- •6. Право і релігійні норми.
- •7. Право і корпоративні норми.
- •Тема 11. Формування та джерела права (право розуміння)
- •2. Поняття форми права. Форми і джерела права.
- •3. Форми права.
- •Правовий звичай, як джерело права.
- •6. Судовий прецедент і судова практика, як джерела права.
- •7. Загальний принцип права і правова доктрина, як джерела права.
- •Тема 12 «Принципи права»
- •4. Галузеві та міжгалузеві принципи права.
- •Тема 13. Правове регулювання суспільних відносин.
- •Поняття правового регулювання.
- •3. Типи правового регулювання. Правовий режим.
- •4. Види правового регулювання
- •Тема 14. Норми права.
- •1. Поняття та загальні ознаки норм права.
- •4. Спеціалізовані ( нетипові) норми права.
- •5. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акту.
- •Тема 15. Система права і система законодавства.
- •Поняття та структура системи права.
- •2. Публічне і приватне право
- •3. Галузі та інститути права
- •4. Поняття системи законодавства та її співвідношення з системою права.
- •6. Чинники формування та розвитку системи законодавства.
- •Тема 16. Нормативно-правові акти.
- •Тема 22. Тлумачення норм права.
2. Публічне і приватне право
Поділ права на публічне і приватне вперше запропонований видатним давньоримським юристом … Був заснований на понятті «інтерес»: усе, що схиляється до користі держави і має певний інтерес для неї відноситься до сфери публічного права.
Усе, що схиляється до користі, окремих людей – до приватного права.
Публічне право – це сукупність галузей (підсистема права) предметом регулювання яких є відносини у сфері реалізації публічних (насамперед державних) інтересів за допомогою імперативного методу правового регулювання
(див. пит. 2 теми 13).
Галузі права:
-
конституційне;
-
кримінальне;
-
адміністративне;
-
процесуальні галузі.
Приватне право – це сукупність галузей (підсистема права), предметом регулювання яких є відносини рівних суб’єктів у сфері реалізації приватних інтересів за допомогою диспозитивного методу правового регулювання (див. 2 пит. 2 теми 13).
Галузі права:
-
цивільне право;
-
сімейне право.
3. Галузі та інститути права
(див. пит. 1 теми 15)
Галузі виокремлюються за предметом і методом правового регулювання
(див. тему 13).
Конституційне право – регулює правовий статус людей та громад, відносини між державою та суспільством, державою та громадянином, повноваження вищих органів державної влади їх відносини між собою.
Цивільне право – регулює особисті майнові і немайнові відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Адміністративне право – регулює відносини, які виникають у процесі виконавчо-розпорядної діяльності державних органів.
Кримінальне право – визначає, які суспільно небезпечні ділянки
Є злочинами та, які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
Процесуальні галузі права – (цивільно-процесуальне, кримінально-процесуальне, господарсько-процесуальне, адміністративно-процесуальне) – регулюють порядок розгляду юридичних справ насамперед в суді.
Інститути права виокремлюються насамперед за предметом правового регулювання (інститут власності у цивільному праві).
Галузеві інститути знаходяться в межах однієї галузі права
Міжгалузеві – в декількох галузях права.
4. Поняття системи законодавства та її співвідношення з системою права.
Система законодавства – це єдина цілісна, узгоджена сукупність усіх нормативно-правових актів, виданих та визначених державою (національне законодавство).
Система права і система законодавства співвідносяться, як внутрішній зміст і зовнішня форма національного права (законодавства).
Система права є доктринальною, науковою категорією, результатом діяльності правознавців, а система законодавства її практичним втіленням, результатом правотворчості уповноважених осіб органів державної влади.
Таким чином система права є доктринальним виразом науковою основою системи законодавства.
Первинним найдрібнішим структурним елементом системи права є норма права, а система законодавства – нормативно-правовий припис (на думку деяких науковців нормативно-правовий акт, або його стаття).
5. Структура системи законодавства – це її внутрішня будова майже повністю співпадає з структурою системи права.
Диференціація системи законодавства:
І. По горизонталі:
1 .Нормативно-правовий припис – юридично завершена частина нормативно-правового акту виражена в його складниках (статті, пункти, підпункти). Вважається первинним елементом в системі законодавства.
2. Нормативно-правовий акт – офіційний документ прийнятий уповноваженим на це суб’єктом право творення у визначеній законом формі та порядку в якому закріплюються норми права (див. пит. 3 теми 16)
3. Інститут з законодавства – сукупність нормативно-правових приписів, що регулюють однорідні суспільні відносини конкретного виду.
4. Галузь законодавства – система нормативно-правових актів, що регулюють певну сферу однорідних суспільних відносин.
Варіанти співвідношення галузі законодавства і галузі права:
-
Повний збіг за обсягом (кримінальне законодавство і кримінальне право)
-
Галузь права виражена в декількох галузях законодавства (господарське, сімейне, корпоративне законодавство, як форми зовнішнього виразу цивільного права).
-
Галузь законодавства поєднує в собі норми декількох галузей права (земельне законодавство поєднує норми цивільного, адміністративного права тощо).
Багато науковців наполягають на існуванні комплексних галузей законодавства, як зовнішнього виразу комплексних галузей права (господарське право і господарське законодавство, земельне право і земельне законодавство, трудове право і трудове законодавство).
ІІ. По вертикалі (ієрархічна структура):
-
Конституція України;
-
Міжнародно-правові акти визнані Україною;
-
Закони України;
-
Підзаконні нормативно-правові акти:
-
Укази та розпорядження президента України;
-
Постанови та розпорядження КМУ
-
Нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади (накази міністерств та відомств);
-
Постанови НБУ;
-
Нормативно-правові акти місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.