- •Глава 4 Планування заходів цивільного захисту на об’єктах економіки ……77
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс…………………88
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації…………………112
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту142
- •Глава 1 організація цивільного захисту в україні
- •1.1 Документи міжнародного права з цивільного захисту
- •1.1.1 Необхідність виникнення і історичні джерела міжнародного гуманітарного права
- •1899 Р.
- •1907 Р.
- •1929 Р.
- •1949 Р.
- •1977 Р.
- •1980 Р.
- •Міжнародно-правова заборона військової дії на довкілля
- •1.1.2 Цивільна оборона в міжнародному гуманітарному праві
- •1.2.1 Принципи організації цивільного захисту в Україні
- •Права і обов'язки громадян України у сфері цивільного захисту
- •1.2.2 Єдина державна система цивільного захисту
- •Функціонування едсцз
- •Органи управління едсцз
- •Планування заходів цивільного захисту
- •1.3. Організація Цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Глава 2 класифікація надзвичайних ситуацій в україні
- •2.1 Класифікація нс в Україні
- •2.2 Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •2. Класифікація нс природного характеру - код 20000.
- •2.3 Надзвичайні ситуації військового часу
- •Глава 3. Захист населення і теріторій від нс
- •3.1. Оповіщення і інформування
- •Організація оповіщення і зв'язку в надзвичайних ситуаціях
- •Організація оповіщення
- •Організація зв'язку (проходження інформаційних потоків)
- •Оповіщення населення
- •Сигнали тривоги
- •3.2.1. Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування нс
- •Структура функціональної підсистеми моніторингу нс
- •3.2.2 Спостереження і лабораторний контроль
- •3.2.3. Ідентифікація і декларування об'єктів підвищеній небезпеки
- •Порядок ідентифікації і обліку об'єктів підвищеної небезпеки
- •Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Проведення експертизи декларації безпеки
- •3.3.1. Інженерний захист населення
- •Класифікація захисних споруд
- •Загальні вимоги до захисних споруд
- •Сховища
- •Приміщення
- •Системи життєзабезпечення
- •Інші вимоги
- •Протирадіаційні укриття (пру)
- •Пристосування під пру приміщень господарського призначення
- •Пристосування шахт і гірських виробок під пру
- •Прості укриття
- •Швидкопобудовані укриття
- •Пристосування приміщень під захисні споруди
- •Основні правила перебування в захисних спорудах
- •3.3.2. Інженерний захист територій
- •3.4. Евакуаційні заходи Основні поняття і визначення
- •Евакуаційні заходи
- •Евакуаційні органи, їх функції і завдання
- •Планування евакуації населення
- •Порядок проведення евакуації
- •3.5. Медичний, психологічний і біологічний захист Медичний захист
- •Психологічний захист
- •Біологічний захист
- •3.6. Радіаційний і хімічний захист
- •3.6.1. Заходи радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.2. Спостереження радіаційної і хімічної обстановки
- •3.6.3. Режими радіаційного захисту
- •3.6.4. Засоби радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.5. Спеціальна обробка
- •Часткова санітарна обробка
- •Повна санітарна обробка
- •Дезактивація
- •Дезактивація продовольства
- •Дезактивація непродовольчих товарів
- •Дегазація
- •Дегазація продуктів харчування
- •Дегазація непродовольчих товарів
- •Дезінфекція
- •Дезінфекція продовольчих товарів
- •Дезінфекція непродовольчих товарів
- •3.6.6. Матеріальне забезпечення заходів цивільного захисту
- •Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Глава 4 планування заходів цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Розділ іі. "Заходи цивільного захисту у випадку раптового нападу супротивника"
- •Розділ ііі. "Порядок здійснення усіх заходів цз під час планового переводу підприємства з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду"
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс
- •5.1. Іонізуючі випромінювання
- •5.1.2. Дози і рівні опромінення
- •5.1.3. Надзвичайні ситуації при ядерному вибуху
- •Ударна хвиля
- •Світлове випромінювання
- •Проникаюча радіація
- •Електромагнітний імпульс
- •Радіоактивне зараження
- •Осередок ядерного ураження
- •5.1.4. Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •5.1.5. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів ураження
- •5.2. Прогнозування обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.1. Терміни і визначення
- •5.2.2. Класифікація хнр за мірою дії на організм людини
- •5.2.3. Зберігання і транспортування хнр
- •5.2.4. Особливості виникнення і розвитку аварій на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.5. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації
- •6.1. Основні заходи по реагуванню на надзвичайні ситуації
- •6.2. Ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •6.2.1. Основні заходи щодо ліквідації надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на радіаційно-небезпечних об'єктах
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на хімічно небезпечних об'єктах (хно)
- •Дії арс з гасіння пожеж
- •Гасіння пожежі
- •Арінр при бактеріологічній поразці
- •Особливості арінр в районах стихійного лиха
- •6.2.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
- •6.2.4. Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •6.2.5. Дії населення в умовах нс
- •6.2.6. Завдання служби торгівлі і харчування в нс
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту
- •7.1. Відшкодування збитків і надання допомоги, постраждалим від нс
- •Забезпечення житлом, населення потерпілого в результаті нс
- •Працевлаштування населення, постраждалого в нс
- •Медична і інші види допомоги
- •7.2. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту Фінансове забезпечення заходів цз
- •Матеріально-технічне забезпечення заходів цз
- •Створення і використання матеріальних резервів для потреб цивільного захисту
- •7.3. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •7.4. Державний матеріальний резерв України
- •Єдина система державного резерву України
- •7.5. Використання коштів резервного фонду бюджету
- •Уявлення і розгляд звернень про виділення засобів з резервного фонду бюджету
- •7.6. Державний нагляд у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.1. Органи державного нагляду з питань цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.2. Державне регулювання заходів по попередженню нс Заходи по забезпеченню безпеки техносфери
- •Заходи по поліпшенню екологічної обстановки і раціональному природокористуванню
- •Література
Заходи по поліпшенню екологічної обстановки і раціональному природокористуванню
Проблемі екологічної безпеки і раціонального природокористування приділяється велика увага у всьому світі. Цією проблемою впритул займаються відповідні структури ООН і інших громадських організацій світової спільноти. З точки зору попереджувальних заходів в цій проблемі можна виділити ряд напрямів.
