- •Казкотерапія як один із методів практичної діяльності психолога
- •Розробники:
- •Казки як символічне відображення несвідомих прагнень у дослідженнях з. Фрейда
- •Казка як життєвий сценарій у роботах е. Берна
- •Психологічні прийоми використання казкотерапії у роботі психолога-практика
- •2.1. Основні типи казок
- •2.2. Форми роботи з казками
- •2.2.1. Розказування казок.
- •2.2.2. Робота з казками у психологічній практиці
- •2.3. Вимоги до роботи з казкою у психотерапевтичній практиці
- •2.4. Символізація та метафоризація у казках
- •Процес формулювання основної метафори (за д. Гордоном)
- •Основні структурні компоненти терапевтичної метафори (за Міллс д., Кроулі р.)
- •3. Методичні рекомендації роботи з казкою
- •Рушійні сили казкових ігор
- •3.2. Словник казкових символів
- •Додатки додаток 1. Авторські казки
- •Додаток 2. Студентські казки
- •Список використаної літератури
- •5,15 Друк. Арк.
3. Методичні рекомендації роботи з казкою
Принципи роботи з казками
Кожна казка володіє своєю неповторністю. Проте погляди на казкотерапію як виховну систему передбачають наявність загальних закономірностей роботи з казковим матеріалом.
Принципи |
Основний акцент |
Коментарій |
Усвідомленість |
Усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків в розвитку сюжету; Розуміння ролі кожного персонажу в подіях, що розвиваються. Загальні питання: Що відбувається? Чому це відбувається? Хто хотів, щоб це відбулося? Навіщо це йому? |
Наша задача продемонструвати учасникам і клієнтам, що одна подія плавно виходить з інших, не зважаючи на те, що з першого погляду це не помітно. Важливо зрозуміти місце, закономірність появи і призначення кожного персонажу казки. |
Множинність |
Розуміння того, що одна і та ж подія, ситуація можуть мати декілька значень і змістів. |
Наша задача показати одну і ту ж казкову ситуацію з декількох сторін. |
Зв'язок з реальністю |
Усвідомлення того, що кожна казкова ситуація розгортає перед нами певний життєвий урок. |
Наша задача детально і терпеливо опрацьовувати казкові ситуації з позиції того, як казковий урок буде використаний нами в реальному житті, у конкретних ситуаціях. |
Схема роздумів над казками і їх обговорення
Акцент |
Напрямок роздумів |
Питання |
Коментарій |
Основна тема |
Важливо зрозуміти основну ідею казки, тобто, що з її допомогою нам хотіли передати наші предки, який досвід, про що хотіли попередити, чим підтримати і т.д. |
Про що казка? Чому вона нас навчає? У яких ситуаціях нашого життя нам знадобиться те, що ми дізналися з казки? Як конкретно ці знання ми можемо застосувати у своєму житті? |
Через основну тему нам передаються загальні моральні цінності, стилі поведінки та взаємодії з оточуючими, загальні відповіді на загальні питання. |
Лінія героїв казки. Мотиви вчинків |
Важливо зрозуміти видиму і приховану мотивацію героїв казки. |
Чому герой іде на той чи інший вчинок? Навіщо це йому? Чого він насправді хотів? Навіщо один герой іншому? |
Можна розмірковувати і проводити обговорення окремо для кожного героя, чи у взаємозв’язку героїв один з одним. |
Лінія героїв казки. Способи подолання складнощів. |
Важливо «створити список» способів подолання труднощів героями казки. |
Як герой вирішує проблему? Який спосіб вирішення і подолання він обирає? Активний чи пасивний? Все вирішує і долає сам чи намагається передати відповідальність іншому? У яких ситуаціях нашого життя ефективний кожен зі способів вирішення проблем, подолання труднощів? |
Маючи набір способів вирішення проблем: прямий напад на ворога, хитрість, невикористання чарівних предметів, групове вирішення проблем тощо; важливо оцінити у яких ситуаціях реального життя ми можемо використовувати той чи інший спосіб вирішення труднощів. |
Лінія героїв казки. Ставлення до оточуючого світу і до самого себе |
Важливо зрозуміти загальну спрямованість героя: він творець чи руйнівник відносно оточуючого світу, інших героїв. |
Що приносять вчинки героя оточуючим – радість чи горе, прозріння тощо? У яких ситуаціях він творець, а у яких руйнівник? Як в реальному житті людини розподіляються ці дві тенденції? |
Важливо у процесі обговорення розвивати гнучкий підхід до тенденцій руйнування та творення. Прояв базової тенденції залежить від конкретної життєвої ситуації. |
Почуття, що актуалізу-ються |
Важливо усвідомити, яку емоційну реакцію викликає у героя певна ситуація і чому? |
Які почуття викликає ця казка? Які епізоди викликали почуття радості, які суму, які роздратування? Чому герой реагує саме так? |
Розмірковуючи над казкою з позиції почуттів, які вона викликає, можна робити акцент на джерела почуттів в нас. |
Образи та символи в казках |
Важливо усвідомити, які тенденції, уроки, способи поведінки несе в собі кожен герой казки. |
Хто такий Іван-царевич? Хто такий Колобок? |
Можна привернути не тільки власні роздуми на тему «Що собою являє собою цей образ», але і словники образів, особливо юнгіанські. |
Деякі способи вирішення складнощів у казках
Важливо, щоб у клієнтів в процесі занять сформувався широкий набір способів вирішення складних ситуацій і розуміння механізмів їх втілення в життя. Кожна нова казка буде збагачувати даний список.
