- •Змістовий модуль 1. Структура та основні завдання догляду за хворими в загальній системі лікування хворих терапевтичного профілю
- •Визначення ролі і місця догляду за хворими в лікувально-діагностичному процесі
- •Морально-етичні та деонтологічні заходи формування медичного фахівця
- •Основні професійні обов’язки медичного персоналу по догляду в стаціонарних відділеннях лікарні
- •Принципи фахової субординації в системі лікар–медична сестра–молодший медичний персонал
- •Типи лікувально-профілактичних закладів
- •Терапевтичний стаціонар
- •Відносно до осіб, які контактували із джерелом інфекції:
- •Основні функції приймального відділення:
- •Структура приймального відділення терапевтичного стаціонару
- •Документація, що заповнюється у приймальному відділенні:
- •Організація надходження хворих до стаціонару
- •Послідовність дій при прийомі хворих у стаціонар. Оформлення надходження хворого у лікувальне відділення стаціонару
- •Обов’язки медичної сестри
- •Проведення антропометричних досліджень
- •Надання невідкладної допомоги хворим у приймальному відділенні
- •Санітарна обробка хворих
- •Порядок проведення санітарної обробки хворого:
- •Стрижка, гоління волосся
- •Правила роботи при проведенні протипедикульозних обробок:
- •Санітарна обробка хворих із педикульозом
- •При виявленні хворого на педикульоз виконують такі заходи:
- •Дезінсекційні заходи боротьби з педикульозом:
- •Транспортування хворих у профільне відділення
- •Правила перенесення хворого на носилках:
- •Правила перекладання хворого з носилок у ліжко
- •Правила транспортування хворого на кріслі-каталці
- •Особливості транспортування хворих із різними захворюваннями внутрішніх органів
- •Терапевтичне відділення
- •Процедурні кабінети:
- •Штати терапевтичного відділення
- •Санітарно-протиепідемічний режим терапевтичного відділення
- •Послідовність дій при виконанні санітарно-гігієнічного режиму
- •Розділи дезінфекції: власне дезінфекція; дезінсекція; дератизація
- •Фізичні методи власне дезінфекції (дезінфекції):
- •Хімічний метод власне дезінфекції:
- •Методи контролю якості дезінфекції:
- •Вологе прибирання приміщень відділення
- •Дезінфекція предметів медичного призначення, приміщень в лікувально-профілактичних закладах
- •Тема 2. Оцінка стану хворого й основних параметрів його життєдіяльності. Розпит і загальний огляд хворого Значення розпиту хворого в діагностичному процесі
- •Правила проведення розпиту хворого
- •Температура тіла, правила її виміру й реєстрації
- •Класифікація лихоманок за етіологією:
- •Типи температурних кривих в залежності від характеру добового коливання температури
- •Стадії лихоманки та їх коротка характеристика
- •Догляд за хворими з лихоманкою
- •Визначення основних показників гемодинаміки й дихання
- •Кровотеча та основні правила її зупинки
- •Спостереження за диханням хворого
- •Тема 3. «застосування основних видів лікарських засобів та найпростіші методи фізичної терапії»
- •Класифікація лікарських препаратів
- •Виписування, зберігання та облік ліків
- •Внутрішнє застосування ліків
- •Правила роздавання ліків хворим
- •Зовнішнє застосування лікарських препаратів Застосування лікарських препаратів через шкіру
- •Застосування лікарських препаратів через слизову оболонку очей
- •А) закапування крапель в очі:
- •Б) закладання очної мазі:
- •В) засипання порошку в очі:
- •Закапування крапель у вуха
- •Закапування крапель у ніс
- •Інгаляція лікарських речовин
- •Парентеральне введення лікарських препаратів
- •Внутрішньошкірні, підшкірні, внутрішньом’язові ін’єкції
- •Техніка внутрішньошкірних ін’єкцій
- •Техніка підшкірних ін’єкцій
- •Особливості введення препаратів інсуліну
- •Особливості введення олійних розчинів
- •В. Техніка внутрішньом’язових ін’єкцій
- •Непритомність (раптове короткочасне потьмарення свідомості, яке зумовлене гострою ішемією головного мозку).
