- •Змістовий модуль 1. Структура та основні завдання догляду за хворими в загальній системі лікування хворих терапевтичного профілю
- •Визначення ролі і місця догляду за хворими в лікувально-діагностичному процесі
- •Морально-етичні та деонтологічні заходи формування медичного фахівця
- •Основні професійні обов’язки медичного персоналу по догляду в стаціонарних відділеннях лікарні
- •Принципи фахової субординації в системі лікар–медична сестра–молодший медичний персонал
- •Типи лікувально-профілактичних закладів
- •Терапевтичний стаціонар
- •Відносно до осіб, які контактували із джерелом інфекції:
- •Основні функції приймального відділення:
- •Структура приймального відділення терапевтичного стаціонару
- •Документація, що заповнюється у приймальному відділенні:
- •Організація надходження хворих до стаціонару
- •Послідовність дій при прийомі хворих у стаціонар. Оформлення надходження хворого у лікувальне відділення стаціонару
- •Обов’язки медичної сестри
- •Проведення антропометричних досліджень
- •Надання невідкладної допомоги хворим у приймальному відділенні
- •Санітарна обробка хворих
- •Порядок проведення санітарної обробки хворого:
- •Стрижка, гоління волосся
- •Правила роботи при проведенні протипедикульозних обробок:
- •Санітарна обробка хворих із педикульозом
- •При виявленні хворого на педикульоз виконують такі заходи:
- •Дезінсекційні заходи боротьби з педикульозом:
- •Транспортування хворих у профільне відділення
- •Правила перенесення хворого на носилках:
- •Правила перекладання хворого з носилок у ліжко
- •Правила транспортування хворого на кріслі-каталці
- •Особливості транспортування хворих із різними захворюваннями внутрішніх органів
- •Терапевтичне відділення
- •Процедурні кабінети:
- •Штати терапевтичного відділення
- •Санітарно-протиепідемічний режим терапевтичного відділення
- •Послідовність дій при виконанні санітарно-гігієнічного режиму
- •Розділи дезінфекції: власне дезінфекція; дезінсекція; дератизація
- •Фізичні методи власне дезінфекції (дезінфекції):
- •Хімічний метод власне дезінфекції:
- •Методи контролю якості дезінфекції:
- •Вологе прибирання приміщень відділення
- •Дезінфекція предметів медичного призначення, приміщень в лікувально-профілактичних закладах
- •Тема 2. Оцінка стану хворого й основних параметрів його життєдіяльності. Розпит і загальний огляд хворого Значення розпиту хворого в діагностичному процесі
- •Правила проведення розпиту хворого
- •Температура тіла, правила її виміру й реєстрації
- •Класифікація лихоманок за етіологією:
- •Типи температурних кривих в залежності від характеру добового коливання температури
- •Стадії лихоманки та їх коротка характеристика
- •Догляд за хворими з лихоманкою
- •Визначення основних показників гемодинаміки й дихання
- •Кровотеча та основні правила її зупинки
- •Спостереження за диханням хворого
- •Тема 3. «застосування основних видів лікарських засобів та найпростіші методи фізичної терапії»
- •Класифікація лікарських препаратів
- •Виписування, зберігання та облік ліків
- •Внутрішнє застосування ліків
- •Правила роздавання ліків хворим
- •Зовнішнє застосування лікарських препаратів Застосування лікарських препаратів через шкіру
- •Застосування лікарських препаратів через слизову оболонку очей
- •А) закапування крапель в очі:
- •Б) закладання очної мазі:
- •В) засипання порошку в очі:
- •Закапування крапель у вуха
- •Закапування крапель у ніс
- •Інгаляція лікарських речовин
- •Парентеральне введення лікарських препаратів
- •Внутрішньошкірні, підшкірні, внутрішньом’язові ін’єкції
- •Техніка внутрішньошкірних ін’єкцій
- •Техніка підшкірних ін’єкцій
- •Особливості введення препаратів інсуліну
- •Особливості введення олійних розчинів
- •В. Техніка внутрішньом’язових ін’єкцій
- •Непритомність (раптове короткочасне потьмарення свідомості, яке зумовлене гострою ішемією головного мозку).
