- •Блок II: особлива частина змістовий модуль VI: Природоресурсне право
- •Тема 23: земельне право
- •102. Поняття земель і ґрунтів як природних ресурсів
- •103. Поняття та склад земельного фонду України
- •105. Безоплатна приватизація земель
- •106. Паювання земель сільськогосподарського призначення
- •107. Правове регулювання охорони ґрунтів
- •Тема 24: правова охорона надр
- •108. Поняття надр
- •109. Поняття та види корисних копалин
- •110. Поняття та склад державного фонду надр
- •111. Державний фонд родовищ корисних копалин
- •113. Право приватної власності на надра
- •114. Правове регулювання надрокористування
- •115. Правове регулювання укладення угод про розподіл продукції
- •116. Правове становище гірничого підприємства
- •117. Правове регулювання видобутку коштовностей
- •118. Правове регулювання видобутку нафти і газу
- •119. Правова охорона надр від забруднення
- •Тема 25: водне право
- •120. Поняття вод та водних об'єктів
- •121. Поняття та склад водного фонду України
- •122. Види водних об'єктів
- •123. Правовий режим підземних вод
- •124. Фактичні критерії розмежування загального і спеціального використання вод
- •125. Право приватної власності на води
- •126. Спеціальне використання вод на праві водокористування
- •127. Правове регулювання оренди водних об'єктів
- •128. Правове регулювання питного водопостачання
- •129. Правова охорона вод
- •Тема 26: правова охорона атмосферного повітря та повітряного простору
- •130. Поняття атмосферного повітря та повітряного простору
- •131. Фактичні критерії розмежування загального і спеціального використання атмосферного повітря
- •132. Фактичні критерії розмежування загального і спеціального використання повітряного простору
- •133. Право приватної власності на атмосферне повітря і j повітряний простір
- •134. Правова охорона атмосферного повітря
- •135. Порядок видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами
- •136. Дозвіл на рівні впливу фізичних та біологічних чинників стаціонарних джерел на стан атмосферного повітря
- •Тема 27: правова охорона клімату
- •137. Поняття клімату як природного ресурсу
- •138. Фактичні критерії розмежування загального та спеціального використання кліматичного ресурсу
- •139. Порядок видачі дозволу на штучні зміни клімату
- •140. Правова охорона клімату
- •Тема 28: правове регулювання використання радіочастотного ресурсу
- •141. Поняття радіочастотного ресурсу як природного ресурсу
- •142. Правове значення Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України
- •143.Правове значення Плану використання радіочастотного ресурсу України
- •144. Категорії користувачів радіочастотного ресурсу
- •145. Фактичні критерії розмежування загального і у спеціального використання радіочастотного ресурсу
- •Тема 29: правова охорона тваринного світу
- •146. Поняття об'єктів тваринного світу
- •147. Види об'єктів тваринного світу
- •148. Фактичні критерії розмежування загального і спеціального використання тварин
- •149. Правова охорона тваринного світу
- •150. Правосуб'єктність тварин
- •151. Правове регулювання охорони та використання рибних ресурсів
- •152. Правове регулювання інтродукції та аклїматизацїї тварин
- •Тема 30: правова охорона рослинного світу
- •153. Поняття об'єктів рослинного світу
- •154. Види об'єктів рослинного світу
- •155. Фактичні критерії розмежування загального і спеціального використання рослин
- •156. Право власності на об'єкти рослинного світу
- •157. Правове регулювання відтворення рослин
- •158. Правове регулювання охорони рослин
- •159. Правове регулювання ведення Зеленої книги України
- •160. Правове регулювання інтродукції та акліматизації рослин
- •161. Державний кадастр рослинного світу
- •Тема 31: правове регулювання використання альтернативних джерел енергії
- •162. Поняття альтернативних джерел енергії
- •163. Розмежування загального та спеціального використання альтернативних джерел енергії
129. Правова охорона вод
Відповідно до ст. 95 Водного кодексу України від 6 червня 1995 року, охорона вод охоплює систему заходів щодо запобігання й усунення їх забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.
Розділ 20'ВКУ встановлює загальні вимоги щодо охорони вод, зокрема:
— визначаються умови розміщення підприємств, що можуть негативно впливати на води;
— ст. 54 ВКУ забороняє лісосплав на водних об'єктах;
— ст. 99 ВКУ забороняє скидати у води відходи та сміття;
— встановлюються вимоги щодо охорони вод від забруднення з плавучих засобів;
— ст. 105 ВКУ визначає заходи щодо запобігання забрудненню підземних вод тощо.