- •Зараження пацієнта гострим вірусним гепатитом, сніДом, сифілісом, малярією та іншими інфекційними захворюваннями.
- •Інфільтрат (ущільнення в місці ін’єкції).
- •Абсцес, флегмона (запальні та гнійні процеси на місці ін’єкції).
- •Ліподистрофія (жирова дистрофія підшкірної основи).
- •Некроз тканин (який може виникнути в результаті помилкового підшкірного або внутрішньом’язового введення гіпертонічних розчинів (10% розчину кальцію хлориду або 10% розчину натрію хлориду).
- •Внутрішньовенні маніпуляції
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних вливань (інфузій)
- •Від’єднання системи
- •Гематома (крововилив під шкіру) може виникнути при проколюванні обох стінок вени.
- •Утворення випинання «здуття», що свідчить про надходження розчину в підшкірну основу.
- •Профілактика сніДу при роботі з кров’ю
- •Основні фізіотерапевтичні процедури
- •Гірчичники
- •Ускладнення, що можуть виникнути при постановці банок
- •Компреси
- •Міхур з льодом
- •Світлолікування
- •Інфрачервоні промені (ічп)
- •Ультрафіолетове опромінення (уфп)
- •Гідролікування
- •Тема 4. «загальний і спеціальний догляд за важкохворими і агонуючими» Догляд за важкохворими
- •Особиста гігієна важкохворих Ліжко хворого
- •Зміна постільної та натільної білизни важкохворим
- •Догляд за шкірою важкохворого
- •Догляд за ротовою порожниною
- •Догляд за очима
- •Догляд за вухами
- •Підмивання лежачого пацієнта
- •Використання газовивідної трубки
- •Застосування клізм
- •Очисна клізма
- •Застосування послаблюючих клізм (олійна, гіпертонічна, емульсійна).
- •Застосування олійної клізми:
- •Гіпертонічна клізма
- •Застосування гіпертонічної клізми:
- •Емульсійна клізма
- •Застосування емульсійної клізми:
- •Сифонні клізми
- •Медикаментозні клізми
- •Введення лікувальних розчинів об’ємом 1-2 л
- •Дезінфекція індивідуальних предметів догляду згідно з діючими нормативами:
- •Організація харчування хворих у стаціонарі Основні принципи лікувального харчування:
- •Основні принципи індивідуальної дієти:
- •Дієтичні столи та індивідуальні дієти
- •Дієта № 1 (основна)
- •Індивідуальні дієти
- •Організація лікувального харчування у стаціонарі
- •Годування важкохворих
- •Як напоїти важкохворого
- •Перелік сумішей, які використовують для харчування хворих через зонд
- •Введення шлункового зонда хворому в непритомному стані:
- •Парентеральне живлення хворих
- •Введення інсуліну у флакон з розчином глюкози за призначенням лікаря
- •Введення сольових розчинів, вітамінів.
