- •Глава 4 Планування заходів цивільного захисту на об’єктах економіки ……77
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс…………………88
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації…………………112
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту142
- •Глава 1 організація цивільного захисту в україні
- •1.1 Документи міжнародного права з цивільного захисту
- •1.1.1 Необхідність виникнення і історичні джерела міжнародного гуманітарного права
- •1899 Р.
- •1907 Р.
- •1929 Р.
- •1949 Р.
- •1977 Р.
- •1980 Р.
- •Міжнародно-правова заборона військової дії на довкілля
- •1.1.2 Цивільна оборона в міжнародному гуманітарному праві
- •1.2.1 Принципи організації цивільного захисту в Україні
- •Права і обов'язки громадян України у сфері цивільного захисту
- •1.2.2 Єдина державна система цивільного захисту
- •Функціонування едсцз
- •Органи управління едсцз
- •Планування заходів цивільного захисту
- •1.3. Організація Цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Глава 2 класифікація надзвичайних ситуацій в україні
- •2.1 Класифікація нс в Україні
- •2.2 Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •2. Класифікація нс природного характеру - код 20000.
- •2.3 Надзвичайні ситуації військового часу
- •Глава 3. Захист населення і теріторій від нс
- •3.1. Оповіщення і інформування
- •Організація оповіщення і зв'язку в надзвичайних ситуаціях
- •Організація оповіщення
- •Організація зв'язку (проходження інформаційних потоків)
- •Оповіщення населення
- •Сигнали тривоги
- •3.2.1. Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування нс
- •Структура функціональної підсистеми моніторингу нс
- •3.2.2 Спостереження і лабораторний контроль
- •3.2.3. Ідентифікація і декларування об'єктів підвищеній небезпеки
- •Порядок ідентифікації і обліку об'єктів підвищеної небезпеки
- •Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Проведення експертизи декларації безпеки
- •3.3.1. Інженерний захист населення
- •Класифікація захисних споруд
- •Загальні вимоги до захисних споруд
- •Сховища
- •Приміщення
- •Системи життєзабезпечення
- •Інші вимоги
- •Протирадіаційні укриття (пру)
- •Пристосування під пру приміщень господарського призначення
- •Пристосування шахт і гірських виробок під пру
- •Прості укриття
- •Швидкопобудовані укриття
- •Пристосування приміщень під захисні споруди
- •Основні правила перебування в захисних спорудах
- •3.3.2. Інженерний захист територій
- •3.4. Евакуаційні заходи Основні поняття і визначення
- •Евакуаційні заходи
- •Евакуаційні органи, їх функції і завдання
- •Планування евакуації населення
- •Порядок проведення евакуації
- •3.5. Медичний, психологічний і біологічний захист Медичний захист
- •Психологічний захист
- •Біологічний захист
- •3.6. Радіаційний і хімічний захист
- •3.6.1. Заходи радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.2. Спостереження радіаційної і хімічної обстановки
- •3.6.3. Режими радіаційного захисту
- •3.6.4. Засоби радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.5. Спеціальна обробка
- •Часткова санітарна обробка
- •Повна санітарна обробка
- •Дезактивація
- •Дезактивація продовольства
- •Дезактивація непродовольчих товарів
- •Дегазація
- •Дегазація продуктів харчування
- •Дегазація непродовольчих товарів
- •Дезінфекція
- •Дезінфекція продовольчих товарів
- •Дезінфекція непродовольчих товарів
- •3.6.6. Матеріальне забезпечення заходів цивільного захисту
- •Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Глава 4 планування заходів цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Розділ іі. "Заходи цивільного захисту у випадку раптового нападу супротивника"
- •Розділ ііі. "Порядок здійснення усіх заходів цз під час планового переводу підприємства з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду"
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс
- •5.1. Іонізуючі випромінювання
- •5.1.2. Дози і рівні опромінення
- •5.1.3. Надзвичайні ситуації при ядерному вибуху
- •Ударна хвиля
- •Світлове випромінювання
- •Проникаюча радіація
- •Електромагнітний імпульс
- •Радіоактивне зараження
- •Осередок ядерного ураження
- •5.1.4. Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •5.1.5. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів ураження
- •5.2. Прогнозування обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.1. Терміни і визначення
- •5.2.2. Класифікація хнр за мірою дії на організм людини
- •5.2.3. Зберігання і транспортування хнр
- •5.2.4. Особливості виникнення і розвитку аварій на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.5. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації
- •6.1. Основні заходи по реагуванню на надзвичайні ситуації
- •6.2. Ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •6.2.1. Основні заходи щодо ліквідації надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на радіаційно-небезпечних об'єктах
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на хімічно небезпечних об'єктах (хно)
- •Дії арс з гасіння пожеж
- •Гасіння пожежі
- •Арінр при бактеріологічній поразці
- •Особливості арінр в районах стихійного лиха
