- •Розділ 5 Рішення з охорони праці в будівельних генеральних планах
- •5.1 Загальномайданчикові питання безпеки праці
- •5.1.1 Визначення та позначення небезпечних зон на будівельному майданчику
- •При падінні предметів з висоти
- •(Канави) до найближчих опор вантажопідіймального крана
- •Буровибуховим способом на відкритій місцевості
- •В залежності від ступеня інтенсивності руйнувань та умов вибуху
- •Ґрунтів накладними зарядами
- •Шкідливих речовин у повітрі робочої зони
- •1 ‑ Заповнення; 2 - стійка; 3 - бортова дошка; 4 - плита перекриття
- •1 ‑ Заповнення; 2 - стійка; 3 - бортова дошка;
- •Будівельної машини до площини проекції дроту
- •5.1.2 Забезпечення безпечного переміщення вантажів, конструкцій та людей у межах будівельного майданчика
- •Автомобільної дороги до будівель і споруд
- •Навантажувально-розвантажувальних фронтів, біля прохідних і в інших місцях в м
- •5.1.3 Забезпечення організації безпечного складування конструкцій, виробів та матеріалів на будівельному майданчику
- •Площ складів для будівництва
- •5.1.4 Вирішення загальномайданчикових питань електробезпеки
- •Вибір дротів і кабелів
- •Жил дротів і кабелів в електропроводках [15]
- •Потужності (cos φ), а також тривалість включення (тв)
- •З гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з мідними жилами [15]
- •З гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з алюмінієвими жилами [15]
- •Переносних шлангових легких і середніх, кабелів переносних шлангових важких, шахтних гнучких шлангових, прожекторних і дротів переносних з мідними жилами [15]
- •Розрахунок і вибір апаратів захисту
- •Напругою до 500 в змінного і постійного струму
- •Однофазного короткого замикання по відношенню до номінального струму спрацьовування апарату захисту к [15]
- •Розрахунок заземлювальних пристроїв
- •Визначення коефіцієнтів сезонності ψ [20]
- •Електричних опорів різних ґрунтів і води [20]
- •Смугового електроду, що з’єднує вертикальні електроди (кругла сталь, кутики і т. І.) групового заземлювача [20]
- •Електродів групового заземлювача (кругла сталь, кутики і т. І.) без врахування впливу смуги зв'язку [20]
- •Розрахунок занулення
- •Заземлюючого пристрою з опором 10 Ом
- •Порядок розрахунку:
- •Zт, Ом, масляних трансформаторів по гост 11920-85е
- •Сталевих провідників при змінному струмі (50 Гц). Ом/км [20]
- •Нульовий дріт чотирипровідних ліній, виконаних чотирижильними
- •Кабелями і дротами з гумовою і пластмасовою ізоляцією
- •З алюмінієвими жилами або одножильними алюмінієвими дротами
- •Прокладеними пучком, Ом/км. [15]
- •5.1.5 Загальномайданчикові питання охорони праці при експлуатації будівельних машин і механізмів
- •Підбір і прив'язка вантажопідйомного крана
- •Установка вантажопідйомних машин
- •Межі небезпечних зон
- •Обмеження небезпечних зон обслуговування кранами
- •Вимоги безпеки при установці два і більш за крани на одному шляху крана
- •Улаштування верхньої будови підкранового шляху
- •Улаштування заземлення підкранової колії
- •Обслуговування виносних вантажоприймальних площадок
- •5.2 Загально майданчикові питання виробничої санітарії та гігієни праці
- •5.2.1 Забезпечення працюючих санітарно-побутовими приміщеннями
- •5.2.1.1 Класифікація тимчасових мобільних будівель
- •Побутових городків різної місткості
- •5.2.1.2 Розміщення тимчасових будівель на будівельному майданчику
- •5.2.1.3 Вимоги до складу санітарно-побутових приміщень
- •5.2.1.4 Вимоги до санітарно-побутових приміщень
- •5.2.1.5 Розрахунок санітарно-побутових приміщень
- •По галузях і видах будівництва
- •У тимчасових будівлях (приміщеннях)
- •5.2.1.6 Опалювання, вентиляція і кондиціонування повітря
- •В приміщеннях тимчасових будівель в холодний період року
- •5.2.2 Забезпечення працюючих питною водою
- •В санітарно-побутових приміщеннях
- •5.2.3 Забезпечення необхідної величини освітленості
- •5.3 Загально майданчикові питання пожежної безпеки