- •Введення в організм білкових гідролізатів, жирових емульсій
- •Поняття про реанімацію
- •Основні ознаки клінічної смерті:
- •Комплекс невідкладних заходів (реанімація)
- •II. Найчастіші причини смерті при первинній дихальній недостатності:
- •III. Найчастіші причини первинної мозкової смерті:
- •Біологічна смерть
- •Тема 5. Особливості організації догляду за хворими в умовах хірургічного стаціонару Основні принципи медичної етики і деонтології в хірургічній клініці
- •Організація роботи прийомного відділення хірургічного стаціонару
- •Особливості санітарної обробки хворих з хірургічною патологією в прийомному відділенні Особливості проведення антропометрії і термометрії хворого з гострою хірургічною патологією
- •Транспортування хворого з гострою хірургічною патологією у відділення й операційну
- •Основні принципи дотримання санітарно-гігієнічного режиму хірургічного відділення
- •Тема 6. «асептика та антисептика» Поняття про хірургічну інфекцію
- •Емпіричний період
- •Долістеровська антисептика xiх сторіччя
- •Виникнення асептики
- •«Чиста» і гнійна перев'язувальні
- •Організація роботи гнійної перев'язувальної й особливості догляду за хворими з гнійною патологією
- •Основні антисептичні засоби
- •Фізична антисептика
- •Організація догляду за хворими з анаеробною інфекцією
- •Структура операційного блоку і підтримка санітарно-гігієнічного режиму в операційній
- •Організація різних видів прибирання в операційній
- •Стерилізація перев'язочного матеріалу, операційної білизни халатів
- •Стерилізація інструментів
- •Визначення і класифікація методів стерилізації різальних, оптичних і загальхірургічних інструментів
- •Основні методи стерилізації шовного матеріалу
- •Будова, принцип і режим роботи автоклава. Правила безпеки при роботі з автоклавом
- •Порядок роботи з автоклавом
- •Засоби і методи обробк операційного поля. Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Тема 7. «хірургічні маніпуляції і хірургічна операція, догляд за оперованими хворими» Поняття про хірургічну маніпуляцію і хірургічну операцію
- •Основні види оперативних втручань
- •Пункція плевральної порожнини
- •Проколи черевної стінки (парацентез)
- •Види хірургічного інструментарію
- •1. Інструменти, що роз'єднують тканини
- •2. Інструменти, що захоплюють тканини
- •3. Інструменти, що проколюють тканини
- •4. Інструменти, що розсовують і відтискують тканини
- •5. Інструменти для зондування
- •6. Допоміжні інструменти
- •7. Інструменти механізовані
- •Поняття про основні види хірургічних швів
- •Підготовка до операції
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями серця
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями органів дихання
- •Передопераційна підготовка хворих на цукровий діабет
- •Підготовка до операції з приводу черевної грижі
- •Підготовка до операції на шлунку
- •Підготовка до операції на жовчних шляхах і печінці
- •Підготовка до операцій на прямій кишці й в області заднього проходу (операції з приводу геморою, анальних тріщин, нориць)
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на грудній клітці та грудній порожнині
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на кінцівках
- •Передопераційна підготовка хворих до урологічних операцій
- •Передопераційна підготовка хворих похилого та старечого віку
- •Підготовка до екстрених операцій
- •Післяопераційний догляд
- •Догляд і спостереження за хворим після місцевої анестезії
- •Догляд і спостереження за хворим після загального наркозу
- •Профілактика ускладнень на органах дихання в післяопераційний період
- •Догляд за хворим після операції на щитоподібній залозі
- •Догляд за хворим після операцій на органах грудної клітки
- •Догляд за хворим після операції на органах черевної порожнини
- •Догляд за хворим після операцій на шлунку
- •Догляд за хворими з гастростомою
- •Догляд за хворим після операцій на товстому кишечнику
- •Догляд за хворими з кишковими норицями
- •Догляд за шкірою навколо кишкової нориці
- •Догляд за хворим після операцій на задньому проході і прямій кишці
- •Догляд за хворим після операцій на жовчних шляхах
- •Догляд за хворими після операцій на гортані (догляд за трахеостомою)
- •Особливості догляду за онкологічними хворими