Раціональне розміщення потенційне небезпечних виробництв. В Україні приблизно в п'ятдесяти містах, де проживає близько 18 мільйонів чоловік (приблизно 39 % населення країни), розміщено до 50 % хімічно небезпечних об'єктів (більше 5,5 тисяч). Крім того, ці міста є центрами тяжіння населення (у пошуках робочих місць і навчання), що ще більше підвищує щільність населення. Це такі міста як Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Львів, Запоріжжя і інші великі центри. В обласних містах України зосереджено до 30% потенційно небезпечних виробництв і проживає більше 15 мільйонів чоловік, тоді як площа їх складає лише 2 % території України, з урахуванням передмість. В країні об'єктивно склалася територіальна диференціація потенційної небезпеки, як по техногенних, так і природним негативним проявам. Шляхи вирішення цієї проблеми представляються наступними:
- вдосконалення законодавчої і нормативної бази по зміні об'єктів підвищеної небезпеки у бік жорсткіших вимог по безпеці;
- закриття і реконструкція підприємств із застарілою технологією і що виробили терміни експлуатації;
- введення в містобудівні норми і правила жорстких вимог функціонування промислових зон в міській смузі і за її межами.
Системи екологічної експертизи. Одним з найважливіших елементів екологічного оздоровлення територій є створення державної і регіональних систем екологічної експертизи і організації її діяльності. Екологічній експертизі повинні підкорятися усі проекти законодавчих і нормативно-технічних документів пов'язаних з розвитком техносфери і експлуатацією довкілля. Екологічну експертизу повинні проходити усі види діяльності від стадії планування до реалізації діючих об'єктів і комплексів, а також усі населені пункти. Експертиза здійснюється як державними, так і громадськими екологічними структурами, відповідно до законодавства України.
Розробка цільових природно-охоронних програм. Цільові природоохоронні програми розробляються в інтересах екологічного відновлення і оздоровлення окремих територій і регіонів - заповідників, національних парків, великих лісових масивів і інших територій. Велике значення мають цільові природоохоронні програми адміністративних одиниць - міст, районів, областей.
Метою програм є створення безпечних умов життя людини і відновлення якості природного середовища. Реалізація цієї мети повинна дати можливість довести зміст шкідливих речовин в гідросфері, атмосфері і ґрунті до граничнодопустимих показників, забезпечити збереження і відновлення ландшафтів і біорізноманітності.
Пріоритетними напрямами цільових програм є: управління природоохоронною діяльністю і станом природного середовища; охорона природи; зниження техногенного навантаження на природне середовище і місце існування людини; ресурсозбереження; екологічна освіта і виховання.
Створення національної і регіональних систем моніторингу довкілля. Державна система моніторингу довкілля - це система спостереження, збору, обробки, передачі, зберігання і аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування її зміни і розробки науково-обгрунтованих рекомендацій для ухвалення рішень по попередженню негативних змін стану довкілля і дотримання вимог екологічної безпеки. Система моніторингу є частиною національної системи інформаційної інфраструктури, пов'язаної по завданнях і цілях з аналогічними системами інших держав. Система моніторингу спрямована на:
- підвищення рівня інформації про екологічний стан довкілля;
- підвищення оперативності і якості інформаційного обслуговування усіх зацікавлених фізичних і юридичних осіб;
- сприяння розвитку міжнародної співпраці у сфері охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів і екологічної безпеки.
Основними завданнями суб'єктів моніторингу є:
- довгострокове систематичне спостереження за станом довкілля;
- аналіз екологічного стану довкілля;
- інформаційно-аналітична підтримка прийнятих рішень у сфері охорони довкілля;
- інформаційне обслуговування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також забезпечення екологічною інформацією населення країни і міжнародних організацій;
- розробка науково обґрунтованих рекомендацій для ухвалення управлінських рішень.
Нормування діяльності об'єктів підвищеної небезпеки. Нормування діяльності об'єктів підвищеної небезпеки визначає кількісні і якісні показники функціонування небезпечних технологій і процесів з точки зору безпеки для персоналу, населення, довкілля. Нині актуальною є проблема виробництв з гранично зношеними основними фондами, а також використання у виробничих процесах старих (частенько небезпечних) технологій. Нормування при вирішенні питань безпеки може вироблятися як по відповідності параметрів процесів і кінцевої продукції необхідним нормам, так і по кількісних і тимчасових рамках функціонування таких виробництв.