- •5.3.1 Забезпечення протипожежних розривів між тимчасовими і постійними будівлями
- •5.3.2 Забезпечення будівельного майданчика необхідними засобами пожежогасіння
- •5.3.2.1 Класифікація пожеж і вогнегасних речовин
- •5.3.2.2 Класифікація стаціонарних установок пожежогасіння
- •Вибір пристосувань і основних варіантів для пожежогасінні
- •Загальна класифікація
- •Класифікація установки водяного і пінного пожежогасіння
- •Класифікація установок порошкового пожежогасіння
- •Класифікація установок газового пожежогасіння
- •Класифікація установок аерозольного пожежогасіння
- •Вимоги до установок пожежогасіння Установки водяного та пінного пожежогасіння
- •За ступенем небезпеки розвитку пожежі в залежності від їх функціонального призначення і пожежного навантаження горючих матеріалів [54]
- •Для приміщень висотою до 10 м
- •Для приміщень 5-7 груп висотою до 10 м
- •Для приміщень висотою від 10 до 20 м
- •5.3.2.3 Протипожежне водопостачання
- •Мережі зовнішнього водопроводу і споруди на них
- •Житлових і суспільних будівель
- •Внутрішній протипожежний водопровід
- •Внутрішній протипожежний водогін
- •5.3.2.4 Первинні засоби пожежогасіння
- •Вогнегасники
- •Позначення вогнегасників
- •Класифікація вогнегасників
- •Вогнегасна здатність вогнегасників
- •За гасінням модельних вогнищ пожежі класу а
- •Вогнегасників за гасінням модельних вогнищ пожежі класу в
- •За гасінням модельних вогнищ пожежі класів а і (або) в
- •Загальні відомості про будову та принципи роботи вогнегасників
- •Водяні вогнегасники
- •Водяного вогнегасника фірми ansul
- •Повітряно-пінні вогнегасники
- •Порошкові вогнегасники
- •Вуглекислотні вогнегасники
- •Хладонові вогнегасники
- •Вогнегасники аерозольні
- •Самоспрацьовуючі вогнегасники
- •Визначення необхідної кількості первинних засобів пожежогасінні Оснащення пожежними щитами
- •Немеханізованим інструментом і інвентарем
- •Оснащення вогнегасниками
- •Переносними вогнегасниками
- •Пересувними вогнегасниками
- •Вибір типу та необхідної кількості вогнегасників
- •Різних класів та діапазони температур їх експлуатації
- •Ефективності вогнегасників за їх вогнегасною здатністю щодо гасіння модельних вогнищ пожежі класів а та в
- •Повинні бути оснащені переносними вогнегасниками
- •Повинні які повинні бути оснащені пересувними вогнегасниками
- •Належності порошкових вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Належності вуглекислотних вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Належності вогнегасників для гаражів та автомайстерень
- •Вимоги до розміщення вогнегасників
- •Рекомендації по використанню вогнегасників
- •Вогнегасників залежно від класу пожежі
- •Техніка безпеки при експлуатації вогнегасників
- •Пожежні щити
- •Умовні графічні позначення вогнегасників, установок пожежогасінні і пожежної сигналізації
- •5.3.3 Забезпечення під’їзду пожежних автомобілів на будівельний майданчик
- •5.3.4 Забезпечення протипожежних заходів при складуванні та збереженні горючих та важко горючих речовин, матеріалів та конструкцій
- •5.3.4.1 Матеріальні склади і бази загального призначення
- •5.3.4.2 Вимоги до зберігання і транспортування матеріалів на будівельному майданчику
- •5.3.4.3 Склади лзр та гр
- •5.3.4.4 Склади балонів з газами
- •5.3.4.5 Склади хімічних речовин
- •5.3.4.6 Склади лісопиломатеріалів
- •5.3.5 Забезпечення пожежної безпеки при виконанні газонебезпечних та вогненебезпечних робіт
- •Вогневих робіт від горючих речовин
- •Вимоги при роботі з пожежовибухонебезпечними матеріалами
- •Покрівельні роботи
- •Улаштування утеплювача
- •Робота з тепловипромінюючими установками
- •Зварювальні та різальні роботи
- •Паяльні роботи.
- •Розігрівання (варіння) бітумів та смол
- •Фарбувальні роботи.
- •Робота з мастиками, клеями та іншими подібними горючими речовинами й матеріалами.
- •Інші будівельно-монтажні роботи
- •Сушка приміщень газовими пальниками інфрачервоного випромінювання і повітронагрівачами.
