Глава 3. Відкрита процедура

Стаття 46. Здійснення відкритого провадження

(1) У встановлених законом випадках адміністративне провадження для видання правового акта проводиться у формі відкритого провадження. Якщо це необхідно для вирішення справи і не завдає шкоди правам учасників провадження, то адміністративний орган може проводити відкрите провадження й в інших випадках.

(2) Якщо проведення відкритого провадження є обов'язковим для видання правового акта, то відкрите провадження здійснюється також для внесення змін у цей правовий акт чи його скасування.

(3) Явно необгрунтовану заяву адміністративний орган може залишити без задоволення без проведення відкритого провадження. Думка і заперечення заявника повинні бути в цьому випадку заслухані.

(4) Крім положень цієї глави, стосовно відкритого провадження застосовуються інші положення, які регулюють адміністративне провадження відповідно до його мети і сутності.

Стаття 47. Початок відкритого провадження і повідомлення про нього

(1) Заява про видання правового акта у відкритому провадженні подається в письмовому вигляді.

368

>>>369>>>

(2) Про початок відкритого провадження адміністративний орган поштою сповіщає:

1) адресата адміністративного акта, яке видається у відкритому провадженні;

2) осіб, чиї права адміністративний акт може обмежити;

3) адміністративний орган, з яким необхідно погодити видання правового акта або який повинен подати висновок щодо проекту правового акта, а також адміністративний орган, якщо необхідне видання ним адміністративного акта для видання правового акта в порядку відкритого провадження.

(3) Адміністративний орган публікує повідомлення про початок відкритого провадження щонайменше в одній загальнодержавній газеті. Повідомлення про початок відкритого провадження з місцевих питань може бути опубліковане в місцевій чи повітовій газеті.

(4) У повідомленні вказуються короткий зміст заяви, час і місце ознайомлення з проектом правового акта, видаваного в порядку відкритого провадження, та заяви, а також строк подання пропозицій і заперечень.

(5) Витрати щодо публікації повідомлення несе заявник.

Стаття 48. Виставлення проекту правового акта і заяви про його видання для загального ознайомлення

(1) Заява про видання правового акта і проект цього акта з пояснювальною запискою виставляються для загального ознайомлення із забезпеченням для громадськості можливості ознайомитися з названими документами як мінімум до закінчення строку подання пропозицій і заперечень.

(2) Крім документів, зазначених у частині 1 цієї статті, для загального ознайомлення виставляються також інші важливі документи, що стосуються справи і додані до заяви, а також надані адміністративному органу під час провадження чи складені адміністративним органом.

(3) Не надається для загального ознайомлення інформація, обнародування якої забороняється законом чи актом на його основі.

(4) За виставлення проекту правового акта та заяви на його видання для загального ознайомлення несе відповідальність адміністративний орган, що проводить відкрите провадження.

Стаття 49. Подання пропозицій і заперечень у відкритому провадженні

(1) Зацікавлені особи та особи, чиї права можуть бути обмежені правовим актом, що видається у порядку відкритого провадження, мають право подавати адміністративному органу, що здійснює провадження, протягом зазначеного строку пропозиції та заперечення щодо проекту правового акта або заяви про його видання.

(2) Адміністративний орган призначає строк для подання пропозицій і заперечень, що не може бути меншим двох тижнів, з часу виставлення проекту правового акта і відповідної заяви про його видання. Якщо повідомлення про початок провадження робиться після початку виставлен-

24 — 4-164

369

>>>370>>>

ня, то вищезгаданий строк не може бути меншим двох тижнів з моменту такого повідомлення.

(3) Заявнику має бути надано можливість для ознайомлення з пропозиціями і запереченнями, а також для висловлення своєї думки щодо останніх до ухвалення рішення в справі.

(4) Якщо до проекту правового акта чи відповідної заяви про його видання вносяться після його виставлення зміни на шкоду особі, права якої ним зачіпаються, то адміністративний орган повідомляє особу про це поштою і надає їй можливість ознайомитись із проектом правового акта та заявою про його видання і подати пропозиції та заперечення стосовно проекту чи заяви.

(5) Думки, пропозиції й заперечення, представлені усно, протоколюються.

