1. Енергетична функція.

1г глюкози (глікогену) 17,6 кДж ⁄ моль

2. Структурна функція. Входять до складу оболонок клітин і субклітинних утворень, у рослин – опорна функція.

3. Функція запасання поживних речовин – крохмаль (рослини), глікоген (тварини).

4. Захисна функція - в’язкі секрети (слизи) захищають стінки порожнистих органів від механічних пошкоджень, гепарин – запобігає зсіданню крові.

3. Ліпіди: властивості та біологічна роль.

Ліпіди – жири та жироподібні речовини, нерозчинні у воді, але розчинні в неполярних органічних розчинниках (спирті, ацетоні, бензині, толуолі): прості ліпіди - жири, воски; складні ліпіди – фосфоліпіди, ліпопротеїди, гліколіпіди.

Жири – органічні сполуки, складні естери, що складаються з триатомного спирту гліцеролу та ВЖК (високомолекулярних жирних кислот).

ВЖК – пальмітинова, стеаринова, олеїнова жирні кислоти:

• граничні (насичені) – не містять подвійних зв’язків - пальмітинова, стеаринова (тверді - тваринні);

• неграничні (ненасичені) - містять подвійні зв’язки – олеїнова, лінолєва (рослинні - рідкі).

Властивості жирів визначаються якісним складом жирних кислот та їх кількісним сіввідношенням.

• Триацилгліцероли – органічні сплуки, похідні гліцеролу та ВЖК – форма накопичення жирів в організмі та основне джерело Е, теплоізоляція, джерело ендогенної (внутрішньої) води – пустельні тварини. (при20⁰С – тверді-жири, а рідкі-олії.)

• Фосфоліпіди – естери гліцеролу + ВЖК + залишок ортофосфатної кислоти – основа біологічних мембран (головка – гідрофільна і хвіст-гідрофобна) - амфіфільні сполуки:

  • Міцели – «головки» спрямовані до води, а «хвости» - усередину

  • Ліпосоми – біліпідний шар замикається сам на себе – основа клітинної мембрани.

• Гліколіпіди – багато в тканинах мозку та нервових волокнах, на мембранах клітини утворюють рецепторні структури

• Стероїди – холестерин, тестостерон, прогестерон, вітамін Д.

• Воски – водовідштовхувальне покриття, захисна функція.

Функції ліпідів:

1. Будівельна функція – основа клітинних мембран, утворення БАР –гормони, вітаміни.

2. Енергетична функція – 25-30% усієї енергії

1г ліпідів 38,9 кДж ⁄ моль

3. Функція запасання поживних речовин – енергетичні консерви – жирові депо.

4. Теплоізоляційна функція – підшкірна клітковина.

5. Захисна функція – захист від ударів та струсів, тонкий шар воску на листі - не мокнуть.

6. Регуліторна функція

• Гормональна – естрадіол та тестостерон.

• Простагландіни – регуляторні речовини – регулюють скорочення мускулатури внутрішніх органів, підтримують тонус судин, регулюють функції різних відділів мозку (аспірин гальмує синтез простагландинів – знижує температуру).

3. Білки – будова, склад та властивості, біологічна роль.

Біополімери (макромолекули) – це органічні сполуки, молекули яких утворені з повторюваних структурних одиниць – мономерів. Належать молекули білків, що складають 10-20% від сирої маси і 50-80% ід сухої маси клітини.

Білки (протеїни – перший грец.)– це органічні сполуки, біополімери, мономерами в яких є амінокислоти (АК.)

Амінокислоти – це невеликі за розмірами органічні сполуки, у молекулі яких одночасно містяться аміногрупа і карбоксильна група:

Н₂N – CH – COOH

R , де R – радикал, який у кожної амінокислоти свій.

20 АК, які поділяються за здатністю синтезуватися в організмі людини і тварин:

1. Замінні АК– синтезуються в організмі і не обов’язково повинні надходити з їжею;

2. Незамінні АК – не синтезуються і обов’язково повинні надходити з їжею: Вал, Ізо, Лей, Мет, Тре, Три, Фен (Арг, Гіс) – синтезують рослини, гриби, бактерії.

Повноцінні білки Неповноцінні білки

Замінні АК Замінні АК

Незамінні АК

Будова молекули білка:

Н₂N – CH – COOH + Н₂N – CH – COOH Н₂N – CH – CO – НN – CH – COOH

R R₁ R R₁

пептидний зв’язок (грец.- зварений)

Прострова структура молекули білка:

1. Первинна – поліпептидний ланцюг – ланцюг з послідовно з’єднаних пептиднимзв’язком залишків АК;

2. Вторинна – альфа – спіраль (бета - шар) в результаті утворення водневих зв’язків між групами – СО – та – НN – ;

3. Третинна - спосіб упакування альфа – спіралі у просторову глобулу завдяки виникненню додаткових водневих, гідрофільно-гідрофобних, дисульфідних зв’язків (між 2 молекулами Цис);

4. Четвертинна - об’єднання декількох глобул у нативну структуру (молекула гемоглобіну).

