- •Змістовий модуль 1. Структура та основні завдання догляду за хворими в загальній системі лікування хворих терапевтичного профілю
- •Визначення ролі і місця догляду за хворими в лікувально-діагностичному процесі
- •Морально-етичні та деонтологічні заходи формування медичного фахівця
- •Основні професійні обов’язки медичного персоналу по догляду в стаціонарних відділеннях лікарні
- •Принципи фахової субординації в системі лікар–медична сестра–молодший медичний персонал
- •Типи лікувально-профілактичних закладів
- •Терапевтичний стаціонар
- •Відносно до осіб, які контактували із джерелом інфекції:
- •Основні функції приймального відділення:
- •Структура приймального відділення терапевтичного стаціонару
- •Документація, що заповнюється у приймальному відділенні:
- •Організація надходження хворих до стаціонару
- •Послідовність дій при прийомі хворих у стаціонар. Оформлення надходження хворого у лікувальне відділення стаціонару
- •Обов’язки медичної сестри
- •Проведення антропометричних досліджень
- •Надання невідкладної допомоги хворим у приймальному відділенні
- •Санітарна обробка хворих
- •Порядок проведення санітарної обробки хворого:
- •Стрижка, гоління волосся
- •Правила роботи при проведенні протипедикульозних обробок:
- •Санітарна обробка хворих із педикульозом
- •При виявленні хворого на педикульоз виконують такі заходи:
- •Дезінсекційні заходи боротьби з педикульозом:
- •Транспортування хворих у профільне відділення
- •Правила перенесення хворого на носилках:
- •Правила перекладання хворого з носилок у ліжко
- •Правила транспортування хворого на кріслі-каталці
- •Особливості транспортування хворих із різними захворюваннями внутрішніх органів
- •Терапевтичне відділення
- •Процедурні кабінети:
- •Штати терапевтичного відділення
- •Санітарно-протиепідемічний режим терапевтичного відділення
- •Послідовність дій при виконанні санітарно-гігієнічного режиму
- •Розділи дезінфекції: власне дезінфекція; дезінсекція; дератизація
- •Фізичні методи власне дезінфекції (дезінфекції):
- •Хімічний метод власне дезінфекції:
- •Методи контролю якості дезінфекції:
- •Вологе прибирання приміщень відділення
- •Дезінфекція предметів медичного призначення, приміщень в лікувально-профілактичних закладах
- •Тема 2. Оцінка стану хворого й основних параметрів його життєдіяльності. Розпит і загальний огляд хворого Значення розпиту хворого в діагностичному процесі
- •Правила проведення розпиту хворого
- •Температура тіла, правила її виміру й реєстрації
- •Класифікація лихоманок за етіологією:
- •Типи температурних кривих в залежності від характеру добового коливання температури
- •Стадії лихоманки та їх коротка характеристика
- •Догляд за хворими з лихоманкою
- •Визначення основних показників гемодинаміки й дихання
- •Кровотеча та основні правила її зупинки
- •Спостереження за диханням хворого
- •Тема 3. «застосування основних видів лікарських засобів та найпростіші методи фізичної терапії»
- •Класифікація лікарських препаратів
- •Виписування, зберігання та облік ліків
- •Внутрішнє застосування ліків
- •Правила роздавання ліків хворим
- •Зовнішнє застосування лікарських препаратів Застосування лікарських препаратів через шкіру
- •Застосування лікарських препаратів через слизову оболонку очей
- •А) закапування крапель в очі:
- •Б) закладання очної мазі:
- •В) засипання порошку в очі:
- •Закапування крапель у вуха
- •Закапування крапель у ніс
- •Інгаляція лікарських речовин
- •Парентеральне введення лікарських препаратів
- •Внутрішньошкірні, підшкірні, внутрішньом’язові ін’єкції
- •Техніка внутрішньошкірних ін’єкцій
- •Техніка підшкірних ін’єкцій
- •Особливості введення препаратів інсуліну
- •Особливості введення олійних розчинів
- •В. Техніка внутрішньом’язових ін’єкцій
- •Непритомність (раптове короткочасне потьмарення свідомості, яке зумовлене гострою ішемією головного мозку).
