В и р і ш и в :

   Позовну заяву задоволити.

   Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності, на земельну ділянку площею 2.26 га в межах Тіньківської сільської ради, після смерті ОСОБА_3, згідно заповіту від 12.07.1997р., яка відповідно до державного акта, серії ЧР № 18151374, належала ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Черкаського апеляційного суду шля -хом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення, заяви про апеляційне оскар -ження, та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви, крім того, заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

         Головуючий

        Коментар:

В даному випадку позивачем до суду були надані письмові докази на визнання права власності на земельну ділянку за заповітом, на підставі яких позов було задоволено. Відповідно до ст. 64 ЦПК письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, як правило подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотання осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

2004/2-О-1/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2011 року

Богодухівський районний суд під головуванням судді ХАРЧЕНКА С.М., народних засідателів Тимченко Р.М., Герасимюк Ф.Г. при секретарі Мізяк М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Опікунська рада Богодухівської міської ради, Комунальна установа „Богодухівський психоневрологічний інтернат” про визнання ОСОБА_2 недієздатним, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Барвенково Харківської області, недієздатним та призначити її опікуном ОСОБА_2. Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, являється її сином, зараз знаходиться в КУ „Богодухівський психоневрологічний інтернат”, з народження страждає хронічним захворюванням у вигляді дитячого церебрального паралічу з синдромом тетрапарезом, олігофренією в ступені імбецильності, тобто стійким психічним розладом. Він потребує постійного стороннього догляду, являється інвалідом дитинства 1 групи. Вказаний факт підтверджується відповідними медичними висновками. Визнання ОСОБА_2 недієздатним необхідно для встановлення над ним опікунства.

В судове засідання заявник не зявилася, надала суду заяву в якій просить справу слухати у її відсутність, на задоволенні заяви наполягала.

Представник опікунської ради Богодухівської міської ради в судове засідання не зявилася, надала до суду заяву в якій просить справу слухати без її участі, не заперечує проти задоволення заяви.

Представник Комунальної установи „Богодухівський психоневрологічний інтернат” в судове засідання не зявилася, надала до суду заяву в якій просила справу слухати без її участі та не заперечувала проти задоволення заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що заява підлягає задоволенню із слідуючих підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України „Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними”.

Згідно довідок КУ „Богодухівський психоневрологічний інтернат”, ОСОБА_2 постійно знаходиться в КУ „Богодухівський психоневрологічний інтернат”, який з народження страждає хронічним захворюванням у вигляді дитячого церебрального паралічу з синдромом тетрапарезом, олігофренією в ступені імбецильності, тобто стійким психічним розладом, являється інвалідом дитинства 1 групи.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №1084 від 07.12.2010 року ОСОБА_2 на даний час виявляє ознаки стійкого хронічного психічного розладу в формі тяжкої розумової відсталості та за своїм психічним станом не може розуміти значення своїх дій і керувати ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України „Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування”.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 є сином заявника ОСОБА_1.

Згідно подання органу опіки та піклування, останній просить суд призначити ОСОБА_1 опікуном над сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. П.п. 3.6. п.3 „Правил опіки та піклування” затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім”ї та молоді від 26.05.1999 року зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 р. за №387/3680, передбачена можливість призначення опікуна над особою, яка знаходиться у відповідній державній установі. Зважаючи на викладене вище, підстав для відмови у задоволенні вказаного подання суд не вбачає.

Керуючись ч. 1 ст. 39, ч.1 ст.60 ЦК України, ст.234, ст.235 ст.ст.236-241 ЦПК України, суд, -