Прості білки Складні білки

Протеїни Протеїди –

глікопротеїди, нуклеопротеїди

Властивості білка:

1. Денатурація – це незворотнє порушення природньої структури молекули білка під впливом дії зовнішніх факторів (радіація низька та висока температура, рН, тиску, хімічного впливу) (руйнація від ІУ – І включно).

2. Ренатурація – це відновлення пошкодженої просторової організації білка, за умови, що збережена Первинна структура.

3. Деструкція – невідновне порушення цілісності усіх просторових структур молекули білка.

Біологічні функції білка:фібрілярні (нерозчинні у воді) та глобулярні (водорозчинні)

1. Структурна функція – будівельна (клытинны мембрани);

2. Ферментативна - білки-біокаталізатори – ні одна хімічна реакція не відбувається без участі ферментів;

3. Транспортна – транспортують різноманітні речовини в рідинах організму, назовні і всередину клітини;

4. Рухова, скоротлива – актин-іозиновий комплекс – скоротливі білки м’язів;

5. Енергетична функція – використовуються рідко, оскільки для організму це не вигідно.

1г білка 17,2 кДж ⁄ моль.

6. Гормональна - регулятори фізіологічних процесів (соматотропін, гормони гіпофізу, тиреотропний гормон.)

7. Регуляторна - білки-регулятори, що регулюють процеси транскрипції, трансляції;

8. Сигнальна – передають сигнали між тканинами, клітинами або речовинами;

9. Захисна – імуноглобуліни (антитіла),

10. Функція протистояння несприятливим температурам – білки в крові риб запобігають замерзанню риб при мінусових t навпаки – процесу денатурації при високих t.

5. Нуклеїнові кислоти (кислоти ядра) – виявлені Фрідріхом Мішером у 1869р.

ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота)

РНК (рибонуклеїнова кислота)

1. Місце розміщення Я 2. Будова молекули дро (хроматин), мітохондрії, пластиди. Полінуклеотид (полімер) Нуклеотид (мономер) Азотиста основа цукор а) азотиста основа А – аденін Т – тимін Г – гуанін Ц – цитозин Принцип комплементарності А = Т правило Чаргаффа Г ≡ Ц Двоспіральна дволанцюгова молекула, утворена за принципом комплементарності – хімічної відповідності між відповідними азотистими основами з допомогою утворення водневих зв’язків. б) цукор дезоксирибоза Структурні рівні організації НК первинна структура – лінійна послідовність нуклеотидів в одному ланцюзі два полінуклеотидні ланцюги, кожний закручений у спіраль вправо і навкруги однієї осі; нуклеопротеїд - об’єднання з білками – компактизація молекули в клітині. 3. Біологічне значення Збереження та передача (зміна) спадкової інформації про структуру молекули білка наступним поколінням – носій генетичної інформації

Ядро, ядерця, цитоплазма, мітохондрії, пластиди, рибосоми. О залишок Н3РО4 А – аденін У – урацил Г – гуанін Ц – цитозин А = У (Т) Г ≡ Ц Одноланцюгова молекула, що здатна приймати різноманітні форми. Рибоза первинна структура – лінійна послідовність нуклеотидів в одному ланцюзі полінуклеотидний ланцюг, різної просторової конфігурації; нуклеопротеїд - об’єднання з білками – компактизація молекули в клітині. Реалізує спадкову інформацію – приймає участь у розкодуванні молекули ДНК, передачі спадкової інформації до місця синтезу молекули білка – рибосом. 3 види РНК: і – РНК (інформаційні-матричні) –переносять спадкову інформацію; т – РНК (транспортні) – транспортують АК до рибосом; р – РНК (рибосомні) – побудовані рибосоми – місце синтезу білку.

Д ⁄ з :

1. § 7-12, запитання після §(Балан).

2. §8-10, 12-13 запитання після § (Тагліна О.В.)

Розкодуйте послідовність нуклеотидів в молекулі ДНК використовуючи принцип комплементарності і правило Чаргаффа.

Г Т Т А Ц Г Г А А Т Т Г

ДНК │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │

А Г Г Ц Т Т А Ц Г Ц Г Т А Т Г Г

ДНК │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │