- •Змістовий модуль 1. Структура та основні завдання догляду за хворими в загальній системі лікування хворих терапевтичного профілю
- •Визначення ролі і місця догляду за хворими в лікувально-діагностичному процесі
- •Морально-етичні та деонтологічні заходи формування медичного фахівця
- •Основні професійні обов’язки медичного персоналу по догляду в стаціонарних відділеннях лікарні
- •Принципи фахової субординації в системі лікар–медична сестра–молодший медичний персонал
- •Типи лікувально-профілактичних закладів
- •Терапевтичний стаціонар
- •Відносно до осіб, які контактували із джерелом інфекції:
- •Основні функції приймального відділення:
- •Структура приймального відділення терапевтичного стаціонару
- •Документація, що заповнюється у приймальному відділенні:
- •Організація надходження хворих до стаціонару
- •Послідовність дій при прийомі хворих у стаціонар. Оформлення надходження хворого у лікувальне відділення стаціонару
- •Обов’язки медичної сестри
- •Проведення антропометричних досліджень
- •Надання невідкладної допомоги хворим у приймальному відділенні
- •Санітарна обробка хворих
- •Порядок проведення санітарної обробки хворого:
- •Стрижка, гоління волосся
- •Правила роботи при проведенні протипедикульозних обробок:
- •Санітарна обробка хворих із педикульозом
- •При виявленні хворого на педикульоз виконують такі заходи:
- •Дезінсекційні заходи боротьби з педикульозом:
- •Транспортування хворих у профільне відділення
- •Правила перенесення хворого на носилках:
- •Правила перекладання хворого з носилок у ліжко
- •Правила транспортування хворого на кріслі-каталці
- •Особливості транспортування хворих із різними захворюваннями внутрішніх органів
- •Терапевтичне відділення
- •Процедурні кабінети:
- •Штати терапевтичного відділення
- •Санітарно-протиепідемічний режим терапевтичного відділення
- •Послідовність дій при виконанні санітарно-гігієнічного режиму
- •Розділи дезінфекції: власне дезінфекція; дезінсекція; дератизація
- •Фізичні методи власне дезінфекції (дезінфекції):
- •Хімічний метод власне дезінфекції:
- •Методи контролю якості дезінфекції:
- •Вологе прибирання приміщень відділення
- •Дезінфекція предметів медичного призначення, приміщень в лікувально-профілактичних закладах
- •Тема 2. Оцінка стану хворого й основних параметрів його життєдіяльності. Розпит і загальний огляд хворого Значення розпиту хворого в діагностичному процесі
- •Правила проведення розпиту хворого
- •Температура тіла, правила її виміру й реєстрації
- •Класифікація лихоманок за етіологією:
- •Типи температурних кривих в залежності від характеру добового коливання температури
- •Стадії лихоманки та їх коротка характеристика
- •Догляд за хворими з лихоманкою
- •Визначення основних показників гемодинаміки й дихання
- •Кровотеча та основні правила її зупинки
- •Спостереження за диханням хворого
- •Тема 3. «застосування основних видів лікарських засобів та найпростіші методи фізичної терапії»
- •Класифікація лікарських препаратів
- •Виписування, зберігання та облік ліків
- •Внутрішнє застосування ліків
- •Правила роздавання ліків хворим
- •Зовнішнє застосування лікарських препаратів Застосування лікарських препаратів через шкіру
- •Застосування лікарських препаратів через слизову оболонку очей
- •А) закапування крапель в очі:
- •Б) закладання очної мазі:
- •В) засипання порошку в очі:
- •Закапування крапель у вуха
- •Закапування крапель у ніс
- •Інгаляція лікарських речовин
- •Парентеральне введення лікарських препаратів
- •Внутрішньошкірні, підшкірні, внутрішньом’язові ін’єкції
- •Техніка внутрішньошкірних ін’єкцій
- •Техніка підшкірних ін’єкцій
- •Особливості введення препаратів інсуліну
- •Особливості введення олійних розчинів
- •В. Техніка внутрішньом’язових ін’єкцій
- •Непритомність (раптове короткочасне потьмарення свідомості, яке зумовлене гострою ішемією головного мозку).
