5.17 Фінанси у суспільному відтворенні

1.Сутність фінансів та їх функції

2.Роль фінансів у різних економічних системах

3.Державний бюджет та його функції

Фінанси — це сукупність економічних відносин, що пов'я­зані з утворенням, розподілом і використанням грошових коштів у народному господарстві

У сучасних умовах фінанси визначають як систему еко­номічних відносин між державою, юридичними та фізич­ними особами, а також між окремими державами і міжна­родними економічними інститутами й організаціями щодо акумуляції та використання грошових засобів на ос­нові розподілу й перерозподілу валового внутрішнього про­дукту (ВВП) і національного доходу (НД).

Функції Фінансів:

1. Розподільча функція характеризує розподіл фінансових ресурсів між регіонами, галузями, різними напрямами видатків підприємств і організацій. За допомогою цієї функції здійснюється розподіл вало­вого внутрішнього продукту, національного доходу, грошової вируч­ки підприємств і організацій.

2.Регулююча функція в основному діє тоді, коли треба внести відповідні зміни до розподілу грошових ресурсів. В одному випадку регулююча функція має характер коригування розподілу доходів. Припустімо, надання додаткових коштів регіонам для усунення наслідків стихійних лих, виправлення прорахунків, що виникли в про­цесі виконання бюджетних надходжень або видатків.

3. Контролююча функція полягає в тому, що за допомогою фінансів можна перевірити стан розвитку народного господарства, ефек­тивність діяльності підприємств, використання грошових ресурсів.

4.Стимулююча функція реалізується через виконання податкових пільг, зниження податкових ставок, звільнення від податків, обмеження податкової бази. Об’єктом податкових пільг є інвестиції для розвитку спеціальних економічних зон, деякі приорітетні галузі виробництва, засоби підвищення конкурентоспроможності робочої сили. Фінансові стимули використовуються також для зміцнення договірної дисципліни( штрафи, санкції) та для стимулювання господарської ініціативи регіональної та місцевої влади.

Види фінансів:

1.Державні: загальнодержавні; регіональні; муніципальні; фінанси державних підприємств; фінанси державних установ та організацій, що здійснюють некомерційну діяльність

2.Громадських об'єднань: різних спілок; політичнихпартій; громадськихрухів; спеціальних цільових та благодійних фондів

3.Приватні:фінанси приватних підприємств та корпорацій; фінанси комерційних установ та організацій;фінанси домогосподарств

Фінанси домогосподарства — грошові відносини щодо фор­мування та використання громадянами (членами сім'ї), які ра­зом проживають і ведуть домашнє господарство, спільного гро­шового фонду, який називають сімейним бюджетом.

Фінанси підприємств, установ та організацій — система відносин між юридичними особами, між юридичними особами і державою, між юридичними і фізичними особами з приводу формування та використання певних грошових фондів (фінан­сових ресурсів).

Фінанси громадських об'єднань — система відносин між:громадськими об'єднаннями та їхніми членами;щодо сплати членських внесків, отримання різних виплат, надання пільг;за напрямами використання грошових фондів об'єднання;громадськими об'єднаннями і підприємствами, організаціями й установами (добровільні внески, пожертвування тощо);між різними рівнями громадських об'єднань;між громадськими об'єднаннями і підвідомчими госпо­ дарськими об'єднаннями.

Риси фінансів:набирають грошової (ненатуральної) форми;носять розподільчий (нееквівалентний) характер, на від­міну від обміну, якому властива еквівалентність;розподіл ВВП і НД здійснюється через реальні грошові фонди (на відміну від цінового розподілу);акумулюють і використовують фінансові засоби на безоплат­ній основі.

Ознаки фінансових ресурсів (засобів):виражають відносини власності;перебувають у постійному русі;мають особливі джерела формування;відрізняються за напрямами використання;мають специфічний склад учасників формування, розпо­ділу та використання.

АНТИКРИЗОВІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Серед антикризових заходів, що розробляють і застосовують в Україні, слід звернути увагу на такі:

• певні зміни у валютній політиці, що виявилися передусім у впро­вадженні нового валютного коридору з метою утримання гривні відзначного падіння;

• встановлення обов'язкового продажу валютної виручки для учасників ринку;

• тимчасове припинення роботи Міжбанківського валютного ринку України;

• активне стимулювання експорту та скорочення обсягів імпорту;

• підтримка вітчизняного виробника;

• значне скорочення державних видатків;

• посилення боротьби проти тіньової економіки, яка дестабілізує надходження коштів до бюджету, підриває стан економіки в цілому.

Подолання фінансової кризи значною мірою залежить від віднов­лення матеріального виробництва, переходу підприємств на випуск продукції, яка має підвищений попит і високу конкурентну спро­можність.