- •5.3.6 Забезпечення безпечної евакуації працюючих на випадок пожежі Основні положення
- •Евакуація з виробничих будівель.
- •5.3.7 Блискавкозахист будівель і споруд, що зводяться
- •5.3.7.1 Загальні пололження
- •Блискавкозахисту об’єкта від пуб і його рбз
- •5.3.7.2 Зовнішня блискавкозахисна система
- •Блискавкоприймачі
- •Виконуючих функції природного блискавкоприймача
- •Струмовідводи
- •Залежно від рівня захищеності
- •Заземлювачі
- •Вибір блискавковідводів Загальні вимоги
- •Зони захисту одиничних стрижньових блискавковідводів
- •Зони захисту одиничних тросових блискавковідводів
- •Зони захисту подвійного стрижньового блискавковідводу
- •Подвійного стрижньового блискавковідводу
- •Зона захисту подвійного тросового блискавковідводу
- •Подвійного тросового блискавковідводу
- •5.3.7.3 Захист від вторинних дій блискавки
- •Зони захисту від дії блискавки
- •Екранування
- •З'єднання
- •Більша частина струму блискавки
- •Протікає незначна частина струму блискавки
- •Заземлення
Буровибуховим способом на відкритій місцевості
Види робіт |
Мінімально допустимий радіус небезпечної зони, м не менше |
Вибухові роботи способами: |
|
зовнішніх зарядів (10кг) |
300 |
шпурових |
200 |
рукавів |
200 |
рукавів на косогорах в напрямку вниз по схилу |
300 |
свердловинних |
200 за проектом |
Подрібнення негабаритних кусків |
400 |
Небезпечні зони в даному випадку тимчасові, тому виставляються охоронні пости із розрахунку 1 чол. на кожні 25 м зони, що охороняється.
В "Единых правилах безопасности при взрывных работах"[12] визначено мінімальний радіус находження людей від місця вибуху - 200 м.
Таблиця 5.7 ‑ Значення коефіцієнта пропорційності (kв)
В залежності від ступеня інтенсивності руйнувань та умов вибуху
Ступінь інтенсивності руйнувань |
Умови вибуху |
kв |
1 |
Заряд на поверхні землі, відсунення ушкодженості |
50...150 |
2 |
Випадкове ушкодження засклення |
20…30 |
3 |
Повне руйнування засклення, часткове ушкодження рам, дверей, порушення штукатурки |
6...8 |
4 |
Руйнування внутрішніх перегородок, рам, дверей, а також сараїв |
3...4 |
5 |
Пролом крупних цегляних стін, ушкодження залізниць і мостів |
1,5 |
Розміри небезпечних зон при розпущенні ґрунтів накладними зарядами встановлюються від кількості вибухової речовини, що підривається одночасно (див. табл. 5.8).
При руйнуванні мерзлих ґрунтів повітряним навантаженням для запобігання травмування кусками, що розлітаються, правила безпеки забороняють людям знаходитись в радіусі 50 м від місця робіт. При цьому необхідно враховувати, що на дальність і траєкторію відльоту кусків ґрунту великий вплив має геометрична форма ударного робочого органу машини.
Таблиця 5.8 ‑ Розміри небезпечних зон при розпушенні
Ґрунтів накладними зарядами
Маса вибухової речовини, що підривається одночасно, кг |
1 |
2 |
5 |
10 |
20 |
50 |
100 |
Радіус зони можливого руйнування повітряною хвилею, м |
30 |
45 |
70 |
100 |
145 |
215 |
300 |
Максимальна дальність розльоту кусків мерзлого ґрунту вагою до 1 кг визначається за формулою, м:
м (5.8)
де V0 - максимальна швидкість відльоту кусків ґрунту, V0 = 10...18 м/с;
k - експериментальний коефіцієнт, k = - 0,63;
αmin - кут прикладання робочого органу, αmin = 65...90°;
β - експериментальний коефіцієнт, β = 72°;
g - прискорення вільного падіння, g = 9,8 м/с2.
Максимальну висоту розльоту кусків мерзлого ґрунту Нтах при початковому куті розльоту кусків ґрунту, що дорівнює
α1 = k∙α + β, (5.9
можна визначити за формулою, м:
(5.10)
Небезпечна зона при розробці ґрунту механічним способом ударним навантаженням повинна бути огороджена. Якщо за умовами роботи обмежити небезпечну зону неможливо, для запобігання розльоту кусків ґрунту встановлюють захисні сітки, висота яких, а також їх віддалення від місця виконання робіт можуть бути прийняті за табл. 5.9.
