- •Радіаційна медицина
- •Радіоактивність. Дозиметрія іонізуючих випромінювань.
- •Види іонізуючого випромінювання:
- •Методи визначення радіоактивності
- •Дозиметрія іонізуючого випромінювання.
- •Закриті й відкриті джерела іонізуючого випромінювання.
- •Природні й штучні джерела радіації і їхня роль у формування сумарної дози опромінення населення
- •Оцінка масштабів і ступеня радіоактивного забруднення природного середовища в зоні впливу аварії на чаес
- •Основні регламентовані величини нрбу-97.
- •Оцінка ступеня забруднення радіонуклідами навколишнього середовища й харчових продуктів.
- •Завдання, організація роботи й оснащення відділів і лабораторій для проведення радіометричних і дозиметричних досліджень.
- •Оснащення й робота спеціалізованих лікувальних установ по наданню медичної допомоги особам, що постраждали від дії іонізуючих випромінювань.
- •Основні аспекти біологічної дії іонізуючих випромінювань. Гостра променева хвороба. Організація медичної допомоги потерпілим при аварії на атомному виробництві.
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань.
- •Природа радіаційної смерті клітин
- •Пострадіаційне відновлення (репарація) клітин
- •Ранні радіоцеребральні ефекти.
- •Реакції поведінки тварин при опроміненні в широкому діапазоні доз.
- •Зміна гематоенцефалічного бар'єру після опромінення.
- •Гідратаційнно-електролітний профіль мозку після впливу іонізуючих випромінювань.
- •Ендокринна система й іонізуюче випромінювання
- •Гостра променева хвороба.
- •Принципи сортування потерпілих
- •Надання медичної допомоги потерпілим при аваріях на атомному виробництві.
- •Нервова система
- •Ендокринна система.
- •Щитовидна залоза
- •Ендокринна система дітей
- •Імунна система
- •Цитогенетичні ефекти
- •Статева система
- •Хронічна променева хвороба
- •Умови виникнення хронічної променевої хвороби.
- •Перший ступінь важкості хронічної променевої хвороби.
- •Другий ступінь важкості хронічної променевої хвороби.
- •Третій ступінь важкості хронічної променевої хвороби.
- •Четвертий ступінь важкості хронічної променевої хвороби (термінальний період).
- •Особливості променевого впливу на організм інкорпорованих радіонуклідів. Перша допомога й лікування.
- •Зміни шкіри при гострій променевій хворобі.
- •Зміни шкіри при хронічній променевій хворобі.
- •Ураження шкіри при зовнішньому опроміненні окремих сегментів тіла.
- •Малі дози іонізуючих випромінювань і їхні біологічні ефекти. Віддалені наслідки аварії на атомному виробництві.
- •Біологічні ефекти малих доз іонізуючих випромінювань.
- •Віддалені наслідки аварії на атомному виробництві.
- •Віддалені наслідки локального опромінення.
- •Дія випромінювань на ембріон і плід.
- •Концепція ризику впливу іонізуючих випромінювань на людину.
- •Значення клінічних, променевих і не променевих методів дослідження для виявлення патологічних змін в органах і системах людини, які відбулися в результаті впливу іонізуючих випромінювань
- •Протирадіаційний захист населення. Диспансеризація персоналу на атомних виробництвах і населення, контактуючого із джерелами іонізуючих випромінювань.
- •Національний регістр осіб, що піддалися впливу радіації в результаті аварії на чорнобильської аес.
Концепція ризику впливу іонізуючих випромінювань на людину.
Для прогнозу віддалених ефектів загальноприйнятим є розрахунок додаткового ризику від опромінення за допомогою моделей абсолютного й відносного ризику. Абсолютний ризик - це вираження додаткового ризику, заснованому на припущенні, що додаткове число випадків ефектів від радіаційного впливу додається до спонтанного рівня, спостережуваному в неопроміненій популяції. Відносний ризик виражає додатковий ризик через відношення ризику в опроміненій популяції до спонтанного ризику. Базовою величиною в розрахунках ризиків є коефіцієнт ризику, обумовлений як збільшення захворюваності за рік на одиницю збільшення дози. Довічний ризик захворюваності розглядається як сума річної захворюваності для деякої групи людей від моменту спостереження до кінця життя з урахуванням динаміки природної смертності.
