- •1. Ринок праці. Типи і види. Характеристика елементів ринку праці
- •2. Особливості товару «робоча сила». Характеристика фаз процесу відтворення робочої сили
- •3. Трудові ресурси
- •4. Форми і види зайнятості
- •5. Безробіття. Види безробіття. Соціально-економічна оцінка рівня безробіття
- •6. Заходи активного та пасивного регулювання зайнятості населення
- •7. Державні і регіональні програми сприяння зайнятості. Взаємодія держави і підприємств в процесі підготовки та перепідготовки кадрів
- •8. Продуктивність. Продуктивність праці
- •9. Сутність трудового методу вимірювання продуктивності праці. Його переваги і недоліки
- •10. Вартісний метод вимірювання продуктивності праці. Його різновиди
- •11. Фактори продуктивності. Класифікація продуктивності і продуктивності праці
- •12. Вартість і ціна робочої сили. Склад вартості робочої сили
- •13. Сутність поняття «доходи населення». Джерела з яких вони формуються
- •14. Прожитковий мінімум. Механізм визначення прожиткового мінімуму
- •15. Показники життєвого рівня населення та фактори його формування
- •16. Характеристика мінімального споживчого бюджету, його сутність і відмінність від бюджету прожиткового мінімуму
- •17. Функції заробітної плати в ринковій економіці
- •18. Мінімальна заробітна плата. Визначення розміру мінімальної заробітної плати
- •19. Основні принципи організації оплати праці. Основні елементи організації праці
- •20. Державне регулювання оплати праці працівників
- •21. Договірне регулювання заробітної плати
- •22. Сутність тарифної системи. Її основні елементи
- •23. Відмінності преміювання робітників і керівників, спеціалістів, службовців
- •24. Посадовий оклад керівників та спеціалістів. Доплати і надбавки
- •25. Категорії персоналу за характером виконуваних функцій
- •26. Суть і головна мета кадрової політики підприємства. Виконання яких функцій передбачає реалізація цієї кінцевої мети?
- •27. Форми і системи заробітної плати на підприємстві, в організації. Їх класифікація
- •28. Умови ефективного застосування форм заробітної плати
- •29. Розрахунок заробітку за окремими системами заробітної плати. Сутність контрактної системи оплати праці
- •30. Індивідуальні і колективні системи оплати. Методи розподілу колективного заробітку
- •31. Функції преміювання. Види преміювання
- •32. Сутність участі працівників у прибутках
- •33. Встановлення раціональних режимів праці та відпочинку
- •34. Сутність нормування праці. Об’єкт нормування праці
- •35. Класифікація затрат часу
- •36. Методи оцінки складності праці
- •37. Сутність нормування праці та шляхи його вдосконалення
- •38. Норми затрат праці. Методи встановлення норм
- •39. Методи дослідження трудових процесів
- •40. Види норм затрат робочого часу за ступенем обґрунтованості
- •41. Вихідні дані для визначення величини і рівня норм часу
- •42. Поняття «організація праці» та її основні завдання
- •43. Складові процесу організації праці на підприємстві
- •44. Поділ праці в системі елементів організації праці, основні види поділу праці
- •45. Робоче місце. Параметри класифікації робочих місць
- •46. Фактори виробничого середовища, що впливають на працездатність людини
- •47. Методи планування продуктивності праці
- •48. Мета проведення аналізу трудових показників
- •49. Розрахунок підвищення продуктивності праці на основі показників зниження трудомісткості продукції та поліпшення використання робочого часу
- •50. Методи, які використовуються для встановлення норм
- •51. Методи розрахунку чисельності робітників
- •52. Методи планування фонду заробітної плати
- •53. Основний зміст соціального партнерства та принципи взаємовідносин підприємства з його працівниками
- •54. Роль трудових колективів, профспілок та держави в розвитку трудових відносин
- •55. Основні елементи системи управління персоналом підприємства
- •56. Трудовий договір (контракт): суть, зміст, роль, умови, юридичне значення
- •57. Основні соціальні гарантії держави перед громадянами та завдання соціальної політики держави
- •58. Соціальна політика Уряду України та проблеми в соціальній політиці
- •59. Фонди соціальної підтримки населення, джерела їх формування та напрямки використання
- •60. Моніторинг стану соціально-трудових відносин на виробничому рівні
- •61. Моніторинг стану соціально-трудових відносин на національному рівні
- •62. Міжнародна організація праці та їх роль на ринку праці
23. Відмінності преміювання робітників і керівників, спеціалістів, службовців
Преміювання виконує функції забезпечення заінтересованості працівників у результатах праці.
