Р і ш е н н я

Ім”ям України

     9 січня 2008р.

     Чигиринський районний суд, Черкаської області, в складі:

               головуючого судді -   Совгири І.В.

               при секретарі -Мальованій В.О.

розглянувши у судовому засіданні в м. Чигирині, Черкаської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тіньківської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку за заповітом

В с т а н о в и в :

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, якій було видано державний акт серії ЧР № 18151374 на право власності на земельну ділянку площею 2.26 га в межах Тіньківської сільської ради.

Після її смерті, спадщину за заповітом від 12.07.1997р., на все майно, та на земель- ну частку (пай) прийняв її син ОСОБА_1., якому в нотаріальній конторі, відмов -лено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, поскільки у заповіті від 12.07.1997р. вказано про заповіт права на земельну частку згідно сертифікату, а не на земельну ділянку згідно державного акту, тому позивач просить визнати його право власності на вказану земельну ділянку відповідно до державного акту, підтримавши свої позовні вимоги в судовому засіданні.

     Відповідач, Тіньківська сільська рада позов визнали і згідні на його задоволення.

Відповідач ОСОБА_2., в судові засідання не з”явився не повідомивши про причини неявки, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, про що, свідчать повідомлення про вручення судових повісток, тому суд вважає можли -вим ухвалити заочне рішення на підставі доказів наявних у справі.

По суті позову, відповідач ОСОБА_2., його не визнав, надавши письмові пояс- нення суду, мотивуючи тим, що він на день смерті матері проживав з нею, доглядав і проводив поховання, а тому має право на частину спадщини.

   Суд, вислухавши позивача, його законного представника ОСОБА_4., вивчивши матеріали справи, вважає, що поскільки в судовому засіданні знайшов підтвердження факт, який ніким не оспарюється, що власником земельної ділянки розміром 2.26 га на території Тіньківської сільської ради була ОСОБА_3, відпо- відно до державного акта серії ЧР № 18151374 на право власності на земельну ділянку, що стверджується довідками та рішенням Тіньківської сільської ради, свідоцтвом про смерть, копією державного акта, тому можливо встановити факт належності їй вказаної земельної ділянки.

   В судовому засіданні також знайшов підтвердження факт, що спадкоємцем майна після її смерті, відповідно до чинного законодавства по є її син ОСОБА_1., який в установленому порядку і в установлений строк звернувся до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини і йому видано витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі під №10263893.

Других спадкоємців, які б претендували на спадщину після смерті ОСОБА_3., в державного нотаріуса не зареєстровано, тому за ним можливо визнати право власно- сті, на цю земельну ділянку за заповітом, який не змінений та не відмінений.

Але відповідно до вимог ст.1217 ЦК Доводи відповідача ОСОБА_2. в тому, що він проводив догляд за матір”ю та провів поховання не оспарюються.

України, при наявності заповіту пріоритет надається цьому виду спадкування.

Відповідно до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України, вбачається, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

В судовому засіданні, із довідок Тіньківської сільської ради, встановлено, що ОСОБА_2. проживав на території даної сільської ради тимчасово з 15.11.2006р. по 1.03.2007р., що не дає йому права вважатися як постійно проживаючий, тому його доводи про право на спадщину, з врахуванням відсутності належним чином оформленої заяви про прийняття спадщини у нотаріуса, безпідставні.

На підставі викладеного, ст.1217, 1268 ЦК України, керуючись ст. 130, 174, 208, 213,215, 226 ЦПК України, суд-