- •6.2.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
- •6.2.4. Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •6.2.5. Дії населення в умовах нс
- •6.2.6. Завдання служби торгівлі і харчування в нс
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту
- •7.1. Відшкодування збитків і надання допомоги, постраждалим від нс
- •Забезпечення житлом, населення потерпілого в результаті нс
- •Працевлаштування населення, постраждалого в нс
- •Медична і інші види допомоги
- •7.2. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту Фінансове забезпечення заходів цз
- •Матеріально-технічне забезпечення заходів цз
- •Створення і використання матеріальних резервів для потреб цивільного захисту
- •7.3. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •7.4. Державний матеріальний резерв України
- •Єдина система державного резерву України
- •7.5. Використання коштів резервного фонду бюджету
- •Уявлення і розгляд звернень про виділення засобів з резервного фонду бюджету
- •7.6. Державний нагляд у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.1. Органи державного нагляду з питань цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.2. Державне регулювання заходів по попередженню нс Заходи по забезпеченню безпеки техносфери
- •Заходи по поліпшенню екологічної обстановки і раціональному природокористуванню
- •Література
6.2. Ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків
6.2.1. Основні заходи щодо ліквідації надзвичайних ситуацій і їх наслідків
Ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків полягає в проведенні аварійно-рятувальних, пожежно-рятувальних, аварійно-відновних і інших невідкладних робіт і включає:
- організацію і управління роботами по локалізації і ліквідації надзвичайної ситуації;
- розвідку районів, зон, ділянок, об'єктів проведення робіт по ліквідації надзвичайної ситуації;
- пошук і порятунок потерпілих, надання їм невідкладної медичної допомоги і транспортування до лікувальних закладів;
- пошук і деблокування уражених;
- евакуацію і відселення потерпілих;
- локалізацію і гасіння пожеж;
- ліквідацію або доведення до мінімально можливого рівня шкідливих і небезпечних чинників, які виникли в результаті НС і роблять неможливим ведення рятувальних робіт;
- санітарну обробку людей, знезараження тварин, дезактивацію, дезінфекцію і дегазацію техніки, засобів захисту і одягу, знезараження територій і споруд;
- виявлення і знешкодження вибухонебезпечних предметів;
- локалізацію і недопущення поширення, розливу нафтопродуктів, у тому числі на водних об'єктах, їх збір і знешкодження;
- проведення інших невідкладних робіт, залежно від характеру і виду надзвичайної ситуації;
- забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя в районі виникнення надзвичайної ситуації і місцях тимчасового розміщення постраждалого населення;
- проведення першочергового ремонту і відновлення пошкоджених об'єктів життєзабезпечення населення, транспорту і зв'язку;
- життєзабезпечення постраждалого населення;
- надання медико-санітарної, психологічної і матеріальної допомоги постраждалому населенню;
- проведення медико-психологічної реабілітації потерпілих;
- забезпечення громадського порядку.
Аварійно-рятувальні служби під час ліквідації надзвичайних ситуацій повинні забезпечити:
- оперативне визначення обстановки, що склалася в результаті надзвичайної ситуації; зони ураження об'єкту або території і основних напрямів дій, пов'язаних з ліквідацією надзвичайної ситуації;
- проведення термінових заходів для пошуку і порятунку людей на уражених об'єктах і територіях і надання невідкладною медичної і іншої допомоги потерпілим;
- створення необхідних умов для підтримки працездатності особового складу;
- зосередження в зоні надзвичайної ситуації необхідних сил, засобів, резервів і своєчасне введення їх в дію за призначенням;
- оперативне усунення ускладнень, що виникли під час ліквідації надзвичайних ситуацій;
- координацію дій своїх аварійно-рятувальних формувань.
Для проведення аварійно-рятувальних робіт створюється угрупування сил цивільного захисту, який притягується для ліквідації надзвичайної ситуації і їх наслідків за принципом ешелонування, :
- перший ешелон повинні складати сили швидкого реагування для проведення пошуково-рятувальних, пожежно-рятувальних і першочергових аварійно-рятувальних операцій, що складаються з пожежно-рятувальних і пожежних підрозділів, підрозділів відомчої, місцевої і добровільної пожежної охорони, аварійно-рятувальних підрозділів аварійно-рятувальних служб і формувань;
- другий ешелон складають сили по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які повинні включати аварійно-рятувальні формування і служби спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту; формування Державної служби медицини катастроф; спеціалізовані формування і служби інших центральних органів виконавчої влади і регіонів; аварійно-рятувальні служби громадських організацій; резерв сил, призначений для проведення специфічних робіт і аварійно-рятувальних операцій з особливим ризиком, а також забезпечення гуманітарних і інших перевезень.