- •Зараження пацієнта гострим вірусним гепатитом, сніДом, сифілісом, малярією та іншими інфекційними захворюваннями.
- •Інфільтрат (ущільнення в місці ін’єкції).
- •Абсцес, флегмона (запальні та гнійні процеси на місці ін’єкції).
- •Ліподистрофія (жирова дистрофія підшкірної основи).
- •Некроз тканин (який може виникнути в результаті помилкового підшкірного або внутрішньом’язового введення гіпертонічних розчинів (10% розчину кальцію хлориду або 10% розчину натрію хлориду).
- •Внутрішньовенні маніпуляції
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних вливань (інфузій)
- •Від’єднання системи
- •Гематома (крововилив під шкіру) може виникнути при проколюванні обох стінок вени.
- •Утворення випинання «здуття», що свідчить про надходження розчину в підшкірну основу.
- •Профілактика сніДу при роботі з кров’ю
- •Основні фізіотерапевтичні процедури
- •Гірчичники
- •Ускладнення, що можуть виникнути при постановці банок
- •Компреси
- •Міхур з льодом
- •Світлолікування
- •Інфрачервоні промені (ічп)
- •Ультрафіолетове опромінення (уфп)
- •Гідролікування
- •Тема 4. «загальний і спеціальний догляд за важкохворими і агонуючими» Догляд за важкохворими
- •Особиста гігієна важкохворих Ліжко хворого
- •Зміна постільної та натільної білизни важкохворим
- •Догляд за шкірою важкохворого
- •Догляд за ротовою порожниною
- •Догляд за очима
- •Догляд за вухами
- •Підмивання лежачого пацієнта
- •Використання газовивідної трубки
- •Застосування клізм
- •Очисна клізма
- •Застосування послаблюючих клізм (олійна, гіпертонічна, емульсійна).
- •Застосування олійної клізми:
- •Гіпертонічна клізма
- •Застосування гіпертонічної клізми:
- •Емульсійна клізма
- •Застосування емульсійної клізми:
- •Сифонні клізми
- •Медикаментозні клізми
- •Введення лікувальних розчинів об’ємом 1-2 л
- •Дезінфекція індивідуальних предметів догляду згідно з діючими нормативами:
- •Організація харчування хворих у стаціонарі Основні принципи лікувального харчування:
- •Основні принципи індивідуальної дієти:
- •Дієтичні столи та індивідуальні дієти
- •Дієта № 1 (основна)
- •Індивідуальні дієти
- •Організація лікувального харчування у стаціонарі
- •Годування важкохворих
- •Як напоїти важкохворого
- •Перелік сумішей, які використовують для харчування хворих через зонд
- •Введення шлункового зонда хворому в непритомному стані:
- •Парентеральне живлення хворих
- •Введення інсуліну у флакон з розчином глюкози за призначенням лікаря
- •Введення сольових розчинів, вітамінів.