Таблиця 5.9 - Висота захисних сіток при розробці ґрунту механічним способом
Відстань від місця падіння робочого органу до місця встановлення захисних сіток, м |
Висота захисних сіток, м, при падінні робочого органу піл кутом, град. | ||
80 |
70 |
65 | |
4 |
1.0 |
1,5 |
1,8 |
6 |
1,0 |
2,0 |
2,5 |
8 |
1,5 |
3,0 |
3,5 |
10 |
1,8 |
3,2 |
4,0 |
12 |
1,4 |
3,4 |
4,0 |
14 |
1,0 |
2,8 |
3,8 |
16 |
1,0 |
2,5 |
3,5 |
Небезпечна зона розльоту кусків мерзлого ґрунту при його розпушенні клин-бабою показана на рис. 5.5.
Рисунок 5.5 ‑ Схема визначення габаритів небезпечної зони при
розпушенні ґрунту клин-бабою (l - довжина вильоту стріли)
Небезпечні зони виникають також при розбиранні будівель і споруд. Заборонено виконувати ці роботи в декількох рівнях по вертикалі, а також обвалювати конструкції, що розбираються на перекриттях. Машини і механізми слід розміщувати поза зоною обвалення.
У випадку застосування для розбирання будівель способу "завалення" довжина робочих канатів повинна в 3 рази перевищувати висоту будівлі.
При обваленні конструкцій будівель (споруд), які підлягають знесенню за допомогою клин-молота чи шар-молота, небезпечна зона, знаходження в якій недопустимо, визначається висотою будівлі (споруди).
Для забезпечення безпечного переміщення машин по льоду річок і водойм необхідно визначити його розрахункову товщину за формулою, см:
(5.11)
де G - повна маса транспорту з вантажем, т;
k - коефіцієнт, для гусеничних машин k = 9, для колісних машин і причепів (в залежності від схеми опирання) k = 11.
Якщо температура повітря позитивна, величину h необхідно збільшити на 25%, тому в даному випадку буде справедлива формула:
(5.12)
При негативних температурах товщину льоду, якщо вона не достатня, можна збільшити шляхом наморожування.
Ширина шляху переміщення кранів визначається за формулами:
- для гусеничних машин lгус = 0,33 G + 6 м; (5.13)
- для коліснихмашинlкол = 0,33 G + 6 м;(5.14)
Важливим елементом забезпечення безпеки на будівельному майданчику являється визначення та позначення небезпечних зон при експлуатації вантажопідйомних механізмів.
Небезпечною зоною при роботі вантажопідйомної машини вважається простір, в якому можуть переміщуватись машини і вантажі, із врахуванням максимально можливого відльоту останніх у випадку їх падіння.
Отже, розміри небезпечної зони залежать від технічних характеристик крана (виліт гака, висота підіймання крюка), розмірів конфігурації шляхів його переміщення, від габаритів вантажів, що переміщуються.
У випадку встановлення кранів в прольотах цехів під перекриттям визначається небезпечна зона по висоті.
Для баштового крана довжина небезпечної зони в плані (див. рис. 5.6 і 5.7):
Lн.з. = 2 Rн.з. + l, (5.15)
де Rн.з. - радіус небезпечної зони;
l, - відстань між крайніми стоянками крану. Ширина небезпечної зони в плані:
В = 2 Rн.з. (5.16)
Рисунок 5.6 ‑ Габарити небезпечної зони в плані при роботі баштового крана:
1 - об'єкт, що будується; 2 - підкрановий шлях;
3 - майданчик для складування; 4 - автомобільна дорога
Рисунок 5.7 ‑ Габарити небезпечних зон при роботі баштового крана (розріз А-А):
Rн.з. - радіус небезпечної зони;
Hн.з. - висота небезпечної зони;
n- максимальний габарит вантажу,
Qн.з. - небезпечна зона будівлі, що споруджується (приймається по табл.1 СНиП ІІІ-4-80*[1]);
Пп - габарит противаги крана;
Нбуд. - висота будівлі;
Нтах - максимальна висота підйому стріли;
а- мінімальна відстань від гака до верха блока;
1,0 – мінімальна відстань по горизонталі при переміщенні конструкцій між конструкцією, яка переміщується, і раніше встановленими конструкціями, відповідно з п. 12.35 СНиП ІІІ-4-80*[1];
0,5 - мінімальна відстань переміщення вантажу над конструкціями, обладнанням і т.і. (СНиП ІІІ-4-80* п.12.35 [2]);
0,7 - відстань від виступаючих частин крана до огородження підкранового шляху чи будівлі, відповідно до Правил [4].
