- •Змістовий модуль 1. Структура та основні завдання догляду за хворими в загальній системі лікування хворих терапевтичного профілю
- •Визначення ролі і місця догляду за хворими в лікувально-діагностичному процесі
- •Морально-етичні та деонтологічні заходи формування медичного фахівця
- •Основні професійні обов’язки медичного персоналу по догляду в стаціонарних відділеннях лікарні
- •Принципи фахової субординації в системі лікар–медична сестра–молодший медичний персонал
- •Типи лікувально-профілактичних закладів
- •Терапевтичний стаціонар
- •Відносно до осіб, які контактували із джерелом інфекції:
- •Основні функції приймального відділення:
- •Структура приймального відділення терапевтичного стаціонару
- •Документація, що заповнюється у приймальному відділенні:
- •Організація надходження хворих до стаціонару
- •Послідовність дій при прийомі хворих у стаціонар. Оформлення надходження хворого у лікувальне відділення стаціонару
- •Обов’язки медичної сестри
- •Проведення антропометричних досліджень
- •Надання невідкладної допомоги хворим у приймальному відділенні
- •Санітарна обробка хворих
- •Порядок проведення санітарної обробки хворого:
- •Стрижка, гоління волосся
- •Правила роботи при проведенні протипедикульозних обробок:
- •Санітарна обробка хворих із педикульозом
- •При виявленні хворого на педикульоз виконують такі заходи:
- •Дезінсекційні заходи боротьби з педикульозом:
- •Транспортування хворих у профільне відділення
- •Правила перенесення хворого на носилках:
- •Правила перекладання хворого з носилок у ліжко
- •Правила транспортування хворого на кріслі-каталці
- •Особливості транспортування хворих із різними захворюваннями внутрішніх органів
- •Терапевтичне відділення
- •Процедурні кабінети:
- •Штати терапевтичного відділення
- •Санітарно-протиепідемічний режим терапевтичного відділення
- •Послідовність дій при виконанні санітарно-гігієнічного режиму
- •Розділи дезінфекції: власне дезінфекція; дезінсекція; дератизація
- •Фізичні методи власне дезінфекції (дезінфекції):
- •Хімічний метод власне дезінфекції:
- •Методи контролю якості дезінфекції:
- •Вологе прибирання приміщень відділення
- •Дезінфекція предметів медичного призначення, приміщень в лікувально-профілактичних закладах
- •Тема 2. Оцінка стану хворого й основних параметрів його життєдіяльності. Розпит і загальний огляд хворого Значення розпиту хворого в діагностичному процесі
- •Правила проведення розпиту хворого
- •Температура тіла, правила її виміру й реєстрації
- •Класифікація лихоманок за етіологією:
- •Типи температурних кривих в залежності від характеру добового коливання температури
- •Стадії лихоманки та їх коротка характеристика
- •Догляд за хворими з лихоманкою
- •Визначення основних показників гемодинаміки й дихання
- •Кровотеча та основні правила її зупинки
- •Спостереження за диханням хворого
- •Тема 3. «застосування основних видів лікарських засобів та найпростіші методи фізичної терапії»
- •Класифікація лікарських препаратів
- •Виписування, зберігання та облік ліків
- •Внутрішнє застосування ліків
- •Правила роздавання ліків хворим
- •Зовнішнє застосування лікарських препаратів Застосування лікарських препаратів через шкіру
- •Застосування лікарських препаратів через слизову оболонку очей
- •А) закапування крапель в очі:
- •Б) закладання очної мазі:
- •В) засипання порошку в очі:
- •Закапування крапель у вуха
- •Закапування крапель у ніс
- •Інгаляція лікарських речовин
- •Парентеральне введення лікарських препаратів
- •Внутрішньошкірні, підшкірні, внутрішньом’язові ін’єкції
- •Техніка внутрішньошкірних ін’єкцій
- •Техніка підшкірних ін’єкцій
- •Особливості введення препаратів інсуліну
- •Особливості введення олійних розчинів
- •В. Техніка внутрішньом’язових ін’єкцій
- •Непритомність (раптове короткочасне потьмарення свідомості, яке зумовлене гострою ішемією головного мозку).
