- •Глава 4 Планування заходів цивільного захисту на об’єктах економіки ……77
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс…………………88
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації…………………112
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту142
- •Глава 1 організація цивільного захисту в україні
- •1.1 Документи міжнародного права з цивільного захисту
- •1.1.1 Необхідність виникнення і історичні джерела міжнародного гуманітарного права
- •1899 Р.
- •1907 Р.
- •1929 Р.
- •1949 Р.
- •1977 Р.
- •1980 Р.
- •Міжнародно-правова заборона військової дії на довкілля
- •1.1.2 Цивільна оборона в міжнародному гуманітарному праві
- •1.2.1 Принципи організації цивільного захисту в Україні
- •Права і обов'язки громадян України у сфері цивільного захисту
- •1.2.2 Єдина державна система цивільного захисту
- •Функціонування едсцз
- •Органи управління едсцз
- •Планування заходів цивільного захисту
- •1.3. Організація Цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Глава 2 класифікація надзвичайних ситуацій в україні
- •2.1 Класифікація нс в Україні
- •2.2 Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •2. Класифікація нс природного характеру - код 20000.
- •2.3 Надзвичайні ситуації військового часу
- •Глава 3. Захист населення і теріторій від нс
- •3.1. Оповіщення і інформування
- •Організація оповіщення і зв'язку в надзвичайних ситуаціях
- •Організація оповіщення
- •Організація зв'язку (проходження інформаційних потоків)
- •Оповіщення населення
- •Сигнали тривоги
- •3.2.1. Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування нс
- •Структура функціональної підсистеми моніторингу нс
- •3.2.2 Спостереження і лабораторний контроль
- •3.2.3. Ідентифікація і декларування об'єктів підвищеній небезпеки
- •Порядок ідентифікації і обліку об'єктів підвищеної небезпеки
- •Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Проведення експертизи декларації безпеки
- •3.3.1. Інженерний захист населення
- •Класифікація захисних споруд
- •Загальні вимоги до захисних споруд
- •Сховища
- •Приміщення
- •Системи життєзабезпечення
- •Інші вимоги
- •Протирадіаційні укриття (пру)
- •Пристосування під пру приміщень господарського призначення
- •Пристосування шахт і гірських виробок під пру
- •Прості укриття
- •Швидкопобудовані укриття
- •Пристосування приміщень під захисні споруди
- •Основні правила перебування в захисних спорудах
- •3.3.2. Інженерний захист територій
- •3.4. Евакуаційні заходи Основні поняття і визначення
- •Евакуаційні заходи
- •Евакуаційні органи, їх функції і завдання
- •Планування евакуації населення
- •Порядок проведення евакуації
- •3.5. Медичний, психологічний і біологічний захист Медичний захист
- •Психологічний захист
- •Біологічний захист
- •3.6. Радіаційний і хімічний захист
- •3.6.1. Заходи радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.2. Спостереження радіаційної і хімічної обстановки
- •3.6.3. Режими радіаційного захисту
- •3.6.4. Засоби радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.5. Спеціальна обробка
- •Часткова санітарна обробка
- •Повна санітарна обробка
- •Дезактивація
- •Дезактивація продовольства
- •Дезактивація непродовольчих товарів
- •Дегазація
- •Дегазація продуктів харчування
- •Дегазація непродовольчих товарів
- •Дезінфекція
- •Дезінфекція продовольчих товарів
- •Дезінфекція непродовольчих товарів
- •3.6.6. Матеріальне забезпечення заходів цивільного захисту
- •Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Глава 4 планування заходів цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Розділ іі. "Заходи цивільного захисту у випадку раптового нападу супротивника"
- •Розділ ііі. "Порядок здійснення усіх заходів цз під час планового переводу підприємства з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду"
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс
- •5.1. Іонізуючі випромінювання
- •5.1.2. Дози і рівні опромінення
- •5.1.3. Надзвичайні ситуації при ядерному вибуху
- •Ударна хвиля
- •Світлове випромінювання
- •Проникаюча радіація
- •Електромагнітний імпульс
- •Радіоактивне зараження
- •Осередок ядерного ураження
- •5.1.4. Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •5.1.5. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів ураження
- •5.2. Прогнозування обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.1. Терміни і визначення
- •5.2.2. Класифікація хнр за мірою дії на організм людини
- •5.2.3. Зберігання і транспортування хнр
- •5.2.4. Особливості виникнення і розвитку аварій на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.5. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації
- •6.1. Основні заходи по реагуванню на надзвичайні ситуації
- •6.2. Ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •6.2.1. Основні заходи щодо ліквідації надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на радіаційно-небезпечних об'єктах
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на хімічно небезпечних об'єктах (хно)
- •Дії арс з гасіння пожеж
- •Гасіння пожежі
- •Арінр при бактеріологічній поразці
- •Особливості арінр в районах стихійного лиха
- •6.2.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
