- •Література..........................................................................................61 Передмова
- •Системи масового обслуговування як об'єкти комп'ютерного моделювання.
- •Загальні відомості про системи масового обслуговування.
- •Характеристики систем масового обслуговування.
- •Вхідний потік вимог.
- •Властивості пуассоновского потоку.
- •Моделювання пуассоновського потоку.
- •Організація черги.
- •Вихідний потік вимог.
- •1.8 Режими роботи смо.
- •Типи моделей смо.
- •Аналіз смо. Мережі смо.
- •Формула Літтла.
- •Одноканальні смо.
- •Багатоканальні смо
- •Основи дискретно-подійного моделювання смо.
- •Простір станів смо.
- •Алгоритм моделювання смо.
- •Мережі смо.
- •Операційний аналіз мереж смо.
- •Операційні змінні.
- •Операційні залежності.
- •Аналіз вузьких місць в мережі
- •Імітаційне моделювання систем масового обслуговування.
- •Формулювання проблеми та змістовна постановка завдання.
- •Розробка концептуальної моделі.
- •Вибір ступеня деталізації опису об’єкта моделювання.
- •Опис змінних моделі.
- •Формалізоване зображення концептуальної моделі.
- •Вибір засобів реалізації імітаційної моделі
- •Розробка структурної схеми імітаційної моделі й опис її функціонування.
- •Програмна реалізація імітаційної моделі.
- •Перевірка вірогідності й правильності імітаційних моделей.
- •Моделювання обчислювальних та операційних систем.
- •Загальні відомості про обчислювальні та операційні системи.
- •Мережі та системи передачі даних .
- •Проблеми моделювання комп’ютерів і мереж.
- •4.4 Імітаційна модель персонального компютера.
- •Лiтература
-
Основи дискретно-подійного моделювання смо.
Під час моделювання СМО потрібно відтворити її роботу в модельному часі й організувати збір статистичних даних, необхідних для визначення показників ефективності системи. Дискретно-подійне моделювання базується на принципі просування модельного часу від події до події, якщо ці події впорядковані в модельному часі. Подією вважається миттєва зміна стану системи (наприклад, надходження нової вимоги, закінчення обслуговування вимоги й таке інше). Для реалізації дискретно-подійного моделювання використовуються списки подій, де кожній події відповідає підпрограма обробки події, яка наступає.
-
Простір станів смо.
Розглянемо діаграму станів СМО з одним пристроєм обслуговування (мал.2.5), наприклад, магазин з одним продавцем-касиром.
Мал. 2.5
На вхід системи в моменти часу надходять вимоги. Момент початку обслуговування пристроєм вимоги позначено як , а момент закінчення – . Момент виходу вимоги із системи – . Він збігається з моментом закінчення обслуговування вимоги . Якщо в момент надходження вимоги в систему пристрій обслуговування зайнятий, то вимога стає в чергу (наприклад, вимоги 2, 4, 5, 6, 7, 8). Стан черги визначається кількістю вимог у ній і позицією кожної вимоги в черзі. Після звільнення пристрою перша вимога із черги надходить на обслуговування. Таким чином, простір станів СМО визначається станами пристрою обслуговування й станами черги. Зміна станів системи пов’язана з подіями надходження нової вимоги й заняттям або звільненням пристрою обслуговування. Стан черги також залежить від стану пристрою обслуговування.
З кожною вимогою зв’язано кілька подій: поява вимоги – , початок обслуговування – , закінчення обслуговування – . Тоді впорядкована безліч подій у модельному часі описує поводження СМО.
На мал. 2.6 процес обслуговування вимог у СМО з одним пристроєм для обслуговування зображений більш детально.
Якщо пристрій обслуговування зайнятий у момент надходження ї вимоги, то ця вимога змушена ставати в чергу й чекати певний час:
(функція дії ОЧІКУВАННЯ – яка залежить від умови зайнятості пристрою ). Час обслуговування визначається як (функція дії ОБСЛУГОВУВАННЯ – яка пов’язана з умовою звільнення пристрою ).
Мал. 2.6
Загальний час перебування вимоги в СМО: Тоді тривалість очікування в черзі є дією для черги, а тривалість обслуговування пристроєм залежить від функції дії пристрою. Упорядковані пари елементів ( ) визначають процес обслуговування вимоги в СМО.
Аналогічно можна визначити процес надходження вимог у СМО як впорядковані пари значень Тут (функція дії НАДХОДЖЕННЯ – яка пов’язана з умовою появи вимоги ). Умовою початку дії є умова перевірки стану системи (пристрій зайнятий або вільний, надійшла вимога чи ні). Отже, процес починається тільки тоді, коли змінюється стан системи й виконуються функції дій.
Зміна стану характеризується появою певної події, а початок виконання функції дії – виконанням певних умов.
Якщо під час зміни модельного часу щораз перевіряти безліч умов для кожної вимоги , щоб почати деяку дію з безлічі , то пари також описують поводження СМО.