Під час ліквідації НС проводять аварійно-рятувальні і інші невідкладні роботи (АРІНР), що здійснюються в три етапи.
На першому етапі вирішуються завдання:
- по екстреному захисту населення;
- по попередженню розвитку або зменшенню впливу наслідків;
- по підготовці до виконання АРІНР.
На другому етапі проводяться:
- пошук потерпілих;
- витягання потерпілих з-під завалів, з палаючих будинків, пошкоджених транспортних засобів;
- евакуація людей із зони лиха, аварії, осередку зараження;
- надання медичної допомоги;
- санітарна обробка людей;
- знезараження одягу, майна, техніки, територій;
- проведення інших невідкладних робіт, сприяючих рятувальним роботам і забезпечуючих їх здійснення.
На третьому етапі вирішуються завдання по забезпеченню життєдіяльності населення в районах, що потерпіли від наслідків НС:
- відновлення і будівництво житла;
- відновлення енерго-, тепло-, водо-, газопостачання, ліній зв'язку;
- організація медичного обслуговування;
- забезпечення продовольством і предметами першої необхідності;
- знезараження продуктів, води, фуражу, техніки, майна, території;
- соціально-психологічна реабілітація;
- відшкодування збитків;
- знезараження майна, території, техніки.
6.2.2. Особливості проведення аварійно рятувальних робіт при НС техногенного і природного характеру
Дії особового складу формувань аварійно-рятувальних служб (АРС) при розбиранні завалів, устрою проходів, обваленню нестійких будівель і конструкцій
Послідовність і способи виконання робіт безпосередньо залежать від обстановки, що склалася, в НС. Командири формувань АРС встановлюють найбільш доцільні прийоми і способи виконання робіт.
Формування об'єкту для висунення до осередку ураження вишиковуються в похідну колону. Порядок побудови колони встановлюється залежно від обстановки, що склалася, на маршрутах руху і ділянках (об'єктах) робіт. Один з можливих варіантів побудови колони: розвідка, загін забезпечення руху, колона головних сил (перший ешелон, другий ешелон), резерви, технічне замикання.
Першими в осередок ураження входять розвідувальні формування. У осередку ураження розвідники визначають рівні радіації, відшукують сховища і укриття, визначають найменш небезпечні шляхи руху на території осередку ураження. Крім того, розвідники визначають характер руйнувань, пожеж і аварій на комунально-енергетичних мережах, означають місця небезпечні для роботи формувань, відшукують приміщення придатні, для розміщення уражених людей. На підставі даних, отриманих від розвідки уточнюються завдання формуванням, і організовується швидкий їх вихід на ділянки (об'єкти) робіт.
Ще до устрою проходів, проїздів особовий склад рятувальних формувань, разом з санітарними ланками з ходу вводиться в осередок ураження для розшуку уражених і надання ним першій медичній допомоги. Після устрою проїздів входять звідні загони механізації робіт, інженерні і аварійно-технічні формування для локалізації аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах.
В першу чергу проводяться роботи по устрою проїздів і проходів до захисних споруд, пошкоджених і зруйнованих будівель і споруд, де можуть знаходитися уражені люди, а також в місцях аварій, що перешкоджають або утрудняють проведення АРІНР.
Залежно від поставленого завдання завали розбирають частково або повністю. Часткове розбирання скоюють при порятунку потерпілих, що виявилися під уламками зруйнованих будівель, а також при устрої проїздів. Повне розбирання завалів виконують при розчищенні території для нового будівництва або відновленні пошкоджених будівель і споруд.
Порятунок людей, що знаходяться в завалених захисних спорудах проводиться в наступному порядку: відшукування сховищ і укриттів, встановлення зв'язку з тими, що переховуються, подача повітря в завалені споруди, устрій проїздів для інженерної техніки, усунення аварій на мережах водо- і газопостачання, розкриття завалених сховищ (укриттів), витягання уражених, надання першої медичної допомоги і евакуація їх до медичних установ.
Під час проведення АРІНР необхідно виключити можливу небезпеку обвалення пошкоджених конструкцій будівель і споруд на проїжджу частину вулиць або на ділянки проведення робіт. З цією метою будівлі і споруди, що загрожують обвалом, обрушують або тимчасово зміцнюють. Перед початком робіт необхідно встановити і оглянути найбільш небезпечні місця. Підходити до пошкоджених будівель і споруд слід тільки з найменш небезпечного боку. При виявленні будівель, що загрожують обвалом, небезпечні місця захищають. Біля небезпечних місць вивішують плакати з написами, застережливими про небезпеку. При роботі в завалі проходи і галереї обов'язково зміцнюють стійками і розпірками.