- •Розділ 5 Рішення з охорони праці в будівельних генеральних планах
- •5.1 Загальномайданчикові питання безпеки праці
- •5.1.1 Визначення та позначення небезпечних зон на будівельному майданчику
- •При падінні предметів з висоти
- •(Канави) до найближчих опор вантажопідіймального крана
- •Буровибуховим способом на відкритій місцевості
- •В залежності від ступеня інтенсивності руйнувань та умов вибуху
- •Ґрунтів накладними зарядами
- •Шкідливих речовин у повітрі робочої зони
- •1 ‑ Заповнення; 2 - стійка; 3 - бортова дошка; 4 - плита перекриття
- •1 ‑ Заповнення; 2 - стійка; 3 - бортова дошка;
- •Будівельної машини до площини проекції дроту
- •5.1.2 Забезпечення безпечного переміщення вантажів, конструкцій та людей у межах будівельного майданчика
- •Автомобільної дороги до будівель і споруд
- •Навантажувально-розвантажувальних фронтів, біля прохідних і в інших місцях в м
- •5.1.3 Забезпечення організації безпечного складування конструкцій, виробів та матеріалів на будівельному майданчику
- •Площ складів для будівництва
- •5.1.4 Вирішення загальномайданчикових питань електробезпеки
- •Вибір дротів і кабелів
- •Жил дротів і кабелів в електропроводках [15]
- •Потужності (cos φ), а також тривалість включення (тв)
- •З гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з мідними жилами [15]
- •З гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з алюмінієвими жилами [15]
- •Переносних шлангових легких і середніх, кабелів переносних шлангових важких, шахтних гнучких шлангових, прожекторних і дротів переносних з мідними жилами [15]
- •Розрахунок і вибір апаратів захисту
- •Напругою до 500 в змінного і постійного струму
- •Однофазного короткого замикання по відношенню до номінального струму спрацьовування апарату захисту к [15]
- •Розрахунок заземлювальних пристроїв
- •Визначення коефіцієнтів сезонності ψ [20]
- •Електричних опорів різних ґрунтів і води [20]
- •Смугового електроду, що з’єднує вертикальні електроди (кругла сталь, кутики і т. І.) групового заземлювача [20]
- •Електродів групового заземлювача (кругла сталь, кутики і т. І.) без врахування впливу смуги зв'язку [20]
- •Розрахунок занулення
- •Заземлюючого пристрою з опором 10 Ом
- •Порядок розрахунку:
- •Zт, Ом, масляних трансформаторів по гост 11920-85е
- •Сталевих провідників при змінному струмі (50 Гц). Ом/км [20]
- •Нульовий дріт чотирипровідних ліній, виконаних чотирижильними
- •Кабелями і дротами з гумовою і пластмасовою ізоляцією
- •З алюмінієвими жилами або одножильними алюмінієвими дротами
- •Прокладеними пучком, Ом/км. [15]
- •5.1.5 Загальномайданчикові питання охорони праці при експлуатації будівельних машин і механізмів
- •Підбір і прив'язка вантажопідйомного крана
- •Установка вантажопідйомних машин
- •Межі небезпечних зон
- •Обмеження небезпечних зон обслуговування кранами
- •Вимоги безпеки при установці два і більш за крани на одному шляху крана
- •Улаштування верхньої будови підкранового шляху
- •Улаштування заземлення підкранової колії
- •Обслуговування виносних вантажоприймальних площадок
- •5.2 Загально майданчикові питання виробничої санітарії та гігієни праці
- •5.2.1 Забезпечення працюючих санітарно-побутовими приміщеннями
- •5.2.1.1 Класифікація тимчасових мобільних будівель
- •Побутових городків різної місткості
- •5.2.1.2 Розміщення тимчасових будівель на будівельному майданчику
- •5.2.1.3 Вимоги до складу санітарно-побутових приміщень
- •5.2.1.4 Вимоги до санітарно-побутових приміщень
- •5.2.1.5 Розрахунок санітарно-побутових приміщень
- •По галузях і видах будівництва
- •У тимчасових будівлях (приміщеннях)
- •5.2.1.6 Опалювання, вентиляція і кондиціонування повітря
- •В приміщеннях тимчасових будівель в холодний період року
- •5.2.2 Забезпечення працюючих питною водою
- •В санітарно-побутових приміщеннях
- •5.2.3 Забезпечення необхідної величини освітленості
- •5.3 Загально майданчикові питання пожежної безпеки
- •5.3.1 Забезпечення протипожежних розривів між тимчасовими і постійними будівлями
