- •Радіаційна медицина
- •Радіоактивність. Дозиметрія іонізуючих випромінювань.
- •Види іонізуючого випромінювання:
- •Методи визначення радіоактивності
- •Дозиметрія іонізуючого випромінювання.
- •Закриті й відкриті джерела іонізуючого випромінювання.
- •Природні й штучні джерела радіації і їхня роль у формування сумарної дози опромінення населення
- •Оцінка масштабів і ступеня радіоактивного забруднення природного середовища в зоні впливу аварії на чаес
- •Основні регламентовані величини нрбу-97.
- •Оцінка ступеня забруднення радіонуклідами навколишнього середовища й харчових продуктів.
- •Завдання, організація роботи й оснащення відділів і лабораторій для проведення радіометричних і дозиметричних досліджень.
- •Оснащення й робота спеціалізованих лікувальних установ по наданню медичної допомоги особам, що постраждали від дії іонізуючих випромінювань.
- •Основні аспекти біологічної дії іонізуючих випромінювань. Гостра променева хвороба. Організація медичної допомоги потерпілим при аварії на атомному виробництві.
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань.
- •Природа радіаційної смерті клітин
- •Пострадіаційне відновлення (репарація) клітин
- •Ранні радіоцеребральні ефекти.
- •Реакції поведінки тварин при опроміненні в широкому діапазоні доз.
- •Зміна гематоенцефалічного бар'єру після опромінення.
- •Гідратаційнно-електролітний профіль мозку після впливу іонізуючих випромінювань.
- •Ендокринна система й іонізуюче випромінювання
- •Гостра променева хвороба.
- •Принципи сортування потерпілих
- •Надання медичної допомоги потерпілим при аваріях на атомному виробництві.
- •Нервова система
- •Ендокринна система.
- •Щитовидна залоза
- •Ендокринна система дітей
- •Імунна система
- •Цитогенетичні ефекти
- •Статева система
- •Хронічна променева хвороба
- •Умови виникнення хронічної променевої хвороби.
- •Перший ступінь важкості хронічної променевої хвороби.
- •Другий ступінь важкості хронічної променевої хвороби.
- •Третій ступінь важкості хронічної променевої хвороби.
- •Четвертий ступінь важкості хронічної променевої хвороби (термінальний період).
- •Особливості променевого впливу на організм інкорпорованих радіонуклідів. Перша допомога й лікування.
- •Зміни шкіри при гострій променевій хворобі.
- •Зміни шкіри при хронічній променевій хворобі.
- •Ураження шкіри при зовнішньому опроміненні окремих сегментів тіла.
- •Малі дози іонізуючих випромінювань і їхні біологічні ефекти. Віддалені наслідки аварії на атомному виробництві.
- •Біологічні ефекти малих доз іонізуючих випромінювань.
- •Віддалені наслідки аварії на атомному виробництві.
- •Віддалені наслідки локального опромінення.
- •Дія випромінювань на ембріон і плід.
- •Концепція ризику впливу іонізуючих випромінювань на людину.
- •Значення клінічних, променевих і не променевих методів дослідження для виявлення патологічних змін в органах і системах людини, які відбулися в результаті впливу іонізуючих випромінювань
- •Протирадіаційний захист населення. Диспансеризація персоналу на атомних виробництвах і населення, контактуючого із джерелами іонізуючих випромінювань.
- •Національний регістр осіб, що піддалися впливу радіації в результаті аварії на чорнобильської аес.
Ранні радіоцеребральні ефекти.
Ранні радіоцеребральні ефекти виникають при загальному й місцевому впливі великих доз іонізуючих випромінювань (50-300 Гр). При загальному опроміненні встановлені такі феномени: судомно-паралітичний, судинний і теплорегуляційний. При опроміненні головного мозку спостерігається: рухове пригнічення, скутість, прострація, кома, зниження або збільшення агресивності, тремор голови, кінцівок або всього тіла; фібриляція окремих груп м'язів, опістотонус, гіперкінези, атаксія, ходьба, що нагадує перевалювання, волочіння лап, маятникоподібні рухи голови й тіла, тривале вимушене положення, парези, паралічі, ністагм, екзофтальм, сліпота.
Рання перехідна недієздатність у мавп розвивалася через 2-5 хвилин після опромінення в дозах 15 Гр і більше. Тварини були дезорієнтовані, виникала депресія, тремор, ригідність, атаксія.
У собак спостерігається погіршення виконання завчених дій, наявність прихованого періоду при дозах 100-200 Гр, тремор, судоми, опістотонус, атаксія, розпластанність, ністагм, бічне положення, порушення терморегуляції.
У кішок найбільш наглядним є порушення моторної-зорової координації.
Блювання: у мавп виникає через 30-60 хв. після опромінення в дозі 4 Гр, в 50% кішок при опроміненні 15 Гр, у собак виникає через 15 хв. після опромінення в дозі 80-100 Гр.
До ранніх радіоцеребральних ефектів належать також рання загибель і середня тривалість життя загиблих тварин.
Реакції поведінки тварин при опроміненні в широкому діапазоні доз.
Недолік даних, отриманих при опроміненні людей, може бути кількісно компенсований результатами досліджень, виконаних на тваринах. Природно, виникає питання про межі екстраполяції результатів таких досліджень на людину.
Психіка людини якісно відрізняється від психіки тварин, але вивчення поводження тварин дозволяє зрозуміти походження деяких психічних функцій людини.
Реакції приматів на опромінення.У психіці мавп є багато рис, близьких до психіки людини: тонке сприйняття різних ознак предмета, запам'ятовуються зорові образи, можна виробити складні моторно-зорові навички, вони здатні до елементарної абстракції й узагальнення й ін.
Безпосередньо після опромінення спостерігалися такі радіаційні ефекти: збільшення латентного періоду відповідної реакції, тимчасове зниження здатності до зорових дискримінацій, зниження частоти реагування на подразники до 8 години після опромінення.
У мавп, які піддаються опроміненню дозою 4 Гр відбувається збільшення латентного періоду реакції, при дозі 10 Гр - зниження завчання 15 пар предметів, їхньої послідовності; при дозі 25 Гр - прострація протягом 30-60 хв через 10 хв після опромінення.
У субприматів (собаки, кішки, карликові свині, гризуни) ранні зміни захисних рефлексів виникають при дозах 5-8 Гр. Ці ефекти свідчать про порушення кори й центрів проміжного мозку при одночасному пригніченні спинальних рефлексів. Загальним порушенням є збільшення латентного періоду рефлексів. При опромінення субприматів у більших дозах (8-900 Гр ) спостерігалося зниження спонтанної й викликаної рухової активності, зниження захисних умовних рефлексів, порушення диференціювання, виникнення парадоксальних фаз, повне пригнічення умовних рефлексів.