4. Спеціалізовані ( нетипові) норми права.

Група норм права, що не містять (прямо) правила поведінки, не регулюють відносини між суб’єктами безпосередньо а забезпечують закріплення стандартів правомірної поведінки термінологічно чи іншим чином.

1. Норми засади – визначають засади політичної і правової системи суспільства, конституційного ладу держави. (Містяться насамперед у Конституції) (наприклад:

ст. 1 Конституції України – Україна є суверенна і незалежна демократична соціально правова держава. (лише диспозиція).

Ст. 2 Конституції України – Україна є унітарна держава

Ст. 5 Конституції України – Україна є республікою.

Ст. 3 Цивільного Кодексу – визначає загальні засади цивільного закону.

2. Норми-принципи – визначають найбільш загальні вимоги до правового регулювання:

Ст. 8 Конституції України – в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Ст. 7 КАС Такі принципи:

• Верховенство права

• Законність

• Рівність

• Змагальність

• Диспозитивність

• Гласність і відкритість судочинства, тощо.

Поділ на перше і друге умовний

3. Норми-завдання – визначають завдання окремих галузей або інститутів права (наприклад: ст. 1 КК, ст. 2 КАС, ч.1 ст. 2 КАС) Визначають завдання цих Кодексів і правового регулювання відповідних відносин взагалі.

4. Норми-ідентифікації – містять визначення юридичних категорій і понять («правочин» - ст. 202 ЦК, «злочин» ст. 11 КК)

Науковці виокремлюють також норми-презумпції (винуватості, невинуватості, добросовісності,тощо), норми прилюдиції, коли щось представлене аксіологічною безумовністю. (факт установлений в одному судочинстві визнають іншими).

Норми – фікції (оголошення людини померлою, хоча може ще й житиме).

У певних випадках спеціалізовані норми права можуть застосовувати судами безпосередньо (принцип верховенства права).

5. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акту.

Варіанти:

1. В одній статті нормативно-правового акту міститься один нормативно-правовий припис, отже ця стаття є виразом у законодавстві однієї норми права повністю (і .. диспозиції, санкції (ст. 16 Кримінального Кодексу повне визначення склад злочину і встановлена відповідальність за нього).

2. В одній статті нормативно-правового акту містяться декілька приписів одночасно (ст. 171 КК) визначає декілька складів злочину і встановлену за них відповідальність) – отже одна стаття є виразом декількох норм права одночасно.

3. Структурні частини однієї норми права (диспозиція і санкція) розосереджені у декількох нормативно-правових актах. (наприклад: КпАП встановлена відповідальність за правопорушення (містить санкцію) за правопорушення, які визначені системою інших нормативно-правових актів (наприклад: правила дорожнього руху, правила пожежної безпеки, тощо).

Тема 15. Система права і система законодавства.

1. Поняття та структура системи права.

Система права – це єдина цілісна, узгоджена система норм (та принципів), що складаються з відносно самостійних структурних елементів (галузей, підгалузей, інститутів). (право – система самозбереження, що не допускає проізвол (кровна помста). Ці елементи визначають внутрішню будову системи права її структуру:

1. Норма права – первинний, найменший структурний елемент системи права (цеглинка)

2. Інститут права – група норм права, що регулюють однорідні суспільні відносини одного виду (інститут права власності в цивільному праві). Права власності.

3. Підгалузь права – сукупність інститутів права, що … в середині галузі права і регулює відносно відокремлене коло відносин. (наприклад: підгалузь спадкового права в Цивільному праві).

4. Галузь права – виокремлена сукупність норм права, що регулюють певну сферу однорідних суспільних відносин (цивільне право).

5. Підсистема правова – сукупність галузей об’єднаних сферою інтересів (приватних чи публічних) і домінуючим методом правового регулювання – диспозитивним чи інтерактивним.

В Романо-германській правовій сім’ї склався поділ права на публічне і приватне.

6. Залежно від обсягу дії – загальні і спеціальні:

а). загальні – регулюють всі однотипні відносини;

б). спеціальні встановлюють особливості регулювання певних відносин щодо інших однотипних. (для спеціальних) загальна норма – «юридичні лиця є різні», (стосовно загальних) спеціальні – «господарські товариства і регулювання їх діяльності»