В свою чергу Rн.з., залежить від максимального вильоту гака Rmax, габариту виступаючої за межі вісі підвісу частини конструкції п і дальності відльоту предметів, конструкцій, вантажів при можливому їх падінні S, яка приймається по табл. і в залежності від висоти падіння вантажу:
Rн.з. = Rmax + n + S (5.17)
Величина S може бути визначена за табл. 1, або за формулою, яка запропонована кандидатом технічних наук Новаком А.П. [3]:
, (5.18)
де Н – відстань від землі до піднятої конструкції (рис. 5.7, 5.9);
l – довжина стропів;
а– відстань від центра ваги конструкції до її краю (по більшій стороні);
φ – кут нахилу стропів до вертикальної вісі.
Для стрілових кранів (автомобільних, гусеничних, колісних) розмір небезпечної зони визначається в залежності від довжини стріли, вильоту гака, висоти підйому (падіння) вантажу, максимальних габаритів конструкцій, що піднімаються (див. рис. 5.8), для них справедливі формули (5.17) і (5.18).
Рисунок 5.8 ‑ Габарити небезпечної зони при роботі стрілового (гусеничного,
пневмоколісного, автомобільного) крана (по Б-Б див. рис. 3.9);
lстр + С - виліт стріли; С - відстань від осі обертання крана до вісі шворня стріли (інші позначення див. рие. 5.6, 5.7).
Рисунок 5.9 ‑ Небезпечна зона при роботі стрілових кранів (розріз по Б-Б).
Умовні позначення див. на рис. 5.6, 5.7.
Але слід пам'ятати, що можливе і падіння стріли. У такому випадку небезпечна зона буде визначатись сумою довжини стріли Lстр і відстані від вісі обертання крана до вісі шворня стріли С, що приймається за паспортом крана, збільшеним на 5 м чи на максимальний габарит виступаючої за межі вісі підвісу частини конструкції
Rн.з. = Lстр + 5,0 = Lстр + С + 5,0 (5.19)
або
Rн.з. = Lстр + n = Lстр + С + n (5.20)
Таким чином, для стрілових самохідних кранів небезпечною зоною вважається площа кола описана радіусом Rн.з.
При роботі вантажного (вантажопасажирського) підйомника також існує небезпечна зона ‑ площа, в межах якої можливе падіння вантажів, що піднімаються.
Розміри зони в плані обмежуються конструктивними розмірами підйомника Sпід і страхувальною площею Scтp. (рис. 3.10), габарити яких залежать від висоти підйому вантажу і визначаються із умови
(5.21)
де Lcтp - величина відльоту вантажу при його падінні з висоти Н. Але в будь якому випадку розмір повинен бути не менше 3,5 м.
Таким чином, розмір небезпечної зони при роботі підйомника дорівнює сумі площ вантажонесучого органа і страхувальної площі:
(5.22)
Рисунок 5.10 ‑ Схема визначення небезпечної зони вантажного підйомника
Із збільшенням висоти підйому вантажів пропорційно збільшується і страхувальна площа, а відповідно і розмір небезпечної зони.
Небезпечні зони існують і у випадку роботи з матеріалами, що вміщують або виділяють вибухові речовини в процесі їх застосування. В даному випадку границі небезпечних зон визначаються територією чи об'ємом приміщень, в межах яких у повітрі робочої зони є перевищення величин гранично допустимих концентрацій таких речовин.
До переліку будівельних робіт, при виконанні яких можливий контакт із шкідливими речовинами, можна віднести оздоблювальні роботи (малярні, шпаклювальні), зварювальні (зварювання металевих і полімерних матеріалів та конструкцій), ізоляційні, антикорозійні, а також роботи, які виконуються в каналізаційних колодязях, в місцях можливого неповного згоряння палива в безпосередній близькості від газоконденсатних родовищ. В таких місцях, а також у закритих ємностях, шурфах, траншеях, колекторах, комунікаційних тунелях до початку роботи необхідно проводити інструментальні виміри, аналіз стану повітряного середовища, залучаючи для таких цілей спеціалізовані чи санітарні лабораторії.
Величини гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин у повітрі робочої зони, перевищення яких створює небезпеку для людини і визначає межі небезпечної зони, встановлені в табл. 5.10.
Таблиця 5.10 - Гранично допустимі концентрації деяких