Стаття 50. Слухання справи у відкритому засіданні

(1) У разі проведення відкритого провадження адміністративний орган приймає рішення про видання правового акта після слухання справи у відкритому засіданні. Адміністративний орган повідомляє про засідання у порядку, передбаченому статтею 47 цього Закону. Учасники провадження мають право висловлювати на засіданні свої думки у справі в усній формі.

(2) Рішення про видання правового акта може бути прийняте без слухання у відкритому засіданні, якщо:

1) за час встановленого строку не надійшло пропозицій чи заперечень і учасники провадження відмовились від розгляду справи у відкритому засіданні;

2) така можливість передбачена законом.

(3) Учасник провадження вважається таким, що відмовилися від слухання справи у відкритому засіданні, якщо адміністративний орган на початку виставлення проекту і заяви або під час повідомлення про провадження вніс пропозицію про розгляд справи без проведення відкритого засідання й учасник провадження не подав з цього приводу заперечень протягом строку, призначеного для подання пропозицій і заперечень.

(4) Якщо про час проведення відкритого засідання не зазначено в повідомленні про початок провадження, то учасникам провадження надсилаються виклики в порядку, встановленому розділом 7 глави 1 цього Закону, не пізніше ніж за десять днів до початку засідання. Якщо проведення відкритого провадження передбачається законом чи постановою, то адміністративний орган може зобов'язати свідків брати участь у засіданні.

370

>>>371>>>

Частина 2. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА Глава 4. Адміністративний акт Розділ 1. Загальні положення

Стаття 51. Поняття адміністративного акта

(1) Адміністративний акт — це наказ, рішення, розпорядження, директива чи інший правовий акт, виданий адміністративним органом в ході виконання адміністративних функцій у публічно-правових відносинах для регулювання окремого випадку і спрямований на створення, зміну чи припинення прав і обов'язків осіб.

(2) Загальне розпорядження — це адміністративний акт, спрямований на осіб, визначених на основі загальних ознак, чи на зміну публічно-правового статусу речей.

Стаття 52. Частковий адміністративний акт і попередній адміністративний акт

(1) Перед прийняттям рішення у справі адміністративний орган може:

1) вирішити справу частково (частковий адміністративний акт);

2) встановити юридично зобов'язуючим чином обставину, що має значення для остаточного вирішення справи (попередній адміністративний акт).

(2) До часткових і попередніх адміністративних актів застосовуються положення, що стосуються адміністративних актів.

Стаття 53. Додаткові умови адміністративного акта

(1) Додатковими умовами адміністративного акта є:

1) обмеження строку дії адміністративного акта, виходячи з визначеної дати чи події, що може настати в майбутньому;

2) додатковий обов'язок, пов'язаний з основною регулятивною функцією адміністративного акта;

3) додаткова умова для виникнення права, що випливає з основної регулятивної функції адміністративного акта;

4) залишення можливості для наступного внесення змін до адміністративного акта, його скасування чи встановлення в ньому додаткової умови.

(2) Додаткові умови в адміністративному акті можуть бути встановлені:

1) у випадках, передбачених законом чи постановою;

2) якщо адміністративний акт не можна видати без додаткових умов;

3) якщо рішення про видання адміністративного акта потрібно приймати на підставі адміністративного дискреційного права.

(3) Якщо з припиненням дії додаткової умови адміністративний акт стає протиправним, то адміністративний орган негайно скасовує названий акт чи встановлює нову додаткову умову.

*. 371

>>>372>>>

Розділ 2. Правомірність адміністративного акта

Стаття 54. Передумови правомірності адміністративного акта

Адміністративний акт є правомірним, якщо він виданий компетентним адміністративним органом і відповідно до законодавства, що діяло в момент видання акта, є відповідним чинному законодавству, є пропорційним, у ньому відсутні помилки, пов'язані зі здійсненням дискреційного права, і він відповідає формальним вимогам.

Стаття 55. Форма адміністративного акта

(1) Адміністративний акт повинен бути складений чітко й однозначно.

(2) Адміністративні акти видаються у письмовій формі, якщо законом чи постановою не передбачається інше. Адміністративний акт може бути виданий в іншій формі, якщо необхідно невідкладно видати наказ. На прохання особи, що має для цього законний інтерес, адміністративний акт, виданий в іншій формі, пізніше необхідно оформити в письмовому вигляді без зволікань.