Спосіб |
Характеристика |
Використання в психолого-педагогічній практиці |
Пряма агресія |
Герой дістає меч і рубає дракону голову. |
Вирішення проблеми з позиції сили. Показати свою фізичну і ментальну силу противникові. |
Хитрість |
Герой вдає себе слабким,невмілим, нерозуміючим: Кіт в чоботях говорить людоїду, що ніколи не повірить, що той може перекинутися в мишку; Іван запевняє Бабу-Ягу, що не вміє сідати на лопату тощо. |
Подивитися на ситуацію з іншої сторони, обернути її на жарт. |
Використання чарівних предметів і помічників |
Перстень для збільшення сили тощо. |
Передача клієнту предметів, що його оберігатимуть: камінців, намистинок тощо. Навіювання почуття захищеності. |
Групове вирішення проблем |
Герої розподіляють обов’язки поміж собою, кожен бере на себе те, що він уміє робити найкраще. |
Адекватний розподіл обов’язків і ролей в колективі. |
Передача відповідальності іншому |
Іван-царевич передає право вирішувати сірому Вовкові. |
У ситуаціях, які не можливо вирішити важливо подумати над тим, хто б міг допомогти. |
Структура корекційно-розвиваючого казкотерапевтичного заняття
Етап |
Призначення |
Зміст етапу |
1. Ритуал «входу» у казку |
Створити налаштованість на спільну роботу. Увійти в казку. |
Колективна вправа. Наприклад, передача по колу м’ячика чи інша дія, яка може зміцнити групу. |
2. Повторення |
Згадати, що робили минулого разу, які висновки для себе зробили, якого досвіду набули, чому навчилися. |
Ведучий задає питання про те, що було минулого разу; чи використовувався новий досвід на протязі днів без занять; як це допомогло в житті, чого навчилися минулого разу тощо. |
3. Розширення |
Розширити уявлення учасників про певний предмет чи явище. |
Ведучий розповідає чи показує нову казку, питаючи при цьому чого хотілося б навчитися, якому персонажу допомогти. |
4. Закріплення |
Набуття нового досвіду, проявлення нових рис особистості учасника. |
Ведучий проводить ігри, які дозволяють дітям набути нового досвіду; здійснюються символічні подорожі, перетворення тощо. |
5. Інтеграція |
Пов’язати новий досвід з реальним життям |
Ведучий обговорює і аналізує разом з учасниками в яких ситуаціях їхнього життя вони можуть використовувати той досвід, який набули на даному занятті. |
6. Резюмування
|
Узагальнити набутий досвід, пов’язати його з попереднім. |
Ведучий підводить підсумки заняття, чітко проговорюючи послідовність того, що відбувалося на занятті, відмічає окремих учасників за успіхи, підкреслює значимість набутого досвіду , проговорює конкретні ситуації реального життя в яких можна застосовувати набуті знання. |
7. Ритуал «виходу» із казки |
Закріпити новий досвід, підготувати учасників до взаємодії у звичному соціальному середовищі. |
Повторення ритуалу «входу» в заняття з доповненням. Ведучий говорить: «Ми беремо з собою все важливе, що було сьогодні з нами, усе чого ми навчилися» Учасники протягують руки в коло, діють наче щось беруть з кола і прикладають руки до грудей. |
Ці рекомендації можна перенести на будь-яку казку, полегшуючи тим самим розуміння змісту роботи.