- •Санітарно-гігієнічні заходи в онкологічному відділенні
- •Догляд за хворими з колостомами та двоствольним анусом
- •Догляд за хворими після мастектомії
- •Тема 8. Особливості деонтології в роботі медичних працівників з дітьми та їх родичами Основи медичної деонтології при роботі в педіатричному стаціонарі
- •Моральна та правова відповідальність молодого фахівця перед суспільством
- •Основні функціональні обов’язки молодшого медичного персоналу в поліклінічних та стаціонарних відділеннях педіатричного профілю
- •Основні правила спілкування з хворою дитиною та її родичами
- •Особливості організації догляду за хворою дитиною та забезпечення її фізіологічних потреб в залежності від віку
- •Фізіологічні та психологічні особливості дітей різного віку
- •Тема 9: структура та функції педіатричного стаціонару, організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму Структура і функції педіатричного стаціонару
- •Особливості санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів у педіатричному стаціонарі
- •Функції приймального відділення дитячої лікарні
- •Госпіталізація, санітарна обробка та транспортування хворих дітей
- •Тема 10. Основні заходи догляду за хворими
- •Дітьми в стаціонарі дитячої лікарні
- •Організація харчування дітей першого року життя
- •Та дітей раннього віку
- •Особливості гігієни дітей залежно від статі та віку. Особливості гігієни дівчаток
- •Гігієнічні та лікувальні ванни
- •Профілактика і лікування пролежнів у дітей різного віку
- •Догляд за дітьми з лихоманкою
- •Переміна натільної та постільної білизни, забезпечення фізіологічних випорожнень
- •Підготовка хворих та необхідного обладнання для взяття калу на яйця гельмінтів, приховану кров, копрологічне дослідження
- •Взяття калу для копрологічного дослідження, на яйця гельмінтів
- •Взяття калу на приховану кров (реакція Грегерсена, бензидинова проба)
- •Зшкребок на ентеробіоз
- •Правила взяття аналізу сечі для дослідження за методиками Зимницького, Нечипоренка, Аддіса-Каковського та їх діагностичне значення
- •Основні види клізм, що застосовуються в педіатричній практиці, методика та правила їх застосування у дітей різного віку
- •Правила користування кишеньковим та стаціонарним інгаляторами
- •Методика і техніка подавання зволоженого кисню та користування кисневою подушкою
- •Особливості проведення найпростіших реанімаційних заходів у дітей
- •Закон України «Про надання лікувально-профілактичної допомоги» Розділ V. Лікувально-профілактична допомога Стаття 33. Забезпечення лікувально-профілактичною допомогою
- •Стаття 34. Лікуючий лікар
- •Стаття 35. Види лікувально-профілактичної допомоги
- •Стаття 36. Направлення хворих на лікування за кордон
- •Стаття 37. Подання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях
- •Стаття 38. Вибір лікаря і лікувального закладу
- •Стаття 39. Обов'язок надання медичної інформації
- •Стаття 40. Лікарська таємниця
- •Стаття 41. Звільнення від роботи на період хвороби
- •Стаття 42. Загальні умови медичного втручання
- •Стаття 43. Згода на медичне втручання
- •Наказ № 120 від 25 травня 2000 року про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід
- •Інструкція з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження віл-інфекцією Затверджено наказом № 120 Міністерства охорони здоров’я України від 25 травня 2000 р.
- •Пам’ятка для медичних працівників по профілактиці професійного зараження гострими вірусними гепатитами в, с, та сніДом
- •Дії медперсоналу в аварійних ситуаціях, при яких можливе внутрішньо лікарняне інфікування гострими вірусними гепатитами в, с та сніДом
- •Склад аптечки “Антиснід”
- •Правила стерилізації і дезінфекції виробів медичного призначення наказ № 408 методи, засоби та режим передстерілізаційного очищення, дезінфекції та стерилізації виробів медичного призначення
- •Наказ № 720 «Профілактика внутрішньолікарняної інфекції в лпз (хірургія, реанімація)
- •2. Санітарно-гігієнічний режим харчування хворих
- •Інструкція про відділення спільного перебування матері і дитини в пологовому будинку (відділенні)
- •1. Загальні положення
- •2. Протипоказання для спільного перебування матері і дитини:
- •3. Організаційні заходи
- •4. Протитуберкульозна вакцинація новонароджених.