- •Зараження пацієнта гострим вірусним гепатитом, сніДом, сифілісом, малярією та іншими інфекційними захворюваннями.
- •Інфільтрат (ущільнення в місці ін’єкції).
- •Абсцес, флегмона (запальні та гнійні процеси на місці ін’єкції).
- •Ліподистрофія (жирова дистрофія підшкірної основи).
- •Некроз тканин (який може виникнути в результаті помилкового підшкірного або внутрішньом’язового введення гіпертонічних розчинів (10% розчину кальцію хлориду або 10% розчину натрію хлориду).
- •Внутрішньовенні маніпуляції
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних вливань (інфузій)
- •Від’єднання системи
- •Гематома (крововилив під шкіру) може виникнути при проколюванні обох стінок вени.
- •Утворення випинання «здуття», що свідчить про надходження розчину в підшкірну основу.
- •Профілактика сніДу при роботі з кров’ю
- •Основні фізіотерапевтичні процедури
- •Гірчичники
- •Ускладнення, що можуть виникнути при постановці банок
- •Компреси
- •Міхур з льодом
- •Світлолікування
- •Інфрачервоні промені (ічп)
- •Ультрафіолетове опромінення (уфп)
- •Гідролікування
- •Тема 4. «загальний і спеціальний догляд за важкохворими і агонуючими» Догляд за важкохворими
- •Особиста гігієна важкохворих Ліжко хворого
- •Зміна постільної та натільної білизни важкохворим
- •Догляд за шкірою важкохворого
- •Догляд за ротовою порожниною
- •Догляд за очима
- •Догляд за вухами
- •Підмивання лежачого пацієнта
- •Використання газовивідної трубки
- •Застосування клізм
- •Очисна клізма
- •Застосування послаблюючих клізм (олійна, гіпертонічна, емульсійна).
- •Застосування олійної клізми:
- •Гіпертонічна клізма
- •Застосування гіпертонічної клізми:
- •Емульсійна клізма
- •Застосування емульсійної клізми:
- •Сифонні клізми
- •Медикаментозні клізми
- •Введення лікувальних розчинів об’ємом 1-2 л
- •Дезінфекція індивідуальних предметів догляду згідно з діючими нормативами:
- •Організація харчування хворих у стаціонарі Основні принципи лікувального харчування:
- •Основні принципи індивідуальної дієти:
- •Дієтичні столи та індивідуальні дієти
- •Дієта № 1 (основна)
- •Індивідуальні дієти
- •Організація лікувального харчування у стаціонарі
- •Годування важкохворих
- •Як напоїти важкохворого
- •Перелік сумішей, які використовують для харчування хворих через зонд
- •Введення шлункового зонда хворому в непритомному стані:
- •Парентеральне живлення хворих
- •Введення інсуліну у флакон з розчином глюкози за призначенням лікаря
- •Введення сольових розчинів, вітамінів.
- •Введення в організм білкових гідролізатів, жирових емульсій
- •Поняття про реанімацію
- •Основні ознаки клінічної смерті:
- •Комплекс невідкладних заходів (реанімація)
- •II. Найчастіші причини смерті при первинній дихальній недостатності:
- •III. Найчастіші причини первинної мозкової смерті:
- •Біологічна смерть
- •Тема 5. Особливості організації догляду за хворими в умовах хірургічного стаціонару Основні принципи медичної етики і деонтології в хірургічній клініці
- •Організація роботи прийомного відділення хірургічного стаціонару
- •Особливості санітарної обробки хворих з хірургічною патологією в прийомному відділенні Особливості проведення антропометрії і термометрії хворого з гострою хірургічною патологією
- •Транспортування хворого з гострою хірургічною патологією у відділення й операційну
- •Основні принципи дотримання санітарно-гігієнічного режиму хірургічного відділення
- •Тема 6. «асептика та антисептика» Поняття про хірургічну інфекцію
- •Емпіричний період
- •Долістеровська антисептика xiх сторіччя
- •Виникнення асептики
- •«Чиста» і гнійна перев'язувальні
- •Організація роботи гнійної перев'язувальної й особливості догляду за хворими з гнійною патологією
- •Основні антисептичні засоби
- •Фізична антисептика
- •Організація догляду за хворими з анаеробною інфекцією
- •Структура операційного блоку і підтримка санітарно-гігієнічного режиму в операційній