Розрахунок числа додаткових випадків фатальних форм раку заснована на даних про попередню оцінку колективної дози опромінення популяції; значенні коефіцієнта ризику виникнення раку в населення при гамма-опроміненні й рентгенівському опроміненні й потужності поглиненої дози менш 0,1 Гр/год, рівному 500 на 1 млн чіл.-сзв; коефіцієнті ризику виникнення раку в популяції працюючих при потужностях поглинених доз менш 0,1 Гр/год, рівного 400 на 1 млн чіл.-сзв.
Розрахунок числа спонтанних випадків фатальних форм рака засновано на чисельності що опромінюється популяції, річних коефіцієнтах смертності від раку для населення України, рівного 1,9 на 1000 чоловік у рік, середньої тривалості життя, рівної 35 років (вік учасників ліквідації аварії на ЧАЕС прийнятий у межах 20-50 років, їхній середній вік 35, середній вік населення - 35 років).
Оцінка середніх індивідуальних доз сумарного опромінення учасників ліквідації аварії на ЧАЕС і населення й прогноз випадків фатальних форм рака дана в табл.27.
Таблиця 27. Середні індивідуальні й колективні ефективні дози опромінення й прогноз додаткових фатальних форм рака (ФФР) в учасників ЛПА й евакуйованого населення (ЭН) в 1986-1987 р.
Популяція |
Кількість людей |
Середня ЕЕД, сЗв |
Колективна ЕЕД, чіл.-сЗв |
Кількість випадків ФФР |
Спонтанний випадок |
Учасники ЛПА |
|
|
|
|
|
1986 р. |
130000 |
20,0 |
2600000 |
1040 |
8645 |
1987 р. |
70000 |
7,0 |
490000 |
196 |
4655 |
ЭН |
30000 |
1,4 |
180000 |
90 |
8645 |
Таблиця 28. Схема розрахунку прогнозованих генетичних ефектів опромінення.
Ефект |
Розрахунок доз опромінення населення |
Спонтанний випадок |
Важкі генетичні наслідки у двох поколіннях |
Колективна доза (див.табл.27) Коефіцієнт ризику дорівнює 0,05 на 1 млн. чіл.- сзв |
0,005 числа народжених дітей у рік. Народжуваність в Україні 14 на 1000 населення в рік. Тривалість життя двох поколінь 70 років. |
Генетичні наслідки зі смертельним результатом у двох поколіннях |
Колективна доза (див.табл.27) Коефіцієнт ризику дорівнює 0,047 на 1 млн. чіл.- сзв |
0,15 установлених зачать або 0,17 народжених дітей у рік.
|
Таблиця 29. Можливі генетичні наслідки в учасників ЛПА й ЭН, індуковані опроміненням внаслідок аварії на ЧАЕС в 1986-1987 р.
Популяція |
Важкі генетичні наслідки в перших двох поколіннях |
Спонтанний випадок важких генетичних наслідків |
Генетичні наслідки зі смертельним результатом |
Спонтанний випадок генетичних наслідків зі смертельним результатом |
Учасники ЛПА |
|
|
|
|
1986 р. |
0,13 |
637 |
0,12 |
21658 |
1987 р. |
0,02 |
343 |
0,02 |
11662 |
ЭН |
0,09 |
637 |
0,08 |
21658 |
Таблиця 30. Колективні дози опромінення ЩЖ і прогнозовані стохастичні ефекти опромінення ЩЖ жителів України.