- •Зараження пацієнта гострим вірусним гепатитом, сніДом, сифілісом, малярією та іншими інфекційними захворюваннями.
- •Інфільтрат (ущільнення в місці ін’єкції).
- •Абсцес, флегмона (запальні та гнійні процеси на місці ін’єкції).
- •Ліподистрофія (жирова дистрофія підшкірної основи).
- •Некроз тканин (який може виникнути в результаті помилкового підшкірного або внутрішньом’язового введення гіпертонічних розчинів (10% розчину кальцію хлориду або 10% розчину натрію хлориду).
- •Внутрішньовенні маніпуляції
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних вливань (інфузій)
- •Від’єднання системи
- •Гематома (крововилив під шкіру) може виникнути при проколюванні обох стінок вени.
- •Утворення випинання «здуття», що свідчить про надходження розчину в підшкірну основу.
- •Профілактика сніДу при роботі з кров’ю
- •Основні фізіотерапевтичні процедури
- •Гірчичники
- •Ускладнення, що можуть виникнути при постановці банок
- •Компреси
- •Міхур з льодом
- •Світлолікування
- •Інфрачервоні промені (ічп)
- •Ультрафіолетове опромінення (уфп)
- •Гідролікування
- •Тема 4. «загальний і спеціальний догляд за важкохворими і агонуючими» Догляд за важкохворими
- •Особиста гігієна важкохворих Ліжко хворого
- •Зміна постільної та натільної білизни важкохворим
- •Догляд за шкірою важкохворого
- •Догляд за ротовою порожниною
- •Догляд за очима
- •Догляд за вухами
- •Підмивання лежачого пацієнта
- •Використання газовивідної трубки
- •Застосування клізм
- •Очисна клізма
- •Застосування послаблюючих клізм (олійна, гіпертонічна, емульсійна).
- •Застосування олійної клізми:
- •Гіпертонічна клізма
- •Застосування гіпертонічної клізми:
- •Емульсійна клізма
- •Застосування емульсійної клізми:
- •Сифонні клізми
- •Медикаментозні клізми
- •Введення лікувальних розчинів об’ємом 1-2 л
- •Дезінфекція індивідуальних предметів догляду згідно з діючими нормативами:
- •Організація харчування хворих у стаціонарі Основні принципи лікувального харчування:
- •Основні принципи індивідуальної дієти:
- •Дієтичні столи та індивідуальні дієти
- •Дієта № 1 (основна)
- •Індивідуальні дієти
- •Організація лікувального харчування у стаціонарі
- •Годування важкохворих
- •Як напоїти важкохворого
- •Перелік сумішей, які використовують для харчування хворих через зонд
- •Введення шлункового зонда хворому в непритомному стані:
- •Парентеральне живлення хворих
- •Введення інсуліну у флакон з розчином глюкози за призначенням лікаря
- •Введення сольових розчинів, вітамінів.
