- •Розділ 5 Рішення з охорони праці в будівельних генеральних планах
- •5.1 Загальномайданчикові питання безпеки праці
- •5.1.1 Визначення та позначення небезпечних зон на будівельному майданчику
- •При падінні предметів з висоти
- •(Канави) до найближчих опор вантажопідіймального крана
- •Буровибуховим способом на відкритій місцевості
- •В залежності від ступеня інтенсивності руйнувань та умов вибуху
- •Ґрунтів накладними зарядами
- •Шкідливих речовин у повітрі робочої зони
- •1 ‑ Заповнення; 2 - стійка; 3 - бортова дошка; 4 - плита перекриття
- •1 ‑ Заповнення; 2 - стійка; 3 - бортова дошка;
- •Будівельної машини до площини проекції дроту
- •5.1.2 Забезпечення безпечного переміщення вантажів, конструкцій та людей у межах будівельного майданчика
- •Автомобільної дороги до будівель і споруд
- •Навантажувально-розвантажувальних фронтів, біля прохідних і в інших місцях в м
- •5.1.3 Забезпечення організації безпечного складування конструкцій, виробів та матеріалів на будівельному майданчику
- •Площ складів для будівництва
- •5.1.4 Вирішення загальномайданчикових питань електробезпеки
- •Вибір дротів і кабелів
- •Жил дротів і кабелів в електропроводках [15]
- •Потужності (cos φ), а також тривалість включення (тв)
- •З гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з мідними жилами [15]
- •З гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з алюмінієвими жилами [15]
- •Переносних шлангових легких і середніх, кабелів переносних шлангових важких, шахтних гнучких шлангових, прожекторних і дротів переносних з мідними жилами [15]
- •Розрахунок і вибір апаратів захисту
- •Напругою до 500 в змінного і постійного струму
- •Однофазного короткого замикання по відношенню до номінального струму спрацьовування апарату захисту к [15]
- •Розрахунок заземлювальних пристроїв
- •Визначення коефіцієнтів сезонності ψ [20]
- •Електричних опорів різних ґрунтів і води [20]
- •Смугового електроду, що з’єднує вертикальні електроди (кругла сталь, кутики і т. І.) групового заземлювача [20]
- •Електродів групового заземлювача (кругла сталь, кутики і т. І.) без врахування впливу смуги зв'язку [20]
- •Розрахунок занулення
- •Заземлюючого пристрою з опором 10 Ом
- •Порядок розрахунку:
- •Zт, Ом, масляних трансформаторів по гост 11920-85е
- •Сталевих провідників при змінному струмі (50 Гц). Ом/км [20]
- •Нульовий дріт чотирипровідних ліній, виконаних чотирижильними
- •Кабелями і дротами з гумовою і пластмасовою ізоляцією
- •З алюмінієвими жилами або одножильними алюмінієвими дротами
- •Прокладеними пучком, Ом/км. [15]
- •5.1.5 Загальномайданчикові питання охорони праці при експлуатації будівельних машин і механізмів
- •Підбір і прив'язка вантажопідйомного крана
- •Установка вантажопідйомних машин
- •Межі небезпечних зон
- •Обмеження небезпечних зон обслуговування кранами
- •Вимоги безпеки при установці два і більш за крани на одному шляху крана
- •Улаштування верхньої будови підкранового шляху
- •Улаштування заземлення підкранової колії
- •Обслуговування виносних вантажоприймальних площадок
- •5.2 Загально майданчикові питання виробничої санітарії та гігієни праці
- •5.2.1 Забезпечення працюючих санітарно-побутовими приміщеннями
- •5.2.1.1 Класифікація тимчасових мобільних будівель
- •Побутових городків різної місткості
- •5.2.1.2 Розміщення тимчасових будівель на будівельному майданчику
- •5.2.1.3 Вимоги до складу санітарно-побутових приміщень
- •5.2.1.4 Вимоги до санітарно-побутових приміщень
- •5.2.1.5 Розрахунок санітарно-побутових приміщень
- •По галузях і видах будівництва
- •У тимчасових будівлях (приміщеннях)
- •5.2.1.6 Опалювання, вентиляція і кондиціонування повітря
- •В приміщеннях тимчасових будівель в холодний період року
- •5.2.2 Забезпечення працюючих питною водою
- •В санітарно-побутових приміщеннях