- •Протипоказання до вакцинації новонароджених
- •Облікові документи
Особливості гігієни дітей залежно від статі та віку. Особливості гігієни дівчаток
Догляд за здоровою новонародженою дитиною
Відразу після народження акушерка викладає дитину на живіт матері, здійснює обсушування голови і тіла дитини підігрітою стерильною пелюшкою, одягає дитині чисті шапочку і шкарпетки, накриває сухою чистою пелюшкою та ковдрою. При обсушуванні зі шкіри новонародженого видаляються амніотична рідина, кров, меконій; залишки родової змазки не видаляються. В разі забруднення тіла дитини інфікованими навколоплідними водами дитину купають у кип’яченої воді і ретельно обсушують, не припускаючи її переохолодження.
Слід сказати, що більшість новонароджених не потребує медичних втручань (зокрема – відсмоктування слизу з ротової порожнини та носу), які застосовували раніше. Якщо виникає необхідність, ця маніпуляція проводиться за допомогою груші, а не електровідсмоктувача, оскільки при її використанні вірогідність ускладнень менша.
Після закінчення пульсації пуповини, але не пізніше 1 хв. після народження дитини, акушерка, замінивши рукавички, перетискає та перетинає пуповину.
Під час перетинання та клемування пуповини необхідно додержуватися таких правил:
-
ретельно мити руки;
-
використовувати тільки стерильні інструменти і рукавички;
-
використовувати чистий (можна домашній) одяг дитини;
-
не накривати пуповинний залишок, пупкову ранку підгузниками;
-
ретельно стежити за ознаками інфекції (гіперемія, набряк; гнійне або сукровичне виділення, поганий запах).
За умови задовільного стану дитини, після клемування пуповини акушерка (медична сестра) перекладає дитину на груди матері і допомагає здійснити перше раннє прикладання дитини до грудей. У такому положенні дитина і матір перебувають протягом 30-60 хв. Після контакту матері та дитини „очі в очі” (але не пізніше першої години життя дитини) акушерка, після обробки рук проводить новонародженому профілактику офтальмії із застосуванням 0,5% еритроміцинової або 1% тетрациклінової мазі (враховуючи провідну роль хламідій у виникненні кон’юнктивіту новонароджених). Маніпуляція проводиться відповідно до інструкції до застосування, одноразово.
Після здійснення першого прикладання дитини до грудей матері і годування дитина перекладається на живіт матері біля грудей, і таким чином реалізується контакт „шкіра до шкіри”. Це запобігає втратам тепла та сприяє колонізації організму дитини мікрофлорою матері.
Контакт „шкіра до шкіри” проводиться протягом двох годин у пологової залі. Після його завершення акушерка перекладає дитину на зігрітий сповивальний стіл, здійснює обробку та клемування пуповини стерильною одноразовою клемою, зважування, вимірювання зросту, обводу голови та грудної клітини. Акушерка або медсестра одягає дитині чисті повзуни, сорочечку, шапочку, шкарпетки, рукавички. Дозволяється використовувати чистий домашній одяг. Туге сповивання шкідливе для новонародженого, тому що зменшує ефективність підтримання тепла, обмежує загальні та дихальні рухи дитини. Дитина з матір’ю вкривається ковдрою і переводиться в палату спільного перебування з дотриманням умов теплового ланцюжка (див. нижче). Купання та зважування новонародженого відразу після народження призводять до втрат тепла, тому ці процедури відкладаються: зважування здійснюється після контакту „шкіра до шкіри” безпосередньо перед його переводом у палату спільного перебування, а купання доцільно здійснювати вдома. Вимірювання температури тіла новонародженого здійснюється через 30 хв. після народження в аксілярній ділянці електронним (або ртутним) термометром. Перед випискою до дому дитина також обов’язково зважується, щоб контролювати фізіологічну втрату маси тіла.