- •Введення в організм білкових гідролізатів, жирових емульсій
- •Поняття про реанімацію
- •Основні ознаки клінічної смерті:
- •Комплекс невідкладних заходів (реанімація)
- •II. Найчастіші причини смерті при первинній дихальній недостатності:
- •III. Найчастіші причини первинної мозкової смерті:
- •Біологічна смерть
- •Тема 5. Особливості організації догляду за хворими в умовах хірургічного стаціонару Основні принципи медичної етики і деонтології в хірургічній клініці
- •Організація роботи прийомного відділення хірургічного стаціонару
- •Особливості санітарної обробки хворих з хірургічною патологією в прийомному відділенні Особливості проведення антропометрії і термометрії хворого з гострою хірургічною патологією
- •Транспортування хворого з гострою хірургічною патологією у відділення й операційну
- •Основні принципи дотримання санітарно-гігієнічного режиму хірургічного відділення
- •Тема 6. «асептика та антисептика» Поняття про хірургічну інфекцію
- •Емпіричний період
- •Долістеровська антисептика xiх сторіччя
- •Виникнення асептики
- •«Чиста» і гнійна перев'язувальні
- •Організація роботи гнійної перев'язувальної й особливості догляду за хворими з гнійною патологією
- •Основні антисептичні засоби
- •Фізична антисептика
- •Організація догляду за хворими з анаеробною інфекцією
- •Структура операційного блоку і підтримка санітарно-гігієнічного режиму в операційній
- •Організація різних видів прибирання в операційній
- •Стерилізація перев'язочного матеріалу, операційної білизни халатів
- •Стерилізація інструментів
- •Визначення і класифікація методів стерилізації різальних, оптичних і загальхірургічних інструментів
- •Основні методи стерилізації шовного матеріалу
- •Будова, принцип і режим роботи автоклава. Правила безпеки при роботі з автоклавом
- •Порядок роботи з автоклавом
- •Засоби і методи обробк операційного поля. Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Тема 7. «хірургічні маніпуляції і хірургічна операція, догляд за оперованими хворими» Поняття про хірургічну маніпуляцію і хірургічну операцію
- •Основні види оперативних втручань
- •Пункція плевральної порожнини
- •Проколи черевної стінки (парацентез)
- •Види хірургічного інструментарію
- •1. Інструменти, що роз'єднують тканини
- •2. Інструменти, що захоплюють тканини
- •3. Інструменти, що проколюють тканини
- •4. Інструменти, що розсовують і відтискують тканини
- •5. Інструменти для зондування
- •6. Допоміжні інструменти
- •7. Інструменти механізовані
- •Поняття про основні види хірургічних швів
- •Підготовка до операції
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями серця
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями органів дихання
- •Передопераційна підготовка хворих на цукровий діабет
- •Підготовка до операції з приводу черевної грижі
- •Підготовка до операції на шлунку
- •Підготовка до операції на жовчних шляхах і печінці
- •Підготовка до операцій на прямій кишці й в області заднього проходу (операції з приводу геморою, анальних тріщин, нориць)
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на грудній клітці та грудній порожнині
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на кінцівках
- •Передопераційна підготовка хворих до урологічних операцій
- •Передопераційна підготовка хворих похилого та старечого віку
- •Підготовка до екстрених операцій
- •Післяопераційний догляд
- •Догляд і спостереження за хворим після місцевої анестезії
- •Догляд і спостереження за хворим після загального наркозу
- •Профілактика ускладнень на органах дихання в післяопераційний період
- •Догляд за хворим після операції на щитоподібній залозі
- •Догляд за хворим після операцій на органах грудної клітки
- •Догляд за хворим після операції на органах черевної порожнини
- •Догляд за хворим після операцій на шлунку
- •Догляд за хворими з гастростомою
- •Догляд за хворим після операцій на товстому кишечнику
- •Догляд за хворими з кишковими норицями
- •Догляд за шкірою навколо кишкової нориці
- •Догляд за хворим після операцій на задньому проході і прямій кишці
- •Догляд за хворим після операцій на жовчних шляхах
- •Догляд за хворими після операцій на гортані (догляд за трахеостомою)
- •Особливості догляду за онкологічними хворими
- •Санітарно-гігієнічні заходи в онкологічному відділенні
- •Догляд за хворими з колостомами та двоствольним анусом
- •Догляд за хворими після мастектомії
- •Тема 8. Особливості деонтології в роботі медичних працівників з дітьми та їх родичами Основи медичної деонтології при роботі в педіатричному стаціонарі