- •5.2.3 Забезпечення необхідної величини освітленості
- •5.3 Загально майданчикові питання пожежної безпеки
- •5.3.1 Забезпечення протипожежних розривів між тимчасовими і постійними будівлями
- •5.3.2 Забезпечення будівельного майданчика необхідними засобами пожежогасіння
- •5.3.2.1 Класифікація пожеж і вогнегасних речовин
- •5.3.2.2 Класифікація стаціонарних установок пожежогасіння
- •Вибір пристосувань і основних варіантів для пожежогасінні
- •Загальна класифікація
- •Класифікація установки водяного і пінного пожежогасіння
- •Класифікація установок порошкового пожежогасіння
- •Класифікація установок газового пожежогасіння
- •Класифікація установок аерозольного пожежогасіння
- •Вимоги до установок пожежогасіння Установки водяного та пінного пожежогасіння
- •За ступенем небезпеки розвитку пожежі в залежності від їх функціонального призначення і пожежного навантаження горючих матеріалів [54]
- •Для приміщень висотою до 10 м
- •Для приміщень 5-7 груп висотою до 10 м
- •Для приміщень висотою від 10 до 20 м
- •5.3.2.3 Протипожежне водопостачання
- •Мережі зовнішнього водопроводу і споруди на них
- •Житлових і суспільних будівель
- •Внутрішній протипожежний водопровід
- •Внутрішній протипожежний водогін
- •5.3.2.4 Первинні засоби пожежогасіння
- •Вогнегасники
- •Позначення вогнегасників
- •Класифікація вогнегасників
- •Вогнегасна здатність вогнегасників
- •За гасінням модельних вогнищ пожежі класу а
- •Вогнегасників за гасінням модельних вогнищ пожежі класу в
- •За гасінням модельних вогнищ пожежі класів а і (або) в
- •Загальні відомості про будову та принципи роботи вогнегасників
- •Водяні вогнегасники
- •Водяного вогнегасника фірми ansul
- •Повітряно-пінні вогнегасники
- •Порошкові вогнегасники
- •Вуглекислотні вогнегасники
- •Хладонові вогнегасники
- •Вогнегасники аерозольні
- •Самоспрацьовуючі вогнегасники
- •Визначення необхідної кількості первинних засобів пожежогасінні Оснащення пожежними щитами
- •Немеханізованим інструментом і інвентарем
- •Оснащення вогнегасниками
- •Переносними вогнегасниками
- •Пересувними вогнегасниками
- •Вибір типу та необхідної кількості вогнегасників
- •Різних класів та діапазони температур їх експлуатації
- •Ефективності вогнегасників за їх вогнегасною здатністю щодо гасіння модельних вогнищ пожежі класів а та в
- •Повинні бути оснащені переносними вогнегасниками
- •Повинні які повинні бути оснащені пересувними вогнегасниками
- •Належності порошкових вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Належності вуглекислотних вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Належності вогнегасників для гаражів та автомайстерень
- •Вимоги до розміщення вогнегасників
- •Рекомендації по використанню вогнегасників
- •Вогнегасників залежно від класу пожежі
- •Техніка безпеки при експлуатації вогнегасників
- •Пожежні щити
- •Умовні графічні позначення вогнегасників, установок пожежогасінні і пожежної сигналізації
- •5.3.3 Забезпечення під’їзду пожежних автомобілів на будівельний майданчик
- •5.3.4 Забезпечення протипожежних заходів при складуванні та збереженні горючих та важко горючих речовин, матеріалів та конструкцій
- •5.3.4.1 Матеріальні склади і бази загального призначення
- •5.3.4.2 Вимоги до зберігання і транспортування матеріалів на будівельному майданчику
- •5.3.4.3 Склади лзр та гр
- •5.3.4.4 Склади балонів з газами
- •5.3.4.5 Склади хімічних речовин
- •5.3.4.6 Склади лісопиломатеріалів
- •5.3.5 Забезпечення пожежної безпеки при виконанні газонебезпечних та вогненебезпечних робіт
- •Вогневих робіт від горючих речовин
- •Вимоги при роботі з пожежовибухонебезпечними матеріалами
- •Покрівельні роботи
- •Улаштування утеплювача
- •Робота з тепловипромінюючими установками
- •Зварювальні та різальні роботи
- •Паяльні роботи.