- •Введення в організм білкових гідролізатів, жирових емульсій
- •Поняття про реанімацію
- •Основні ознаки клінічної смерті:
- •Комплекс невідкладних заходів (реанімація)
- •II. Найчастіші причини смерті при первинній дихальній недостатності:
- •III. Найчастіші причини первинної мозкової смерті:
- •Біологічна смерть
- •Тема 5. Особливості організації догляду за хворими в умовах хірургічного стаціонару Основні принципи медичної етики і деонтології в хірургічній клініці
- •Організація роботи прийомного відділення хірургічного стаціонару
- •Особливості санітарної обробки хворих з хірургічною патологією в прийомному відділенні Особливості проведення антропометрії і термометрії хворого з гострою хірургічною патологією
- •Транспортування хворого з гострою хірургічною патологією у відділення й операційну
- •Основні принципи дотримання санітарно-гігієнічного режиму хірургічного відділення
- •Тема 6. «асептика та антисептика» Поняття про хірургічну інфекцію
- •Емпіричний період
- •Долістеровська антисептика xiх сторіччя
- •Виникнення асептики
- •«Чиста» і гнійна перев'язувальні
- •Організація роботи гнійної перев'язувальної й особливості догляду за хворими з гнійною патологією
- •Основні антисептичні засоби
- •Фізична антисептика
- •Організація догляду за хворими з анаеробною інфекцією
- •Структура операційного блоку і підтримка санітарно-гігієнічного режиму в операційній
- •Організація різних видів прибирання в операційній
- •Стерилізація перев'язочного матеріалу, операційної білизни халатів
- •Стерилізація інструментів
- •Визначення і класифікація методів стерилізації різальних, оптичних і загальхірургічних інструментів
- •Основні методи стерилізації шовного матеріалу
- •Будова, принцип і режим роботи автоклава. Правила безпеки при роботі з автоклавом
- •Порядок роботи з автоклавом
- •Засоби і методи обробк операційного поля. Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Тема 7. «хірургічні маніпуляції і хірургічна операція, догляд за оперованими хворими» Поняття про хірургічну маніпуляцію і хірургічну операцію
- •Основні види оперативних втручань
- •Пункція плевральної порожнини
- •Проколи черевної стінки (парацентез)
- •Види хірургічного інструментарію
- •1. Інструменти, що роз'єднують тканини
- •2. Інструменти, що захоплюють тканини
- •3. Інструменти, що проколюють тканини
- •4. Інструменти, що розсовують і відтискують тканини
- •5. Інструменти для зондування
- •6. Допоміжні інструменти
- •7. Інструменти механізовані
- •Поняття про основні види хірургічних швів
- •Підготовка до операції
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями серця
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями органів дихання
- •Передопераційна підготовка хворих на цукровий діабет
- •Підготовка до операції з приводу черевної грижі
- •Підготовка до операції на шлунку
- •Підготовка до операції на жовчних шляхах і печінці
- •Підготовка до операцій на прямій кишці й в області заднього проходу (операції з приводу геморою, анальних тріщин, нориць)
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на грудній клітці та грудній порожнині
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на кінцівках
- •Передопераційна підготовка хворих до урологічних операцій
- •Передопераційна підготовка хворих похилого та старечого віку
- •Підготовка до екстрених операцій
- •Післяопераційний догляд
- •Догляд і спостереження за хворим після місцевої анестезії
- •Догляд і спостереження за хворим після загального наркозу
- •Профілактика ускладнень на органах дихання в післяопераційний період
- •Догляд за хворим після операції на щитоподібній залозі
- •Догляд за хворим після операцій на органах грудної клітки
- •Догляд за хворим після операції на органах черевної порожнини
- •Догляд за хворим після операцій на шлунку
- •Догляд за хворими з гастростомою
- •Догляд за хворим після операцій на товстому кишечнику
- •Догляд за хворими з кишковими норицями
- •Догляд за шкірою навколо кишкової нориці
- •Догляд за хворим після операцій на задньому проході і прямій кишці
- •Догляд за хворим після операцій на жовчних шляхах
- •Догляд за хворими після операцій на гортані (догляд за трахеостомою)
- •Особливості догляду за онкологічними хворими
- •Санітарно-гігієнічні заходи в онкологічному відділенні
- •Догляд за хворими з колостомами та двоствольним анусом
- •Догляд за хворими після мастектомії
- •Тема 8. Особливості деонтології в роботі медичних працівників з дітьми та їх родичами Основи медичної деонтології при роботі в педіатричному стаціонарі
- •Моральна та правова відповідальність молодого фахівця перед суспільством