- •Організація різних видів прибирання в операційній
- •Стерилізація перев'язочного матеріалу, операційної білизни халатів
- •Стерилізація інструментів
- •Визначення і класифікація методів стерилізації різальних, оптичних і загальхірургічних інструментів
- •Основні методи стерилізації шовного матеріалу
- •Будова, принцип і режим роботи автоклава. Правила безпеки при роботі з автоклавом
- •Порядок роботи з автоклавом
- •Засоби і методи обробк операційного поля. Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Тема 7. «хірургічні маніпуляції і хірургічна операція, догляд за оперованими хворими» Поняття про хірургічну маніпуляцію і хірургічну операцію
- •Основні види оперативних втручань
- •Пункція плевральної порожнини
- •Проколи черевної стінки (парацентез)
- •Види хірургічного інструментарію
- •1. Інструменти, що роз'єднують тканини
- •2. Інструменти, що захоплюють тканини
- •3. Інструменти, що проколюють тканини
- •4. Інструменти, що розсовують і відтискують тканини
- •5. Інструменти для зондування
- •6. Допоміжні інструменти
- •7. Інструменти механізовані
- •Поняття про основні види хірургічних швів
- •Підготовка до операції
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями серця
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями органів дихання
- •Передопераційна підготовка хворих на цукровий діабет
- •Підготовка до операції з приводу черевної грижі
- •Підготовка до операції на шлунку
- •Підготовка до операції на жовчних шляхах і печінці
- •Підготовка до операцій на прямій кишці й в області заднього проходу (операції з приводу геморою, анальних тріщин, нориць)
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на грудній клітці та грудній порожнині
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на кінцівках
- •Передопераційна підготовка хворих до урологічних операцій
- •Передопераційна підготовка хворих похилого та старечого віку
- •Підготовка до екстрених операцій
- •Післяопераційний догляд
- •Догляд і спостереження за хворим після місцевої анестезії
- •Догляд і спостереження за хворим після загального наркозу
- •Профілактика ускладнень на органах дихання в післяопераційний період
- •Догляд за хворим після операції на щитоподібній залозі
- •Догляд за хворим після операцій на органах грудної клітки
- •Догляд за хворим після операції на органах черевної порожнини
- •Догляд за хворим після операцій на шлунку
- •Догляд за хворими з гастростомою
- •Догляд за хворим після операцій на товстому кишечнику
- •Догляд за хворими з кишковими норицями
- •Догляд за шкірою навколо кишкової нориці
- •Догляд за хворим після операцій на задньому проході і прямій кишці
- •Догляд за хворим після операцій на жовчних шляхах
- •Догляд за хворими після операцій на гортані (догляд за трахеостомою)
- •Особливості догляду за онкологічними хворими
- •Санітарно-гігієнічні заходи в онкологічному відділенні
- •Догляд за хворими з колостомами та двоствольним анусом
- •Догляд за хворими після мастектомії
- •Тема 8. Особливості деонтології в роботі медичних працівників з дітьми та їх родичами Основи медичної деонтології при роботі в педіатричному стаціонарі
- •Моральна та правова відповідальність молодого фахівця перед суспільством
- •Основні функціональні обов’язки молодшого медичного персоналу в поліклінічних та стаціонарних відділеннях педіатричного профілю
- •Основні правила спілкування з хворою дитиною та її родичами
- •Особливості організації догляду за хворою дитиною та забезпечення її фізіологічних потреб в залежності від віку
- •Фізіологічні та психологічні особливості дітей різного віку
- •Тема 9: структура та функції педіатричного стаціонару, організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму Структура і функції педіатричного стаціонару
- •Особливості санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів у педіатричному стаціонарі
- •Функції приймального відділення дитячої лікарні