- •Розігрівання (варіння) бітумів та смол
- •Фарбувальні роботи.
- •Робота з мастиками, клеями та іншими подібними горючими речовинами й матеріалами.
- •Інші будівельно-монтажні роботи
- •Сушка приміщень газовими пальниками інфрачервоного випромінювання і повітронагрівачами.
- •5.3.6 Забезпечення безпечної евакуації працюючих на випадок пожежі Основні положення
- •Евакуація з виробничих будівель.
- •5.3.7 Блискавкозахист будівель і споруд, що зводяться
- •5.3.7.1 Загальні пололження
- •Блискавкозахисту об’єкта від пуб і його рбз
- •5.3.7.2 Зовнішня блискавкозахисна система
- •Блискавкоприймачі
- •Виконуючих функції природного блискавкоприймача
- •Струмовідводи
- •Залежно від рівня захищеності
- •Заземлювачі
- •Вибір блискавковідводів Загальні вимоги
- •Зони захисту одиничних стрижньових блискавковідводів
- •Зони захисту одиничних тросових блискавковідводів
- •Зони захисту подвійного стрижньового блискавковідводу
- •Подвійного стрижньового блискавковідводу
- •Зона захисту подвійного тросового блискавковідводу
- •Подвійного тросового блискавковідводу
- •5.3.7.3 Захист від вторинних дій блискавки
- •Зони захисту від дії блискавки
- •Екранування
- •З'єднання
- •Більша частина струму блискавки
- •Протікає незначна частина струму блискавки
- •Заземлення
Для приміщень висотою від 10 до 20 м
Висота приміщення, м |
Група приміщень | |||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 | |||||
Інтенсивність зрошення, л · с-1 · м-2, не менше |
Площа для розрахункувитрати води, розчину піноутворювача, м2 | |||||||||||
водою |
водою |
розчином піноутворювача |
водою |
розчином піноутворювача |
водою |
розчином піноутворювача | ||||||
Від 10 до 12 |
0,09 |
0,13 |
0,09 |
0,26 |
0,13 |
0,33 |
0,17 |
132 |
264 |
264 |
396 | |
Понад 12 -"- 14 |
0,10 |
0,14 |
0,10 |
0,29 |
0,14 |
0,36 |
0,18 |
144 |
288 |
288 |
432 | |
-"- 14 -"- 16 |
0,11 |
0,16 |
0,11 |
0,31 |
0,16 |
0,39 |
0,20 |
156 |
312 |
312 |
460 | |
-"- 16 -"- 18 |
0,12 |
0,17 |
0,12 |
0,34 |
0,17 |
0,42 |
0,21 |
166 |
336 |
336 |
504 | |
-"- 18 -"- 20 |
0,13 |
0,18 |
0,13 |
0,36 |
0,18 |
0,45 |
0,23 |
180 |
360 |
360 |
540 | |
Примітка. Групи приміщень наведені в табл. 5.50 |
5.3.2.3 Протипожежне водопостачання
Оскільки вода є основною вогнегасною речовиною, необхідно приділити особливу увагу створенню та працездатності надійних систем протипожежного водопостачання.
До початку основних будівельних робіт на будові має бути забезпечене протипожежне водопостачання від пожежних гідрантів на водогінній мережі або з резервуарів (водойм).
Внутрішній протипожежний водогін та автоматичні системи пожежогасіння, передбачені проектом, необхідно монтувати одночасно із зведенням об'єкта. Протипожежний водогін повинен уводитися в дію до початку опоряджувальних робіт, а автоматичні системи пожежогасіння й сигналізації - до моменту пусконалагоджувальних робіт (у кабельних спорудах - до укладання кабелів).
До початку будівництва основних споруд та будівельної бази мають бути виділені спеціальні утеплені приміщення для розміщення пожежної охорони чи ДПД та їх пожежної техніки.