- •Моральна та правова відповідальність молодого фахівця перед суспільством
- •Основні функціональні обов’язки молодшого медичного персоналу в поліклінічних та стаціонарних відділеннях педіатричного профілю
- •Основні правила спілкування з хворою дитиною та її родичами
- •Особливості організації догляду за хворою дитиною та забезпечення її фізіологічних потреб в залежності від віку
- •Фізіологічні та психологічні особливості дітей різного віку
- •Тема 9: структура та функції педіатричного стаціонару, організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму Структура і функції педіатричного стаціонару
- •Особливості санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів у педіатричному стаціонарі
- •Функції приймального відділення дитячої лікарні
- •Госпіталізація, санітарна обробка та транспортування хворих дітей
- •Тема 10. Основні заходи догляду за хворими
- •Дітьми в стаціонарі дитячої лікарні
- •Організація харчування дітей першого року життя
- •Та дітей раннього віку
- •Особливості гігієни дітей залежно від статі та віку. Особливості гігієни дівчаток
- •Гігієнічні та лікувальні ванни
- •Профілактика і лікування пролежнів у дітей різного віку
- •Догляд за дітьми з лихоманкою
- •Переміна натільної та постільної білизни, забезпечення фізіологічних випорожнень
- •Підготовка хворих та необхідного обладнання для взяття калу на яйця гельмінтів, приховану кров, копрологічне дослідження
- •Взяття калу для копрологічного дослідження, на яйця гельмінтів
- •Взяття калу на приховану кров (реакція Грегерсена, бензидинова проба)
- •Зшкребок на ентеробіоз
- •Правила взяття аналізу сечі для дослідження за методиками Зимницького, Нечипоренка, Аддіса-Каковського та їх діагностичне значення
- •Основні види клізм, що застосовуються в педіатричній практиці, методика та правила їх застосування у дітей різного віку
- •Правила користування кишеньковим та стаціонарним інгаляторами
- •Методика і техніка подавання зволоженого кисню та користування кисневою подушкою
- •Особливості проведення найпростіших реанімаційних заходів у дітей
- •Закон України «Про надання лікувально-профілактичної допомоги» Розділ V. Лікувально-профілактична допомога Стаття 33. Забезпечення лікувально-профілактичною допомогою
- •Стаття 34. Лікуючий лікар
- •Стаття 35. Види лікувально-профілактичної допомоги
- •Стаття 36. Направлення хворих на лікування за кордон
- •Стаття 37. Подання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях
- •Стаття 38. Вибір лікаря і лікувального закладу
- •Стаття 39. Обов'язок надання медичної інформації
- •Стаття 40. Лікарська таємниця
- •Стаття 41. Звільнення від роботи на період хвороби
- •Стаття 42. Загальні умови медичного втручання
- •Стаття 43. Згода на медичне втручання
- •Наказ № 120 від 25 травня 2000 року про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід
- •Інструкція з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження віл-інфекцією Затверджено наказом № 120 Міністерства охорони здоров’я України від 25 травня 2000 р.
- •Пам’ятка для медичних працівників по профілактиці професійного зараження гострими вірусними гепатитами в, с, та сніДом
- •Дії медперсоналу в аварійних ситуаціях, при яких можливе внутрішньо лікарняне інфікування гострими вірусними гепатитами в, с та сніДом
- •Склад аптечки “Антиснід”
- •Правила стерилізації і дезінфекції виробів медичного призначення наказ № 408 методи, засоби та режим передстерілізаційного очищення, дезінфекції та стерилізації виробів медичного призначення
- •Наказ № 720 «Профілактика внутрішньолікарняної інфекції в лпз (хірургія, реанімація)
- •2. Санітарно-гігієнічний режим харчування хворих
- •Інструкція про відділення спільного перебування матері і дитини в пологовому будинку (відділенні)
- •1. Загальні положення
- •2. Протипоказання для спільного перебування матері і дитини:
- •3. Організаційні заходи
- •4. Протитуберкульозна вакцинація новонароджених.
- •Протипоказання до вакцинації новонароджених
- •Облікові документи
Гірчичники
Гірчичники являють собою листки прямокутної форми розміром 8х12,5 см з щільного паперу, які з одного боку покриті тонким шаром сухої гірчиці. Зберігають гірчичники в сухому темному місці. Придатність гірчичників визначається тим, що на ньому добре тримається гірчична маса, в сухому вигляді він не має неприємного запаху, а при змочуванні водою виділяє гострий специфічний запах гірчичної олії. На кожному 10-му гірчичнику стоїть термін виготовлення, якого треба суворо дотримуватися. Термін придатності гірчичника складає 8–11 місяців.
