- •Змістовий модуль 1. Структура та основні завдання догляду за хворими в загальній системі лікування хворих терапевтичного профілю
- •Визначення ролі і місця догляду за хворими в лікувально-діагностичному процесі
- •Морально-етичні та деонтологічні заходи формування медичного фахівця
- •Основні професійні обов’язки медичного персоналу по догляду в стаціонарних відділеннях лікарні
- •Принципи фахової субординації в системі лікар–медична сестра–молодший медичний персонал
- •Типи лікувально-профілактичних закладів
- •Терапевтичний стаціонар
- •Відносно до осіб, які контактували із джерелом інфекції:
- •Основні функції приймального відділення:
- •Структура приймального відділення терапевтичного стаціонару
- •Документація, що заповнюється у приймальному відділенні:
- •Організація надходження хворих до стаціонару
- •Послідовність дій при прийомі хворих у стаціонар. Оформлення надходження хворого у лікувальне відділення стаціонару
- •Обов’язки медичної сестри
- •Проведення антропометричних досліджень
- •Надання невідкладної допомоги хворим у приймальному відділенні
- •Санітарна обробка хворих
- •Порядок проведення санітарної обробки хворого:
- •Стрижка, гоління волосся
- •Правила роботи при проведенні протипедикульозних обробок:
- •Санітарна обробка хворих із педикульозом
- •При виявленні хворого на педикульоз виконують такі заходи:
- •Дезінсекційні заходи боротьби з педикульозом:
- •Транспортування хворих у профільне відділення
- •Правила перенесення хворого на носилках:
- •Правила перекладання хворого з носилок у ліжко
- •Правила транспортування хворого на кріслі-каталці
- •Особливості транспортування хворих із різними захворюваннями внутрішніх органів
- •Терапевтичне відділення
- •Процедурні кабінети:
- •Штати терапевтичного відділення
- •Санітарно-протиепідемічний режим терапевтичного відділення
- •Послідовність дій при виконанні санітарно-гігієнічного режиму
- •Розділи дезінфекції: власне дезінфекція; дезінсекція; дератизація
- •Фізичні методи власне дезінфекції (дезінфекції):
- •Хімічний метод власне дезінфекції:
- •Методи контролю якості дезінфекції:
- •Вологе прибирання приміщень відділення
- •Дезінфекція предметів медичного призначення, приміщень в лікувально-профілактичних закладах
- •Тема 2. Оцінка стану хворого й основних параметрів його життєдіяльності. Розпит і загальний огляд хворого Значення розпиту хворого в діагностичному процесі
- •Правила проведення розпиту хворого
- •Температура тіла, правила її виміру й реєстрації
- •Класифікація лихоманок за етіологією:
- •Типи температурних кривих в залежності від характеру добового коливання температури
- •Стадії лихоманки та їх коротка характеристика
- •Догляд за хворими з лихоманкою
- •Визначення основних показників гемодинаміки й дихання
- •Кровотеча та основні правила її зупинки
- •Спостереження за диханням хворого
- •Тема 3. «застосування основних видів лікарських засобів та найпростіші методи фізичної терапії»
- •Класифікація лікарських препаратів
- •Виписування, зберігання та облік ліків
- •Внутрішнє застосування ліків
- •Правила роздавання ліків хворим
- •Зовнішнє застосування лікарських препаратів Застосування лікарських препаратів через шкіру
- •Застосування лікарських препаратів через слизову оболонку очей
- •А) закапування крапель в очі:
- •Б) закладання очної мазі:
- •В) засипання порошку в очі:
- •Закапування крапель у вуха
- •Закапування крапель у ніс
- •Інгаляція лікарських речовин
- •Парентеральне введення лікарських препаратів
- •Внутрішньошкірні, підшкірні, внутрішньом’язові ін’єкції
- •Техніка внутрішньошкірних ін’єкцій
- •Техніка підшкірних ін’єкцій
- •Особливості введення препаратів інсуліну
- •Особливості введення олійних розчинів
- •В. Техніка внутрішньом’язових ін’єкцій
- •Непритомність (раптове короткочасне потьмарення свідомості, яке зумовлене гострою ішемією головного мозку).
- •Зараження пацієнта гострим вірусним гепатитом, сніДом, сифілісом, малярією та іншими інфекційними захворюваннями.