Пожежні депо, передбачені проектом, повинні зводитись у першу чергу будівництва. Використання будівлі депо під інші потреби забороняється.
Система протипожежного водопостачанняявляє собою комплекс інженерних водопровідних пристроїв та споруд, призначених для забору води з вододжерела, її транспортування, зберігання запасів та подавання до місця пожежі. Призначення системи протипожежного водопостачання полягає в забезпеченні подавання необхідних об'ємів води потрібного напору протягом нормативного часу гасіння пожежі за умови достатнього ступеня надійності всього комплексу водопровідної споруди.
Протипожежне водопостачання відноситься до одного з основних пристроїв пожежогасіння на об'єкті і включає: вододжерела (ставки, річки, спеціальні ємкості і ін.); насосні станції, мережі трубопроводів по території з установкою гідрантів (зовнішній протипожежний водопровід), а також мережа трубопроводів в будівлях і спорудах з пожежними кранами (внутрішній протипожежний водопровід).
За наявності поблизу (на відстані до 200 м) або на території об'єкту таких вододжерел, як водоймище, річка, відкриті канали (за винятком забруднених стоків), що підводять (що відводять) воду, градирень і тому подібне, до них має бути влаштований під'їзд для установки пересувної пожежної техніки з метою забору води. Під'їзд має бути позначений покажчиками.
Мережа протипожежного водопроводу повинна забезпечувати певну гнучкість схеми для надійної подачі води при відключенні в ремонт відповідних ділянок, а також необхідний напір і пропускати розрахункову кількість води для пожежогасіння.
Забороняється проводити додаткові підключення до мережі протипожежного водопостачання, пов'язані із збільшенням витрати води і пониженням тиску в мережі, без узгодження з генеральною проектною організацією і проведенням натурних випробувань на максимальну витрату.
Мережа протипожежного водопроводу повинна забезпечувати певну гнучкість схеми для надійної подачі води при відключенні в ремонт відповідних ділянок, а також необхідний напір і пропускати розрахункову кількість води для пожежогасіння.
Забороняється проводити додаткові підключення до мережі протипожежного водопостачання, пов'язані із збільшенням витрати води і пониженням тиску в мережі, без узгодження з генеральною проектною організацією і проведенням натурних випробувань на максимальну витрату.
Кожне підприємство повинно бути забезпечене необхідною кількістю води для здійснення пожежогасіння (виходячи з вимог будівельних норм та інших нормативних документів).
Залежно від місцевих природних умов, характеру використання води і економічних міркувань застосовують різні схеми водопостачання. Вибір схеми водопроводу визначається потужністю джерела водопостачання, якістю води в нім, відстанню від вододжерела до забезпечуваного водою об'єкту і тому подібне.
Вибір джерела водопостачання у кожному окремому випадку обґрунтовується техніко-економічними показниками.
Як джерела водопостачання можуть використовуватися відкриті (річки, озера, водосховища, морить) і підземні (ґрунтові, артезіанські води і т. д.) вододжерела.
Залежно від вигляду вододжерела можливі наступні загальні схеми водопроводів:
а) схема подачі води з відкритих вододжерел (рис. 5.42).
Рисунок 5.42 - Схема подачі води з відкритих вододжерел
1 -- водозабірний пристрій; 2 -- насосна станція I підйому; 3 -- очисні
споруди; 4 -- запасні резервуари; 5 -- насосна станція II підйоми;
6 -- водонапірна башта; 7 -- водопровідна мережа
Вода з джерела водопостачання поступає у водозабірний пристрій, звідки насосами насосної станції I підйому подається на очисні споруди. З очисних споруд вода самоплив поступає в запасні резервуари, з яких насосами насосної станції II підйому перекачується у водонапірну башту або безпосередньо у водопровідну мережу.
Водозабірні пристрої, насосна станція і очисні споруди відносяться до споруджень I підйому; запасний резервуар, друга насосна станція, водонанорная башта і водопровідна мережа -- до споруджень II підйому;
б) схема подачі води з підземних вододжерел (рис. 5.43).