Важливими елементами організації преміювання є визначення показників, умов і розмірів преміювання, джерел виплати премій, періодичності преміювання, категорій персоналу, яким виплачують премії, порядку їх виплати.
На підприємствах передбачається застосування основних і додаткових показників, а також умов преміювання. Основні показники мають відбивати важливі напрями виробничої діяльності підприємства і його підрозділів і впливати на ефективність і якість роботи, кінцеві результати виробництва. У разі їх перевиконання розмір премії збільшується, а невиконання — не виплачується взагалі.
Поряд з показниками (основними і додатковими) для багатьох категорій працівників установлюються основні й додаткові умови преміювання.
Преміювання робітників за підвищення коефіцієнта використання устаткування застосовується на тих підприємствах, у цехах, на дільницях і в бригадах, де забезпечені висока якість норм, яка характеризує ступінь використання устаткування, точний облік кількості і причин простоїв у роботі. Для цього визначається нормативний коефіцієнт завантаженості устаткування на базі його продуктивності, максимально можливого фонду часу його роботи, регламентованих втрат часу, а також запланованих втрат часу робітника. Його розраховують за групами однотипного устаткування. Розмір премії залежно від виконання норми виробітку за окремими професіями залежить від ступеня досягнення нормативного коефіцієнта. На багатьох підприємствах зросла роль преміювання за поліпшення якісних показників, яке може застосовуватися самостійно або в поєднанні з кількісними показниками (виконання місячних виробничих завдань, технічно-обгрунтованих норм тощо). Застосування такої шкали забезпечує заінтересованість робітників як у поліпшенні якості продукції, так і в підвищенні продуктивності праці.
Робітники, які обслуговують апаратурні процеси з точно регламентованим режимом у хімічній промисловості, преміюються за дотримання графіків і технологічних режимів, за економію сировини і матеріалів порівняно з нормами за умови виконання плану випуску продукції агрегатами, дільницями, цехами.
Суттєві відмінності має преміювання спеціалістів і службовців. Преміювання спеціалістів основних виробничих підрозділів (цехів, дільниць) здійснюється за ті показники, що характеризують діяльність цих підрозділів незалежно від загальних підсумків роботи підприємства в цілому.
Такими показниками можуть бути підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, підвищення її якості, поліпшення використання устаткування в конкретному виробничому підрозділі, тобто досягнення певних кінцевих результатів.
Преміювання спеціалістів допоміжних цехів і дільниць здійснюється за показниками, що характеризують діяльність відповідних підрозділів з урахуванням загальних підсумків роботи підприємства в цілому.
В організації преміювання спеціалістів і службовців функціональних підрозділів (відділів), праця яких сприяє ефективній діяльності підприємства в цілому, доцільно враховувати загальні показники роботи підприємства, а також показники, що характеризують результати діяльності відповідних підрозділів і внесок конкретних виконавців.
На багатьох підприємствах для визначення розміру премії цієї категорії працівників застосовують коефіцієнт якості праці за умови виконання установлених планових завдань.
Великого значення для стимулювання праці персоналу набуває його участь у прибутках, тобто розподіл певної частини прибутку підприємства, організації між працівниками. Такий розподіл може здійснюватися у формі грошових виплат або у формі розповсюдження між працівниками акцій підприємства.
Участь у власності зумовлює заінтересованість працівників у підвищенні ефективності діяльності підприємств, зміцненні його фінансового стану, оновленні виробництва і реалізується здебіль¬шого через надання працівникам акцій «свого» підприємства. Воло¬діння працівниками акціями забезпечує одержання ними відповід¬них дивідендів, а також мобілізації особистих збережень громадян для інвестування у виробництво.