- •Зараження пацієнта гострим вірусним гепатитом, сніДом, сифілісом, малярією та іншими інфекційними захворюваннями.
- •Інфільтрат (ущільнення в місці ін’єкції).
- •Абсцес, флегмона (запальні та гнійні процеси на місці ін’єкції).
- •Ліподистрофія (жирова дистрофія підшкірної основи).
- •Некроз тканин (який може виникнути в результаті помилкового підшкірного або внутрішньом’язового введення гіпертонічних розчинів (10% розчину кальцію хлориду або 10% розчину натрію хлориду).
- •Внутрішньовенні маніпуляції
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних вливань (інфузій)
- •Від’єднання системи
- •Гематома (крововилив під шкіру) може виникнути при проколюванні обох стінок вени.
- •Утворення випинання «здуття», що свідчить про надходження розчину в підшкірну основу.
- •Профілактика сніДу при роботі з кров’ю
- •Основні фізіотерапевтичні процедури
- •Гірчичники
- •Ускладнення, що можуть виникнути при постановці банок
- •Компреси
- •Міхур з льодом
- •Світлолікування
- •Інфрачервоні промені (ічп)
- •Ультрафіолетове опромінення (уфп)
- •Гідролікування
- •Тема 4. «загальний і спеціальний догляд за важкохворими і агонуючими» Догляд за важкохворими
- •Особиста гігієна важкохворих Ліжко хворого
- •Зміна постільної та натільної білизни важкохворим
- •Догляд за шкірою важкохворого
- •Догляд за ротовою порожниною
- •Догляд за очима
- •Догляд за вухами
- •Підмивання лежачого пацієнта
- •Використання газовивідної трубки
- •Застосування клізм
- •Очисна клізма
- •Застосування послаблюючих клізм (олійна, гіпертонічна, емульсійна).
- •Застосування олійної клізми:
- •Гіпертонічна клізма
- •Застосування гіпертонічної клізми:
- •Емульсійна клізма
- •Застосування емульсійної клізми:
- •Сифонні клізми
- •Медикаментозні клізми
- •Введення лікувальних розчинів об’ємом 1-2 л
- •Дезінфекція індивідуальних предметів догляду згідно з діючими нормативами:
- •Організація харчування хворих у стаціонарі Основні принципи лікувального харчування:
- •Основні принципи індивідуальної дієти:
- •Дієтичні столи та індивідуальні дієти
- •Дієта № 1 (основна)
- •Індивідуальні дієти
- •Організація лікувального харчування у стаціонарі
- •Годування важкохворих
- •Як напоїти важкохворого
- •Перелік сумішей, які використовують для харчування хворих через зонд
- •Введення шлункового зонда хворому в непритомному стані:
- •Парентеральне живлення хворих
- •Введення інсуліну у флакон з розчином глюкози за призначенням лікаря
- •Введення сольових розчинів, вітамінів.