Серед усіх антикризових чинників вирішальне значення має ма­теріальне виробництво. Саме воно є основою існування фінансової системи, її стабільності.

СУБ'ЄКТИ І ВИДИ ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН

Для того щоб зрозуміти зміст і складність фінансових відно­син, треба розглянути суб'єкти і види їх.

Суб'єктами фінансових відносин є держава, підприємство, його структурні підрозділи, державні органи різних рівнів управління, громадські організації, члени суспільства.

Види фінансових відносин характеризують зміст грошових відносин між суб'єктами. Часто вони набувають форм платежів, відра­хувань до фондів, розподілу доходів, різноманітних податків, пільг тощо..

Фінансова система в кожній країні має свої особливості. Вони визначаються економічними відносинами, що панують у країні, зміни в яких негайно відбиваються на фінансах

Бюджет є головним фінансовим планом створення і викори­стання фонду грошових коштів держави

Головні джерела формування надходжень до державного бюджету : податки; відрахування на соцстрах та інші види відрахувань;державна позика (внутрішня та зовнішня); емісія грошей; продаж державного майна.

Система бюджетного фінансування містить: механізм надання бюджетних засобів розпорядникам асиг­нувань; засоби фінансового контролю за цільовим та ефективним використанням грошових ресурсів

Форми виплат із державного бюджету: асигнування — видатки на утримання підприємств та ус­танов; субсидії — державна допомога організаціям, установам, громадянам; субвенції — державна грошова допомога місцевим орга­нам влади або окремим галузевим господарським органам для розвитку; дотації — допомога підприємствам, організаціям, уста­новам для покриття збитків з метою підтримки.

Бюджетна система України — це сукупність бюджетів всіх рівнів :державного; бюджету Автономної Республіки Крим; обласних; бюджетів міст Києва та Севастополя; міських бюджетів; районних; районних бюджетів у містах; сільських та селищних.

Консолідований бюджет — це об'єднаний бюджет центрального уряду і бюджети місцевих органів влади.

Державне казначейство — орган, на який покладено функції використання державного бюджету; обліку його касового виконання; управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом. За станом розрізняють державний бюджет: нормальний (збалансований), коли надходження і видатки бюджету врівноважені; дефіцитний, коли видатки перевищують доходи; профіцитний, коли доходи перевищують видатки.

Дефіцит бюджету — це та сума, на яку в цьому році видат­ки бюджету перевищують його доходи

Профіцитний бюджет характерний для періоду еконо­мічного зростання і застосовується як засіб для упередження економічного буму, за яким неминуче наступає економічний спад.

Розрізняють бюджетний дефіцит:

• фактичний — відображає реальні надходження і видат­ки за певний період часу;

• структурний — показує, якими мають бути надхо­дження, урядові витрати і дефіцит при потенційному обсязі на­ціонального виробництва;

- циклічний — відбиває вплив циклічних коливань на над­ ходження, видатки та дефіцит і визначається як різниця між фактичним і структурним дефіцитом.

Державний борг існує у двох формах:

— внутрішнього боргу перед юридичними та фізичними Особами країни;

- зовнішнього боргу перед іноземними країнами (міжнародним фінансовими організаціями, урядами іноземних країн і іноземними приватними особами й організаціями).

Вплив державного боргу на економіку:

— позитивний — у фазі економічного спаду використання державних запозичень стимулює споживчий попит, збільшує рівень зайнятості населення, сприяє зростанню рівня доходів

- негативний — витіснення приватного капіталу, що обмежує економічне зростання, спричиняє до перерозподілу доходів користь власників державних облігацій, зменшення обсягу споживчого попиту, збільшення податків для обслуговування державного боргу, перекладання відповідальності за погашенні боргових зобов'язань на майбутні покоління тощо

Бюджетний дефіцит характеризує стан національної економіки, фіксує істотні її зміни у цьому році.

Причин бюджетного дефіциту:

• падіння суспіль­ного виробництва;

• зростання його граничних витрат, масовий випуск «порожніх» грошей; невиправдано роздуті соціальні програми, які не забезпечені фінансовими ресурсами;

• зростання витрат на фінан­сування воєнно-промислового комплексу; значні витрати на оборот «тіньового» капіталу;

• величезні непродуктивні видатки, приписки, крадіжки, втрати виробничої продукції тощо.

Заходи щодо обмеження бюджетного дефіциту:

• перехід від фінансування до кредитування;

• ліквідація дотацій збитковим підприємствам;

• зменшення видатків на фінансування ВПК, соціальних програм, державне управління;

• зміна системи оподаткування.