- •Інфільтрат (ущільнення в місці ін’єкції).
- •Абсцес, флегмона (запальні та гнійні процеси на місці ін’єкції).
- •Ліподистрофія (жирова дистрофія підшкірної основи).
- •Некроз тканин (який може виникнути в результаті помилкового підшкірного або внутрішньом’язового введення гіпертонічних розчинів (10% розчину кальцію хлориду або 10% розчину натрію хлориду).
- •Внутрішньовенні маніпуляції
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних вливань (інфузій)
- •Від’єднання системи
- •Гематома (крововилив під шкіру) може виникнути при проколюванні обох стінок вени.
- •Утворення випинання «здуття», що свідчить про надходження розчину в підшкірну основу.
- •Профілактика сніДу при роботі з кров’ю
- •Основні фізіотерапевтичні процедури
- •Гірчичники
- •Ускладнення, що можуть виникнути при постановці банок
- •Компреси
- •Міхур з льодом
- •Світлолікування
- •Інфрачервоні промені (ічп)
- •Ультрафіолетове опромінення (уфп)
- •Гідролікування
- •Тема 4. «загальний і спеціальний догляд за важкохворими і агонуючими» Догляд за важкохворими
- •Особиста гігієна важкохворих Ліжко хворого
- •Зміна постільної та натільної білизни важкохворим
- •Догляд за шкірою важкохворого
- •Догляд за ротовою порожниною
- •Догляд за очима
- •Догляд за вухами
- •Підмивання лежачого пацієнта
- •Використання газовивідної трубки
- •Застосування клізм
- •Очисна клізма
- •Застосування послаблюючих клізм (олійна, гіпертонічна, емульсійна).
- •Застосування олійної клізми:
- •Гіпертонічна клізма
- •Застосування гіпертонічної клізми:
- •Емульсійна клізма
- •Застосування емульсійної клізми:
- •Сифонні клізми
- •Медикаментозні клізми
- •Введення лікувальних розчинів об’ємом 1-2 л
- •Дезінфекція індивідуальних предметів догляду згідно з діючими нормативами:
- •Організація харчування хворих у стаціонарі Основні принципи лікувального харчування:
- •Основні принципи індивідуальної дієти:
- •Дієтичні столи та індивідуальні дієти
- •Дієта № 1 (основна)
- •Індивідуальні дієти
- •Організація лікувального харчування у стаціонарі
- •Годування важкохворих
- •Як напоїти важкохворого
- •Перелік сумішей, які використовують для харчування хворих через зонд
- •Введення шлункового зонда хворому в непритомному стані:
- •Парентеральне живлення хворих
- •Введення інсуліну у флакон з розчином глюкози за призначенням лікаря
- •Введення сольових розчинів, вітамінів.
- •Введення в організм білкових гідролізатів, жирових емульсій
- •Поняття про реанімацію
- •Основні ознаки клінічної смерті:
- •Комплекс невідкладних заходів (реанімація)
- •II. Найчастіші причини смерті при первинній дихальній недостатності:
- •III. Найчастіші причини первинної мозкової смерті:
- •Біологічна смерть
- •Тема 5. Особливості організації догляду за хворими в умовах хірургічного стаціонару Основні принципи медичної етики і деонтології в хірургічній клініці
- •Організація роботи прийомного відділення хірургічного стаціонару
- •Особливості санітарної обробки хворих з хірургічною патологією в прийомному відділенні Особливості проведення антропометрії і термометрії хворого з гострою хірургічною патологією
- •Транспортування хворого з гострою хірургічною патологією у відділення й операційну
- •Основні принципи дотримання санітарно-гігієнічного режиму хірургічного відділення
- •Тема 6. «асептика та антисептика» Поняття про хірургічну інфекцію
- •Емпіричний період
- •Долістеровська антисептика xiх сторіччя
- •Виникнення асептики
- •«Чиста» і гнійна перев'язувальні
- •Організація роботи гнійної перев'язувальної й особливості догляду за хворими з гнійною патологією
- •Основні антисептичні засоби
- •Фізична антисептика
- •Організація догляду за хворими з анаеробною інфекцією
- •Структура операційного блоку і підтримка санітарно-гігієнічного режиму в операційній
- •Організація різних видів прибирання в операційній
- •Стерилізація перев'язочного матеріалу, операційної білизни халатів
- •Стерилізація інструментів
- •Визначення і класифікація методів стерилізації різальних, оптичних і загальхірургічних інструментів
- •Основні методи стерилізації шовного матеріалу
