- •Вивчення основних закономірностей живої природи.
- •2. Основні наукові поняття та методи дослідження в біології.
- •3.Рівні організації живої матерії.
- •4. Короткий нарис історії розвитку біології. Видатні вчені – біологи.
- •1) Період практичних донаукових знань (від кам’яного віду до рубежу XV – XVI ст.).
- •2) Описовий період (від рубежу XV – XVI ст. До середини XIX ст.)
- •3) Казуальний період (від середини XIX ст. До середини xXст.)
- •4) Реконструктивний період – сучасна біологія (від середини XX ст. До сьогодення).
- •Найвизначніші історичні моменти розвитку біології:
- •Видатні вчені-біологи України.
- •1. Поняття про науку біохімію.
- •2. Елементний склад організмів.
- •3. Молекулярний рівень будови організмів – рівень хімічних речовин.
- •Вода в живих організмах, її функції та властивості.
- •Мінеральні речовини живих організмів.
- •1. Вода в живих організмах, її функції та властивості.
- •2. Вода має високу теплопровідність.
- •5.Вода має максимальну густину при 40 с.
- •6.Вода має великий поверхневий натяг.
- •На основі перелічених властивостей можна назвати біологічні функції води:
- •2. Мінеральні солі.
- •§ 5, Запитання після §(Балан).
- •Вуглеводи: будова, склад, властивості та функції.
- •Енергетична функція.
- •Ліпіди: властивості та біологічна роль.
- •Регуліторна функція
- •Білки – будова, склад та властивості, біологічна роль.
- •Роль біологічно-активних речовин в життєдіяльності живих організмів. Застосування знань про хімічний склад живих організмів для у побуті. План.
- •Класифікація вітамінів (за розчинністю)
- •БаДи – біологічно активні добавки.
- •Тема: Основи цитології
- •2. Методи цитологічних досліджень.
- •3.Будова клітин прокаріотів і еукаріотів.
- •Одномембранні органели клітини. Двомембранні органели клітини.
- •2. Двомембранні органели клітини: будова і функції.
- •Аденін (азотиста основа)
- •2) Другий етап – безкисневий (анаеробний)
- •60%(Розсіюється тепло)
- •Третій етап – кисневий (аеробний) – (матрикс і кристи мітохондрії в присутності о2).
- •45% (Розсіюється тепло)
- •38 Атф 55% (зберігається)
- •6. Пластичний обмін. Фотосинтез. Біосинтез білка в клітині.
- •2) Темнова фаза
- •Сумарна реакція фотосинтезу
- •Значення:
- •Забезпечення Землі о2, та очищення атмосфери від со2 ;
- •Утворення органічних речовин з неорганічних.
- •Е світла акумулюється у вигляді хімічних зв’язків.
- •Прокаріоти.Особливості їх організації та життєдіяльності.
- •2. Бактерії. Роль бактерій у природі та житті людини.
- •Особливості організації та життєдіяльності одноклітинних еукаріотів. Колоніальні організми. Живі організми
- •Проникнення вірусу у клітину
4. Короткий нарис історії розвитку біології. Видатні вчені – біологи.
Найважливіші етапи історії біології збігаються зі змінами соціально-економічної структури суспільства. Тривалий шлях розвитку біології можна поділити на такі періоди:
1) Період практичних донаукових знань (від кам’яного віду до рубежу XV – XVI ст.).
Для цього періоду характерні спостереження та збір відомостей про предмети та явища живої природи, перші описи об’єктів; спроби їхніх довільних пояснень, часто з релігійно-ідеалістичних позицій.
Гіппократ (близько 460-377 рр. до н. е.) зібрав відомості про будову організму тварин і людини, описав кістки, мязи, сухлжилля, головний та спинний мозок.
Арістотель – (384 – 322 рр. до н.е.) давньогрецький філософ і вчений, описав понад 500 видів тварин, заклав основи зоології, порівняльної анатомії.
Теофраст – (372-287 рр. до н.е.) – давньогрецький природодослідник і філософ, зробив першу спробу систематизації знань про рослини.
Гален Клавдій - (близько 131-211 рр. до н.е.) – римський лікар та природодослідник, розширив знання про будову людського тіла, виявив відцентрові і доцентрові нервові волокна, вказав на звязок між будовою та функцією органа.
Лукрецій Кар - (95-55 рр. до н.е.) - давньоримиський філософ- матеріаліст, висловив думку про мінливість живих істот під впливом природних умов.
2) Описовий період (від рубежу XV – XVI ст. До середини XIX ст.)
Даний період характеризується аналітичним розвитком біології формуванням перших систем про живу природу, нагромадженням описових відомостей, на основі яких швидко розвиваються описові ботаніка, зоологія, систематика, а также морфологія, фізіологія та інші біологічні науки.
К.Баугін - (1560-1625) – швейцарський натураліст, описав близько 6 тис. видів рослин, виділив 12 великих груп рослин, які поділив на секції, роди та види; запропонував бінарну номенклатуру.
Марчелло Мальпічі - (1628 – 1694) – італійський біолог і лікар, один з основоположників мікроскопічної анатомії.
Андреас Везалій - (1514 – 1564) – анатом епохи Відроження, засновник описової і топографічної анатомії.
Рене Декарт – (1596 – 1650) – французький філософ і фізілог, наблизився до розуміння ролі нервової системи.
І. Юнг – (1587-1655) – німецький натураліст, розробив основи морфології та органографії; удосконалив ботанічну термінологію.
Джон Рей – (1628-1705) – англійський натураліст, сформулював одне з перших наукових визначень виду.
Роберт Гук – (1635-1703) - у 1665 році за допомогою власноруч виготовленого мікроскопа відкрив клітинну будову рослинних тканин і запропонував термін «клітина».
Антоні ван Левенгук (1632-1723) – виготовив унікальні лінзи із 150-300 кратним збільшенням і вперше спостерігав за одноклітинним найпростішими та бактеріями
Карл Лінней – (1707 – 1778) – шведський природодослідник, творець штучної класифікації рослин і тварин, вперше описав категорію «вид» а також ввів наукові латинські назви систематичних груп рослин та тварин, описав понад 7500 видів рослин і близько 4000 видів тварин.