5.Вода має максимальну густину при 40 с.

Тому тверда вода (лід) легша від рідкої, що має життєво важливе значення для організмів, які зимують у водоймищах.

6.Вода має великий поверхневий натяг.

Ця властивість забезпечує, зокрема, збереження форми живих клітин, можливість існування деяких організмів на водній поверхні (ряска, водомірки, та ін.), посилює силу поверхневого натягу, що дозволяє воді підійматися по капілярах ґрунту та судинах рослин.

7. Дифузія - тепловий рух молекул води призводить до постійного перемішування молекул водного розчину – концентрації розчинених речовин у різних частинах розчину вирівнюються.

8. Осмос – процес проникнення через напівпроникну мембрану клітини великих молекул внаслідок різниці концентрацій по обидві сторони мембрани (з більшої в меншу). Завдяки цьому процесу виникає тургор – пружність рослинних клітин та відбувається клітинний транспорт.

9. Водний баланс - певне співвідношення між надходженням води та її витрачанням (дефіцит при надмірному витрачанні.) вміст води в організмі людини ~ 65%, найбільше в крові та нирках – 82-83%, головному мозку – до 80%, печінці – 75%, м’язах – 70-76%, кістках – 20%. Втрати води треба поновлювати, враховуючи t⁰, фізичну активність, наявність метаболічної води, та продуктів харчування

На основі перелічених властивостей можна назвати біологічні функції води:

• Транспортна;

• Механічна, тобто сприяє збереженню внутрішнього тиску та форми клітин;

• Метаболічна – як субстрат при синтезі та розпаді біологічних речовин;

• Електронодонорна – як джерело електронів при фотосинтезі.

Основні свої потреби людина задовольняє за рахунок питної води певних стандартів якості. Перед споживанням вода має бути очищена. Методи очищення стічних вод поділяють на механічні, фізико-хімічні та біологічні.

2. Мінеральні солі.

До неорганічних речовин клітини, крім води, належать також солі. Солі неорганічних речовин мають важливе значення для підтримання життєдіяльності клітини і організму в цілому. В організмі вони перебувають в іонному стані, або у вигляді твердих сполук. Іони утворені катіонами металів K⁺, Na⁺,Ca²⁺, Mg²⁺ і аніонами кислот (соляної – Сl^-, сірчаної – HSO₄^- , фосфорної – H₂PO₄^- і HPO₄^-2 вугільної – HCO₃^- ).

Концентрації катіонів та аніонів у клітині і у її життєвому середовищі, як правило, дуже відрізняється.

Загальний вміст неорганічних речовин у клітині варіює в межах від 1 до кількох відсотків. Щодоби до організму людини має надходити 12-15 г кухонної солі (NaCl). Відкладання солей у суглобах – остеохондроз, подагра. Солі кальцію здатні відкладатися в нирках, сечовому міхурі - сечокам’яна хвороба.

Сталий вміст натрій хлориду (0,9%) у плазмі крові – необхідна складова підтримання гомеостазу організму – фізіологічний розчин.

Небезпечне потрапляння в організм людини важких металів ( споживання грибів, зібраних біля дороги ) та радіонуклідів, що здатні накопичуватися в рослинах. А згодом потрапляти в організм людини. Небезпечне потрапляння надмірного вмісту нітратів в рослинній їжі (ГДК – гранично допустимі концентрації – затверджений на законодавчому рівні шкідливої речовини, яка за певний час не шкодить здоров’ю людини та її потомству: Ме, пестициди, нітрати, радіоізотопи)

Кисень – шкідливий, якщо він є окисником ДНК – ситема захисту в клітині від його шкідливої дії – антиоксидантна система організму та клітини (аеробні організми, анаеробні організми). Біологічна роль йонів:

• Різниця між концентрацієюна поверхні та всередині клітини забезпечує:

• Виникнення нервового м’язового збудження

• Перенесення речовин через мембрану

• Перетворення tythu

• рН середовища

• буферні системи – розчини хімічних сполук, що підтримують певну конц. йонів Н⁺

• активатори багатьох ферментів

Мінеральна речовина	Значення для живих організмів
Mg^+2	У рослинних та тваринних організмах міститься в кількості 0,01%, а в хлорофілі – 2%. Накопичується переважно в насіннях. У тварин є будівельним матеріалом для кісткової тканини (~ 70%), бере участь у процесах клітинного метаболізму й необхідний для функціонування багатьох ферментів.
Na^+	Основний позаклітинний катіон – бере участь у підтриманні кислотно-лужної рівноваги і входить до складу бікарбонатної, фосфатної буферних систем – основа водно-сольового обміну організму. Забезпечує постійність осмотичного тиску в орагнізмі. За участю його йонів передається збудження по нервовому волокну – залежить нервово-м’язова активність. Основна скоротлива функція міокарда.
Ca^+2	Основний структурний елемент кісткової тканини, впливає на проникність мембран, бере участь у роботі ферментних систем. Відіграє важливу роль у всіх стадіях зсідання крові. у крові міститься в тнеорганічних сполуках та білкових комлексах – керують функціями та життєвим циклом клітин. У рослинній клітині регулює фізико-хімічний стан цитоплазми: підтримує колоїдний стан, визначає кислотність середовища.
K^+	Підтримка потенціалу клітинної мембрани – конц К впливає на осмотичний тиск у клітинах. Конкурентність між йонами К та Na обумовлює участь К в регуляції кислотно-лужної рівноваги в організмі.
Cl^-	Хлор у вигляді хлорид-аніону бере участь у регуляції тургору в деяких рослинах. Переміщаючись разом з К, він підтримує в клітинах електронейтральність. Стимулює фотосинтетичне фосфорилювання у рослин.
I^-	Участь у метаболізмі щитовидної залози та гормонів (нестача – слабкість, пожовтіння шкіри, утворення зобу, відставання у фізичному та розумовому розвитку у дітей; надлишок – виснаження, втрати ваги, нервозності).
Хлоридна кислота	Виробляється у шлунку хребетних тварин – відіграє важливу роль у процесах травлення.

Функції:

1. підтримання гомеостазу

2. передача збудження по нервах, або в м’язах

3. транспортна функція,

4. регуляторна функція,

5. будівельна функція,

6. Н Cl – рН шлунка.

Висновок: для збереження здоров’я необхідно контролювати хімічний склад води та їжі. Через брак або надлишок вмісту якогось хімічного елемента в середовищі можуть виникнути ендемічні захворювання. Профілактика таких захворювань здійснюється або шляхом додавання елементу, якого замало, до їжі, або шляхом корегування раціону харчування задля зменшення вмісту надлишкового елементу.

Д ⁄ з :