- •Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Опір матеріалів"
- •Лабораторна робота №1 Випробування сталі на розтяг
- •Опис обладнання
- •Послідовність проведення досліду
- •Обробка результатів випробувань
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 Випробування на стиск різних матеріалів
- •Опис обладнання
- •Послідовність проведення роботи
- •Обробка результатів експерименту і теоретичні розрахунки
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3 Випробування сталевого стрижня на зріз
- •Опис обладнання
- •Порядок проведення роботи
- •Обробка результатів експерименту
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Визначення модуля поздовжньої пружності і коефіцієнта поперечної деформації сталі при розтягу методом електротензометрії
- •Опис обладнання
- •Послідовність проведення досліду
- •Обробка результатів вимірювань
- •Обробка результатів експерименту і теоретичних розрахунків
- •Лабораторна робота №5 Тарування дротяних датчиків
- •Опис обладнання
- •Порядок проведення досліду
- •Обробка результатів випробувань
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 Визначення осадки циліндричної гвинтової пружини
- •Опис обладнання
- •Порядок проведення роботи
- •Обробка результатів експерименту і теоретичні розрахунки
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 Випробування сталевого стрижня на кручення з визначенням модуля зсуву сталі
- •Опис обладнання
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка результатів експерименту і теоретичні розрахунки
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Визначення нормальних напружень у двотавровій балці при прямому поперечному згині
- •Опис установки
- •Порядок проведення досліду
- •Обробка результатів випробувань
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 Дослідження переміщень перерізів двоопорної балки
- •Опис дослідної установки
- •Порядок проведення досліду
- •Обробка результатів випробувань і теоретичні розрахунки
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 Дослідження переміщень перерізів консольної балки
- •Опис дослідної установки
- •Порядок проведення роботи
- •Обробка результатів випробувань і теоретичні розрахунки
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 11 Визначення головних напружень при крученні тонкостінної труби
- •Опис обладнання
- •Порядок проведення досліду
- •Обробка результатів випробувань
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12 Дослідна перевірка теорем про взаємність робіт і переміщень
- •Опис обладнання
- •Порядок проведення роботи
- •Обробка результатів експерименту і теоретичні розрахунки
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 13 Визначення реакції середньої опори двопрольотної балки.
- •Опис установки
- •Порядок проведення роботи
- •Обробка результатів експерименту і теоретичні розрахунки
- •Лабораторна робота № 14 Визначення моменту затиснення однопрольотної статично невизначної балки.
- •Опис установки
- •Порядок проведення роботи
- •Обробка результатів експерименту і теоретичні розрахунки
- •Лабораторна робота № 15 Визначення розпору портальної рами
- •Опис експериментальної установки
- •Порядок проведення роботи
- •Обробка результатів експерименту і теоретичні розрахунки
- •Лабораторна робота № 16 Дослідження напружень при позацентровому розтяганні
- •Порядок проведення досліду
- •Обробка результатів експерименту і теоретичні розрахунки
- •Лабораторна робота № 17 Визначення величини і напряму прогину кінцевого перерізу балки при косому згині
- •Порядок проведення роботи
- •Обробка результатів випробувань і теоретичні розрахунки
- •Лабораторна робота № 18 Визначення головних напружень при складному опорі
- •Опис обладнання
- •Порядок проведення роботи
- •Обробка результатів експерименту і теоретичні розрахунки
- •Лабораторна робота № 19 Дослідження концентрації напружень у пластині з отвором
- •Опис обладнання
- •Порядок проведення досліду
- •Обробка результатів випробувань
- •Лабораторна робота № 20 Визначення критичної сили при поздовжньому згині
- •Порядок проведення роботи.
- •Лабораторна робота № 21 Визначення ударної в’язкості сталі
- •Опис обладнання
- •Порядок проведення роботи
- •Обробка результатів експерименту і теоретичні розрахунки
- •Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Опір матеріалів".
Послідовність проведення роботи
Добирають зразки для випробування (циліндри зі сталі та чавуну, два дерев`яних кубики та один бетонний). Вимірюють поперечні розміри і висоту кожного зразка. Дані записують у журнал випробувань. Туди ж замальовують і вигляд зразків до досліду.
Дослід 1. Стискання сталевого зразка
Зразок установлюють на подушку стола машини, що має кульову опору для забезпечення центральної передачі зусилля.
При великих стискальних навантаженнях зразок пластично деформується (розплющується), але не може бути зруйнований. Таким чином, для пластичних матеріалів поняття "границя міцності на стиск" не існує. Діжкоподібна форма деформованого зразка пояснюється тим, що сили тертя, які виникають між плитами преса і торцями зразків, перешкоджають вільному розширенню частин матеріалу, що прилягають до торців.
Дослід зупиняють при навантаженні, яке відповідає скороченню зразка приблизно на 30 % від початкової висоти. Вигляд зразка з маловуглецевої сталі зображений на рис. 2.2. Умовна діаграма стиску маловуглецевої сталі (рис.2.3) до границі текучості подібна діаграмі розтягу, але площадка текучості виявлена слабко. При пластичній деформації зразка його переріз збільшується і навантаження, потрібне для подальшого стискання, зростає, чим і пояснюється характер діаграми за границею текучості. Через те, що руйнування не відбувається, дослід завершується уважним розгляданням і замальовуванням деформованого зразка.
Дослід 2. Стискання чавунного зразка
Чавунний зразок доводять до граничного стану, при якому з’являються тріщини і навантаження починає зменшуватися. Значення найбільшого навантаження записують у журнал випробувань. Після помітного зменшення навантаження зразок можна розвантажити. Знявши зразок зі стола машини, необхідно уважно роздивитись його, встановити вид руйнування та положення площадок, по яких відбулося руйнування. На рис.2.4 зображений характер руйнування зразка з сірого чавуну (тріщини, які з’являються на зразку на початку руйнування, спрямовані під кутом приблизно 45º до його осі), на рис.2.5 зображена відповідна діаграма стиску.
Дослід 3. Стискання дерева вздовж волокон
Порядок проведення досліду аналогічний попередньому. Характерний вигляд руйнування дерев’яного зразка при стисканні його вздовж волокон зображений на рис.2.6.
Дослід 4. Стискання дерева поперек волокон
При навантаженні дерев’яного кубика перпендикулярно до його природних волокон спочатку спостерігається швидкий приріст навантаження при невеликих деформаціях. Потім деформації починають зростати досить швидко при малому прирості навантаження. Зразок сплющується і при достатній вологості та відсутності дефектів у деревині (сучки, косошарість) може не зруйнуватись.
У цьому випадку за граничне навантаження умовно приймають те його значення, при якому кубик скорочується на 1/3 своєї початково¿ висоти h.
Це навантаження записують у журнал випробувань. Якщо руйнування відбулося, встановлюють його характер і зазначають у журналі випробувань. Приблизний вигляд зразка після досліду при стисканні поперек волокон зображений на рис.2.7. Діаграми стиску дерева вздовж і поперек волокон зображені на рис.2.8.
Дослід 5. Стискання бетонного зразка.
При стисканні бетонного куба в результаті появи тріщин під кутом приблизно 45º відбувається викришування граней куба до утворення двох, з’єднаних вершинами зрізаних пірамід (рис.2.9).