- •Будова, принцип і режим роботи автоклава. Правила безпеки при роботі з автоклавом
- •Порядок роботи з автоклавом
- •Засоби і методи обробк операційного поля. Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Тема 7. «хірургічні маніпуляції і хірургічна операція, догляд за оперованими хворими» Поняття про хірургічну маніпуляцію і хірургічну операцію
- •Основні види оперативних втручань
- •Пункція плевральної порожнини
- •Проколи черевної стінки (парацентез)
- •Види хірургічного інструментарію
- •1. Інструменти, що роз'єднують тканини
- •2. Інструменти, що захоплюють тканини
- •3. Інструменти, що проколюють тканини
- •4. Інструменти, що розсовують і відтискують тканини
- •5. Інструменти для зондування
- •6. Допоміжні інструменти
- •7. Інструменти механізовані
- •Поняття про основні види хірургічних швів
- •Підготовка до операції
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями серця
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями органів дихання
- •Передопераційна підготовка хворих на цукровий діабет
- •Підготовка до операції з приводу черевної грижі
- •Підготовка до операції на шлунку
- •Підготовка до операції на жовчних шляхах і печінці
- •Підготовка до операцій на прямій кишці й в області заднього проходу (операції з приводу геморою, анальних тріщин, нориць)
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на грудній клітці та грудній порожнині
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на кінцівках
- •Передопераційна підготовка хворих до урологічних операцій
- •Передопераційна підготовка хворих похилого та старечого віку
- •Підготовка до екстрених операцій
- •Післяопераційний догляд
- •Догляд і спостереження за хворим після місцевої анестезії
- •Догляд і спостереження за хворим після загального наркозу
- •Профілактика ускладнень на органах дихання в післяопераційний період
- •Догляд за хворим після операції на щитоподібній залозі
- •Догляд за хворим після операцій на органах грудної клітки
- •Догляд за хворим після операції на органах черевної порожнини
- •Догляд за хворим після операцій на шлунку
- •Догляд за хворими з гастростомою
- •Догляд за хворим після операцій на товстому кишечнику
- •Догляд за хворими з кишковими норицями
- •Догляд за шкірою навколо кишкової нориці
- •Догляд за хворим після операцій на задньому проході і прямій кишці
- •Догляд за хворим після операцій на жовчних шляхах
- •Догляд за хворими після операцій на гортані (догляд за трахеостомою)
- •Особливості догляду за онкологічними хворими
- •Санітарно-гігієнічні заходи в онкологічному відділенні
- •Догляд за хворими з колостомами та двоствольним анусом
- •Догляд за хворими після мастектомії
- •Тема 8. Особливості деонтології в роботі медичних працівників з дітьми та їх родичами Основи медичної деонтології при роботі в педіатричному стаціонарі
- •Моральна та правова відповідальність молодого фахівця перед суспільством
- •Основні функціональні обов’язки молодшого медичного персоналу в поліклінічних та стаціонарних відділеннях педіатричного профілю
- •Основні правила спілкування з хворою дитиною та її родичами
- •Особливості організації догляду за хворою дитиною та забезпечення її фізіологічних потреб в залежності від віку
- •Фізіологічні та психологічні особливості дітей різного віку
- •Тема 9: структура та функції педіатричного стаціонару, організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму Структура і функції педіатричного стаціонару
- •Особливості санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів у педіатричному стаціонарі
- •Функції приймального відділення дитячої лікарні
- •Госпіталізація, санітарна обробка та транспортування хворих дітей
- •Тема 10. Основні заходи догляду за хворими
- •Дітьми в стаціонарі дитячої лікарні
- •Організація харчування дітей першого року життя
- •Та дітей раннього віку
- •Особливості гігієни дітей залежно від статі та віку. Особливості гігієни дівчаток
- •Гігієнічні та лікувальні ванни
- •Профілактика і лікування пролежнів у дітей різного віку
- •Догляд за дітьми з лихоманкою