- •Основні функціональні обов’язки молодшого медичного персоналу в поліклінічних та стаціонарних відділеннях педіатричного профілю
- •Основні правила спілкування з хворою дитиною та її родичами
- •Особливості організації догляду за хворою дитиною та забезпечення її фізіологічних потреб в залежності від віку
- •Фізіологічні та психологічні особливості дітей різного віку
- •Тема 9: структура та функції педіатричного стаціонару, організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму Структура і функції педіатричного стаціонару
- •Особливості санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів у педіатричному стаціонарі
- •Функції приймального відділення дитячої лікарні
- •Госпіталізація, санітарна обробка та транспортування хворих дітей
- •Тема 10. Основні заходи догляду за хворими
- •Дітьми в стаціонарі дитячої лікарні
- •Організація харчування дітей першого року життя
- •Та дітей раннього віку
- •Особливості гігієни дітей залежно від статі та віку. Особливості гігієни дівчаток
- •Гігієнічні та лікувальні ванни
- •Профілактика і лікування пролежнів у дітей різного віку
- •Догляд за дітьми з лихоманкою
- •Переміна натільної та постільної білизни, забезпечення фізіологічних випорожнень
- •Підготовка хворих та необхідного обладнання для взяття калу на яйця гельмінтів, приховану кров, копрологічне дослідження
- •Взяття калу для копрологічного дослідження, на яйця гельмінтів
- •Взяття калу на приховану кров (реакція Грегерсена, бензидинова проба)
- •Зшкребок на ентеробіоз
- •Правила взяття аналізу сечі для дослідження за методиками Зимницького, Нечипоренка, Аддіса-Каковського та їх діагностичне значення
- •Основні види клізм, що застосовуються в педіатричній практиці, методика та правила їх застосування у дітей різного віку
- •Правила користування кишеньковим та стаціонарним інгаляторами
- •Методика і техніка подавання зволоженого кисню та користування кисневою подушкою
- •Особливості проведення найпростіших реанімаційних заходів у дітей
- •Закон України «Про надання лікувально-профілактичної допомоги» Розділ V. Лікувально-профілактична допомога Стаття 33. Забезпечення лікувально-профілактичною допомогою
- •Стаття 34. Лікуючий лікар
- •Стаття 35. Види лікувально-профілактичної допомоги
- •Стаття 36. Направлення хворих на лікування за кордон
- •Стаття 37. Подання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях
- •Стаття 38. Вибір лікаря і лікувального закладу
- •Стаття 39. Обов'язок надання медичної інформації
- •Стаття 40. Лікарська таємниця
- •Стаття 41. Звільнення від роботи на період хвороби
- •Стаття 42. Загальні умови медичного втручання
- •Стаття 43. Згода на медичне втручання
- •Наказ № 120 від 25 травня 2000 року про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід
- •Інструкція з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження віл-інфекцією Затверджено наказом № 120 Міністерства охорони здоров’я України від 25 травня 2000 р.
- •Пам’ятка для медичних працівників по профілактиці професійного зараження гострими вірусними гепатитами в, с, та сніДом
- •Дії медперсоналу в аварійних ситуаціях, при яких можливе внутрішньо лікарняне інфікування гострими вірусними гепатитами в, с та сніДом
- •Склад аптечки “Антиснід”
- •Правила стерилізації і дезінфекції виробів медичного призначення наказ № 408 методи, засоби та режим передстерілізаційного очищення, дезінфекції та стерилізації виробів медичного призначення
- •Наказ № 720 «Профілактика внутрішньолікарняної інфекції в лпз (хірургія, реанімація)
- •2. Санітарно-гігієнічний режим харчування хворих
- •Інструкція про відділення спільного перебування матері і дитини в пологовому будинку (відділенні)
- •1. Загальні положення
- •2. Протипоказання для спільного перебування матері і дитини:
- •3. Організаційні заходи
- •4. Протитуберкульозна вакцинація новонароджених.
- •Протипоказання до вакцинації новонароджених
- •Облікові документи
Розділи дезінфекції: власне дезінфекція; дезінсекція; дератизація
Власне дезінфекція – це знищення безпосередньо збудників на об’єктах довкілля. Методи (засоби) власне дезінфекції: фізичні, хімічні, комбіновані, або змішані (включають застосування заходів фізичного та хімічного методів).
Дезінсекція – це знищення комах, які є облігатними, факультативними та пасивними переносниками збудників. Методи (заходи) дезінсекції: фізичний (в тому числі механічний), хімічний та бактеріологічний.
Дератизація – це знищення гризунів, які є активними та пасивними переносниками збудників інфекційних хвороб. Методи (заходи) дератизації: фізичний (в тому числі механічний), хімічний та біологічний.