(3) Письмовий адміністративний акт може бути виданий тільки в електронному вигляді, якщо адресат згодний із цим і адміністративний акт не підлягає опублікуванню. До адміністративного акта, оформленого в електронному вигляді, застосовуються вимоги, встановлені щодо письмових адміністративних актів, з урахуванням особливостей, обумовлених електронною формою документа.

(4) У письмовому адміністративному акті має міститися назва адміністративного органу, що його видав, ім'я та підпис керівника названого органу чи уповноваженої ним особи, дата видання адміністративного акта й інша передбачена правовим актом інформація.

(5) Довідка про видання адміністративного акта не є адміністративним актом.

Стаття 56. Обґрунтування адміністративного акта

(1) Видання письмового адміністративного акта і відмова у виданні сприятливого адміністративного акта повинні бути письмово обґрунтовані. Обґрунтування видання адміністративного акта має міститися в адміністративному акті чи в доступному для учасників провадження документі, на який є посилання в адміністративному акті.

(2) В обґрунтуванні адміністративного акта повинні бути зазначені фактичні та юридичні підстави для видання адміністративного акта.

(3) В обґрунтуванні адміністративного акта, виданого на підставі дискреційного права, мають бути зазначені міркування, з яких адміністративний орган виходив, видаючи адміністративний акт.

(4) Фактичну підставу видання адміністративного акта в обгрунту-вальній частині вказувати не потрібно, якщо заяву адресата адміністративного акта було задоволено, а права і свободи третьої особи не обмежуються.

372

>>>373>>>

Стаття 57. Посилання на можливість оскарження

(1) В адміністративному акті має бути посилання, що вказує на можливості, місце, строк і процедуру оскарження адміністративного акта.

(2) Відсутність посилання на можливість оскарження не впливає на чинність адміністративного акта чи зміну строку його оскарження, а також не передбачає інших правових наслідків.

(3) Відсутність посилання на можливість оскарження може вважатися поважною причиною пропуску строку оскарження адміністративного акта, якщо пропуск названого строку був дозволений відсутністю посилання на можливість оскарження.

Стаття 58. Наслідки порушення процедурних і формальних вимог

Неможливе скасування адміністративного акта тільки через порушення процедурних вимог під час видання адміністративного акта чи його невідповідність формальним вимогам, якщо вищезгадані порушення не можуть вплинути на рішення у справі.

Стаття 59. Виправлення явної неточності в адміністративному акті

Адміністративний орган виправляє в адміністративному акті наявні в ньому граматичні помилки, інші очевидні неточності, які не впливають на зміст адміністративного акта без дотримання передбаченої законом процедури внесення змін до адміністративного акта. Факт внесення до адміністративного акта виправлення адміністративний орган доводить до відома адресата цього акта.

Розділ 3. Чинність адміністративного акта

Стаття 60. Зміст чинності

(1) Тільки чинний адміністративний акт створює правові наслідки і є обов'язковим до виконання.

(2) Рішення, що міститься в чинному адміністративному акті, є обов'язковим для всіх, у тому числі для адміністративних і державних органів. Рішення, що міститься в адміністративному акті — це частина, у якій вказуються права і обов'язки, встановлені адміністративним актом. Інші частини адміністративного акта, зокрема обставини, встановлені в його об-грунтувальній частині, мають самостійне правове значення тільки в передбачених законом випадках.

Стаття 61. Передумови чинності

(1) Адміністративний акт набуває сили з моменту доведення його до відома чи доставления адресату, якщо в адміністративному акті не передбачений більш пізній строк набуття сили. Адміністративний акт, який опубліковано, вступає в силу на десятий день після опублікування, якщо інше не передбачено законом.

(2) Адміністративний акт є чинним до його скасування, закінчення стро-

373

>>>374>>>

ку його дії, повної реалізації наданого ним права чи виконання обов'язку, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 62. Повідомлення про адміністративний акт чи про відмову в його виданні

(1) Адміністративний акт доводиться до відома учасників провадження у вільній формі, якщо інше не передбачено законом чи постановою.

(2) Шляхом доставления адміністративного акта в порядку, встановленому розділом 7 глави 1 цього Закону, адміністративний акт доводиться до відома особи:

1) права якої обмежуються адміністративним актом чи на який адміністративним актом покладаються додаткові обов'язки;

2) на шкоду яких раніше виданий адміністративний акт скасовується чи до нього вносяться зміни.