Механізм дії: в основі механізму дії гірчиці лежить вплив ефірними гірчичними маслами, при контакті яких з водою температури 35–40оС утворюється фермент міозин, який подразнює шкіру, що супроводжується розширенням поверхневих кровоносних судин, припливом крові до відповідних ділянок шкіри та відчуттям тепла та печіння. Внаслідок рефлекторної реакції виникає також гіперемія підлеглих тканин. Крім цього, гірчичники мають відволікаючу та знеболюючу дію. Це свідчить про те, що гірчичники чинять загальну дію на організм, а саме: протизапальну, розсмоктуючи, болезаспокійливу, зігріваючий ефект.
Показання: гострі запальні процеси верхніх дихальних шляхів, гострий бронхіт, плеврити, пневмонії; гіпертонічний криз, радикуліт, міозіт.
Протипоказання: легенева кровотеча, злоякісні новоутворення, температура тіла вище 38оС, захворювання шкіри, порушення чутливості шкіри, алергічна реакція на гірчичну олію.
Необхідні матеріали: гірчичники, лоток з водою температурою 35–40ºС, серветка, ковдра, пелюшка, водний термометр, рукавички, ємкість з дезрозчином. Необхідно перевірити придатність гірчичників: гірчиця не повинна обсипатися з паперу та мати специфічний (різкий запах).
Мал. 3.10. Місця накладання гірчичників
Порядок виконання застосування гірчичників:
-
Вимити руки.
-
Пацієнта кладуть зручно в ліжку і звільняють місце для накладання гірчичників від одягу: при головному болю – потилицю, при гострому трахеїті – верхню частину грудини, при бронхіті та пневмонії – між і під лопатками, при болях в серці – ділянку серця, при гострих запальних процесах верхніх дихальних шляхів – литкові м’язи.
Запам’ятайте! Не кладіть гірчичники на лопатки, хребет, молочні залози.
-
Оглянути шкіру пацієнта і визначити відсутність протипоказань до маніпуляції.
-
Беруть однією рукою за край гірчичника і на кілька секунд змочують в теплій (35–40 ºС ) воді.
-
Прикладають мокрий гірчичник до шкіри гірчичною масою на необхідні ділянки тіла; дітям та хворим з підвищеною чутливістю шкіри між гірчичником і шкірою прокладають зволожену марлю (мал. 3.10).
-
Накривають пацієнта пелюшкою, а зверху ковдрою.
-
Уточняють відчуття пацієнта та ступінь гіперемії через 2-5 хв.
-
Залишають гірчичники на 10-15 хв., враховуючи індивідуальну чутливість пацієнта до гірчиці.
-
Знімають гірчичники, змочивши їх в дезрозчині.
-
Залишки гірчиці на шкірі змивають вологою серветкою і просушують шкіру рушником.
-
Пацієнту необхідно полежати в ліжку під теплою ковдрою на менше 2 год.
-
Дезінфікують обладнання.
-
Роблять відмітку про виконання процедури у листку призначень.
Банки
Медична банка являє собою скляну з потовщеними стінками та закругленим дном об’ємом 30–60 мл. Діаметр отвору банки складає 5 см.
Механізм дії: дія банок ґрунтується на утворенні негативного тиску повітря (вакуум), внаслідок чого у них втягується шкіра. Від швидкого припливу крові виникає не тільки сильне розширення кровоносних та лімфатичних судин, але й розрив кровоносних капілярів, що призводить до утворення крапкових крововиливів. Виникає рух крові з глибших ділянок організму у підшкірну основу, що оказує відтягуючи дію. Основні дії банок: рефлекторне розширення кровоносних та лімфатичних судин; посилення крово- та лімфообігу; відтягування крові та лімфи від глибоко розташованих ділянок організму на периферію; у місцях крововиливів у шкіру відбувається послідовне зсідання крові, а пізніше розсмоктування продуктів її розпаду та аутолізу (саморозчинення). Усмоктування продуктів розпаду крові. Що являють собою біологічно активні речовини, чинить стимулюючий вплив на кровотворення та імунну систему організму, підвищує обмін речовин подібно до дії аутогемотерапії і може викликати короткочасне підвищення температури тіла. Це свідчить про те, що банки чинять загальну дію на організм, а саме: стимулюючу, протизапальну, розсмоктуючи, болезаспокійливу.