Фізичні методи власне дезінфекції (дезінфекції):
-
термічні: кип’ятіння, спалювання, обпалювання, прожарювання, висушування, пастеризація, прасування, тощо – використовується відносно предметів догляду за хворими, посуду, натільної та постільної білизни;
-
механічні: миття, застосування пилососу, вологе прибирання, прання, фільтрація, протирання, провітрювання, вентиляція та кондиціювання – використовується відносно приміщень відділення;
-
променеві та хвильові: застосування ультрафіолетові опромінювання, ультразвуку та радіоактивних випромінювань – використовується відносно знезаражування повітря у палатах, процедурних кабінетах.
Хімічний метод власне дезінфекції:
передбачає застосування різноманітних хімічних речовин (дезречовин), найчастіше у вигляді розчинів (дезрозчинів) – використовується відносно приміщень, посуду, предметів догляду за хворими.
Основні групи хімічних дезінфікуючих речовин: галогени хлоровмісні (хлорамін-В, сульфохлорантин, хлорантоін, хлоргексидин та ін.); йодовмісні препарати; спирти (етанол, пропаном, метанол та ін.); ароматичні вуглеводороди (фенол, лізол, крезол); окисники ( перманганат калію, перекис водню); кислоти (оцтова, цитринова, хлористоводнева та ін.); луги (гідрокарбонат натрію, їдкий калій, їдкий натрій); альдегіди (формальдегід, формалін); барвники (діамантовий зелений, метиленовий синій та ін.); солі важких металів (сулема, коларгол, коллоідне срібло, тощо); детергенти та четвертинні амонієві сполуки (ЧАС).
Вимоги до дезінфікуючих засобів:
-
мати високу активність відносно різних груп збудників, діяти мікробостатично та мікробоцидно;
-
не мати токсичного впливу на людину, та не викликати подразнень та алергічних реакцій;
-
не псувати поверхні та об’єкти, які знезаражуються;
-
не забарвлювати предмети, що обробляються;
-
бути економічно вигідними (дешевими) та доступними;
-
не мати вогненебезпечних властивостей;
-
бути зручними у транспортування, зберіганні, приготуванні та застосуванні.
Методи контролю якості дезінфекції:
-
візуальний (наявність бруду)
-
хімічний (аналіз активності дезрозчинів та деззасобів: проба Вільсона, йодно-крохмальна, тощо)
-
мікробіологічний (бактеріологічний) – посів матеріалу на виявлення мікрофлори.
У проведенні профілактичної дезінфекції значне місце належить вологому прибиранню приміщень із застосуванням різних дезінфікуючих речовин. Найбільш поширені дезінфікуючі речовини та способи х виготовлення наведені у таблиці 1.4.
Таблиця 1.4
Таблиця приготування дезінфекаційних розчинів
Назва розчину |
Концерн-трація |
Кількість речовини |
Об’єм води |
1. Хлорне вапно |
10 % |
1 кг сухого хлорного вапна |
9 л |
|
0,5 % |
500 мл 10% розчину хлорного вапна |
9,5 л |
|
1 % |
1000 мл |
9 л |
2. Хлорамін Б |
0,5 % |
5 гр хлораміна |
до 1000 мл |
|
1 % |
10 гр хлораміна |
990 мл |
|
3 % |
30 гр хлораміна |
970 мл |
|
5 % |
50 гр хлораміна |
950 мл |
3. Лізетол |
4 % |
40 мл препарату |
960 мл |
|
5 % |
50 мл препарату |
950 мл |
4. Лізоформін-3000 |
1,5 % |
15 мл препарату |
985 мл |
|
2 % |
20 мл препарату |
980 мл |
5. Дезоформ |
1 % |
10 мл препарату |
990 мл |
|
3 % |
30 мл препарату |
970 мл |
|
5 % |
50 мл препарату |
950 мл |
6 Пресепт |
0,056 % |
10 таблеток по 0,5 г |
до 1000 мл |
7. Баланізол |
0,25 % |
2,5 мл препарату |
997,5 мл |
|
0,5 % |
5 мл препарату |
995 мл |
|
1 % |
10 мл препарату |
990 мл |
Серед них найбільше значення мають хлорвмісні сполуки (хлорне вапно, хлорамін,). Їх антимікробні властивості пов’язані з діяльністю хлорнуватистої кислоти, яка виділяється під час розчинення хлору або його сполук у воді.