Розділ 18 ВКУ для охорони вод передбачає встановлення правового режиму охоронних зон таких видів:
Водоохоронні зони - встановлюються навколо водойм для забезпечення сприятливого режиму водних об'єктів, запобігання їх забрудненню, вичерпанню, знищенню навколоводних рослин і тварин, зменшення коливань стоку. Частиною водоохоронної зони з особливим режимом є прибережні захисні смуги. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року №486.
Смуги відведення - встановлюються для потреб експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження каналів на меліоративних системах, гідротехнічних та гідрометричних систем, а також водойм і гребель на річках.
Берегові смуги водних шляхів - встановлюються на судноплавних водних шляхах за межами міських поселень для проведення робіт, пов'язаних із судноплавством. Порядок установлення берегових смуг водних шляхів та користування ними затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 347.
Зони санітарної охорони - встановлюються для охорони водних об'єктів у районах забору води для централізованого водопостачання, лікувальних і оздоровчих потреб. Зони санітарної охорони водних об'єктів поділяється натри пояси: суворого режиму, обмежень і спостережень. Правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів визначається Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10 січня 2002 року.
Тема 26: правова охорона атмосферного повітря та повітряного простору
130. Поняття атмосферного повітря та повітряного простору
На відміну від інших природних ресурсів, щодо яких правовий режим простору і рухомих природних ресурсів визначається єдиним нормативним актом (Земельний кодекс України від 25 жовтня 200.1 року визначає правовий режим земель як нерухомих природних ресурсів і ґрунтів - рухомих природних ресурсів, подібним чином Кодекс України про надра від 27 липня 1994 року визначає правовий режим підземного простору як нерухомого природного ресурсу і корисних копалин - рухомих природних ресурсів; Водний кодекс України від 6 червня 1995 року визначає правовий режим водного простору як нерухомого природного ресурсу і вод - рухомих природних ресурсів тощо), правовий режим атмосферного простору (нерухомого природного ресурсу) і атмосферного повітря (рухомого природного ресурсу) регулюються різними нормативними актами. Правовий режим повітряного простору визначається Повітряним кодексом України від 4 травня 1993 року, а правовий режим атмосферного повітря - Законом України «Про охорону атмосферного повітря» у редакції від 21 червня 2001 року. Таке роздільне правове регулювання правового режиму природного ресурсу традиційно склалося і є єдиним винятком у вітчизняному екологічному праві.
Ст. 1 Повітряного кодексу України визначає повітряний простір як частину повітряної сфери, розташовану над суходолом і водною територією України, у тому числі над її територіальними водами (12-мильною зоною). Згідно зі ст. 9 ПКУ повітряний простір України має свою структуру, яка охоплює:
— повітряні траси і місцеві повітряні лінії України;
— повітряні коридори для перетину державного кордону України;
— маршрути польотів;
— райони виконання авіаційних робіт;
— заборонені зони, зони обмеження польотів і небезпечні зони.
Повітряна траса - диспетчерський район або його частина, що
являє собою коридор у повітряному просторі, обмежений за висотою і шириною, призначений для безпечного виконання польотів повітряними суднами і забезпечений літовищами, засобами навігації, контролю та управління повітряним рухом. Заборонені зони і зони обмеження включаються до збірників аеронавігаційної інформації та наносяться на аеронавігаційні мапи.
Ст. 1 Закону «Про охорону атмосферного повітря» визначає поняття атмосферного повітря. Атмосферне повітря - це життєво важливий компонент довкілля, який являє собою природну суміш газів, що перебуває за межами приміщень і споруд. Ця суміш складається переважно з азоту (понад 78 %) і кисню (близько 21 %), а також аргону, вуглекислого газу, водню, гелію, неону, озону, куряви, водяної пари та деяких інших речовин (у сукупності близько 1 %). Загальна маса атмосферного повітря становить 53-1015 т. За показниками зменшення густини атмосфери з віддаленням від землі метеорологи розрізняють кілька шарів атмосфери. Найгустішою є тропосфера (близько 80 % загальної маси атмосфери), яка простягається до 10-18 км над землею. Наступним шаром є стратосфера - від тропосфери до 51 км над землею. На висоті 20-25 км розміщується шар озону, який захищає усе живе від згубного впливу ультрафіолетового випромінювання. Далі до 86 км над Землею йде мезосфера, потім - термосфера або іоносфера: до 800 км над Землею, потім - екзосфера, в якій розміщується переважно гелій, після чого атмосфера поступово переходить у міжпланетний простір.
Слід наголосити на тому, що екологічне право не регулює охорону повітря всередині житлових чи виробничих приміщень - його охорона здійснюється санітарним правом згідно з відповідними санітарними нормами. Екологічне право регулює охорону атмосферного повітря, тобто природного ресурсу, не вилученого з екосистеми, який згідно зі ст. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року є природним ресурсом загальнодержавного значення.