- •Переміна натільної та постільної білизни, забезпечення фізіологічних випорожнень
- •Підготовка хворих та необхідного обладнання для взяття калу на яйця гельмінтів, приховану кров, копрологічне дослідження
- •Взяття калу для копрологічного дослідження, на яйця гельмінтів
- •Взяття калу на приховану кров (реакція Грегерсена, бензидинова проба)
- •Зшкребок на ентеробіоз
- •Правила взяття аналізу сечі для дослідження за методиками Зимницького, Нечипоренка, Аддіса-Каковського та їх діагностичне значення
- •Основні види клізм, що застосовуються в педіатричній практиці, методика та правила їх застосування у дітей різного віку
- •Правила користування кишеньковим та стаціонарним інгаляторами
- •Методика і техніка подавання зволоженого кисню та користування кисневою подушкою
- •Особливості проведення найпростіших реанімаційних заходів у дітей
- •Закон України «Про надання лікувально-профілактичної допомоги» Розділ V. Лікувально-профілактична допомога Стаття 33. Забезпечення лікувально-профілактичною допомогою
- •Стаття 34. Лікуючий лікар
- •Стаття 35. Види лікувально-профілактичної допомоги
- •Стаття 36. Направлення хворих на лікування за кордон
- •Стаття 37. Подання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях
- •Стаття 38. Вибір лікаря і лікувального закладу
- •Стаття 39. Обов'язок надання медичної інформації
- •Стаття 40. Лікарська таємниця
- •Стаття 41. Звільнення від роботи на період хвороби
- •Стаття 42. Загальні умови медичного втручання
- •Стаття 43. Згода на медичне втручання
- •Наказ № 120 від 25 травня 2000 року про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід
- •Інструкція з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження віл-інфекцією Затверджено наказом № 120 Міністерства охорони здоров’я України від 25 травня 2000 р.
- •Пам’ятка для медичних працівників по профілактиці професійного зараження гострими вірусними гепатитами в, с, та сніДом
- •Дії медперсоналу в аварійних ситуаціях, при яких можливе внутрішньо лікарняне інфікування гострими вірусними гепатитами в, с та сніДом
- •Склад аптечки “Антиснід”
- •Правила стерилізації і дезінфекції виробів медичного призначення наказ № 408 методи, засоби та режим передстерілізаційного очищення, дезінфекції та стерилізації виробів медичного призначення
- •Наказ № 720 «Профілактика внутрішньолікарняної інфекції в лпз (хірургія, реанімація)
- •2. Санітарно-гігієнічний режим харчування хворих
- •Інструкція про відділення спільного перебування матері і дитини в пологовому будинку (відділенні)
- •1. Загальні положення
- •2. Протипоказання для спільного перебування матері і дитини:
- •3. Організаційні заходи
- •4. Протитуберкульозна вакцинація новонароджених.
- •Протипоказання до вакцинації новонароджених
- •Облікові документи
Особливості проведення найпростіших реанімаційних заходів у дітей
Фундаментальне значення трьох найважливіших прийомів серцево-легенево-мозкової реанімації (СЛМР) в їхній логічній послідовності сформульовано у вигляді “Правил АВС” (міжнародний стандарт):
А – забезпечення прохідності дихальних шляхів.
В – проведення штучного дихання.
С – відновлення кровообігу.
Кожний медичний працівник повинен володіти методикою проведення найпростіших реанімаційних заходів у дитини.
Зупинка серцевої діяльності і дихання. Клінічна картина термінального стану (клінічної смерті) характеризується повною зупинкою дихання і кровообігу, або припиненням однієї з функцій, або різким пригнобленням їх. Основні ознаки клінічної смерті:
- зміна кольору шкіри і слизових оболонок (різко блідий, сіро-зелений, ціанотичний).
- відсутність або зміна характеру дихання (одиничні судорожні вдихи з участю допоміжної мускулатури).
- відсутність пульсації на крупних артеріях.
- розширення зіниць (цей симптом з'являється через 30-60 секунд після раптової зупинки серця).
При підозрі на клінічну смерть необхідно негайно приступити до реанімаційних заходів, які складаються з штучної вентиляції легенів і непрямого масажу серця. Серцево-легенево-мозкову реанімацію можна умовно поділити на три етапи.