Хлорне вапно (гіпохлорит кальцію) – дрібний порошок білого кольору з різким запахом. Зберігають його в сухому посуді і захищеному від світла місці. Застосують його в сухому вигляді (для знезараження харкотиння, випорожнень або в санвузлах, де відсутня каналізація) та у вигляді різних розчинів.
Правила виготовлення розчинів хлорного вапна:
-
Розчин готують у спеціальній кімнаті біля санвузла; стіни та підлога повинні бути вистелені кахлем, бути раковина для миття рук.
-
Добре провітріть приміщення, забезпечте доступ свіжого повітря.
-
При виготовленні розчину обов’язково слід дотримуватися правил безпеки (застосувати гумові рукавички, захисні окуляри, марлеві респіратори).
-
Розчин виготовляють в емальованому або фаянсовому посуді або в бутлях з товстого темного скла.
-
Приготування 10% освітленого розчину хлорного вапна: 1кг сухого хлорного вапна розміщують у невеликій кількості води, розмішуючи розчин, доводять об’єм води до 10 л і залишають його на 24 години (протягом перших годин розчин декілька разів розмішайте дерев’яною лопаточкою), а потім обережно через кілька шарів марлі (осад не використовуйте) зливають розчин у темну посуду з прикритим кришкою. На ємкості наклейте етикетки із зазначенням назви розчину, його концентрації, дати приготування.
-
Зберігайте розчин у темному, прохолодному місці. Використовуйте протягом 5-7 днів.
-
Для приготування робочих розчинів концентрований 10% розчин хлорного вапна безпосередньо перед використанням розведіть відповідною кількістю води.
-
Для дезінфекції приміщень, обладнання, предметів догляду за хворими, інструментів, білизни використовують робочі розчини хлорного вапна концентрації 0,5; 1; 3; 5% в залежності від об’єкту медичного призначення і рівня його забруднення.
-
Приготування розчинів для вологого прибирання приміщень: 0,1% (100 мл 10% розчина хлорного вапна на 10 л води) та 0,2% розчина (200 мл 10% розчина хлорного вапна на 10 л води).
Приготування робочих розчинів хлораміну
-
Безпосередньо перед застосуванням налийте у посудину відповідну кількість води кімнатної температури, висипте необхідну кількість хлораміну, розмішайте дерев’яною лопаточкою до повного розведення.
-
Залежно від характеру дезінфекції об’єктів і рівня забруднення використовуйте водні розчини хлораміну різної концентрації від 0,5 до 5%.
Запам’ятайте! Теплі розчини хлораміну (40-50 ˚С) більш активні, активний хлор у них не втрачається. Робочі дезінфікуючі розчини використовуйте протягом доби. Ємкість із робочим дезінфікуючим розчином промаркіруйте, де вкажіть концентрацію і назву дезінфікуючої речовини, дату і підпис.
Залежно від кількості палат і обсягу роботи у відділенні повинна бути більша ємкість на 16-20 літрів, щоб щодня не готувати розчин. Цей розчин повинен відстоюватися протягом 12 год., потім його зливають і зберігають у туалетах або в спеціально відведених приміщеннях у темному місці тому що на світлі хлорне вапно розкладається й втрачає свої дезінфікуючі властивості. На одне відро води варто брати 200 г відгалуженого розчину.
Хлорамін (N–хлорбензолсульфонід натрію) – білий кристалічний порошок, що містить 25–29% активного хлору. Для знезараження застосують 0,2–5% розчин хлораміну. Приготування розчину хлораміну: 0,2% розчин ( 2г хлораміну на 1 л води);
1% розчин ( 10 г хлораміну на 990 мл води); 2% розчин ( 20 г хлораміну на 980 мл води); 5% розчин (50 г хлораміну на 950 мл води). Для виготовлення розчинів використовують воду температурою 50-500 С. Зберігають готовий розчин не більше 5 діб.
Для виготовлення розчинів хлораміну Б дивись таблицю 1.4.