105. Безоплатна приватизація земель

Приватизація земель - це їх роздержавлення, тобто перехід із державної власності у приватну власність. Будь-які способи переходу земель із державної у приватну власність (як оплатні, так і безоплатні) є приватизацією земель. Безоплатна приватизація земельних ділянок регулюється Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року.

Відповідно до частини третьої ст. 116 ЗКУ безоплатна передача зе­мельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні

громадян;

б) одержання земельних ділянок унаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частина четверта ст. 116 ЗКУ передбачає, що безоплатна привати­зація земельних ділянок громадянами у межах норм безоплатної при­ватизації провадиться один раз за кожним видом використання. Тобто громадянин може приватизувати кілька земельних ділянок для різних видів використання.

Норми безоплатної приватизації визначені уст. 121 ЗКУ:

а) для ведення фермерського господарства — в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території місцевої ради, де знаходиться фермерське господарство;

б) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва — не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 гектара, у селищах — не більше 0,15 гектара, у містах — не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів — не більше 0,01 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами регулюється ст. 118 ЗКУ. Він передбачає таку послідовність дій:

1) подача заяви - зацікавлений громадянин подає відповідній місцевій державній адміністрації чи відповідній місцевій раді за місцезнаходженням обраної земельної ділянки заяву із зазначен­ням бажаних розмірів та мети використання земельної ділянки;

2) дозвіл на розробку проекта відведення - відповідна місцева державна адміністрація чи місцева рада розглядають заяву і у разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надають дозвіл на розробку проекта її відведення;

3) розробка проекту відведення - проект відведення земельної ді­лянки на замовлення громадянина розробляється відповідною ор­ганізацією, яка має ліцензію на проведення землевпорядних робіт;

4) погодження проекту відведення-проект відведення земельної ділянки погоджується з місцевими органами земельних ресурсів, природоохоронними і санітарно-епідеміологічними органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини;

5) державна землевпорядна експертиза - після погодження проект відведення земельної ділянки подається на обов'язкову державну землевпорядну експертизу, яка проводиться згідно з Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації» від 17 червня 2004 року;

6) прийняття рішення про передачу у власність - місцева державна адміністрація чи місцева рада у місячний термін розглядають проект відведення земельної ділянки і приймають рішення про перередачу її у власність чи про відмову у наданні земельної ділянки;

7) оформлення права власності - право власності на земельну ділянку підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку, який підлягає державній реєстрації згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 року.