Температурний режим перебування новонародженого
Найважливішими умовами забезпечення задовільного стану новонародженого є дотримання умов „теплового ланцюжка”, тобто – забезпечення необхідного температурного режиму. Недотримання потрібного теплового режиму підвищує ризик розвитку у новонародженого гіпоглікемії, метаболічного ацидозу, інфекції, дихальних розладів, уражень ЦНС. В пологової залі (операційній) температура повітря повинна становити не нижче за +25ºС. Оптимальною вважається температура повітря +25-28ºС. Приміщення повинно бути без протягів з відчинених вікон, дверей та кондиціонерів або вентиляторів. Все необхідне для дитини (пелюшка, шапочка, повзунки, сорочечки, шкарпетки, ковдра) необхідно підготувати й підігріти завчасно. При необхідності виконання медичних втручань (у тому числі і реанімаційні заходи) також необхідно дотримуватися належних теплових умов. В разі народження дитини шляхом кесарева розтину новонароджений транспортується в кувезі або у дитячому ліжечку, вкритий теплою ковдрою.
Спільне перебування матері та новонародженого
Спільне перебування матері та її дитини в одній палаті (кімнаті) здійснюється з моменту народження до моменту виписки з пологового стаціонару. Воно включає контакт „шкіра до шкіри” в пологової залі; спільне транспортування дитини із матір’ю в палату спільного перебування, виключно грудне вигодування на вимогу дитини; догляд матері за дитиною із залученням членів родини та за допомогою медичного персоналу; обґрунтовану мінімізацію медичних втручань. Усі призначення та маніпуляції (вакцинація, обстеження на фенілкетонурію, гіпотиреоз тощо) виконуються в палаті спільного перебування та за дотримання вимог поінформованої згоди матері. Термометрія проводиться 2 рази на добу. Медсестра протягом першої доби навчає матір, яка в подальшому сама вимірює температуру тіла дитині. Догляд за шкірою та підмивання теплою проточною водою в першу добу здійснює медсестра, навчає матір, яка в подальшому робить це самостійно.
Догляд за пуповиною, пуповинним залишком,
пупковою ранкою.
Одразу після народження дитини (приблизно через 1 хвилину) пуповина затискається і перерізається. Через 2 години (протягом цього часу дитина знаходиться у безпосередньому контакті з матір’ю) на пуповинний залишок накладається стерильна одноразова клема на відстані 0,3-0,5 см від пупкового кільця. Якщо матір і дитина знаходяться разом, пуповинний залишок нічим не обробляють. Після перетинання та клемування пуповини починається її бактеріальна колонізація мікрофлорою матері, лейкоцитарна інфільтрація; під дією повітря пуповина поступово підсихає, стає твердою, темною. Накладання пов’язок на пуповинний залишок та рутинне використання антисептиків зменшує рівень колонізації шкіри дитини мікрофлорою матері та лейкоцитарну інфільтрацію пуповини, може затягнути строки відпадання пуповини та сприяти інфікуванню пуповинного залишку госпітальною флорою. Обробка культі пуповини антисептичними засобами та антибіотиками недоцільна і проводиться лише за показаннями або за умови відсутності раннього контакту мати і дитини та їх роздільного перебування. У випадках, коли дитина і мати перебувають окремо один від одного, пуповинний залишок та пуповинна ранка обробляються 1% розчином брильянтового зеленого, а за його загоєнням проводиться ретельний догляд.
Необхідно стежити за тим, щоб одяг дитини завжди був чистим. При забрудненні пуповидного залишку залишками сечі, випорожнень тощо, необхідно відразу промити його кип’яченою водою з милом, та ретельно обсушити чистою пелюшкою або серветкою. Медичний персонал пологового будинку зобов’язаний навчити матір навичкам догляду за пупковим залишком, який необхідно підтримувати завжди сухим та чистим. Дитина виписується додому з пуповинним залишком (пупковою ранкою) без ознак інфекції, за умови проведення медперсоналом пологового будинку навчання та освоєння матір’ю навичок догляду за дитиною. Фізіологічний термін відпадання пуповинного залишку – від 5 до 15 діб.
