Порядок проведення роботи
Перед початком випробувань ознайомитись з будовою установки, способом вимірювання переміщень і розрахунковими залежностями для їх обчислень.
|
Випробувану балку жорстко закріпити в опорі так, щоб одна з головних осей інерції поперечного перерізу утворила заданий кут з вертикаллю (рис.17.2). Установити гирьовий підвіс на відстані від закріпленого перерізу балки. Перевірити установку індикаторів і навантажити гирьовий підвіс невеликим вантажем, вага якого приблизно дорівнює 10% від Р. Показання індикаторів при цьому навантаженні зафіксувати як початок відліку. Початкове навантаження усуває зазори в кріпленні балки і забезпечує точні показання вимірювальних приладів.
|
|
Навантажити гирьовий підвіс вантажем Р і зафіксувати показання індикаторів. При цьому необхідно стежити, щоб гирі встановлювалися без ударів і не спричиняли перекосу штанги гирьового підвісу. Потім розвантажити до початкової величини вантажу і перевірити повернення стрілок індикаторів у вихідне положення. Правильні результати будуть отримані лише в тому випадку, якщо при розвантаженні показання індикаторів збігатимуться з первинними (допускається розбіжність на 1 поділку).
Для отримання більш точних результатів випробування повторюють 2-3 рази.
Обробка результатів випробувань і теоретичні розрахунки
Результати випробувань заносять до таблиці.
Вертикальну fв і горизонтальну fг складові прогину визначають як середнє арифметичне зроблених вимірювань.
За знайденими дослідним шляхом складовими fв і fг обчислюють повний прогин:
/17.2/
Напрям повного прогину можна визначити за кутом досл., який знаходять через
tgдосл.=
/17.3/
Теоретичне значення прогину визначають за формулою /17.1/. Для цього складові fz і fy знаходять одним з відомих методів визначення переміщень при прямому згині (рис.17.3). Кінцеві формули для визначення цих величин:
/17.4/
/17.5/
де Рy = Рsіn; Рz= Рcos - складові зовнішнього навантаження по осях у і z; Е - модуль поздовжньої пружності матеріалу;
- осьові моменти інерції
поперечного перерізу відносно головних
осей у і z. Напрям повного прогину
визначиться кутом
т = - , /17.6/
де кут визначається через
.
Отримані теоретичні значення величини повного прогину fт і кута т внести до таблиці і визначити розбіжність між відповідними величинами, знайденими дослідним шляхом.
Контрольні питання.
1. При якому навантаженні бруса виникає косий згин?
2. У чому полягає застосування принципу незалежності дії сил при дослідженні косого згину?
3. Чому балки круглого і квадратного поперечних перерізів не можуть зазнавати косого згину?
4. Як визначають повний прогин при косому згині дослідним шляхом?
5. Як визначають теоретичні значення повного прогину при косому згині?