- •Введення в організм білкових гідролізатів, жирових емульсій
- •Поняття про реанімацію
- •Основні ознаки клінічної смерті:
- •Комплекс невідкладних заходів (реанімація)
- •II. Найчастіші причини смерті при первинній дихальній недостатності:
- •III. Найчастіші причини первинної мозкової смерті:
- •Біологічна смерть
- •Тема 5. Особливості організації догляду за хворими в умовах хірургічного стаціонару Основні принципи медичної етики і деонтології в хірургічній клініці
- •Організація роботи прийомного відділення хірургічного стаціонару
- •Особливості санітарної обробки хворих з хірургічною патологією в прийомному відділенні Особливості проведення антропометрії і термометрії хворого з гострою хірургічною патологією
- •Транспортування хворого з гострою хірургічною патологією у відділення й операційну
- •Основні принципи дотримання санітарно-гігієнічного режиму хірургічного відділення
- •Тема 6. «асептика та антисептика» Поняття про хірургічну інфекцію
- •Емпіричний період
- •Долістеровська антисептика xiх сторіччя
- •Виникнення асептики
- •«Чиста» і гнійна перев'язувальні
- •Організація роботи гнійної перев'язувальної й особливості догляду за хворими з гнійною патологією
- •Основні антисептичні засоби
- •Фізична антисептика
- •Організація догляду за хворими з анаеробною інфекцією
- •Структура операційного блоку і підтримка санітарно-гігієнічного режиму в операційній
- •Організація різних видів прибирання в операційній
- •Стерилізація перев'язочного матеріалу, операційної білизни халатів
- •Стерилізація інструментів
- •Визначення і класифікація методів стерилізації різальних, оптичних і загальхірургічних інструментів
- •Основні методи стерилізації шовного матеріалу
- •Будова, принцип і режим роботи автоклава. Правила безпеки при роботі з автоклавом
- •Порядок роботи з автоклавом
- •Засоби і методи обробк операційного поля. Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Тема 7. «хірургічні маніпуляції і хірургічна операція, догляд за оперованими хворими» Поняття про хірургічну маніпуляцію і хірургічну операцію
- •Основні види оперативних втручань
- •Пункція плевральної порожнини
- •Проколи черевної стінки (парацентез)
- •Види хірургічного інструментарію
- •1. Інструменти, що роз'єднують тканини
- •2. Інструменти, що захоплюють тканини
- •3. Інструменти, що проколюють тканини
- •4. Інструменти, що розсовують і відтискують тканини
- •5. Інструменти для зондування
- •6. Допоміжні інструменти
- •7. Інструменти механізовані
- •Поняття про основні види хірургічних швів
- •Підготовка до операції
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями серця
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями органів дихання
- •Передопераційна підготовка хворих на цукровий діабет
- •Підготовка до операції з приводу черевної грижі
- •Підготовка до операції на шлунку
- •Підготовка до операції на жовчних шляхах і печінці
- •Підготовка до операцій на прямій кишці й в області заднього проходу (операції з приводу геморою, анальних тріщин, нориць)
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на грудній клітці та грудній порожнині
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на кінцівках
- •Передопераційна підготовка хворих до урологічних операцій
- •Передопераційна підготовка хворих похилого та старечого віку
- •Підготовка до екстрених операцій
- •Післяопераційний догляд
- •Догляд і спостереження за хворим після місцевої анестезії
- •Догляд і спостереження за хворим після загального наркозу
- •Профілактика ускладнень на органах дихання в післяопераційний період
- •Догляд за хворим після операції на щитоподібній залозі
- •Догляд за хворим після операцій на органах грудної клітки
- •Догляд за хворим після операції на органах черевної порожнини
- •Догляд за хворим після операцій на шлунку
- •Догляд за хворими з гастростомою
- •Догляд за хворим після операцій на товстому кишечнику
- •Догляд за хворими з кишковими норицями
- •Догляд за шкірою навколо кишкової нориці
- •Догляд за хворим після операцій на задньому проході і прямій кишці
- •Догляд за хворим після операцій на жовчних шляхах
- •Догляд за хворими після операцій на гортані (догляд за трахеостомою)
- •Особливості догляду за онкологічними хворими
- •Санітарно-гігієнічні заходи в онкологічному відділенні
- •Догляд за хворими з колостомами та двоствольним анусом
- •Догляд за хворими після мастектомії