(3) Адміністративний орган доводить адміністративний акт до загального відома;

1) у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини 1 статті 31 цього Закону;

2) на вимогу особи, що має законний інтерес;

3) якщо доведення адміністративного акта до загального відома передбачається законом чи постановою.

(4) У випадку, передбаченому пунктом 2 частини 3 цієї статті, витрати з доведення адміністративного акта до загального відома покриває особа, яка висунула вимогу про доведення акта до загального відома.

(5) Особа, чию заяву про видання адміністративного акта залишено без задоволення, повідомляється про відмову у виданні адміністративного акта шляхом доставления відповідного документа.

(6) У випадку доведення адміністративного акта до загального відома обнародується назва адміністративного органа, що видав акт, ім'я адресата адміністративного акта, рішення, яке міститься а адміністративному акті, й посилання на можливості ознайомлення з адміністративним актом.

Стаття 63. Нікчемний адміністративний акт

(1) Нікчемний адміністративний акт не має сили із самого початку.

(2) Адміністративний акт є нікчемним, якщо:

1) у ньому не вказано адміністративного органу, який його видав;

2) він не вказує на адресата адміністративного акта;

3) він виданий адміністративним органом, що не має відповідних повноважень;

4) він зобов'язує вчинити правопорушення;

5) він не встановлює права і обов'язки, обов'язки є суперечливими або виконання акта неможливе з інших об'єктивних причин.

(3) Нікчемність частини адміністративного акта спричиняє нечинність всього акта, якщо акт без нікчемної частини не був би виданий.

(4) Орган, що видав адміністративний акт, може визнати його нікчемність у будь-який час. Особа, що має законний інтерес, може вимагати від адміністративного органу чи адміністративного суду визнання нікчемним адміністративного акта.

374

>>>375>>>

Розділ 4. Внесення змін в адміністративний акт та його скасування

Стаття 64. Допустимість скасування

(1) Положення цього розділу застосовуються щодо скасування адміністративного акта адміністративним органом. Положення про скасування застосовуються також щодо внесення адміністративним органом змін до адміністративного акта і призупинення дії адміністративного акта.

(2) Адміністративний орган приймає рішення про скасування адміністративного акта на підставі дискреційного права, якщо закон не забороняє скасування адміністративного акта чи не зобов'язує скасувати адміністративний акт.

(3) В ході здійснення дискреційного права необхідно враховувати наслідки для особи в результаті видання адміністративного акта чи його скасування, повноту здійснення провадження щодо видання адміністративного акта, істотність причин скасування адміністративного акта, а також їх зв'язок з участю особи у провадженні з видання адміністративного акта та іншою діяльністю особи, час, що минув з моменту видання адміністративного акта, й інші обставини, що стосуються справи.

(4) Якщо скасування адміністративного акта здійснюється на користь однієї особи і на шкоду іншій особі, то варто керуватися положеннями, що регулюють скасування адміністративного акта на шкоду особі.

Стаття 65. Скасування на користь особи

(1) Адміністративний акт, що у момент його видання був правомірним, може бути скасований на користь особи як із дією на майбутнє, так і зі зворотною силою.

(2) Правомірний адміністративний акт може бути скасований на користь особи з дією на майбутнє, за винятком випадків, коли адміністративний акт аналогічного змісту довелося б видати знову чи коли скасування акта суперечило б закону.

(3) У випадку відпадання підстави для видання адміністративного акта, що обмежує права, внаслідок зміни юридичних і фактичних обставин, адміністративний акт має скасовуватись на прохання особи з моменту зміни обставин.

Стаття 66. Скасування на шкоду особі

(1) Протиправний адміністративний акт може бути з урахуванням положень статті 67 цього Закону скасований на шкоду особі як із дією на майбутнє, так і зі зворотною силою, якщо інше не передбачається законом.

(2) Адміністративний акт, що у момент його видання був правомірним, може бути скасований на шкоду особі з дією на майбутнє, якщо:

1) це допускається законом або якщо така можливість є в адміністративному акті;

375

>>>376>>>

2) адміністративний орган мав би право не видавати адміністративного акта внаслідок фактичних обставин, що змінилися пізніше, чи на підставі закону, в який пізніше були внесені поправки, а публічний інтерес у скасуванні адміністративного акта переважує фактор довіри особи щодо збереження адміністративним актом сили;

3) з адміністративним актом пов'язані додаткові обов'язки й особа їх не виконала;

4) особа не використає за призначенням передані йому на підставі адміністративного акта кошти або речі.

