- •Глава 4 Планування заходів цивільного захисту на об’єктах економіки ……77
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс…………………88
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації…………………112
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту142
- •Глава 1 організація цивільного захисту в україні
- •1.1 Документи міжнародного права з цивільного захисту
- •1.1.1 Необхідність виникнення і історичні джерела міжнародного гуманітарного права
- •1899 Р.
- •1907 Р.
- •1929 Р.
- •1949 Р.
- •1977 Р.
- •1980 Р.
- •Міжнародно-правова заборона військової дії на довкілля
- •1.1.2 Цивільна оборона в міжнародному гуманітарному праві
- •1.2.1 Принципи організації цивільного захисту в Україні
- •Права і обов'язки громадян України у сфері цивільного захисту
- •1.2.2 Єдина державна система цивільного захисту
- •Функціонування едсцз
- •Органи управління едсцз
- •Планування заходів цивільного захисту
- •1.3. Організація Цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Глава 2 класифікація надзвичайних ситуацій в україні
- •2.1 Класифікація нс в Україні
- •2.2 Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •2. Класифікація нс природного характеру - код 20000.
- •2.3 Надзвичайні ситуації військового часу
- •Глава 3. Захист населення і теріторій від нс
- •3.1. Оповіщення і інформування
- •Організація оповіщення і зв'язку в надзвичайних ситуаціях
- •Організація оповіщення
- •Організація зв'язку (проходження інформаційних потоків)
- •Оповіщення населення
- •Сигнали тривоги
- •3.2.1. Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування нс
- •Структура функціональної підсистеми моніторингу нс
- •3.2.2 Спостереження і лабораторний контроль
- •3.2.3. Ідентифікація і декларування об'єктів підвищеній небезпеки
- •Порядок ідентифікації і обліку об'єктів підвищеної небезпеки
- •Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Проведення експертизи декларації безпеки
- •3.3.1. Інженерний захист населення
- •Класифікація захисних споруд
- •Загальні вимоги до захисних споруд
- •Сховища
- •Приміщення
- •Системи життєзабезпечення
- •Інші вимоги
- •Протирадіаційні укриття (пру)
- •Пристосування під пру приміщень господарського призначення
- •Пристосування шахт і гірських виробок під пру
- •Прості укриття
- •Швидкопобудовані укриття
- •Пристосування приміщень під захисні споруди
- •Основні правила перебування в захисних спорудах
- •3.3.2. Інженерний захист територій
- •3.4. Евакуаційні заходи Основні поняття і визначення
- •Евакуаційні заходи
- •Евакуаційні органи, їх функції і завдання
- •Планування евакуації населення
- •Порядок проведення евакуації
- •3.5. Медичний, психологічний і біологічний захист Медичний захист
- •Психологічний захист
- •Біологічний захист
- •3.6. Радіаційний і хімічний захист
- •3.6.1. Заходи радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.2. Спостереження радіаційної і хімічної обстановки
- •3.6.3. Режими радіаційного захисту
- •3.6.4. Засоби радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.5. Спеціальна обробка
- •Часткова санітарна обробка
- •Повна санітарна обробка
- •Дезактивація
- •Дезактивація продовольства
- •Дезактивація непродовольчих товарів
- •Дегазація
- •Дегазація продуктів харчування
- •Дегазація непродовольчих товарів
- •Дезінфекція
- •Дезінфекція продовольчих товарів
- •Дезінфекція непродовольчих товарів
- •3.6.6. Матеріальне забезпечення заходів цивільного захисту
- •Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Глава 4 планування заходів цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Розділ іі. "Заходи цивільного захисту у випадку раптового нападу супротивника"
- •Розділ ііі. "Порядок здійснення усіх заходів цз під час планового переводу підприємства з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду"
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс
- •5.1. Іонізуючі випромінювання
- •5.1.2. Дози і рівні опромінення
- •5.1.3. Надзвичайні ситуації при ядерному вибуху
- •Ударна хвиля
- •Світлове випромінювання
- •Проникаюча радіація
- •Електромагнітний імпульс
- •Радіоактивне зараження
- •Осередок ядерного ураження
- •5.1.4. Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •5.1.5. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів ураження
- •5.2. Прогнозування обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.1. Терміни і визначення
- •5.2.2. Класифікація хнр за мірою дії на організм людини
- •5.2.3. Зберігання і транспортування хнр
- •5.2.4. Особливості виникнення і розвитку аварій на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.5. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації
- •6.1. Основні заходи по реагуванню на надзвичайні ситуації
- •6.2. Ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •6.2.1. Основні заходи щодо ліквідації надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на радіаційно-небезпечних об'єктах
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на хімічно небезпечних об'єктах (хно)
- •Дії арс з гасіння пожеж
- •Гасіння пожежі
- •Арінр при бактеріологічній поразці
- •Особливості арінр в районах стихійного лиха
- •6.2.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
- •6.2.4. Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •6.2.5. Дії населення в умовах нс
- •6.2.6. Завдання служби торгівлі і харчування в нс
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту
- •7.1. Відшкодування збитків і надання допомоги, постраждалим від нс
- •Забезпечення житлом, населення потерпілого в результаті нс
- •Працевлаштування населення, постраждалого в нс
- •Медична і інші види допомоги
- •7.2. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту Фінансове забезпечення заходів цз
- •Матеріально-технічне забезпечення заходів цз
- •Створення і використання матеріальних резервів для потреб цивільного захисту
- •7.3. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •7.4. Державний матеріальний резерв України
- •Єдина система державного резерву України
- •7.5. Використання коштів резервного фонду бюджету
- •Уявлення і розгляд звернень про виділення засобів з резервного фонду бюджету
- •7.6. Державний нагляд у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.1. Органи державного нагляду з питань цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.2. Державне регулювання заходів по попередженню нс Заходи по забезпеченню безпеки техносфери
- •Заходи по поліпшенню екологічної обстановки і раціональному природокористуванню
- •Література
Дезінфекція
Дезінфекція - це комплекс заходів, спрямованих на знищення різноманітних мікроорганізмів і може проводитися хімічним, фізичним, механічним і комбінованим способами.