- •Тема 8. Особливості деонтології в роботі медичних працівників з дітьми та їх родичами Основи медичної деонтології при роботі в педіатричному стаціонарі
- •Моральна та правова відповідальність молодого фахівця перед суспільством
- •Основні функціональні обов’язки молодшого медичного персоналу в поліклінічних та стаціонарних відділеннях педіатричного профілю
- •Основні правила спілкування з хворою дитиною та її родичами
- •Особливості організації догляду за хворою дитиною та забезпечення її фізіологічних потреб в залежності від віку
- •Фізіологічні та психологічні особливості дітей різного віку
- •Тема 9: структура та функції педіатричного стаціонару, організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму Структура і функції педіатричного стаціонару
- •Особливості санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів у педіатричному стаціонарі
- •Функції приймального відділення дитячої лікарні
- •Госпіталізація, санітарна обробка та транспортування хворих дітей
- •Тема 10. Основні заходи догляду за хворими
- •Дітьми в стаціонарі дитячої лікарні
- •Організація харчування дітей першого року життя
- •Та дітей раннього віку
- •Особливості гігієни дітей залежно від статі та віку. Особливості гігієни дівчаток
- •Гігієнічні та лікувальні ванни
- •Профілактика і лікування пролежнів у дітей різного віку
- •Догляд за дітьми з лихоманкою
- •Переміна натільної та постільної білизни, забезпечення фізіологічних випорожнень
- •Підготовка хворих та необхідного обладнання для взяття калу на яйця гельмінтів, приховану кров, копрологічне дослідження
- •Взяття калу для копрологічного дослідження, на яйця гельмінтів
- •Взяття калу на приховану кров (реакція Грегерсена, бензидинова проба)
- •Зшкребок на ентеробіоз
- •Правила взяття аналізу сечі для дослідження за методиками Зимницького, Нечипоренка, Аддіса-Каковського та їх діагностичне значення
- •Основні види клізм, що застосовуються в педіатричній практиці, методика та правила їх застосування у дітей різного віку
- •Правила користування кишеньковим та стаціонарним інгаляторами
- •Методика і техніка подавання зволоженого кисню та користування кисневою подушкою
- •Особливості проведення найпростіших реанімаційних заходів у дітей
- •Закон України «Про надання лікувально-профілактичної допомоги» Розділ V. Лікувально-профілактична допомога Стаття 33. Забезпечення лікувально-профілактичною допомогою
- •Стаття 34. Лікуючий лікар
- •Стаття 35. Види лікувально-профілактичної допомоги
- •Стаття 36. Направлення хворих на лікування за кордон
- •Стаття 37. Подання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях
- •Стаття 38. Вибір лікаря і лікувального закладу
- •Стаття 39. Обов'язок надання медичної інформації
- •Стаття 40. Лікарська таємниця
- •Стаття 41. Звільнення від роботи на період хвороби
- •Стаття 42. Загальні умови медичного втручання
- •Стаття 43. Згода на медичне втручання
- •Наказ № 120 від 25 травня 2000 року про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід
- •Інструкція з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження віл-інфекцією Затверджено наказом № 120 Міністерства охорони здоров’я України від 25 травня 2000 р.
- •Пам’ятка для медичних працівників по профілактиці професійного зараження гострими вірусними гепатитами в, с, та сніДом
- •Дії медперсоналу в аварійних ситуаціях, при яких можливе внутрішньо лікарняне інфікування гострими вірусними гепатитами в, с та сніДом
- •Склад аптечки “Антиснід”
- •Правила стерилізації і дезінфекції виробів медичного призначення наказ № 408 методи, засоби та режим передстерілізаційного очищення, дезінфекції та стерилізації виробів медичного призначення
- •Наказ № 720 «Профілактика внутрішньолікарняної інфекції в лпз (хірургія, реанімація)
- •2. Санітарно-гігієнічний режим харчування хворих
- •Інструкція про відділення спільного перебування матері і дитини в пологовому будинку (відділенні)
- •1. Загальні положення
- •2. Протипоказання для спільного перебування матері і дитини:
- •3. Організаційні заходи
- •4. Протитуберкульозна вакцинація новонароджених.
- •Протипоказання до вакцинації новонароджених
- •Облікові документи
Догляд за шкірою важкохворого
Шкіра виконує ряд важливих функцій. Вона бере участь у процесі дихання, регуляції температури тіла, обміні речовин. Шкіра захищає організм від шкідливих зовнішніх впливів, а також є важливим органом чуття – шкірним аналізатором.