Рисунок 5.43 - Схема подачі води з підземних вододжерел
1 -- свердловина; 2--запасні резервуари; 3--насосна станція II підйому;
4 -- водонапірна башта; 5 -- водопровідна мережа
З підземних вододжерел вода забирається насосами I підйому через шахтні колодязі, артезіанські свердловини і тому подібне Зі свердловини вода подається в запасні резервуари, звідки перекачується насосами насосної станції II підйому у водонапірну башту і водопровідну мережу. При використанні підземних джерел очищення води, як правило, не потрібний.
Артезіанські свердловини, шахтні колодязі, перша насосна свердловина відносяться до споруджень I підйому; запасні резервуари, друга насосна станція, водонапірна башта і водопровідна мережа -- до споруджень II підйому.
Вказані схеми водопостачання можуть бути застосовані для господарсько-питних, виробничих, протипожежних і об'єднаних водопроводів.
Від приведених загальних схем водопроводів можливі різні відступи, що викликаються місцевими природними умовами, різними вимогами споживачів і економічними міркуваннями:
при витраті води 10000 м3/доб і більш водонапірні башти будують рідко. В цьому випадку нерівномірність водоспоживання економічніше регулювати роботою насосів насосної станції II підйому;
у гірських районах не обов'язково передбачати насосну станцію II підйому, оскільки завдяки рельєфу місцевості вода самоплив поступає у водопровідну мережу. Для зниження надлишкових натисків на дорозі руху води встановлюють контррезервуари. Вода при цьому подається від резервуару до резервуару і одночасно від кожного резервуару у водопровідну мережу;
якщо відкрите вододжерело розташоване поблизу промислового об'єкту і очищення води не потрібний (наприклад, на промислові або пожежні потреби), відсутні очисні споруди, запасний резервуар і насосна станція II підйому. Вода з джерела водопостачання забирається насосами і подається безпосередньо і водопровідну мережу;
замість водонапірної башти можуть застосовуватися пневмоустановки;
для водопостачання крупних об'єктів нерідко використовуються декілька джерел водопостачання (наприклад, річка і підземні джерела).
Якщо поблизу промислового підприємства розташовано робоче селище, то, як правило, будують один водопровід, що забезпечує господарсько-питні і протипожежні потреби селища і промислового підприємства.
У промислових районах споруджують об'єднані районні водопроводи ряду промислових підприємств. Обслуговування ряду об'єктів і населених пунктів єдиною системою водопостачання дає значні економічні переваги, оскільки вартість об'єднаного водопроводу нижча, ніж сумарна вартість індивідуальних систем для кожного окремого об'єкту. В цьому випадку водопровідні споруди будуть загальними, водопровідні мережі, як правило, будують роздільними.
При подачі води від міської мережі на протипожежні потреби підприємства можливі наступні випадки:
а) якщо від будівель об'єкту до гідрантів водопровідної мережі, що забезпечує необхідну пожежну витрату і натиск води, відстань не більш:
для водопроводів низького тиску
l = (120 – zбуд)/1,2; (5.70)
б) для водопроводів низького тиску
l1 = (150 – zбуд)/1,2 (5.71)
то на об'єкті для зовнішнього пожежогасіння водопровідна мережа може не передбачатися. В разі виникнення пожежі гасіння виконується від гідрантів міської водопровідної мережі.
У формулах (1) і (2):
zбуд -- висота до коника даху найбільш високої на об'єкті будівлі;
1,2-- коефіцієнт вигину рукавів;
120 і 150 -- розрахункові довжини рукавів ліній для водопроводів високого і низького тиску, згідно СНиП 2.04.02-84*[63];
б) якщо від будівель об'єкту до гідрантів міської водопровідної мережі відстань більш l або l1, то на об'єкті необхідно передбачати зовнішню водопровідну мережу з установкою на ній пожежних гідрантів.
Проте практично при гасінні пожеж можуть використовуватися гідранти міської водопровідної мережі. В цьому випадку подача води здійснюється пожежними привозними автонасосами, за допомогою перекачування води, якщо відстань від міської мережі до місця пожежі більше 400 м, або без перекачування, якщо це відстань менше 400 м.