- •5.3.2 Забезпечення будівельного майданчика необхідними засобами пожежогасіння
- •5.3.2.1 Класифікація пожеж і вогнегасних речовин
- •5.3.2.2 Класифікація стаціонарних установок пожежогасіння
- •Вибір пристосувань і основних варіантів для пожежогасінні
- •Загальна класифікація
- •Класифікація установки водяного і пінного пожежогасіння
- •Класифікація установок порошкового пожежогасіння
- •Класифікація установок газового пожежогасіння
- •Класифікація установок аерозольного пожежогасіння
- •Вимоги до установок пожежогасіння Установки водяного та пінного пожежогасіння
- •За ступенем небезпеки розвитку пожежі в залежності від їх функціонального призначення і пожежного навантаження горючих матеріалів [54]
- •Для приміщень висотою до 10 м
- •Для приміщень 5-7 груп висотою до 10 м
- •Для приміщень висотою від 10 до 20 м
- •5.3.2.3 Протипожежне водопостачання
- •Мережі зовнішнього водопроводу і споруди на них
- •Житлових і суспільних будівель
- •Внутрішній протипожежний водопровід
- •Внутрішній протипожежний водогін
- •5.3.2.4 Первинні засоби пожежогасіння
- •Вогнегасники
- •Позначення вогнегасників
- •Класифікація вогнегасників
- •Вогнегасна здатність вогнегасників
- •За гасінням модельних вогнищ пожежі класу а
- •Вогнегасників за гасінням модельних вогнищ пожежі класу в
- •За гасінням модельних вогнищ пожежі класів а і (або) в
- •Загальні відомості про будову та принципи роботи вогнегасників
- •Водяні вогнегасники
- •Водяного вогнегасника фірми ansul
- •Повітряно-пінні вогнегасники
- •Порошкові вогнегасники
- •Вуглекислотні вогнегасники
- •Хладонові вогнегасники
- •Вогнегасники аерозольні
- •Самоспрацьовуючі вогнегасники
- •Визначення необхідної кількості первинних засобів пожежогасінні Оснащення пожежними щитами
- •Немеханізованим інструментом і інвентарем
- •Оснащення вогнегасниками
- •Переносними вогнегасниками
- •Пересувними вогнегасниками
- •Вибір типу та необхідної кількості вогнегасників
- •Різних класів та діапазони температур їх експлуатації
- •Ефективності вогнегасників за їх вогнегасною здатністю щодо гасіння модельних вогнищ пожежі класів а та в
- •Повинні бути оснащені переносними вогнегасниками
- •Повинні які повинні бути оснащені пересувними вогнегасниками
- •Належності порошкових вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Належності вуглекислотних вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Належності вогнегасників для гаражів та автомайстерень
- •Вимоги до розміщення вогнегасників
- •Рекомендації по використанню вогнегасників
- •Вогнегасників залежно від класу пожежі
- •Техніка безпеки при експлуатації вогнегасників
- •Пожежні щити
- •Умовні графічні позначення вогнегасників, установок пожежогасінні і пожежної сигналізації
- •5.3.3 Забезпечення під’їзду пожежних автомобілів на будівельний майданчик
- •5.3.4 Забезпечення протипожежних заходів при складуванні та збереженні горючих та важко горючих речовин, матеріалів та конструкцій
- •5.3.4.1 Матеріальні склади і бази загального призначення
- •5.3.4.2 Вимоги до зберігання і транспортування матеріалів на будівельному майданчику
- •5.3.4.3 Склади лзр та гр
- •5.3.4.4 Склади балонів з газами
- •5.3.4.5 Склади хімічних речовин
- •5.3.4.6 Склади лісопиломатеріалів
- •5.3.5 Забезпечення пожежної безпеки при виконанні газонебезпечних та вогненебезпечних робіт
- •Вогневих робіт від горючих речовин
- •Вимоги при роботі з пожежовибухонебезпечними матеріалами
- •Покрівельні роботи
- •Улаштування утеплювача
- •Робота з тепловипромінюючими установками
- •Зварювальні та різальні роботи
- •Паяльні роботи.
- •Розігрівання (варіння) бітумів та смол
- •Фарбувальні роботи.
- •Робота з мастиками, клеями та іншими подібними горючими речовинами й матеріалами.
- •Інші будівельно-монтажні роботи
- •Сушка приміщень газовими пальниками інфрачервоного випромінювання і повітронагрівачами.
- •5.3.6 Забезпечення безпечної евакуації працюючих на випадок пожежі Основні положення
- •Евакуація з виробничих будівель.