- •Госпіталізація, санітарна обробка та транспортування хворих дітей
- •Тема 10. Основні заходи догляду за хворими
- •Дітьми в стаціонарі дитячої лікарні
- •Організація харчування дітей першого року життя
- •Та дітей раннього віку
- •Особливості гігієни дітей залежно від статі та віку. Особливості гігієни дівчаток
- •Гігієнічні та лікувальні ванни
- •Профілактика і лікування пролежнів у дітей різного віку
- •Догляд за дітьми з лихоманкою
- •Переміна натільної та постільної білизни, забезпечення фізіологічних випорожнень
- •Підготовка хворих та необхідного обладнання для взяття калу на яйця гельмінтів, приховану кров, копрологічне дослідження
- •Взяття калу для копрологічного дослідження, на яйця гельмінтів
- •Взяття калу на приховану кров (реакція Грегерсена, бензидинова проба)
- •Зшкребок на ентеробіоз
- •Правила взяття аналізу сечі для дослідження за методиками Зимницького, Нечипоренка, Аддіса-Каковського та їх діагностичне значення
- •Основні види клізм, що застосовуються в педіатричній практиці, методика та правила їх застосування у дітей різного віку
- •Правила користування кишеньковим та стаціонарним інгаляторами
- •Методика і техніка подавання зволоженого кисню та користування кисневою подушкою
- •Особливості проведення найпростіших реанімаційних заходів у дітей
- •Закон України «Про надання лікувально-профілактичної допомоги» Розділ V. Лікувально-профілактична допомога Стаття 33. Забезпечення лікувально-профілактичною допомогою
- •Стаття 34. Лікуючий лікар
- •Стаття 35. Види лікувально-профілактичної допомоги
- •Стаття 36. Направлення хворих на лікування за кордон
- •Стаття 37. Подання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях
- •Стаття 38. Вибір лікаря і лікувального закладу
- •Стаття 39. Обов'язок надання медичної інформації
- •Стаття 40. Лікарська таємниця
- •Стаття 41. Звільнення від роботи на період хвороби
- •Стаття 42. Загальні умови медичного втручання
- •Стаття 43. Згода на медичне втручання
- •Наказ № 120 від 25 травня 2000 року про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід
- •Інструкція з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження віл-інфекцією Затверджено наказом № 120 Міністерства охорони здоров’я України від 25 травня 2000 р.
- •Пам’ятка для медичних працівників по профілактиці професійного зараження гострими вірусними гепатитами в, с, та сніДом
- •Дії медперсоналу в аварійних ситуаціях, при яких можливе внутрішньо лікарняне інфікування гострими вірусними гепатитами в, с та сніДом
- •Склад аптечки “Антиснід”
- •Правила стерилізації і дезінфекції виробів медичного призначення наказ № 408 методи, засоби та режим передстерілізаційного очищення, дезінфекції та стерилізації виробів медичного призначення
- •Наказ № 720 «Профілактика внутрішньолікарняної інфекції в лпз (хірургія, реанімація)
- •2. Санітарно-гігієнічний режим харчування хворих
- •Інструкція про відділення спільного перебування матері і дитини в пологовому будинку (відділенні)
- •1. Загальні положення
- •2. Протипоказання для спільного перебування матері і дитини:
- •3. Організаційні заходи
- •4. Протитуберкульозна вакцинація новонароджених.
- •Протипоказання до вакцинації новонароджених
- •Облікові документи
Гігієнічні та лікувальні ванни
Першу гігієнічну ванну проводять новонародженому після відпадання пуповини і епітелізації пупкової ранки (7-10-й день життя). Протягом перших 6 міс дитину бажано купати щодня, з 6 до 12 міс. – через день, а надалі – двічі на тиждень, але можна й частіше. Заздалегідь підготовляють пелюшки й білизну, щоб відразу після купання дитину загорнути, не охолоджуючи її. Якщо температура повітря в приміщенні нижча за 22°С, пелюшки та сорочечку перед сповиванням зігрівають. На дно ванночки опускають пелюшку, спочатку наливають гарячу, потім холодну воду, доводячи її до 37°С. Для вимірювання температури води користуються водяним термометром.