(3) Адміністративний акт, що у момент його видання був правомірним, може бути скасований на шкоду особі зі зворотною силою у випадках, передбачених пунктами 1, 3 і 4 частини 2 цієї статті.

(4) Адміністративний акт у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 2 цієї статті, може бути скасований з моменту зміни обставин, якщо особа, на шкоду якій адміністративний акт скасовується, зі своєї вини не виконала обов'язку щодо інформування про істотну зміну обставин.

Стаття 67. Врахування фактора довіри

(1) Приймаючи рішення про скасування адміністративного акта на шкоду особі, адміністративний орган враховує крім обставин, передбачених частиною 3 статті 64 цього Закону, також фактор довіри особи щодо збереження адміністративним актом сили, публічні інтереси й інтереси особи, обтяженої адміністративним актом, пов'язані зі скасуванням адміністративного акта.

(2) Адміністративний акт не повинен бути скасований на шкоду особі, якщо особа, вірячи в те, що адміністративний акт залишиться в силі, використовувала майно, набуте на підставі адміністративного акта, здійснила операцію для розпорядження своїм майном чи змінила іншим способом свій життєвий лад, і її інтерес, пов'язаний зі збереженням адміністративним актом сили, переважає публічний інтерес, пов'язаний зі скасуванням адміністративного акта.

(3) Якщо, виходячи з переважаючого публічного інтересу адміністративний акт скасовується на шкоду особі, то їй відшкодовуються збитки, які у неї виникли чи обов'язково виникнуть, оскільки вона вірила у збереження адміністративним актом сили.

(4) Особа не може у випадку скасування адміністративного акта посилатися на фактор довіри, якщо:

1) строк подачі в адміністративний суд скарги для скасування адміністративного акта ще не минув, а також у період розгляду скарги про скасування адміністративного акта;

2) можливість скасування акта передбачається законом або таку можливість передбачено адміністративним актом;

3) особа не виконала додатковий обов'язків, пов'язаних з адміністративним актом;

4) особа не використовує за призначенням передані їй на підставі адміністративного акта кошти чи речі;

376

>>>377>>>

5) особа знала про протиправність адміністративного акта чи не знала про це з власної вини;

6) адміністративний акт був виданий на підставі поданих особою неправильних чи неповних даних або внаслідок обману чи погрози, або здійснення іншого протиправного впливу на адміністративний орган.

(5) Подання неправильних даних не виключає можливості врахування фактора довіри особи, якщо подання неправильних чи неповних даних обумовлювалося діями адміністративного органа, а особа не знала і не повинна була знати про протиправність адміністративного акта.

Стаття 68. Заява про скасування адміністративного акта і ухвалення відповідного рішення

(1) Особа має право подати заяву про скасування адміністративного акта тільки у випадку, якщо вона може подати заяву про поновлення адміністративного провадження відповідно до статті 44 цього Закону.

(2) Рішення про скасування адміністративного акта приймає адміністративний орган, до компетенції якого належало б видання адміністративного акта в момент його скасування. Інші адміністративні органи можуть скасовувати адміністративні акти тільки в передбачених законом випадках. Адміністративний акт, виданий з перевищенням повноважень, може бути скасований адміністративним органом, який видав адміністративний акт.

(3) Адміністративний акт вважається нечинним з моменту набуття сили рішенням про його скасування, якщо адміністративний орган не встановить інший час.

Стаття 69. Повернення і компенсація у зв'язку зі скасуванням адміністративного акта

(1) Речі, кошти та інші пільги, надані особі на підставі адміністративного акта, скасованого зі зворотною силою, підлягають поверненню чи компенсації відповідно до положень про безпідставне збагачення, що діють у приватному праві.

(2) У частині повернення чи компенсації речей або коштів, переданих особою на підставі адміністративного акта, скасованого зі зворотною силою, застосовується Закон про відповідальність держави.

Стаття 70. Інші вимоги

(1) Адміністративний акт скасовується окремим адміністративним актом, у відношенні якого застосовуються, крім положень цього розділу, також інші вимоги, що висуваються до адміністративного акта.

(2) Порівняно з положеннями цього розділу, підстави для скасування адміністративного акта можуть бути обмежені чи розширені законом.

377

>>>378>>>