Показання для застосування банок: запальні процеси органів грудної клітки (пневмонія, бронхіт, плеврит), міжреберна невралгія, міозит, радикуліт.
Протипоказання: туберкульоз легень, легеневі кровотечі, різко підвищена чутливість шкіри, зміни шкіри місцевого характеру, кахексія, висока температура тіла, загальне збудження з корчами, підвищена кровоточивість тканей, злоякісні пухлини, гнійні запалення легень, септичний стан хворого.
Необхідні матеріали: медичні банки (10-20), емальований лоток, флакон з 96% етиловим спиртом, вазелін, корнцанг або металевий стержень довжиною 15–20 см з нарізкою на кінці і накрученою на нього ватою, сірники, вата, рушник, банка з водою (на випадок займання якогось предмета). Попередньо банки ретельно миють у гарячій воді, витирають насухо і перевіряють цілісність їх країв.
Увага! Категорично забороняється застосувати ефір та інші горючі суміші, бо вони дають великий факел, що може стати причиною опіку хворого та пожежі, а також неприємний запах, внаслідок чого може виникнути приступ бронхіальної астми.
Медичні банки ставлять переважно на поверхні тіла, що не має складок, закруглень та виступів, особливо кісткових, тобто там де м’язовий та жировий шари товстіші, а підшкірні судини менше розвинені – спина, поперекова ділянка, бокові частини грудної клітки. Не можна ставити банки на ділянку серця, грудину, хребтовий стовп і молочні залози (мал..3.11).
Мал. 3.11. Місця застосування банок Мал. 3.12. Постановка (а) та знімання (б) банок
Порядок виконання застосування банок:
Банки ставлять на ніч, щоб хворий добре відпочив після процедури. Температура повітря у приміщені має бути у межах 20–23оС, без протягів і підвищеної вологості.
-
Весь необхідний матеріал поставить на приліжковий столик на чотирикутний емальований лоток.
-
Хворого укладають у зручне для нього положення: при постановці банок на спину він лягає на живіт, голову повертає в сторону, руки обхоплюють подушку.
-
Повністю звільняють від одягу ділянку тіла, на яку будуть ставити банки.
-
Підготовка шкіри до постановки банок: шкіру, де будуть ставить банки, розтирають вологим рушником, насухо витирають. Якщо шкіра вкрита волоссям, її голять, миють теплою водою, насухо витирають рушником.
-
Шкіру змазують вазеліном, щоб краї банок щільно прилягали до поверхні тіла.
-
На металевий стержень намотують вату, змочують спиртом, злегка відтискають і запалюють.
-
Зонд з факелом тримають у правій руці, а банку – лівою рукою біля поверхні тіла (на відстані 7–10 см).
-
Миттєвим рухом правої руки вносять в мить запалений факел всередину банки, щоб викликати в ній розріження повітря (мал. 3.12).
Запам’ятайте! Довге тримання полум’я у банці може викликати перегрів країв банок і опік шкіри.
-
Миттєво банку всією окружністю ставлять до шкіри хворого на відстані 2–3 см одна від одної. За рахунок розрідженого повітря всередині банки вони присмоктуються до шкіри хворого, яка поступово втягується всередину банки (на 1–2 см), набуваючи темно-червоного кольору з крапковим крововиливами.
-
Хворого зверху вкривають рушником та легкою ковдрою.
-
Термін тримання банок складає 10–15 хвилин.
-
Щоб зняти банку, не викликаючи болю, треба лівою рукою трохи нахилити банку на бік, а вказівним пальцем правої руки злегка натиснути на шкіру біля краю банки. При цьому виникає щілина, повітря проникає всередину банки і вона легко та безболісно відпадає. Місце після банок витирають сухим рушником або сухим ватним тампоном.
-
Надягають на хворого чисту суху білизну.
-
Дезінфікують обладнання.
-
Роблять відмітку про виконання процедури у листку призначень.