Якщо пупкова ранка не загоєна чи є зміни на шкірі, у воду для купання додають декілька крапель заздалегідь підготовленого міцного розчину марганцевокислого калію до отримання блідо-рожевого кольору води, але не в якому разі не додавати кришталики марганцю безпосередньо у ванночку, бо вони можуть попекти ніжну дитячу шкіру. Окрім того, купання дитини може проводитися із застосуванням відварів трав чистотілу, череди, ромашки та ін. (див. нижче). Протягом першого місяця життя дитини, а також – в разі наявності попрілості, або проявів дерматиту, для купання бажано брати кип’ячену воду.
Купають дитину у вечері перед годуванням, але можна й в другій час. В умовах стаціонару купання дитини є складовою частиною лікувального процесу. Гігієнічну ванну; положення дитини у ванні і тривалість купання призначає лікар, індивідуально, залежно від стану дитини. Після здійснення процедури в листі призначень обов’язково роблять відмітку.
Техніка купання. Для купання дитини необхідно мати ванночку, дитяче мило, м'яку губку або фланелеву рукавичку, водяний термометр, глечик з теплою водою (37°С) для ополіскування дитини, пелюшку, простирадло. Перед кожним купанням ванночку миють щіткою з милом і споліскують холодною водою, а потім ошпарюють окропом. В умовах стаціонару ванночку після купання обробляють дезинфікуючим розчином і ополіскують гарячою водою. Зберігати ванночку краще у вертикальному положенні і використовувати виключно для купання малюка.
Малюка роздягають (перші місяці життя дитину занурюють у пелюшці) й опускають у ванночку, так, щоб верхня частина грудей дитини була над водою. Голівка дитини лежить на лівому передпліччі матері, або того, хто купає дитину, а долонею треба підтримувати дитину за ліве стегно. Правою рукою поливають тіло дитини водою. Для намилювання вживають м’яку фланелеву рукавичку. Дітей першого півріччя купають в положенні лежачи, другого півріччя – сидячи.
Дитяче мило або шампунь під час купання дитини застосовують після 6 місяців, 1-2 рази на тиждень. У разі наявності на шкірі голови себорейних кірочок перед купанням на 15-20 хв. бажано змастити голову дитячою олією, або стерильною рослинною олією. Спочатку миють голівку, потім тіло, руки, пахову ділянку, ноги. Тривалість купання в середньому становить: до 6 місяців 3-5 хв., від 5 до 12 міс – 10-15 хв., надалі – 15-20 хв. Залежно від стану малюка тривалість гігієнічної ванни може бути більшою. Після купання дитину ополискують чистою водою. У завчасно зігріту пелюшку швидко завертають дитину та обсушують промокальними рухами. З профілактичною метою змазують під пахвами і пахову ділянку дитячою олією або стерилізованим рослинним спеціальною. Це зменшує контакт шкіри з фізіологічними виділеннями (кал, сеча, піт). Здоровій дитині достатньо тільки ретельно обсушити. У новонародженого після купання ретельно оглядають пупкову ранку і, за необхідністю, обробляють 1% спиртовим розчином брильянтового зеленого. Потім дитину одягають або сповивають і укладають в ліжко. Старшим дітям гігієнічну ванну проводять один раз на тиждень. Цього ж дня міняють постільну і натільну білизну, одяг. За необхідністю одяг і натільну білизну міняють частіше.
Гігієнічні і лікувальні ванни поділяються на загальні і місцеві. Залежно від температури води ванни бувають: гарячі (40°С- 42°С), теплі (38°С), індиферентні (37°С), прохолодні (30-33°С), холодні (нижче 20°С). При проведенні лікувальних ванн використовують лікарські речовини й трави.
Гігієнічні ванни (див. купання дітей).
Прісні теплі ванни. Показання: рахіт, алергічний діатез, шкірні захворювання, хвороби нирок, пневмонії, поліомієліт, неврози, порушення опорно-рухового апарату. Температура води 38°С. Тривалість 5-15 хв. На курс 8-10-15 процедур через день.
Загальні гарячі ванни. Показання: при лікуванні пневмоній, бронхітів, нефриту та ін. Протипоказання: важкий стан дитини, серцева недостатність.