Якщо гарантійний натиск в міській водопровідній мережі менший, ніж натиск, необхідний для гасіння пожежі на підприємстві, встановлюють стаціонарні протипожежні насоси, що підвищують тиск в об'єктовій водопровідній мережі в разі виникнення пожежі. Для господарсько-питних потреб вода від міського водопроводу може подаватися по спеціальному введенню, на якому окрім водоміра і засувок має бути встановлений зворотний клапан.
Якщо гарантійний натиск міської водопровідної мережі недостатній як для господарсько-питних (виробничих), так і для протипожежних цілей, на підприємстві передбачають спеціальні господарсько-питні (виробничі) насоси і окремо протипожежні насоси або об'єднані насоси, що забезпечують подачу води на господарсько-питні (виробничі) і протипожежні потреби.
В тому разі коли в міській водопровідній мережі недостатні витрата і натиск води, на об'єкті встановлюють запасні резервуари, з яких вода стаціонарними насосами подається у водопровідну мережу об'єкту на господарсько-питні (виробничі) і пожежні потреби.
Для регулювання роботи насосів і водопровідної мережі встановлюють водонапірні баки, з яких вода поступає у водопровідну мережу об'єкту в той час, коли насоси не працюють або подають недостатню кількість води. Таким чином, у вказаній схемі подачі води міська водопровідна мережа є для об'єктового водопроводу джерелом водопостачання.
При значних витратах води на промисловому підприємстві, як вказувалося, передбачають місцевий водопровід зі всіма необхідними водопровідними спорудами і із забором води з відкритих або підземних вододжерел. Місцевий водопровід може забезпечувати потребу у воді лише частково, недостаюча кількість води поступає від міської водопровідної мережі. Так, наприклад, для господарсько-питних і протипожежних потреб вода подається від Міської мережі, виробничі потреби забезпечуються місцевим водопроводом з підземних джерел.
Протипожежні водопроводи (роздільні або об'єднані з водопроводами іншого призначення) бувають низького або високого тиску. У водопроводах низького тиску мінімальний вільний напір води на рівні землі повинен бути 10м (100кПа), а необхідний напір у стволах для пожежогасіння створюється насосами пожежних автомобілів, мотопомп, що встановлюються на гідранти.
У водопроводах високого тиску вода до місця пожежі подається по рукавних лініях безпосередньо від гідрантів під напором від стаціонарних пожежних насосів, встановлених у приміщенні насосної станції. Такі насоси працюють постійно або вмикаються під час пожежі.
Для подавання та керування водяними та пінними струменями великої потужності використовуються лафетні установки. Для цього пожежні лафетні стволи великої потужності (до 100л∙с-1) встановлюють на спеціальних баштах, покрівлі будівель або на майданчиках та підключають до протипожежного водопроводу високого тиску. Лафетні установки використовують для гасіння пожеж на складах лісо- та пиломатеріалів, в технологічному обладнанні значної висоти (наприклад, в ректифікаційних колонах та вакуумних колонах нафтопереробних заводів), а також на складах із зрідженим горючим газом.
Систему протипожежного водопостачання поділяють на дві частини: зовнішню (ззовні будівель) та внутрішню (всередині будівель). Протипожежний водопровід (зовнішній та внутрішній) є одним з найбільш важливих елементів системи протипожежного водопостачання.
До зовнішнього водопроводу належать усі пристрої та споруди для забору, очищення, зберігання та розподілу води мережею до вводу в будівлю.
Внутрішні водопроводи являють собою сукупність трубопроводів та пристроїв, які забезпечують постачання води із зовнішньої мережі та її подавання до місця відбору води для гасіння пожеж, що можуть виникнути в будівлі.
До початку будівництва основних споруд і будівельної бази мають бути виділені спеціальні утеплені приміщення для розміщення пожежної охорони або добровільних пожежних формувань і пожежної техніки.
При виконанні робіт по улаштуванню покриття площею 1000 м2 і більш із застосуванням горючого або важкогорючого утеплювача на покрівлі для цілей пожежогасіння слід передбачати улаштування тимчасового протипожежного водопроводу. Відстань між пожежними кранами слід приймати з умови подачі води в будь-яку точку покрівлі не менше чим двома струменями з витратою 5 л/с кожна.