Перший етап (долікарський) ставить за мету елементарну підтримку життя і включає:
1) Відновлення прохідності дихальних шляхів.
2) Штучну вентиляцію легенів.
3) Непрямий масаж серця.
Перед проведення реанімаційних заходів треба покласти дитину на спину на тверду поверхню (при невиконанні цієї умови непрямий масаж серця буде неефективним).
Етап А – відновлення і підтримка прохідності дихальних шляхів.
Причинами, що утруднюють надходження повітря в легені можуть бути: западання кореня язика, травматичне пошкодження гортані й трахеї, ларинго-, бронхоспазм, зменшення або повне перекриття просвіту верхніх дихальних шляхів зсередини – стороннє тіло, рідина, виділення трахеобронхіального дерева (гній, слиз, кров) та ін.
Найпоширенішою причиною порушення прохідності дихальних шляхів під час клінічної смерті є западання кореня язика. Це відбувається внаслідок розслаблення м’язів, що утримують корінь язика над задньою стінкою глотки. Тому, для кращої прохідності дихальних шляхів треба:
- голову дитини помірно захилити (відкинути) назад (окціпітальне розгинання). Це дозволяє дещо збільшити вхід в гортань, закритий коренем язику. При підозрі на перелом шийного відділу хребта ця маніпуляція не виконується.
- відкрити рота і, в разі необхідності, очистити порожнину рота і глотки будь-якими підручними речами (рушник, хустка, бинт) від слизу, мокроти, сторонніх тіл і т.д.;
Мал.
10. Відновлення і підтримка прохідності
дихальних шляхів
- висунути вперед нижню щелепу. Це дозволяє ще більше відвести і підтримувати корінь язика, збільшивши вхід в гортань.
Після цього необхідно приступити до етапу В - штучної вентиляції легенів (ШВЛ).
Метою ШВЛ є екстрена оксигенація. На першій стадії її можна досягти тільки за допомогою експіраторної ШВЛ, тобто – повітрям, яке видихає реаніматор. Кількість кисню, яке міститься у видихуваному повітрі (14-16%) на початку СЛМР може вистачити для оксигенації крові пацієнта, тим паче, що гемоглобін має здатність добре насичуватись киснем при малих його концентраціях.
На дошпитальному етапі ШВЛ можна проводити методом «з рота в рот» (мал. 10. (а) або «з рота в ніс». У дітей до 8-місячного віку застосовується одночасне вдмухування в рот і ніс (мал. 10. (б). При обох способах вдмухувати через рот і ніс треба через хустку або марлю. Якщо ШВЛ здійснюється методом «з рота в рот» то слід одночасно зажати дитині ніс вказівним і великим пальцями.
При проведенні ШВЛ реаніматор робить вдих, після чого, щільно охопивши рота (або рот і ніс) дитини своїми губами, – видих. Після закінчення видиху реаніматор відстороняється від дитини, і повітря пасивно виходить з її легень.
б
а
Мал.
10. . Методи проведення ШВЛ.
Частота вдмухувань дорівнює нижній межі вікової норми частоти дихання дитини за одну хвилину:
новонароджені - 40
6 міс. – 34-35 1 рік – 30
5 років – 25 14 років – 20
доросліше 14 років і дорослі - 16-18
При проведенні ШВЛ треба враховувати дихальний об’єм, залежно від віку дитини. У дітей молодшого шкільного віку використовують приблизно половину дихального об’єму дорослого; у новонароджених і грудних - приблизно об’єм повітря, який дорослий може затримати за щоками. Правильність проведення ШВЛ перевіряють за екскурсією грудної клітки і наявністю еластичного опору вдиху. При оцінці екскурсій грудної клітини звертають увагу як підйом грудини на вдиху, так і на опускання її на видиху. Відсутність опускання на видиху може спостерігатися при попаданні повітря в шлунок. Це, як правило, супроводжується характерним звуком, що нагадує приглушене булькання. При цьому шлунок піднімає край реберної дуги, створюючи помилкове враження екскурсії грудної клітини.