- •5.3.7 Блискавкозахист будівель і споруд, що зводяться
- •5.3.7.1 Загальні пололження
- •Блискавкозахисту об’єкта від пуб і його рбз
- •5.3.7.2 Зовнішня блискавкозахисна система
- •Блискавкоприймачі
- •Виконуючих функції природного блискавкоприймача
- •Струмовідводи
- •Залежно від рівня захищеності
- •Заземлювачі
- •Вибір блискавковідводів Загальні вимоги
- •Зони захисту одиничних стрижньових блискавковідводів
- •Зони захисту одиничних тросових блискавковідводів
- •Зони захисту подвійного стрижньового блискавковідводу
- •Подвійного стрижньового блискавковідводу
- •Зона захисту подвійного тросового блискавковідводу
- •Подвійного тросового блискавковідводу
- •5.3.7.3 Захист від вторинних дій блискавки
- •Зони захисту від дії блискавки
- •Екранування
- •З'єднання
- •Більша частина струму блискавки
- •Протікає незначна частина струму блискавки
- •Заземлення
5.3.2 Забезпечення будівельного майданчика необхідними засобами пожежогасіння
Оскільки повністю виключити, в силу відомих причин, імовірність виникнення пожежі неможливо, то необхідно використовувати стратегію обмеження її наслідків, яка досягається таким заходом, як своєчасна ліквідація горіння.
Для виникнення й розвитку процесу горіння, який спричиняє пожежу, мусить бути одночасне сполучення горючої речовини, окисника, джерела запалювання та безперервного потоку тепла від осередку пожежі до горючого матеріалу. Водночас для припинення горіння досить виключити будь-який із цих елементів. Комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію пожежі, що виникла, називається пожежогасінням.
5.3.2.1 Класифікація пожеж і вогнегасних речовин
Класифікація пожеж здійснюється залежно від виду речовин, що горять, і матеріалів в відповідності з ГОСТ 27331-87 [41]. Встановлено чотири класи пожеж, а також їх символи:
Класи і підкласи пожеж вказані в табл. 5.49.
Таблиця 5.49 – Класифікація пожеж в відповідності з ГОСТ 27331-87
Позначення класу пожежі |
Характеристика класу |
Позначення підкласу |
Характеристика підкласу |
А |
Горіння твердих речовин |
А1 |
Горіння твердих речовин, що супроводжується тлінням (наприклад, дерева, паперу, соломи, вугілля, текстильних виробів) |
|
|
А2 |
Горіння твердих речовин, що не супроводжується тлінням (наприклад, пластмаси) |
В |
Горіння рідких речовин |
В1 |
Горіння рідких речовин, нерозчинних у воді (наприклад, бензину, ефіру, нафтового палива), а також зріджуваних твердих речовин (наприклад, парафіну) |
|
|
В2 |
Горіння рідких речовин, розчинних у воді (наприклад, спиртів, метанолу, гліцерину) |
С |
Горіння газоподібних речовин (наприклад, побутовий газ, водень, пропан) |
- |
|
|
|
D1 |
Горіння легких металів, за винятком лужних (наприклад, алюмінію, магнію і їх сплавів) |
D |
Горіння металів |
D2 |
Горіння лужних і інших подібних металів (наприклад, натрію, калію) |
|
|
D3 |
Горіння металовмісних з єднань (наприклад, металоорганічних сполук, гідридів металів) |
Символи класів пожеж повинні відповідати вказаним в табл. 5.50.
Символи класів пожеж застосовуються для позначення пристроїв і засобів, які призначені для гасіння пожеж даного класу.
Таблиця 5.50 – Символи класів пожеж в відповідності з ГОСТ 27331-87
Клас пожежі |
Символ класу пожежі |
Клас пожежі |
Символ класу пожежі |
А |
|
В |
|
С |
|
D |
|
Крім цих чотирьох класів Правилами пожежної безпеки в Україні введено ще додатковий п'ятий клас (E), прийнятий для позначення пожеж, пов'язаних з горінням електроустановок.
Нижче наведені символи класів пожеж:
Основні способи припинення горіння:
Охолодження зони горіння або речовин, що горять, до певного рівня температури;
Ізоляція осередку горіння від кисню;
Зниження концентрації кисню в повітрі шляхом розбавлення його не горючими газами;
Хімічне гальмування (інгібування) швидкості реакцій окиснення (горіння) в полум'ї;
Механічне придушення полум'я сильним струменем води, порошку чи газу;
Створення умов вогнеперешкоди, за яких полум'я не має можливості поширюватися.