Популяція |
Кількість людей |
Колективні дози опромінення ЩЖ, чол.-Гр |
Прогнозовані додаткові випадки раку ЩЖ за період “життя під ризиком ” |
Спонтанні випадки раку ЩЖ за період “життя під ризиком ” |
Діти |
|
|
|
|
найбільш постраждалих районів |
89000 |
64000 |
300-900 |
756 |
іншої території |
11 000 000 |
120000 |
850-2550 |
93390 |
Дорослі |
|
|
|
|
найбільш постраждалих районів |
400000 |
130000 |
130-420 |
1704 |
іншої території |
40 000 000 |
170000 |
170-480 |
170400 |
ЗНАЧЕННЯ РАДІОНУКЛІДНИХ, РАДІОІМУННИХ, ГЕМАТОЛОГІЧНИХ, БІОХІМІЧНИХ, РЕНТГЕНОЛОГІЧНИХ, УЛЬТРАЗВУКОВИХ І ІНШИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ПАТОЛОГІЧНИХ ЗМІН В ОРГАНАХ І СИСТЕМАХ ЛЮДИНИ ПІСЛЯ ВПЛИВУ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ.
Ціль заняття: загальна - відновити в пам'яті студентів діагностичні можливості й межі не променевих і променевих методів досліджень;
конкретна- скласти алгоритм не променевих і променевих методів досліджень для потерпілих від впливу іонізуючих випромінювань.
Основні питання, що підлягають вивченню:
Гематологічні, біохімічні методи досліджень і їхнє діагностичне значення.
Фіброскопічне дослідження верхніх дихальних шляхів і шлунково-кишкового тракту, переваги й недоліки.
Медична термографія, сутність методу і його можливості.
Діагностичні можливості й межі ультразвукової діагностики, переваги перед іншими методами досліджень.
Радіоімунний аналіз(РІА), активаційний аналіз. Їхні діагностичні можливості.
Радіонуклідна діагностика захворювань органів і систем, можливості методів.
Рентгенологічні методи досліджень, КТ, діагностичні можливості й променеве навантаження на пацієнтів.
Позитронна емісійна комп'ютерна томографія (ПЭКТ).
Резонансна-магнітно-резонансна томографія, її переваги.
Курація хворих.
Студент повинен знати:
Ультразвукове дослідження і його роль при дослідженні осіб з радіаційними поразками.
Показання й протипоказання для радіонуклідних досліджень органів , систем і фізіологічні тимчасові показники ренограмми, гепатограмми.
Переваги радіонуклідних методів досліджень.
Діагностичні можливості рентгенологічних, КТ і МРТ методів досліджень.
Студент повинен уміти:
Вибирати з даних анамнезу інформацію, що свідчить про радіаційну поразку.
Визначити обсяг і послідовність використання не променевих і променевих методів досліджень.
Правильно трактувати отримані результати досліджень.
Література.
Основна:
Ковальський О.В., Лазар А.Ф., Людвiнский Ю.С. i iн. Радiацiйна медицина, К., 1993.-222 с.
Сидоренко А.С. Пособие по эндоскопии.-К.:Высшая школа, 1983.-392 с.
Променева дiагностика (пiд ред.Г.Ю.Коваль), К, 1998,- 527 с.
Клиническая ультразвуковая диагностика / под ред. Н.М.Мухарлямова в 2-х книгах/.-М.:Медицина, 1987.
Руководство по ядерной медицине, под ред. Сиваченко Т.П., К., 1991,- 535 с.
Додаткова:
Клиническая рентгенорадиология /руководство в 5 томах/ под ред. акад. АМН СССР Г.А.Зедгенидзе.-М.:Медицина, 1985.-365 с.
Верещагин И.В. Компьютерная томография мозга.-М.: Медицина, 1986.
Основы клинической дистанционной термодиагностики /под ред. Л.Г.Розенфельда.-К.: Здоровье, 1988.-224 с.
Приказ№ 118 от 19.06.1990 г. МЗО Украины “О мерах по снижению дозовых нагрузок на население при проведении профилактических и диагностических рентгенологических исследований органов грудной полости”