В умовах стаціонару (відділення новонароджених) догляд за новонародженою дитиною повинен бути особливо ретельним, оскільки імунітет хворої дитини може бути ослабленим, що сприятиме виникненню інфекційних уражень шкіри та слизових оболонок. Звичайно догляд за дитиною здійснює мати, яка знаходиться у стаціонарі по догляду за дитиною, або – медсестра. Процедури догляду залежать від віку, статі та загального стану дітей.
Догляд за порожниною рота. Здоровій дитині грудного віку не треба чистити рота, тому що при обтиранні можна легко поранити слизову оболонку і викликати в ній запальний процес, але туалет ротової порожнини проводиться за необхідністю, зокрема, при наявності плеснявки – грибкового ураження порожнини роту, яке нерідко виникає при ослабленні імунітету.
Техніка: окремим ватно-марлевим тампоном, змоченим 2% содовим розчином обробляють слизову ротової порожнини в наступній послідовності – слизова оболонка язику, твердого піднебіння, щік, присінок.
З трьох років дитину треба привчати полоскати рота після їди та перед сном, чистити зуби вранці і ввечері. Для цього використовують дитячу зубну пасту, яку наносять на дитячу зубну щітку, адекватного розміру. Зуби чистять з зовнішнього та внутрішнього боків рухами зубної щітки зверху вниз та знизу вверх. Бажано, щоб діти після кожного прийому їжі полоскали рот теплою водою, краще злегка підсоленою (чверть чайної ложки повареної солі на стакан води) або содовою водою (3-5 г бікарбонату натрію на стакан води). Якщо дитина не спроможна прополоскати рота, молодша медсестра (або матір) проводить обробку порожнини рота ватним тампонами, змоченими у 2% розчині соди за допомогою пінцету. При обробці зубів необхідно відвести шпателем почергово праву та ліву щоку, щоб не занести інфекцію у вивідні протоки слинних залоз. За необхідністю тампон змінюють, а маніпуляцію повторюють.
Туалет очей проводиться 2 рази на добу (вранці та ввечері перед купанням), а також – за необхідністю. Здорові очі промивають ватним тампоном, змоченим в кип’яченій воді. Беруть два ватних тампони (окремо для кожного ока), змочують їх і проводять кожним тампоном від зовнішнього куту ока до перенісся. За необхідністю повторення цієї маніпуляції для промивання беруть новий тампон. У разі загрози виникнення кон’юнктивіту а також у важкохворих дітей очі можна промити розчином фурациліну (1:8000), або іншим слабко дезінфікуючим засобом. Закінчується процедура обробкою очних щілин сухими тампонами з дотриманням тих же правил. Діти старшого віку туалет очей проводять, звичайно, під час вмивання.
При захворюваннях очей за призначенням лікаря проводять закапування крапель або закладання мазей. Перед процедурою медична сестра ретельно миє руки щіткою з милом, протирає їх спиртом (або спеціальним дезінфікуючим засобом для рук). Якщо флакон з лікарським засобом не обладнано спеціальним приладом, для закапування крапель в очі лікарський засіб набирають в піпетку.
Методика: Вказівним пальцем злегка відтягують нижнє віко, іншою рукою з піпетки поволі випускають одну краплю (ближче до носа). Якщо хвора дитина здатна уразуміти прохання, слід попросити її при цьому подивитися в протилежну сторону. Через деякий час закапують другу краплю і просять дитину закрити очі. Після використовування піпетку промивають теплою водою і поміщають в спеціальний футляр.