Практична реалізація способів припинення горіння може бути досягнута за допомогою вогнегасних речовин та технічних засобів подачі їх до місця горіння.
До вогнегасних належать речовини, що мають фізико-хімічні властивості, які дозволяють створити умови для припинення горіння. Багато з них використовуються також для запобігання, обмеження поширення пожежі, захисту людей і матеріальних цінностей.
Використовуються такі основні види вогнегасних речовин:
вода;
вода з добавками, які підвищують її вогнегасну здатність;
піна;
газові вогнегасні суміші;
вогнегасні порошки;
комбіновані вогнегасні суміші.
Вибір вогнегасної речовини та способу її подачі визначається умовами виникнення й розвитку пожежі.
Кожному способові припинення горіння відповідає конкретний вид вогнегасних засобів, які можна поділити на:
охолоджувальні (вода, водні розчини, снігоподібна вуглекислота та ін.);
розбавлювальні (діоксид вуглецю, водяна пара, інертні гази та ін.);
ізолювальні (хімічна та повітряно-механічна піна, пісок та ін.);
засоби хімічного гальмування горіння (вогнегасні порошки, брометил, хладон та ін.).
Вода - це найбільш поширений і достатньо ефективний вогнегасний засіб. Вода має високу теплоємність і добрі охолоджувальні якості. Під час гасіння пожежі вода, а точніше, певна її кількість випаровується внаслідок контакту з високотемпературним осередком. З літра води утворюється близько 1700 л пари. При цьому відбувається розбавлення реагентних речовин. Унаслідок великих значень теплоти пароутворення вода забирає із зони горіння велику кількість тепла, що, своєю чергою, забезпечує помітний охолоджувальний ефект.
Вода має високу термічну стійкість. Розкладення її на водень і кисень відбувається при температурах понад 1700°С. Тому гасіння водою більшості горючих матеріалів та рідин є безпечним, адже температура їх горіння не перевищує 1300°С.
Найбільший вогнегасний ефект спостерігається під час застосування води у дрібнорозпиленому стані. Такою водою можна гасити навіть горючі рідини, оскільки туманоподібна хмара дрібнорозпиленої води спричиняє ізолювальний ефект. Застосування розчинів змочувачів, які зменшують поверхневий натяг води, дає можливість зменшити її витрати на гасіння деяких матеріалів на 30-50%.
Вода добре проводить електричний струм. Це треба пам'ятати під час гасіння пожеж в електроустаткуванні, що перебуває під напругою.
Піна - це колоїдна дисперсна система, яка складається з пухирців газу. Стінки пухирців утворюються з розчинів поверхнево-активних речовин і стабілізаторів.
Піни поділяють на хімічні та повітряно-механічні.
Повітряно-механічна піна утворюється за допомогою спеціальних технічних пристроїв із водних розчинів поверхнево-активних речовин (піноутворювачів).
Піна має досить низьку теплопровідність. Вона здатна перешкоджати випаровуванню горючих речовин, а також проникненню парів, газів, теплового випромінювання. Все це визначає її ізолювальні властивості.
Вогнегасні порошки використовують для ліквідації горіння твердих, рідких і газоподібних речовин.
Вогнегасний ефект застосування порошків складається з:
хімічного гальмування реакції горіння внаслідок дії порошку (кристали введеного у полум'я порошку спричиняють суміжні реакції, які руйнують здатні горіти радикали або перешкоджають їх утворенню);
утворення на поверхні речовини, що горить, ізолювальної плівки;
утворення хмари порошку, яка має властивості екрана;
механічного придушення полум'я твердими частинками порошку;
виштовхування кисню із зони горіння.
Діоксид вуглецю (СО2) не має кольору та запаху. За підвищеного тиску переходить із газоподібного стану в рідкий.
Механізм припинення горіння діоксидом вуглецю базується на його здатності зменшувати шляхом розбавлення концентрації реагентних речовин до меж, коли горіння стає неможливим. Вогнегасний ефект спостерігається, коли концентрація СО2 буде не менше 30% по об'єму.
Діоксид вуглецю може подаватися до зони горіння у вигляді снігоподібної маси, здійснюючи охолоджувальну дію, оскільки СО2 перебуває у вигляді снігу при температурі мінус 78°С.
Існує два основні методи гасіння пожеж за допомогою СО2: об'ємний і поверхневий. Об'ємне гасіння здійснюється у замкнутих приміщеннях.
Вихід снігоподібного СО2 з балона при температурі навколишнього середовища 20°С становить не менше 28% (з кілограма рідкого СО2 може утворитися 280 г снігу та близько 500 л газу). Діоксид вуглецю не гасить тліючі матеріали, бо не має змочувальної здатності.
