2.4. Апеляційні суди

Апеляційні суди є становлять другий рівень (ланку) в системі судів загальної юрисдикції. Вони призначені реалізувати конституційний принцип щодо забезпечення апеляційного оскарження рішень суду. У системі судів загальної юрисдикції діють апеляційні суди як суди апеляційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення.

Територіальна юрисдикція (судовий округ) апеляційних судів різних судових підсистем відрізняється. В підсистемі загальних судів назва апеляційного суду й межі судового округу визначені законом. Щодо господарських і адміністративних судів, то вирішення вказаного питання віднесено до компетенції Президента України.

Так, апеляційними судами з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (загальними судами) є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим.

Апеляційними судами з розгляду господарських і адміністративних справ є відповідно апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.

Визначення місцезнаходження апеляційного суду, меж судового округу, який має охоплювати декілька областей, має виходити із кількості справ, що розглядає відповідний суд, забезпеченню територіальної доступності суду до населення, а також процесуальних повноважень суду. Так, у зв’язку із потребою оптимізації мережі господарських судів під час судової реформи у серпні 2010 р. Президент України ліквідував такі апеляційні господарські суди: Житомирський, Запорізький, Київський міжобласний і Луганський з одночасною передачею їх юрисдикції іншим господарським апеляційним судам. Таким чином ланку апеляційних господарських судів складають: Дніпропетровський, Донецький, Київський, Львівський, Одеський, Севастопольський і Харківський апеляційні господарські суди. В додатку до відповідного Указу Президента визначено території, на які поширюється територіальна юрисдикція відповідних судів, тобто судові округи³⁰.

До складу апеляційного суду входять судді, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, з числа яких призначаються голова суду та його заступники. В апеляційному суді, кількість суддів в якому перевищує тридцять п’ять, може бути призначено не більше трьох заступників голови суду. Вони, як і голови й заступники голів місцевих судів, призначаються на посаду строком на п'ять років і звільняються з посади Вищою радою юстиції за поданням відповідної ради суддів. Ці посади не можна обіймати більш як два строки підряд.

Апеляційні суди внутрішньо структуровані. На відміну від місцевих су­дів, де внутрішня структурованість (спеціалізація) залежить від можливостей кожного суду окремо, структурованість апеляційних судів не тільки закріп­лена в законі, а ним визначено й порядок утворення цих структур.

Для розгляду судових справ в апеляційних судах утворюються судові палати з розгляду окремих категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції. Судову палату очолює секретар судової палати, який призначається з числа суддів цього суду. Рішення про утворення судової палати, її склад, а також про призначення секретаря судової палати приймаються зборами суддів апеляційного суду за пропозицією голови суду. Секретар судової палати організовує роботу відповідної палати, контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів апеляційного суду про діяльність судової палати.

Закон не визначає переліку судових палат, що випливають із предметної юрисдикції суду, надаючи право самим судам визначати необхідність створення, кількість та назву судових палат. Так, у складі загального апеляційного суду традиційно утворюються палати в цивільних і кримінальних справах. В апеляційних господарських судах утворюються судові палати з розгляду таких категорій справ: (а) за участю податкових та інших контролюючих органів; (б) про банкрутство; (в) по спорах, пов'язаних з укладанням, зміною, виконанням договорів.

Повноваження апеляційних судів поділяються на судові, аналітичні й методичні. До перших належить розгляду справ: (а) в апеля­ційному порядку і (б) по першій інстанції у випадках, передбачених процесуальним законом; до другої групи повноважень належать аналіз судової статистики, ви­вчення й узагальнення судової практики; до третьої – надання методичної допомоги місцевим судам у за­стосуванні законодавства. Перелік повноважень апеляційних судів закріплений у ст. 27 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не є вичерпним. Вони можуть здійснювати й інші повноваження, що передбачені законом.

Підставою для розгляду справи в порядку апеляційного провадження є апеляція, подана на рішення суду першої інстанції, яке не набрало законної сили. Судове рішення у даному випадку – це вирок, рішення, постанова, ухвала суду першої інстанції. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку здійснюється колегією у складі трьох суддів, один з яких є головуючим. Рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Окрім виконання повноважень суду апеляційної інстанції апеляційні суди можуть виконувати також повноваження суду першої інстанції. Так, відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України до Київського апеляційного адміністративного суду як суду першої інстанції оскаржуються: (а) рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена виборчої комісії (окрім встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму); (б) дії кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб.

Апеляційний суд поряд із відправленням правосуддя проводить також роботу, спрямовану на аналіз судової статистику, вивчення й узагальнення судової практики. Таке узагальнення є комплексним дослідженням різноманітних сторін діяльності суду, в якому вирізняються такі напрямки аналізу: (а) статистичні дані, що характеризують злочинність і судимість, вивчення відомостей про умови виховання, спосіб життя та особу засудженого, встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину; (б) справи, повернені на додаткове розслідування, і процесуальні підстави цього рішення; справи, рішення по яких скасовано вищим судом, і процесуальні підстави для цього; в) ефективності організації роботи в цілому суду, суддів та апарату суду.

Результати узагальнення судової практики спрямовані на розробку пропозицій по вдосконаленню роботи з розгляду судових справ, правозастосовної діяльності суддів даного суду й організації його роботи.

Одним із напрямків роботи апеляційного суду полягає у наданні місцевим судам методичної допомоги в застосуванні законодавства. Реалізація цих повноважень зумовлена декількома чинниками. По-перше, апеляційні суди переглядають рішення місцевих судів в апеляційному порядку, а відтак виявляють судові помилки. Отже, роз’яснення суддів вищого суду для суддів місцевих судів під час семінарів і конференцій дозволяють уникнути допущення найбільш типових помилок під час розгляду справ по суті. По-друге, до складу апеляційних судів входять більш досвідчені й компетентні судді, що дозволяє їм давати роз’яснення чинного законодавства та порядку його застосування. Така форма взаємодії також сприяє узгодженню підходів суддів різних рівнів в тлумаченні й застосуванні норм матеріального й процесуального права. Надання місцевим судам методичної допомоги має відбуватися з дотриманням принципу незалежності суддів, що означає неприпустимість надання вищим судом вказівок по конкретній справі.

Повноваження голови апеляційного суду мають ту ж природу, що й го­лови місцевого суду, однак їхній зміст зумов­лений рівнем суду, який він очолює. Повноваження голови апеляційного суду можна поділити на суд­дівські, адміністративні, організаційні та представницькі. За своїм змістом вони є тотожними повноваженням голови місцевого суду. Відмінним є те, що голова апеляційного суду не здійснює формування складу народних засідателів, оскільки вони відповідно до процесуального закону залучаються до розгляду справ лише в місцевих судах. Окрім того, він контролює ведення та аналіз судової статистики, організовує вивчення та узагальнення судової практики, що випливає із повноважень апеляційного суду. Заступники голови апеляційного суду здійснюють адміністративні повноваження, визначені головою суду.