В умовах стаціонару для підтримці штучного дихання використовують дихальний мішок з маскою (мішок Амбу). Його обладнано клапаном, котрий при натисканні автоматично закривається, і все повітря через маску потрапляє хворому. Маска повинна щільно охоплювати ніс і рот дитини. Штучна вентиляція легень здійснюється ритмічним надавлюванням на мішок з інтервалом близько 2 с для пасивного видиху. Проведення штучної вентиляції легень ефективно, якщо у хворого з’явився гучний видих, з’явилися ознаки самостійного дихання, зменшення блідості або синюшності шкіри.
Етап С – „підтримка кровообігу”
При зупинці кровообігу введення будь-яких медикаментозних засобів неефективно. Одним із засобів, що забезпечує штучний адекватний кровообіг, є непрямий масаж серця. показаннями до проведення закритого масажу серця: відсутність пульсу на сонній артерії, ЧСС менше 60 і не підвищується більш 80 за 1 хв. при проведенні ефективної ШВЛ.
Техніка проведення непрямого масажу серця (мал. 10. )
1. Дитина повинна лежати на твердій поверхні.
Мал. 10. . Техніка проведення непрямого масажу серця
подпись
У дітей старшого віку долонну поверхню грона однієї руки кладуть на грудину, іншою рукою для посилення тиску прикладають на тильну поверхню першої.
У дітей грудного віку та новонароджених тиск на область серця здійснюється долонною поверхнею першої фаланги першого пальця або двома першими пальцями одночасно (грудну клітину при цьому обхоплюють руками і підтримують спину), або вказівним і середнім пальцями.
Компресію слід проводити ритмічно з частотою:
новонароджені і діти раннього віку – 90-100 за 1 хв.
діти старшого віку – 80-70 за 1 хв.
Глибина компресії (зсув грудини до хребта): у дітей до 1 року складає 1,5-2,5 см, 5 років - до 2,5 см, 10 років - до 3,5 см, 14 років - до 4 см.
Якщо в реанімаційних заходах беруть участь два рятівники, тоді один проводить штучну вентиляцію легенів, другий – непрямий масаж серця. При цьому на одне вдмухування повинно доводитися 5 компресій. При проведенні реанімації однією людиною на 2 вдмухування повинно доводитися 15 компресій. Ефективність проведення непрямого масажу серця оцінюється за наступними ознаками:
-
поява пульсації на крупних артеріях під час компресій;
-
зменшення блідості або синюшності шкіри;
-
звуження зіниць і адекватна відповідь на світле, рухи очних яблук;
-
поява серцевих скорочень і дихання.
Після відновлення дихання і серцевої діяльності подальше надання медичної допомоги дитині визначає лікар.
Протипоказанням до проведення непрямого масажу серця є перелом декількох ребер, двобічний пневмоторакс.
СРМР вважатиметься успішною в разі відновлення самостійного кровообігу. Якщо при цьому не відновлюється самостійне дихання, ШВЛ продовжують без масажу серця.
Контрольні питання
-
Організація харчування дітей першого року життя та дітей раннього віку.
-
Особиста гігієна дітей залежно від статі та віку в стаціонарі дитячої лікарні. Особливості гігієни дівчаток.
-
Гігієнічні та лікувальні ванни. Профілактика та лікування пролежнів у дітей різного віку. Догляд за дітьми з лихоманкою, переміна натільної та постільної білизни, забезпечення фізіологічних випорожнень у дітей.
-
Підготовка хворих та необхідного обладнання для взяття калу на яйця гельмінтів, приховану кров, копрограму.
-
Правила взяття аналізу сечі для дослідження за методиками Зимницького, Нечипоренка, Аддіса-Каковського, їх діагностичне значення.
-
Основні види клізм, що застосовуються в педіатричній практиці, методика та правила к застосування у дітей різного віку.
-
Правила користування кишеньковим та стаціонарним інгаляторами.
-
Методика і техніка подавання зволоженого кисню та користування кисневою подушкою.
-
Особливості проведення найпростіших реанімаційних заходів у дітей.
ЛІТЕРАТУРА
-
Веденко Б. Г. Старшая медицинская сестра. – К. «Здоров’я», 1986. – 120 с.
-
Гребенев А. Л., Шептуло А. А. Основы общего ухода за больными. – М. «Медицина», 1991. – 256 с.