Головною умовою нормальної життєдіяльності шкіри є її чистота. Виділення потових і сальних залоз, змішані з поверхневим роговим шаром шкіри, що відшарується, і пилом, постійно відкладаються на шкірі і перешкоджають нормальному перебігу фізіологічних процесів. Забрудненість шкіри сприяє розмноженню мікробів, в тому числі і хвороботворних. Шкіра під пахвових ділянок додатково забруднюється секретом апокринових залоз, шкіра промежини – виділеннями сечостатевих органів і кишечника. Взагалі, до шкіри важкохворого пред’являються підвищені вимоги, в зв’язку з чим утримання її в чистоті набуває особливого значення.
Хворі, які перебувають на загальному режимі, при відсутності протипоказань можуть приймати ванну або душ щоденно, через день але не рідше одного разу на тиждень.
Важкохворим туалет шкіри повинна проводити медична сестра: протирати шкіру рушником або ватним тампоном чи м’якою губкою, змоченими теплою водою або теплим розчином камфорного спирту чи оцту (1 столова ложка 9% розчина на 1 склянку води), після цього шкіру витирають сухим рушником.
Умивання важкохворих проводять не рідше двох разів на добу, а при потребі й частіше. Обличчя протирають м’яким рушником або ватним тампоном, змоченим теплою водою, потім витирають сухим рушником.
Миття рук важкохворим проводять не рідше трьох разів на добу, а при потребі й частіше. Біля хворого ставлять миску, набирають у глечик води і ллють її на руки хворого (якщо хворий спроможний милити рук, він це робить і самостійно змиває мило). Нерухомому хворому медична сестра милить руки та змиває мило правою рукою, а лівою – поливає руки хворого з глечика.
Миття ніг важкохворому: медична сестра відгортає нижній кінець матраца, на сітку ліжка ставить миску з теплою водою і занурює в неї ноги хворого; намиленою губкою ретельно протирає поверхню ніг до середини гомілки, потім витирає їх сухим рушником, начинає з міжфалангових проміжок. При наявності грибкових уражень шкіри ніг ці місця протирають протигрибковим розчином або маззю.
Догляд за волоссям важкохворих. При поганому догляді волоссям стає жирним, з’являється лупа, утворюються ковтуни. Якщо хворий не може самостійно розчісуватися – це робить медична сестра двічі на день. У кожного хворого має бути свій гребінець. Коротке волосся розчісують від корнів до його кінців, а довге волосся, навпаки, поступово від кінців до корнів.
Миття волосся проводять один раз на тиждень, якщо волосся жирне, і один раз на 10–14 днів – якщо волосся нормальне та сухе. У випадку забруднення волосся під час блювання, його миють негайно або одразу після покращення стану хворого. Волосся миють у ліжку (мал. 4.2.):
-
Головний кінець матраца підгортають під плечі хворого;
-
Під голову та плечі підкладають спеціальну підставку, щоб голова хворого була піднятою та відкинутою назад;
-
Під голову підставляють миску;
-
Для миття застосують рідкий шампунь або кип’ячену воду з милом;
-
Воду на голову ллють з глечика;
-
Після миття волосся насухо витирають рушником та розчісують гребінцем.
Мал. 4.2. Миття голови важкохворому
Стригти волосся слід не рідше одного разу на місяць.
Пролежень (змертвіння, некроз) – це дистрофічні, виразково-некротичні зміни шкіри, підшкірної основи і навіть окістя, які розвиваються внаслідок порушення місцевого кровопостачання та іннервації. Утворюються пролежні там, де шкіра тривалий час стискується між кісткою і ліжком.
При лежанні хворого на спині пролежні утворюються переважно в ділянці потилиці, лопаток, хребта, крижової кістки, сідниць, ліктів та п’яток. Якщо хворий лежить на боці або животі, некротизуються ділянки великих вертлюгів, колін, передні поверхні гомілок (мал. 4.3).
Першою ознакою пролежнів є поблідніння шкіри з наступним почервонінням. Набряком та відшаруванням епідермісу. Потім з’являються пухирі і шкіра некротизується (мал. 4.4.).
Мал.
4.3.
Місця можливого утворення пролежнів
а) б) Мал.
4.4.
Стадії розвитку пролежнів: а) рання
стадія, пізня стадія
Послідовність дій при догляді за шкірою важкохворого:
-
При необхідності під хворого підстеляють клейонку.
