6.2 Методологія державного регулювання перевезень

Державне регулювання перевезень вантажів являє собою вплив держави на процеси, що відбуваються у транспортній галузі і, перш за все, на процес переміщення народногосподарських вантажів.

Виходячи з цього, предметом державного регулювання виступає обсяг перевезень вантажів.

Розрізняють наступні види перевезень:

• міждержавні,

• міжрегіональні,

• внутрірегіональні.

Інструментом державного регулювання виступає державне замовлення на перевезення народногосподарських вантажів – міжрегіональних та міждержавних. Воно поширюється на залізничний, морський, автомобільний транспорт та являє собою угоду, що укладається між державою в особі відповідного транспортного міністерства (міністерства шляхів сполучення, міністерства автомобільного транспорту) з транспортним підприємством на доставку споживачам певного вантажу.

У порядку державного замовлення перевозиться:

1) продукція промисловості та сільського господарства, що виробляється у порядку державного замовлення;

2) продукція (вантажі) , що відправляється на експорт по держзамовленню.

Методологія державного регулювання перевезень являє собою сукупність основних правил, що покладені в основу державного регулювання обсягу перевезень вантажів. Такими правилам є:

1. Для визначення напрямку, форм та методів державного регулювання обсяг перевезення вантажів обґрунтовується з двох боків: з боку потреб народного господарства у перевезеннях та з боку можливостей транспорту здійснювати перевезення вантажів.

2. В першу чергу визначається потреба народного господарства у перевезенні вантажів. При цьому застосовуються метод збільшених вимірників, заснований на використанні показника «коефіцієнт перевезення вантажу».

3. Можливість транспорту здійснювати перевезення вантажів залежить та визначається сукупним впливом наступних факторів:

• наявністю та станом транспортних магістралей;

• наявністю транспортних засобів та ефективністю їх використання;

• наявністю необхідних матеріальних ресурсів (наприклад, запчастин) та ефективність їх використання;

• наявністю у галузі робочої сили та ефективністю її використання;

• наявністю фінансових ресурсів та ефективністю їх використання.

Під час врахування впливу перерахованих факторів використовується нормативний, балансовий методи та метод факторів.

6.3 Визначення потреб народного господарства у перевезенні народногосподарських вантажів

Як уже зазначалося вище, для визначення потреби народного господарства у перевезенні вантажів використовується метод збільшених вимірників. В основу даного методу покладено коефіцієнт перевезення вантажу (k пер), який показує ступінь перевезення продукції, що виробляється. Визначаеться він за видами продукції за наступною формулою:

k пер = Q пер : Q вир, (6.6)

де : Q пер – сумарний обсяг перевезень даного виду продукції (вантажу) усіма видами транспорту;

Q вир – обсяг виробництва даного виду продукції.

Наприклад, коефіцієнт перевезення вугілля в Україні дорівнює 0,950. Це означає, що 95% вугілля, що виробляється у країні, перевозиться різними видами транспорту. (І лише 5% споживається у місцях його видобутку).

Теоретично значення даного коефіцієнта може змінюватися у сегменті [0; 1]. Практично його значення завжди більше 0, оскільки, як правило, певна частина продукції, що виробляється, завжди транспортується до місць її споживання. Більш того, його значення може перевищувати 1. Це має місце тоді, коли вантаж перевозиться різними видами транспорту.

Факторами, що впливають на коефіцієнт перевезення, є:

1. зміна кола споживачів продукції:

зміна місць переробки сировини,

поява нових переробних підприємств за межами регіону видобутку сировини;

2) зміна обсягів споживання існуючими споживачами;

3) зміна обсягів переробки на діючих переробних підприємствах.

Методика розрахунку потреб народного господарства в обсязі перевезення даного виду вантажу зводиться до наступних 4 стадій (етапів):

1. Проводиться розрахунок та аналіз показників базисного року:

- визначається сумирний обсяг перевезення даного виду продукції (вантажу) усіма видами транспорту:

Q пер° = ∑ Q пер i°, (6.7)

де Q пер i° - обсяг перевезення даного виду вантажу у базисному році i-им видом транспорту.

- визначається ступінь перевезення даного виду продукції (вантажу):

k пер° = Q пер° : Q вир°, (6.8)

де Q вир° - обсяг виробництва даного виду продукції у базисному році.

2. Визначається очікувана у розрахунковому році зміна ступеню перевезення продукції під впливом j-их факторів (∆k пер j, ∑∆k пер j).

3. Визначається очікувана у розрахунковому році ступінь перевезення даного виду продукції (вантажу):

k пер¹ = k пер° + ∑∆k пер j (6.9)

2. Визначається очікуваний у розрахунковому році обсяг перевезень даного виду вантажу (продукції):

Q пер¹ = Q пр¹ · k пер¹ (6.10)