-
Дронов А. Ф., Лелюшкин А. И., Кондратьева Л. М. Общий уход за детьми с хирургическими заболеваниями. – М. «Медицина», 1987. – 224 с.
-
Дуденко Г. И., Цыганенко А. Я., Лупырь В. М. и др. Общий уход за хирургическими больными. – Харьков, изд. ХГУ, 1989. – 140 с.
-
Загальний догляд за дітьми: навч. посібник. Л.С.Калиновська, В.Й. Гроховський, А.Х. Жагліна та ін. – К.: Вища школа, 1993. – 117 с.
-
Збірник важливих офіційних матеріалів з санітарних і протиепідемічних питань //Головне санітарно-епідеміологічне управління Міністерства охорони здоров’я України, Том II, Часть 2. – К., 1996.
-
Капітан Т.В.. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми. – Навч. вид.: Поділля, 2004. – С. 5-24.
-
Лупальцов В. И., Цыганенко А. Я. Элементы общего ухода за больными в хирургическом стационаре: Учебное пособие для студентов медицинских вузов. – Харьков: ХГМУ, 1999. – 232 с.
-
Мазурин А.В., Запруднов А.М., Григорьев К.И.. Общий уход за детьми: Учебное пособие. 3 изд., перераб. и доп. – М.: Медицина, 1998. – 296 с.
-
Майданник В.Г., Бурлай В.Г.. Ваша дитина (догляд та виховання). – Київ. – 2004. – 298с.
-
Майданник В.Г., Дука К.Д., Бурлай В.Г. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми. – Київ, Знання України. 2002.
-
Методические указания по эпидемиологическому надзору за внутрибольничными инфекциями // Затверджено МОЗ СРСР за № 28-6/34 від 2.09.1987 р.
-
Методичні вказівки «Структура та функції дитячих лікувально-профілактичних закладів».
-
Милич М. В., Лапченко С. Н., Поздняков В. И. Учебное пособие по специальному уходу за больными. М. «Медицина», 1974. – 240 с.
-
Мурашко В.В. и др. Общий уход за больными. – М.: Медицина, 1988. – 252 с.
-
Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяженюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими. – К.: Здоров’я, 1993. – 304 с.
-
Сестринська справа (за ред. М.Г.Шевчука) – К.: Здоров’я, 1994. – 496 с.
-
Справочник медицинской сестры по уходу. Под. ред. Н. Р. Палеева. – М. «Медицина», 1989. – 527 с.
-
Тарасюк В.С., Сметаніна Ж.Ж., Назаренко Н.І. Медична сестра в інфекційному контролі лікарні (санітарно-протиепідемічний режим у діючих наказах): Навчальний посібник. 1-ше видання. – Вінниця: Нова книга, 2002. – 160 с
-
Тимофеев Н. С., Ханина А. П., Тимофеев Н. Н. Руководство для младшего медицинского персонала операционно-перевязочного блока. –Л. «Медицина», 1983. – 140 с.
-
Угрожающие состояния у детей. Экстренная врачебная помощь: Справочник. – 3-е изд., испр. и доп. – СПб.: СпецЛит, 2003. – 222 с.
-
Хирургические манипуляции (под ред. Б. О. Милькова, В. И. Круцяка). – К. «Вища школа», 1985. – 207 с.
-
Хірургія. Т.І: Підручник з загальної хірургії. За редакцією Я. С. Березницького, М. П. Захараша, В. Г. Мішалова, В. О. Шідловського. – Дніпропетровськ: РвА „ Дніпро VAL”, 2006. – 443 с.
-
Шабад А. Л. Учебное пособие по урологии с уходом за больными. – М. «Медицина», 1983. – 237 с.
-
Шевчук М. Г., Хохоля В. П. Хирургические манипуляции (пособие для фельдшеров и медсестер). – К. «Здоров’я», 1987. – 132 с.
-
Щуліпенко І.М. Загальний та спеціальний догляд за хворими з основами валеології. – К.: Здоров’я, 1998.– 384 с.
-
Элементы общего ухода за больными в хирургическом стационаре: Учебное пособие для студентов медицинских вузов/ В. И. Лупальцов, А. Я. Цыганенко, А. В. – Харьков: ХГМУ, 1999. – 232 с.
Додаток 1