- •6.2.4. Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •6.2.5. Дії населення в умовах нс
- •6.2.6. Завдання служби торгівлі і харчування в нс
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту
- •7.1. Відшкодування збитків і надання допомоги, постраждалим від нс
- •Забезпечення житлом, населення потерпілого в результаті нс
- •Працевлаштування населення, постраждалого в нс
- •Медична і інші види допомоги
- •7.2. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту Фінансове забезпечення заходів цз
- •Матеріально-технічне забезпечення заходів цз
- •Створення і використання матеріальних резервів для потреб цивільного захисту
- •7.3. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •7.4. Державний матеріальний резерв України
- •Єдина система державного резерву України
- •7.5. Використання коштів резервного фонду бюджету
- •Уявлення і розгляд звернень про виділення засобів з резервного фонду бюджету
- •7.6. Державний нагляд у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.1. Органи державного нагляду з питань цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.2. Державне регулювання заходів по попередженню нс Заходи по забезпеченню безпеки техносфери
- •Заходи по поліпшенню екологічної обстановки і раціональному природокористуванню
- •Література
Світлове випромінювання
За своєю природою світлове випромінювання ядерного вибуху - потік променистої енергії оптичного діапазону. Джерело світлового випромінювання - область вибуху, що світиться, складається з нагрітих до високої температури речовин ядерного боєприпасу. Температура області, що світиться, протягом деякого часу порівнянна з температурою поверхні сонця (максимум 8000 - 10000 і мінімум 1800 0С). Розміри області, що світиться, і її температура швидко змінюються в часі. Тривалість світлового випромінювання залежить від потужності і виду вибуху і може тривати до десятків секунд.
Вражаюча дія світлового випромінювання характеризується світловим імпульсом. Світловий імпульс - кількість енергії прямого світлового випромінювання ядерного вибуху, що падає на одиницю площі за весь час випромінювання. Одиниця світлового імпульсу - джоуль на квадратний метр (Дж/м2). Світловий імпульс залежить від потужності і виду вибуху, відстані від центру вибуху і послаблення світлового випромінювання в атмосфері, а також від екрануючої дії диму, пилу, рослинності, нерівностей місцевості і т. д.
При наземних і надводних вибухах світловий імпульс на тих же відстанях менший, ніж при повітряних вибухах такої ж потужності. Це пояснюється тим, що світловий імпульс випромінює півсфера, хоча і більшого діаметру чим при повітряному вибуху.
При ядерному вибуху на великій висоті рентгенівські промені поглинаються великими товщами розрідженого повітря. Тому температура вогняної кулі нижча. Для висот близько 30 - 100 км на світловий імпульс витрачається близько 25 - 35 % усієї енергії вибуху.
Дія світлового імпульсу на людей і сільськогосподарських тварин
Світлове випромінювання ядерного вибуху при безпосередній дії викликає опіки відкритих ділянок тіла, тимчасове засліплення або опіки сітківки очей. Можливі вторинні опіки, що виникають від полум'я будівель, що горять, споруд, рослинності, одягу, що запалився або тліє. Опіки розрізняють по тяжкості ураження організму.
Опіки першого ступеня виражаються в хворобливості, почервонінні і припухлості шкіри. Вони не представляють серйозної небезпеки і швидко виліковуються без яких-небудь наслідків. При опіках другого ступеня утворюються пухирі, заповнені прозорою білковою рідиною; при ураженнях значних ділянок шкіри людина може втратити на деякий час працездатність і потребує спеціального лікування. Опіки третього ступеня характеризуються омертвлянням шкіри з частковим ураженням паросткового шару. Опіки четвертого ступеня: омертвляння шкіри і глибших шарів тканин (підшкірної клітковини, м'язів, сухожиль, кісток). Ураження опіками третього і четвертого ступеня значної частини шкірного покриву може привести до смертельного результату.
Одяг людей і вовняний покрив тварин захищає шкіру від опіків. Тому опіки частіше бувають у людей на відкритих частинах тіла, а у тварин - на ділянках тіла, покритих коротким і рідкісним волосом.
Велику небезпеку для людей і сільськогосподарських тварин представляють пожежі, що виникають на об'єктах господарської діяльності в результаті дії світлового випромінювання.
Ураження очей людини може бути у вигляді тимчасового засліплення - під впливом яскравого світлового спалаху. У сонячний день засліплення триває 2 - 5 хвил., а вночі, коли зіниця сильно розширена - до 30 хвил. і більше. Важча (безповоротне) поразка - опік очного дна - виникає у тому випадку, коли людина фіксує свій погляд на спаласі вибуху.
Світлове випромінювання поширюється прямолінійно. Будь-яка непрозора перешкода, об'єкт, що створює тінь може служити захистом від нього. Використовуючи для укриття ями, канави, горби, насипи, простінки між вікнами, різну техніку, крони дерев і тому подібне, можна значно ослабити або зовсім уникнути опіків від світлового випромінювання. Повний захист забезпечують сховища і протирадіаційні укриття.