![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •6. Право і релігійні норми.
- •7. Право і корпоративні норми.
- •Тема 11. Формування та джерела права (право розуміння)
- •2. Поняття форми права. Форми і джерела права.
- •3. Форми права.
- •Правовий звичай, як джерело права.
- •6. Судовий прецедент і судова практика, як джерела права.
- •7. Загальний принцип права і правова доктрина, як джерела права.
- •Тема 12 «Принципи права»
- •4. Галузеві та міжгалузеві принципи права.
- •Тема 13. Правове регулювання суспільних відносин.
- •Поняття правового регулювання.
- •3. Типи правового регулювання. Правовий режим.
- •4. Види правового регулювання
- •Тема 14. Норми права.
- •1. Поняття та загальні ознаки норм права.
- •4. Спеціалізовані ( нетипові) норми права.
- •5. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акту.
- •Тема 15. Система права і система законодавства.
- •Поняття та структура системи права.
- •2. Публічне і приватне право
- •3. Галузі та інститути права
- •4. Поняття системи законодавства та її співвідношення з системою права.
- •6. Чинники формування та розвитку системи законодавства.
- •Тема 16. Нормативно-правові акти.
- •Тема 22. Тлумачення норм права.
4. Спеціалізовані ( нетипові) норми права.
Група норм права, що не містять (прямо) правила поведінки, не регулюють відносини між суб’єктами безпосередньо а забезпечують закріплення стандартів правомірної поведінки термінологічно чи іншим чином.
-
Норми засади – визначають засади політичної і правової системи суспільства, конституційного ладу держави. (Містяться насамперед у Конституції) (наприклад:
ст. 1 Конституції України – Україна є суверенна і незалежна демократична соціально правова держава. (лише диспозиція).
Ст. 2 Конституції України – Україна є унітарна держава
Ст. 5 Конституції України – Україна є республікою.
Ст. 3 Цивільного Кодексу – визначає загальні засади цивільного закону.
-
Норми-принципи – визначають найбільш загальні вимоги до правового регулювання:
Ст. 8 Конституції України – в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Ст. 7 КАС Такі принципи:
-
Верховенство права
-
Законність
-
Рівність
-
Змагальність
-
Диспозитивність
-
Гласність і відкритість судочинства, тощо.
Поділ на перше і друге умовний
-
Норми-завдання – визначають завдання окремих галузей або інститутів права (наприклад: ст. 1 КК, ст. 2 КАС, ч.1 ст. 2 КАС) Визначають завдання цих Кодексів і правового регулювання відповідних відносин взагалі.
-
Норми-ідентифікації – містять визначення юридичних категорій і понять («правочин» - ст. 202 ЦК, «злочин» ст. 11 КК)
Науковці виокремлюють також норми-презумпції (винуватості, невинуватості, добросовісності,тощо), норми прилюдиції, коли щось представлене аксіологічною безумовністю. (факт установлений в одному судочинстві визнають іншими).
Норми – фікції (оголошення людини померлою, хоча може ще й житиме).
У певних випадках спеціалізовані норми права можуть застосовувати судами безпосередньо (принцип верховенства права).
5. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акту.
Варіанти:
-
В одній статті нормативно-правового акту міститься один нормативно-правовий припис, отже ця стаття є виразом у законодавстві однієї норми права повністю (і .. диспозиції, санкції (ст. 16 Кримінального Кодексу повне визначення склад злочину і встановлена відповідальність за нього).
-
В одній статті нормативно-правового акту містяться декілька приписів одночасно (ст. 171 КК) визначає декілька складів злочину і встановлену за них відповідальність) – отже одна стаття є виразом декількох норм права одночасно.
-
Структурні частини однієї норми права (диспозиція і санкція) розосереджені у декількох нормативно-правових актах. (наприклад: КпАП встановлена відповідальність за правопорушення (містить санкцію) за правопорушення, які визначені системою інших нормативно-правових актів (наприклад: правила дорожнього руху, правила пожежної безпеки, тощо).
Тема 15. Система права і система законодавства.
-
Поняття та структура системи права.
Система права – це єдина цілісна, узгоджена система норм (та принципів), що складаються з відносно самостійних структурних елементів (галузей, підгалузей, інститутів). (право – система самозбереження, що не допускає проізвол (кровна помста). Ці елементи визначають внутрішню будову системи права її структуру:
-
Норма права – первинний, найменший структурний елемент системи права (цеглинка)
-
Інститут права – група норм права, що регулюють однорідні суспільні відносини одного виду (інститут права власності в цивільному праві). Права власності.
-
Підгалузь права – сукупність інститутів права, що … в середині галузі права і регулює відносно відокремлене коло відносин. (наприклад: підгалузь спадкового права в Цивільному праві).
-
Галузь права – виокремлена сукупність норм права, що регулюють певну сферу однорідних суспільних відносин (цивільне право).
-
Підсистема правова – сукупність галузей об’єднаних сферою інтересів (приватних чи публічних) і домінуючим методом правового регулювання – диспозитивним чи інтерактивним.
В Романо-германській правовій сім’ї склався поділ права на публічне і приватне.
6. Залежно від обсягу дії – загальні і спеціальні:
а). загальні – регулюють всі однотипні відносини;
б). спеціальні встановлюють особливості регулювання певних відносин щодо інших однотипних. (для спеціальних) загальна норма – «юридичні лиця є різні», (стосовно загальних) спеціальні – «господарські товариства і регулювання їх діяльності»