Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Posibnik_Polit_ekonomiya_Kovalova_dlya_met.doc
Скачиваний:
70
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
2.62 Mб
Скачать

1.5. Економічні потреби суспільства і роль виробництва в їх задоволенні. Економічні інтереси

.Суть показники, роль економічних потреб

2.Економічний закон зростання потреб

3.Економічні інтереси, сутність

Потреба - необхідність людей у життєвих благах. Це нужда в чому-небудь, об’єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому, внутрішній збудник активності

Потреби бувають:

  1. первинні (базові), пов'язані із самим існуванням людини:їжа, одяг, безпека, житло тощо; вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації: модний одяг, комфортне житло, інформація та ін.

II. За засобами задоволення: матеріальні (потреби в матеріальних благах); нематеріальні (духовні потреби).

III. За нагальністю задоволення: першочергові (предмети першої необхідності); другорядні (предмети розкоші). :

IV. За можливостями задоволення: насичені, вгамовні (мають чітку межу і можливість пов­ного задоволення); ненасичені, невгамовні (не можуть бути задоволені повністю, не мають меж насичення). ,

V. За участю у відтворювальному процесі: виробничі (потреби у засобах виробництва); невиробничі (потреби у споживчих благах). .

VI. За суб'єктами вияву: особисті (виникають і розвиваються у процесі життєдіяльності індивіда); колективні, групові (потреби групи людей, колективу); суспільні (потреби функціонування та розвитку суспільства в цілому).

VII. За кількісною визначеністю та мірою реалізації: абсолютні (перспективні потреби, які мають абстрактний характер і є орієнтиром економічного розвитку); дійсні (формуються залежно від досягнутого рівня вироб­ництва і є суспільною нормою для певного періоду); платоспроможні (визначаються платоспроможним попитом фактичні ( задовольняються наявними товарами та послугами).

Все загальний економічний закон зростання потреб відображає внутрішньо необхідні, суттєві й сталі зв'язки між виробництвом і споживанням, потребами та існуючи­ми можливостями їхнього задоволення.

Відповідно до цьо­го закону безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що, у свою чергу, стимулює появу все нових і нових потреб.

Інтерес (від лат. іпіегеззе — мати важливе значення) — форма вияву потреби, усвідомлене прагнення людини до її задоволення.

Економічні інтереси — усвідомлене прагнення суб'єктів господарювання до задоволення економічних потреб, що є об'єктивним спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності.

Об'єкти економічних інтересів — економічні блага (това­ри, послуги, інформація тощо)

Суб'єкти економічних інтересів — окремі індивіди, домогосподарства, колективи (групи) людей, суспільство в цілому.

Класифікація інтересів:

За суб'єктами: особисті, колективні, групові;суспільні.

За нагальністю, важливістю: головні, першочергові;другорядні.

За часовою ознакою: поточні, перспективні.

За об'єктами: майнові, фінансові, інтелектуальні тощо.

За ступенем усвідомлення: дійсні, уявні.

За можливостями реалізації: реальні, утопічні.

1.6.Економічні теорії походження і розвитку потреб

1.Економічні теорії сутності потреб та їх походження

2.Сучасні тенденції розвитку потреб

Економічні потреби тісно пов'язані з виробництвом, розподі­лом, обміном, споживанням. Необхідність задоволення цих по­треб спонукає до виробництва необхідних життєвих благ. У свою чергу, виробництво, створюючи нові товари та послуги, стимулює розвиток потреб людини. Задоволення економічних потреб здійснюється у процесі споживання. Спожитий продукт або по­слуга народжує нові потреби. Таким чином відбувається відтво­рення економічних потреб.

Завдяки економічним потребам здійснюється взаємозв'язок інтересів, цілей людей, з одного боку, та засобів і умов життя людей — з другого. Потребами і прагненнями для їх задоволен­ня зумовлені економічні відносини між людьми, країнамиОсновна рушійна сила суспільного прогресу — людська особис­тість, яка є водночас і діючим суб'єктом цілісної системи економіч­них відносин та економічних інтересів. Тільки реалізуючи свої інте­реси, людина суттєво й активно впливає на економіку загалом, бере участь у всіх галузях і сферах соціального життя. Побудувати ефек­тивну, раціональну систему господарювання, досягти серйозних ус­піхів у соціально-економічному зростанні суспільство може, лише реалізуючи у відтворювальній життєдіяльності все зростаючі потре­би і виходячи з певних інтересів людини. Загальновизнано, що в ос­нові спонукання до трудової діяльності лежать матеріальні потреби. Визначаючи їх спрямованість, потрібно виходити з того, що відтво­рення людини, як і виробничого процесу на макро- або мікрорівні, є обміном речовин з природним середовищем, який потрібно постій­но підтримувати у динамічній рівновазі. Ця рівновага характеризу­ється системою певних параметрів, що мають гранично допустимі й оптимальні значення, звичайно, не раз і назавжди визначені. Відхи­лення від цих значень, їх очікування породжує стан напруження, спо­нукаючи до дії з метою його подолання. Такий стан, як вважають дослідники, можна назвати потребою.

Потреби — це певною мірою культурно оформлена необхідність, тобто у той або інший спосіб ус­відомлене внутрішнє спонукання до певного блага. Потреби розви­ваються разом із поступальним рухом суспільного виробництва й удосконаленням людини.

До середини 50-х років, тобто до початку формування тех­нологічного способу виробництва, що базується на автоматизо­ваній праці, у розвинених країнах світу переважали потреби в товарах повсякденного побуту та товарах тривалого користуван­ня. Тому на їх задоволення витрачалася більша частина сімей­ного бюджету. З кінця 50-х років починають переважати потреби в послугах (у побутовому обслуговуванні, спорті, відпочинку, освіті, медицині тощо).

З середини 70-х років, тобто від початку інформаційної рево­люції, все помітнішу роль для сучасного працівника починають відігравати духовні потреби — потреби в розвитку творчих здібно­стей та обдарувань людини тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]