Хімічний спосіб - знищення хвороботворних мікробів і руйнування токсинів дезинфікуючими речовинами - основний спосіб дезінфекції.
Фізичний спосіб дезінфекції - кип'ятіння білизни, посуду і інших речей. Використовується в основному при кишкових інфекціях.
Механічний спосіб здійснюється такими ж методами що і дегазація і передбачає видалення зараженого ґрунту або використання масел.
Дезінфекція продовольчих товарів
Дезінфекція продуктів харчування проводиться фізичним способом, заснованому на дії пари, високих температур, кип'ятінні, пастеризації, використанні ультразвуку і ультрафіолетових променів.
Крупа при зараженні спороутворюющими формами мікроорганізмів, піддається варінню упродовж 90 - 100 хв. При зараженні вегетативними формами - 30 - 40 хв.
Борошно знезаражується при випічці хліба.
Цукор знезаражують шляхом кип'ятіння його водного розчину (сиропу). При зараженні споровими формами - упродовж 2 годин, вегетативними - 30 хв.
Тверді жири (масло вершкове, маргарин, кулінарні і топлені жири) при зараженні спороутворюючими - нагрівають до 100 0С упродовж 2 годин або при температурі 145 0С. упродовж 50 хв. При вегетативних формах - перетоплювання.
Тушки курей, індичок, качок, гусаків знезаражують шляхом варіння або жаріння, при цьому їх розділяють уподовж на 2 частини. Тривалість варіння при закритій кришці каструлі складає 1 - 2 години з моменту закипання води.
Ковбаси усіх видів в натуральній і штучній оболонці, заражені спороутворюючими формами, - при неушкодженій оболонці знезаражують шляхом їх обробки 1 % розчином хлориду йоду (ковбаси занурюють на 30 хвилин в розчин, нагрітий до 90 0С). При зараженні вегетативними формами мікроорганізмів усі види ковбас кип'ятять протягом 30 хвилин.
При зараженні м'яса вегетативними формами мікроорганізмів (наприклад, збудниками дизентерії, холери, черевного тифу і тому подібне), воно знезаражується під час варіння не менше двох годин.
Хліб, заражений спороутворюючими мікроорганізмами, знезаражується шляхом переробки його на сухарі (сушка упродовж 5 годин при температурі 120 - 130 0С). При зараженні вегетативними формами хліб знезаражують шляхом прогрівання в печі упродовж 1 години при температурі 110 - 115 0С. На харчових підприємствах використовуються ультразвук і ультрафіолетові промені.
Вода, що доставляється із зони бактеріологічного зараження, піддається кип'ятінню (при спорових формах - 45 хвилин, вегетативних - 10 хвилин). Великі кількості води - хлоруються.
Дезінфекція непродовольчих товарів
Для дезінфекції непродовольчих товарів використовуються фізичні і хімічні методи.
Фізичні методи належать до простих і доступних способів, що дозволяють забезпечити значну міру дезінфекції непродовольчих товарів. До них відносяться:
- вплив сонячних променів (особливо ультрафіолетової частині спектру);
- використання вогню з метою знищення інфікованих одягу, взуття, постільного приладдя і інших товарів, що не мають особливої цінності;
- використання високої температури - до 200 - 250 0С (прасування білизни, одягу, тканини);
- випалювання, кип'ятіння або стерилізація інфікованого металевого посуду (вилок, ложок, ножів) і використання інших фізичних способів знезараження.
Хімічний метод заснований на застосуванні бактерицидних хімічних речовин.
При дезінфекції непродовольчих товарів велике значення мають концентрація і час дії на них дезінфікуючих препаратів. З цією метою використовують освітлений розчин хлорного вапна 0,1 - 5 % або 0,2 - 0,5% розчин хлораміну.
Крім того, дезінфекція пальт, хутряних виробів, курток, килимів, ковдр, подушок, матраців, м'яких меблів і інших непродовольчих товарів здійснюється в пароформалинових камерах СЕС, при цьому використовується 35 - 40 % водний розчин формальдегіду нагрітого до температури від 30 до 62 0С, залежно від виду збудників.