-
Використовують памперси та прокладки при нетриманні сечі та калу, своєчасно їх міняють.
-
Полотняну серветку змочують теплою водою з оцтом, віджимають та протирають поступово шкіру в такій послідовності: обличчя, за вухами, шию, передню частину грудної клітки, живіт, руки, спину, сідниці, стегна, гомілки, ступні. Серветку періодично прополіскують в чистій воді.
-
Особливу увагу звертають на складки шкіри, місця посиленого потовиділення, статеві органи, ділянку шкіри навколо заднього проходу.
-
Обмивання шкіри здійснюють послідовно і зразу ж ретельно протирають чистим сухим рушником, щоб хворий не застудився. При необхідності можливо використати мило, 40% етиловий спирт, одеколон.
-
Використовують для обробки сухої шкіри зволожуючі креми або масла.
-
При виникненні зопрілостей їх обережно протирають м’яким тампоном, зволоженим блідо-рожевим розчином калію перманганату, висушують шкіру «промоканням» і припудрюють дитячою присипкою або тальком. Час від часу ці ділянки можливо змазувати 1% розчином діамантового зеленого з наступним припудрюванням. Часткову обробку шкіру важкохворого здійснюють щоденно вранці і ввечері.
-
Навчають пацієнта самостійно змінювати положення тіла в ліжку.
Профілактика пролежнів
Необхідне устаткування: гідростатичне ліжко з плаваючою поверхнею або протипролежневі матраци; прокладки із хутра, поролону, подушки, які наповнені губкою, гелем, повітрям або водою; постільна білизна; памперси для дорослих; тепла вода, рідке мило; зволожуючі креми або масла, захисні креми (за призначенням лікаря); графік зміни положення пацієнта, годинник.
Послідовність виконання профілактики пролежнів:
-
Міняють положення пацієнта кожні 2 години, якщо дозволяє його стан. Пацієнту, що знаходиться в інвалідній колясці або в кріслі допомагають кожні 15-20 хвилин підніматися або нахилятися.
Запам’ятайте! Вибір положення та їх чергування залежить від захворювання пацієнта та його стану
-
Стежать за тим, щоб постіль була чиста, суха, рівна, щоб на білизні не було складок і крихт. Усувають грубі шви на постелі та одязі.
-
Перевіряють стан постелі 3-4 рази на добу, а у пацієнтів з нетриманням сечі – кожну годину.
-
Під сідниці важкохворого підкладають надувний гумовий круг, покритий пелюшкою. Під лікті та п’ятки підкладають ватно-марлеві круги.
-
Двічі на день здійснюють часткову обробку шкіри.
-
Місця можливого утворення пролежнів протирають ватним тампоном, змоченим одним із нижчеперерахованих розчинів: 10% розчин камфорного спирту, 1% розчин саліцилового спирту, 40% розчин етилового спирту, слабкий розчин оцтової кислоти (1 столова ложка оцту на склянку води).
-
Щодня кварцують шкіру спини та сідничних ділянок.
-
Дезінфікують використане обладнання
-
Роблять запис про виконання процедури.
Обробка та лікування пролежнів
-
Початкові пролежні в стадії мацерації обмивають холодною перекип’яченою водою з милом, висушити, протерти 70% етиловим спиртом і припудрити тальком.
-
При почервонінні шкіри періодично розтирають її сухим рушником для поліпшення кровообігу і змазують 5% розчином калію перманганату.
-
Пухирі змазують 1% розчином діамантового зеленого, потім накладають суху асептичну пов’язку.
-
При некрозі змертвілі тканини видаляють, рану закривають стерильною серветкою, змоченою розчином фурациліну 1:5000. В міру очищення рани накладають мазеві пов’язки (10% синтоміцинова мазь, 10% стрептоцидові мазь та інші).
Запам’ятайте! Занесення інфекції у таких хворих може призвести до сепсису і стати причиною смерті. Поява пролежнів у хворих є незаперечним свідченням поганого догляду.