Очну мазь закладають за допомогою спеціальної скляної лопаточки. Для цього зволікають нижнє віко і на кон'юнктиву поміщають мазь, дитина закриває очі, після чого обережними рухами пальців по віку розподіляють мазь. Піпетки та очні палички повинні використовуватися індивідуально для кожного хворого.
Туалет носу проводиться двічі на добу: зранку і ввечері. Змочені фізіологічним розчином, помірної пружності ватні джгутики, які позбавлені твердої основи, обертальними рухами вводять в носову порожнину на глибину до 1,0-1,5 см і таким чином видаляють залишки слизу або кірочки до відновлення вільного дихання через ніс. Змочування ватного джгутику попереджує розвиток алергічних проявів слизової оболонки носу, які можуть бути викликані мікроворсинками вати при потрапляння їх на слизову оболонку носу. Для кожного носового ходу користуються окремим джгутиком. Догляд за порожниною носа потребує певних навичок медичного персоналу. Старших дітей в разі виділень з носу і утруднення носового дихання навчають, як обережно висякатися, а при необхідністі дають м'які носові хусточки
Туалет нігтів. Нігті дитині підрізаються своєчасно, не рідше одного разу на тиждень так, щоб довжина вільного краю не перевищувала 1-1,5 мм. Нігті зрізають обережно, тільки ножицями з тупими кінцями, причому на пальцях рук округло, а на ногах – прямолінійно. Після закінчення зрізання нігтів ножиці обов’язково протирають ватою, змоченою 70% етиловим спиртом або іншим дезинфікуючим розчином (див. додатки).
Догляд за зовнішнім слуховим проходом проводиться за необхідністю. Звичайно обробці підлягає вушна раковина. Її протирають ватним тампоном, змоченим у теплій кип’яченій воді. Якщо нема протипоказань, зовнішні слухові проходи прочищають ватними джгутиками без твердої основи, завчасно змоченими фізіологічним розчином або кип’яченою водою. Не можна використовувати тверді речі, щоб не поранити ними шкіру зовнішнього слухового проходу та барабанну перетинку. Ця маніпуляція потребує обережності. Відтягнувши вушну раковину лівою рукою назад і вгору, медична сестра або лікар вводять в зовнішній слуховий прохід джгутик, і, роблячи кілька обертальних рухів, виймають джгутик. За необхідністю джгутик змінюють, а маніпуляцію повторюють. На першому році життя мати самостійно достатньо обробляти тільки вушну раковину дитини, оскільки зовнишній слуховий прохід у цьому році короткий і їснує небезпека поранити барабанну перетинку
При виявленні сірчаної пробки в зовнішньому слуховому проході її видаляють. Для цього у вухо закапують декілька крапель 3 % розчину перекису водню, за допомогою ватної турунди обертальними рухами видаляють розмягшену пробку. В разі утруднень при видаленні сірчаної пробки цю маніпуляцію здійснює ЛОР-лікар.
При закапуванні крапель в ліве вухо голову хворого нахиляють до правого плеча. Лівою рукою відтягують мочку вуха, правою рукою закапують декілька крапель в слуховий прохід (відповідно інструкції до застосування ліків). Після цього у вухо закладають невеликий ватний тампон на декілька хвилин або пов'язують голову хустинкою.
Догляд за волоссям полягає в митті голови, розчісуванні волосся, заплітанні кіс. Гребінець повинен бути власним для кожної дитини. Миття голови проводять звичайно (залежно від стану хворого) 1 раз на 7 днів. Дітям, які знаходяться на суворому постільному режимі миття голови проводять таким чином: голову дитини піднімають і на рівні шиї фіксують за допомогою валику або подушки; в головний кінець ліжка ставлять таз. Щоб запобігти намочування білизни під час миття, дитину вкривають тканиною, яка не пропускає вологу; намилюють голову шампунем або милом і обережно ополіскують теплою водою, спостерігаючи за тим, щоб дитина не переохолоджувалася. Потім висушують за допомогою рушнику (пелюшці) або фену.