися на відстані не менше 10 м від повітронагрівача і не менше 15 м від будівлі, що будується. Паливо до повітронагрівача слід подавати по металевому трубопроводу.
З'єднання і арматура на паливопроводах мають бути заводського виготовлення, змонтовані так, щоб виключалося підтікання палива. На паливопроводі у витратного бака слід встановлювати запірний клапан для припинення подачі палива до установки на випадок пожежі або аварії.
При монтажі і експлуатації установок, що працюють на газовому паливі, повинні дотримуватися наступні вимоги:
у теплогенеруючих установках повинні встановлюватися стандартні пальники, що мають заводський паспорт;
пальники повинні стійко працювати без відриву полум'я і проскакування його всередину пальника в межах необхідного регулювання теплового навантаження агрегату;
вентиляція приміщення з теплогенеруючими установками повинна забезпечувати трикратний повітрообмін.
При експлуатації теплогенеруючих установок забороняється:
працювати на установці з порушеною герметичністю топливопроводів, нещільними з'єднаннями корпусу форсунки з теплогенеруючою установкою, несправними димарями, що викликають проникнення продуктів згорання в приміщення, несправними електродвигунами і пусковою апаратурою, а також за відсутності теплового захисту електродвигуна і інших несправностях;
працювати при невідрегульованій форсунці (з ненормальним горінням палива);
застосовувати гумові або поліхлорвінілові шланги і муфти для з'єднання топливопроводів;
влаштовувати горючі огорожі біля установки і витратних баків;
відігрівати топливопроводи відкритим полум'ям;
здійснювати пуск теплогенеруючої установки без продування повітрям після короткочасної зупинки;
запалювати робочу суміш через оглядове очко;
регулювати зазор між електродами свічок при працюючій теплогенеруючій установці;
допускати роботу теплогенеруючої установки за відсутності захисних грат на повітрозабірних колекторах.
Не допускається застосування горючих матеріалів для м'якої вставки між корпусом електрокалорифера і вентилятором.
Під час експлуатації тепловироблювальних установок забороняється:
працювати на установці з порушеною герметичністю паливопроводів, нещільними з'єднаннями корпуса форсунки з тепловироблювальною установкою, несправними димоходами, котрі викликають проникнення продуктів згоряння у приміщення, несправними електродвигунами та пусковою апаратурою, а також за відсутності теплового захисту електродвигуна та інших несправностей;
працювати при невідрегульованій форсунці (з ненормальним горінням палива);
застосовувати гумові чи поліхлорвінілові шланги та муфти для з'єднання паливопроводів;
влаштовувати обгорожі з горючих матеріалів біля установки та витрачальних баків;
відігрівати паливопроводи відкритим полум'ям;
здійснювати пуск тепловироблювальної установки без продування повітрям у разі короткочасної зупинки;
запалювати робочу суміш через оглядове вікно;
регулювати зазор між електродами свічок під час роботи тепловироблювальної установки;
допускати роботу тепловироблювальної установки за відсутності захисних грат на повітрозабірних колекторах.
До монтажу та експлуатації допускаються електрокалорифери тільки заводського виготовлення, із справними сигналізацією та блокуванням, яке виключає подавання електроенергії до нагрівних елементів, коли вентилятор не працює; автоматикою контролю за температурою повітря на виході та її регулюванням; електричним та тепловим захистом, передбаченим у калорифері. Монтаж, підготовка до роботи, запуск електрокалорифера повинні здійснюватися в порядку, викладеному в паспорті заводу-виробника. Не дозволяється застосовування горючих матеріалів для м'якої вставки між корпусом електрокалорифера та вентилятором.
Під час експлуатації електрокалорифера забороняється:
відключення сигналізації або блокування;
перевищення температури повітря, котра встановлена заводом-виробником, на виході з електрокалорифера;
включення електрокалорифера, коли не працює вентилятор (блокування необхідно перевіряти перед кожним запуском установки);
сушіння одягу або інших горючих матеріалів на електрокалорифері або поблизу нього;
зберігання в приміщенні, де встановлений калорифер, горючих речовин і матеріалів.
Освітлювальні прожектори на території будівельного майданчика треба встановлювати, як правило, на окремих опорах. Забороняється встановлювати прожектори на покрівлях із горючих матеріалів і на будівлях із полімерними утеплювачами в обгороджувальних конструкціях.