Техніка: дитину поміщають у ванну з температурою води 36-37оС. Потім поступово тонким струменем підливають у „ножний кінець” ванни гарячу воду, постійно помішуючи. Температуру доводять до 400С. Тривалість ванни 2-5 хв. На голову дитини можна покласти прохолодну (300С) хусточку. У результаті проведення такої ванни шкіра дитини стає ніжно рожевого кольору. Після ванни дитину ополіскують чистою теплою водою, обсушують і переносять в наперед нагріте ліжко.
Гірчичні ванни: Рецептура: 40-50 г сухої гірчиці на 10 л води.
Показання: пневмонії, бронхіти та інші захворювання органів дихання. Протипоказання: алергічні захворювання. Тривалість 5-6 хв. Температура води 37-38°С. Після ванни дитину ополіскують чистою теплою водою, обсушують і переносять в зарані нагріте ліжко. Таким же чином готують і ножну ванну, але в цьому випадку температура води може бути на 2-3°С вище, а тривалість ванни - довше.
Крохмальні ванни. Рецептура: 100 г очищеного картопляного крохмалю на 10 л води. Показання: атопічний дерматит та інші шкірні захворювання. Проводять для зняття сверблячки і подразнення. Температура води 37°С, тривалість 7-10 хв. На курс 8-10 ванн.
Ванни з перманганатом калію. Показання: гнійничкові та інші захворювання шкіри. Ця ванна має дезинфікуючу і підсушувальну дію. Температура води 36-37°С; на курс 5-6 ванн. Додають 5% розчин перманганату калію з розрахунку 5 мл розчину на 10 л води (до блідо-рожевого кольору води).
NB! Не можна кристалічний перманганат калію розводити безпосередньо у ванні! Кристали можуть викликати некроз шкіри!
Сольові ванни. Рецептура: 50-100 г солі (краще морської) на 10 л води. Проводяться дітям старше 6 місяців при рахіті в період реконвалесценції, гіпотрофії. Для розчинення солі її кладуть у ванну в марлевому мішечку. Температура води для дітей від 6 міс. до 1 року – 35-36°С, потім її знижують до 32°С. Тривалість ванни 3-10 хв. Після сольової ванни дитину необхідно обмити теплою водою, температура якої на 1°С нижче за початкову. Протипоказання: ванна не проводиться ослабленим або виснаженим дітям, дітям з шкірними захворюваннями (алергічний дерматит у стадії мокнуття, гострі алергічні реакції, та ін.), а також – дітям з неврівноваженою нервовою системою.
Хвойні ванни: Рецептура: 1 ст. ложка (20 мл) хвойного екстракту на 20 л води. Показання: рахіт, безсоння, неврози, ревматизм, гіпотрофія, захворювання органів дихання в період одужання. Температура води 36-37°С, тривалість 5-7-10 хв. На курс 15-20 ванн через день. Після ванни дитину обливають водою, температура якої на 1°С нижче за початкову.
Ванни розрізняються також за ступенем занурення тіла дитини у воду.
Загальна: у воді знаходиться все тіло дитини
Місцева: занурюється певна частина тіла. Застосовують при захворюваннях суглобів, опорно-рухового апарату.
Сидяча: у воду занурюються сідниці, нижня частина животу і верхня частина стегон; ноги знаходяться назовні. Застосовують при захворюваннях сечової системи.
Ручна ванна: застосовують при захворюваннях легенів. Температура води 40°C, тривалість 10-15 хв. Одну або обидві руки дитини занурюють у воду до ліктя. Для посилення відволікаючої дії у воду можна додати сухої гірчиці (100 г гірчиці на 10 л води).
Ножна ванна: в емальоване відро або бачок наливають воду температури не нижче 36-37°C. Опускають ноги дитини і повільно та обережно підливають гарячу воду, доводячи температуру води до 40°C. Тривалість процедури складає 10-15 хв., після чого ноги насухо витирають, надягають бавовняні шкарпетки, поверх їх – шерстяні. Дитину напівсидячи укладають у ліжко і тепло вкривають.
NB! Якщо під час проведення ванни дитина зблідла, скаржиться на запаморочення, треба терміново вийняти її з ванни, покласти на кушетку, піднявши нижній кінець, дати понюхати нашатирний спирт, потерти виски, обов’язково покликати лікаря.