Практично всі вогнегасні речовини характеризуються комплексною дією на процес горіння. Наприклад, вода може охолоджувати, ізолювати та розбавляти речовини, що горять; піна ізолює й охолоджує; газові засоби пожежогасіння одночасно діють як інгібітори й розбавляють горючі речовини; порошки гальмують хімічні реакції й ізолюють зону горіння в разі утворення стійкої порошкової хмари. Однак припинення горіння досягається одним із застосовуваних способів, тоді як інші тільки сприяють цьому. Це визначається співвідношенням властивостей вогнегасної речовини та матеріалу, що горить.
Для кожної вогнегасної речовини існує домінуюча властивість. Для води - це охолодження, для піни - ізоляція осередку горіння, для порошку - гальмування реакції горіння, для діоксиду вуглецю - розбавлення газової та конденсованої фаз (твердої, рідкої) неоднорідної фізико-хімічної системи негорючим газом
Вибір вогнегасної речовини залежить від характеру пожежі й визначається:
властивостями та агрегатним станом речовин, що горять;
параметрами пожежі (площею горіння, інтенсивністю горіння, температурою тощо);
видом пожежі (в закритих приміщеннях та будівлях, на відкритому просторі);
умовами тепло- й газообміну на пожежі;
наявністю та кількістю вогнегасних засобів;
вогнегасною здатністю щодо гасіння речовин і матеріалів;
ефективністю способу гасіння пожежі.
Визначаючи способи пожежогасіння, розраховують на досягнення максимального ефекту за мінімальних витрат вогнегасних речовин.
Для успішної ліквідації пожежі необхідно правильно визначити вогнегасні речовини та подати їх у зону горіння. Внаслідок упливу теплового випромінювання, дії інших небезпечних факторів пожежі наблизитися до фронту полум'я не завжди можливо, особливо на пожежах, які набули розвитку. Тому для подачі вогнегасних речовин застосовують спеціальні технічні засоби.
Технічні засобі, які забезпечують подачу вогнегасних речовин до місця пожежі поділяються на стаціонарні (спринклерні і дренчерні протипожарні системи, внутрішній протипожежний водопровід), напівстаціонарні (зовнішній протипожежний водопровід з пожежними гідрантами, протипожежні резервуари, протипожежні депо з протипожежними автомобілями, або мотопомпами) і первинні засоби (вогнегасники, бочки з водою, кошма, пісок)
На початок основних будівельних робіт на будівництві має бути забезпечене протипожежне водопостачання від пожежних гідрантів на водопровідній мережі або з резервуарів (водоймищ).
Внутрішній протипожежний водопровід і автоматичні системи пожежогасіння, передбачені проектом, необхідно монтувати одночасно із зведенням об'єкту. Протипожежний водопровід повинен вводитися в дію до початку опоряджувальних робіт, а автоматичні системи пожежогасіння і сигналізації - до моменту пусконалагоджувальних робіт (у кабельних спорудах - до укладання кабелів).
Пожежні депо, передбачені проектом, повинні зводитися в першу чергу будівництва. Використання будівлі депо під інші потреби не дозволяється.
До початку будівництва основних споруд і будівельної бази мають бути виділені спеціальні утеплені приміщення для розміщення пожежної охорони або добровільних пожежних формувань і пожежної техніки.
При виконанні робіт по улаштуванню покриття площею 1000 м2 і більш із застосуванням горючого або важкогорючого утеплювача на покрівлі для цілей пожежогасіння слід передбачати улаштування тимчасового протипожежного водопроводу. Відстань між пожежними кранами слід приймати з умови подачі води в будь-яку точку покрівлі не менше чим двома струменями з витратою 5 л/с кожна.
Пожежні підрозділи гасять пожежі за допомогою протипожежної техніки, основу якої становлять пожежні автомобілі. Вода з цистерни автомобіля або зовнішнього джерела, наприклад, гідранта, потрапляє в насос, який створює необхідний тиск, і далі по пожежних рукавах рухається до ствола, де струмінь формується й спрямовується на осередок пожежі
Так використовуються основні пожежні автомобілі - автоцистерни та автонасоси. Є ще автомобілі пінного, порошкового, газового, комбінованого гасіння, колінчасті автопідіймачі та автодрабини, автомобілі газодимозахисної служби, пожежні автомобілі зв'язку та освітлення, технічної служби тощо. Крім того, ефективними під час приборкання вогню є літаки, вертольоти, пожежні поїзди та судна.